Постанова від 12 травня 2026 р. у справі №530/1095/24 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 530/1095/24 Номер провадження 22-ц/814/78/26Головуючий у 1-й інстанції Должко С.Р. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.

судді: Дорош А.І., Триголов В.М.

за участю секретаря судового засідання Грицак А.Я.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 10 червня 2024 року (час ухвалення рішення суду, дата виготовлення повного текста рішення суду не зазначені) у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа - ОСОБА_2 .

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача,

У С Т А Н О В И В:

27 травня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій прохав встановити, що він є єдиною особою, що зайнятий постійним стороннім доглядом на безоплатній основі за його батьком ОСОБА_2 , який є інвалідом ІІ групи та потребує постійного стороннього догляду у зв`язку із відсутністю інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

В обґрунтуванні вказаної заяви зазначав, що його батько – ОСОБА_2 у зв`язку із наявними хворобами, їх загостренням та погіршенням стану здоров`я потребує постійної сторонньої допомоги, яку на даний час може отримати лише від сина – ОСОБА_1 .

Мати заявника – ОСОБА_3 , є особою з інвалідністю (ІІІ-я група), а тому не може здійснювати відповідний догляд за батьком, а заявник є єдиним сином.

Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 10 червня 2024 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволено.

Встановлено факт, що ОСОБА_1 є єдиною особою, що зайнятий постійним доглядом за батьком ОСОБА_2 , як за особою з інвалідністю ІІ ї групи, який потребує постійного стороннього догляду у зв`язку з відсутністю інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

Керівник Диканської прокуратури Полтавської області в апеляційній скарзі, посилаючись на невідповідність рішення суду вимогам ст. 263 ЦПК України, просить рішення суду скасувати, провадження у справі закрити. Повернути Полтавській обласній прокуратурі судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги в розмірі 908,40 грн.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що подану заяву суддя районного суду не мав розглядати у судовому порядку, так як законодавством передбачено позасудове встановлення такого факту, а тому суд першої інстанції фактично перебрав на себе дискреційні повноваження відділу соціального захисту виконавчого комітету Зіньківської міської ради.

У відзиві на апеляційну скаргу адвокатка Зінченко Оксана Григорівна, представниця заявника ОСОБА_1 , зазначила, що апеляційна скарга керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 10 червня 2024 року не відповідає вимогам ст. 256 та ст.53 ЦПК України. До апеляційної скарги не надано належних, достовірних та допустимих доказів на підтвердження поважності пропуску строку на апеляційне оскарження.

Крім того, на прокурора не можуть покладатися функції, не передбачені Конституцією України.

Вказала, що оскільки факт постійного догляду за особою, яка потребує стороннього догляду, не може бути встановлений у позасудовому порядку, адже жодний орган влади (суб`єкт владних повноважень) не наділений повноваженнями встановлювати факт, то його встановлення можливе лише у судовому порядку в суді цивільної юрисдикції.

Наголосила, що чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, перелік яких не є вичерпним. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд таких справ у цивільному судочинстві в порядку окремого провадження.

Просила апеляційну скаргу керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 10 червня 2024 року залишити без задоволення. Відмовити в поверненні судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 908,40грн.

ОСОБА_1 подав письмові пояснення на апеляційну скаргу керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 10 червня 2024 року, що аналогічні за змістом відзиву на апеляційну скаргу адвокатки Зінченко Оксани Григорівни, представниці заявника ОСОБА_1 .

Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах заявлених вимог, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав:

Відповідно ч.1 ст.377 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції вправі скасувати судове рішення повністю або частково з закриттям провадження у справі з підстав, передбачених статтями 255 і 257 ЦПК України.

Судом першої інстанції встановлено, що заявник ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Зачепилівка, Зачепилівського району, Харківської області (а.с.8-9) і його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с.11).

ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ-ї групи безтерміново і потребує постійної сторонньої допомоги, що підтверджується довідкою МСЕ № 019895 ( а.с.17).

Відповідно до довідки сімейного лікаря ОСОБА_2 в зв`язку з наявними хворобами, їх загостренням та погіршенням стану здоров`я потребує постійної сторонньої допомоги, яку може надати його син ОСОБА_1 , оскільки дружина ОСОБА_4 є інвалідом ІІІ-ї групи і за станом свого здоров`я не може здійснювати догляд за чоловіком ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 піклується про свого батька ОСОБА_2 та має можливість забезпечувати його необхідним доглядом так, як він особа з інвалідністю ІІ-ї групи і у силу свого захворювання не може самостійно забезпечити себе необхідним доглядом.

Враховуючи те, що на сьогоднішній день надати ОСОБА_2 якісний догляд більше ніхто не може, тому всю необхідну постійну сторонню допомогу та догляд йому надає його син – ОСОБА_1 , купуючи необхідні медичні препарати, продукти харчування, готує їжу, допомагає по господарству, супроводжує до медичних закладів по різних містах здійснює інший догляд батька.

Відповідно до акта встановлення факту від 06.06.2024 виданого виконавчим комітетом Зіньківської міської ради Власівського старостинського округу від 06.06.2024 ОСОБА_1 здійснює догляд за ОСОБА_2 , як за особою яка такого догляду потребує.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що єдиною особою, яка може здійснювати догляд за ОСОБА_2 , який внаслідок захворювання потребує постійного стороннього догляду є син ОСОБА_1 . Факт здійснення заявником постійного догляду за ОСОБА_2 має юридичне значення, оскільки породжує виникнення прав та обов`язків у заявника, визначеного Законом України «Про соціальні послуги».

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд керується такими міркуваннями.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України).

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у частині першій статті 315 ЦПК України, однак не є вичерпним.

Частинами першою та другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Згідно з частиною другою статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов:

- згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У постанові Верховного Суду від 05 червня 2024 року (справа № 283/1199/23) викладені такі висновки щодо застосування норми права у спірних правовідносинах.

«…існують два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий.

Якщо факт, що має юридичне значення, підлягає встановленню в позасудовому порядку, особа має використати такий порядок.

Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в порядку адміністративного судочинства (схожі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 08 листопада 2019 року у справі № 161/853/19, від 18 грудня 2019 року у справі № 370/2598/16-ц, від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21).

…

Судовий порядок встановлення факту, що має юридичне значення, використовується лише у випадку, коли чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку його встановлення.

…

Так, порядок вирішення питання можливості оформлення постійного догляду за особами, що потребують постійного стороннього догляду, визначено Законом України «Про соціальні послуги», Порядком підготовки та перепідготовки фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 430, Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 жовтня 2021 року № 1040, Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 859, Порядком організації надання соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 587.

Вказані нормативно-правові акти визначають порядок та підстави отримання статусу фізичної особи, яка надає соціальні послуги з догляду, внесення відомостей про таких осіб до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, порядок отримання витягу з такого Реєстру.

Догляд вдома, денний догляд є базовою соціальною послугою (пункт 1 частини шостої статті 16 Закону України «Про соціальні послуги» ).

Згідно з пунктом 17 частини першої статті 13 Закону України «Про соціальні послуги» соціальні послуги - дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім`ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.

Отримувачі соціальних послуг - особи/сім`ї, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах, яким надаються соціальні послуги (пункт 10частини першої статті 1 Закону України «Про соціальні послуги»).

За змістом пунктів 6, 14 частини першої статті 1 Закону України «Про соціальні послуги» надавачами соціальних послуг, зокрема, є фізичні особи, які включені до розділу «Надавачі соціальних послуг» Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг (автоматизованої інформаційно-телекомунікаційна системи, призначеної для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, використання, знеособлення і знищення визначених цим Законом даних про надавачів та отримувачів соціальних послуг).

Згідно з пунктами 1, 3 частини шостої статті 13 Закону України «Про соціальні послуги» фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є особами з інвалідністю I групи; громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями.

Фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд (частина сьома статті 13 Закону України «Про соціальні послуги»).

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 жовтня 2021 року № 1040 затверджено Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі.

Згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про соціальні послуги» до уповноважених органів системи надання соціальних послуг належать:

1) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення;

2) Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації;

3) виконавчі органи міських рад міст обласного значення, рад об`єднаних територіальних громад.

Відповідно до положень частини четвертої статті 11 Закону України «Про соціальні послуги» до повноважень районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад міст обласного значення, рад об`єднаних територіальних громад належать, серед іншого, визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади у соціальних послугах, у тому числі із залученням надавачів соціальних послуг недержавного сектору, оприлюднення відповідних результатів; інформування населення про перелік соціальних послуг, їх зміст і порядок надання у формі, доступній для сприйняття особами з будь-яким видом порушення здоров`я; здійснення заходів для виявлення вразливих груп населення та осіб/сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах; ) забезпечення за результатами оцінювання потреб особи/сім`ї надання базових соціальних послуг особам/сім`ям відповідно до їхніх потреб, вжиття заходів з надання інших соціальних послуг таким особам/сім`ям шляхом створення мережі надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору та/або залучення надавачів соціальних послуг недержавного сектору (шляхом соціального замовлення, державно-приватного партнерства, конкурсу соціальних проектів, соціальних програм тощо), та/або на умовах договору з уповноваженими органами, передбаченими пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті; забезпечення ведення Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг на місцевому рівні.

Згідно із частиною шостою статті 15 Закону України «Про соціальні послуги» формування Реєстру здійснюється шляхом внесення до нього відповідної інформації уповноваженими органами системи надання соціальних послуг.

Порядок формування, ведення та доступу до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2021 року № 99, згідно з положеннями якого за заявою надавача соціальних послуг у розділі «Надавачі соціальних послуг - фізичні особи» мають бути внесені відомості про надавачів соціальних послуг, які мають право на отримання витягу з цього Реєстру (пункти 32, 35, 36, 41).

Таким чином, для засвідчення відповідного статусу, надавач та отримувач соціальних послуг можуть отримати витяг з Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, який призначений для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, використання, знеособлення і знищення даних про надавачів та отримувачів соціальних послуг, визначених законодавством.

Крім того, Положенням про Єдиний державний вебпортал електронних послуг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1137 (далі - Положення), визначено, що Портал Дія призначений для реалізації права кожного на доступ до електронних послуг та інформації про адміністративні та інші публічні послуги, звернення до органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (у тому числі відповідно до Закону України «Про звернення громадян»), отримання інформації з національних електронних інформаційних ресурсів, яка необхідна для надання послуг, а також для проведення моніторингу та оцінки якості послуг у випадках, визначених цим Положенням.

Як слідує з Порталу Дія, довідка про здійснення догляду за громадянином (громадянкою), яка є особою з інвалідністю, видається протягом 30 днів безкоштовно на підставі індивідуального рішення органу місцевого самоврядування в межах території. Видача такої довідки здійснюється виконавчими органами селищних міських рад на підставі заяви, поданої особисто або через представника шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом). Для отримання послуги необхідно також надати паспорти зареєстрованих у житловому будинку осіб та документ, що посвідчує статус інвалідності.

Наведене законодавство свідчить, що для отримання підтвердження факту здійснення догляду за особою з інвалідністю надавач соціальної послуги з догляду вдома має бути включений до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, який на місцевому рівні ведуть виконавчі органи місцевих рад та за заявою особи підтверджують такий статус шляхом видачі протягом 30 днів безкоштовної довідки про здійснення догляду за особою з інвалідністю.

…

Таким чином, законодавством визначено позасудовий порядок встановлення факту здійснення постійного догляду за особою, яка за станом здоров`я потребує соціальної послуги з догляду, про встановлення якого просить заявник, у зв`язку з чим такий факт не може встановлюватися в судовому порядку в окремому провадженні в порядку цивільного судочинства.»

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду (ОП КЦС) від 06 квітня 2026 року у справі № 214/3475/24.

У справі, що переглядається, відсутні відомості про те, що заявник звертався у встановленому законом порядку до відповідного відділу з питань соціального захисту населення із заявою про надання соціальної послуги за місцем проживання, і що подана заява була розглянута та ухвалено рішення за результатами розгляду такої заяви.

У справі відсутні відомості, що заявник як надавач соціальних послуг звертався із заявою до компетентних органів, був включений до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг або отримав відповідну відмову.

Наведене свідчить, що заявник не скористався позасудовим порядком встановлення факту того, що він є єдиною особою, яка зайнята постійним доглядом за хворим батьком.

Враховуючи встановлене, подана заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки заявником не реалізований позасудовий порядок встановлення факту, про який він просить.

Питання про стягнення витрати за сплату судового збору за подання апеляційної скарги слід вирішити відповідно до приписів статті 141 ЦПК України.

Так, керівником Диканської окружної прокуратури за подання апеляційної скарги за оскарження рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 10 червня 2024 року сплачено судовий збір в сумі 908,40грн.

Оскільки апеляційний суд задовольняє апеляційну скаргу, скасовує рішення суду першої інстанції і провадження у справі закриває, то з заявника на користь прокуратури необхідно стягнути судові витрати за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.255, ст.367, п.4 ч.1 ст.374, ст.377, ст.382, ст.384 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 10 червня 2024 року задовольнити.

Рішення Зінківського районного суду Полтавської області від 10 червня 2025 року скасувати.

Провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення, закрити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Полтавської обласної прокуратури (м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7, реєстраційний рахунок №UA118201720343130001000006161, банк ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 02910060) судові витрати за подання апеляційної скарги в розмірі 908,40грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 13 травня 2026 року.

Головуючий суддя О.А. Лобов

Судді: А.І. Дорош

В.М. Триголов