Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №158/772/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 158/772/26 Провадження №33/802/385/26 Головуючий у 1 інстанції:Корецька В. В.

Доповідач: Денісов В. П.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2026 року місто Луцьк

Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвоката Сіренка М.Ю., розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника на постанову судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 08 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 22.02.2026 о 12 год 47 хв. у с. Прилуцьке, по вул. Жовтнева, 29, Луцького району Волинської області, керував транспортним засобом – автомобілем марки «ALFA ROMEO 159», д.н.з.« НОМЕР_1 », з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, та відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

В поданій апеляційній скарзі захисник Сіренко М.Ю. вважає постанову судді незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Посилається на те, що зупинка ОСОБА_1 була безпідставною, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини з огляду на практику Верховного Суду, зокрема постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.03.2019 року у справі №686/11314/17. Аргументує, що час керування транспортним засобом, зазначений у протоколі та у відеозаписі, становить значні розбіжності, а відеозапис не є повним та безперервним. Вказує на те, що працівниками поліції не було належним чином перевірено наявності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння. Посилається на те, що у матеріалах справи відсутні беззаперечні докази, які б вказували на свідоме ухилення ОСОБА_1 від проходження огляду, і що така відмова була спровокована працівниками поліції, які під тиском схилили ОСОБА_1 відмовитися від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Крім того, захисник зазначає, що працівниками поліції не було відсторонено ОСОБА_1 від керування транспортним засобом. Просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника, який підтримував подану апеляційну скаргу та просив скасувати постанову і закрити провадження у справі, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно із приписами ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Положеннями ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв`язку для ухвалення даного рішення.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Вимогами ч.2 ст.266 КУпАП визначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №598164 від 22.02.2026, зі змістом якого ОСОБА_1 був ознайомлений, засвідчив власним підписом (а.с.3), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.02.2026, в якому зафіксовано ознаки наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 , а саме: розширені зіниці очей не реагують на світло (а.с.5), власноручними письмовими поясненнями ОСОБА_1 , в яких він вказав, що відмовляється проходити огляд в медичному закладі (а.с.6), довідкою сформованою Інспектором САП Луцького РУП ГУНП у Волинській області лейтенантом поліції Тетяною Літвінцовою, згідно із якою ОСОБА_1 посвідчення водія отримав (а.с.8), відеозаписом з бодікамер працівників поліції, на яких зафіксовані обставини, які передували складенню адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.9), а також іншими матеріалами справи.

Як вбачається з відеозапису, який міститься в матеріалах справи, після зупинки транспортного засобу, у ході спілкування із водієм ОСОБА_1 , поліцейським було виявлено у нього ознаки наркотичного сп`яніння. Працівник поліції неодноразово, без тиску, спокійним тоном, пропонував ОСОБА_1 пройти огляд у медичному закладі на стан наркотичного сп`яніння, однак водій транспортного засобу впевнено та усвідомлено відмовився їхати у медичний заклад. Крім того, під час ознайомлення ОСОБА_1 із протоколом, працівник поліції повторно пересвідчився чи є дійсною та усвідомленою відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння (а.с.9).

Перегляд відеозапису чітко відображає, що поліцейські пропонували ОСОБА_1 доставити його у медичний заклад з метою проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, однак останній, всупереч законним пропозиціям працівників поліції, категорично відмовився.

Крім того, як вбачається із пояснень до протоколу серії ЕПР1 № 598164 від 22.02.2026 року (а.с.3, 6) ОСОБА_1 повторно, у письмовій формі, зазначив: “Відмовляюся їхати в лікарню проходити огляд, що до визначення стану наркотичного сп`яніння”.

Таким чином, доводи захисника про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, оскільки до цього його спонукали працівники поліції, спростовуються відеозаписом з місця події та власноручними поясненням самого ОСОБА_1 ..

Крім того, матеріали справи не містять жодних документальних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 чи його захисник зверталися зі скаргою на дії поліцейських.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо відсутності безперервної відео фіксації, оскільки відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння зафіксована безперервним відеозаписом, а факт його переривання, не ставить під сумнів усвідомленість ОСОБА_1 відмови від проходження такого огляду.

Крім того, апеляційним судом не встановлено розбіжностей між зазначеним часом керування у протоколі та у відеозаписі.

Дії ОСОБА_1 були правильно кваліфіковані поліцейським, як порушення п.2.5 ПДР, тобто відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Відеозаписи, які містяться у матеріалах справи та перегляд їх змісту вказує на те, що відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння зафіксована належним чином.

Зазначені відеозаписи події відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно із приписами якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Надані відеозаписи відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги

Доводи захисника про безпідставність зупинки транспортного засобу працівниками поліції апеляційним судом відхиляються, оскільки ніяким чином не впливають на доведеність факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння та на вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв’язку з обов’язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння.

Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд відповідно до п.2.5 ПДР кореспондується із обов’язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння або під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції не було роз`яснено ОСОБА_1 наслідків відмови від проходження огляду є безпідставними та розцінюються судом як намагання уникнення адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ..

Зокрема, як вбачається із довідки сформованої інспектором САП Луцького РУП ГУНП у Волинській області лейтенантом поліції Тетяною Літвінцовою (а.с.8), ОСОБА_1 отримав посвідчення водія.

Отже ОСОБА_1 відомо, що положення п.2.5 ПДР України, відповідно до яких, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, встановлюють беззаперечний імператив і не передбачають можливості відмови без настання негативних наслідків.

Інші доводи апеляційної скарги не беруться апеляційним судом до уваги, оскільки не спростовують зазначеної вище сукупності доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке ставиться йому у провину, зводяться до суб`єктивної оцінки встановлених обставин, які підтверджені доказами, правова оцінка яких викладена в оскаржуваній постанові.

На підставі наведених доказів слід дійти висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.

При накладенні адміністративного стягнення, місцевий суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та обґрунтовано застосував безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника Сіренка М.Ю. – залишити без задоволення, а постанову судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 08 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського

апеляційного суду В.П. Денісов