Постанова від 03 травня 2026 р. у справі №208/1953/26 — Заводський районний суд міста Кам’янського

справа № 208/1953/26

провадження № 3/208/648/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 р. м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду міста Кам`янського Гречана В.Г., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого приймальником металобрухту, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , виданого Заводським РВ 09.10.2012 року, дані про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні,

за скоєння адміністративного правопорушенння, передбаченого ч.2 ст. 164-10 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 641469 від 12.02.2026 року,-

ВСТАНОВИВ:

18.02.2026 року в провадження Заводського районного суду міста Кам`янського надійшли матеріали відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого .2 ст. 164-10 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 641469 від 12.02.2026 року слідує, що 12.02.2026 року о 10:15 год., гр ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи на посаді приймальника металобрухту, здійснював прийом металобрухту без складання акту прийому, чим порушив вимоги п.5 ст. 4 Закону України «Про металобрухт», тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 164-10 КУпАП

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки засобами поштового зв`язку «Укрпошта» за адресою його проживання, зазначену у протоколі. Причину неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подав.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користатися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Разом з тим, ч. 2 ст. 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 164-10 КУпАП, не є обов`язковою.

ОСОБА_1 мав об`єктивну можливість особисто, або через представника в повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП. Останній не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення.

Згідно із ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.14) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Стаття 7 КУпАП вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Відповідно до Глави 21 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Суддя використала усі процесуальні можливості щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про розгляд справи, проте ОСОБА_1 не виконав процесуальний обов`язок своєчасно з`являтися до суду за викликом, затягує розгляд справи, що суддя розцінює як намагання уникнути відповідальності, тому справа буде розглянута без його участі.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , якому інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 164-10 КУпАП, вважаю, що провадження по даній справі підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в діях останнього, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, встановленого порядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі та гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Виходячи з принципу верховенства права конституційна презумпція невинуватості особи поширюється і на обвинувачення її у вчиненні адміністративного правопорушення.

При чому ЄСПЛ у справі «AllenetdeRibemont v. France» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчинення адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

За положеннями ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (абз. 1 ст. 251 КУпАП).

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП (абз. 2 ст. 251 КУпАП).

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається суть адміністративного правопорушення.

Складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Отже, обставини, наведені у протоколі про адміністративне правопорушення, суб`єктом, який його склав, повинні підтверджуватись іншими зібраними цим суб`єктом доказами.

Посадовою особою ДОП СДВОП ВП Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 164-10 КУпАП, диспозицією якої передбачена відповідальність за приймання металобрухту посадовою особою суб`єкта господарювання або громадянином - суб`єктом підприємницької діяльності, що здійснює заготівлю, переробку, металургійну переробку металобрухту, без складання акта приймання, визначеного Законом України "Про металобрухт".

Об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 164-10 КУпАП, є суспільні відносини у сфері заготівлі, переробки та металургійної переробки металобрухту.

Суб`єктом вказаного правопорушення може бути посадова особа суб`єкта господарювання або громадянин - суб`єкт підприємницької діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб» суб`єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані у встановленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Частиною 1 статті 83 Цивільного кодексу України передбачено, що юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 99-1 Цивільного кодексу України керівник (одноосібний виконавчий орган), голова та члени колегіального виконавчого органу, голова та члени наглядової ради або ради директорів, ліквідатор, голова та члени комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), головний бухгалтер, корпоративний секретар, а також голова та члени іншого органу товариства (крім консультативного), якщо утворення такого органу передбачено законом або установчими документами товариства, є посадовими особами такого товариства. Установчими документами товариства посадовими особами товариства можуть бути визнані й інші особи.

Втім, доказів того, що ОСОБА_1 є посадовою особою суб`єкта господарювання або громадянином-суб`єктом підприємницької діяльності суду не надано, що свідчить про те, що він не є належним суб`єктом відповідальності за правопорушення, яке ставиться йому в провину.

Тим більше, з матеріалів справи також не вбачається, що ОСОБА_1 є посадовою особою суб`єкта господарювання чи має статус фізичної особи-підприємця.

При цьому, ч. 2 ст. 164-10 КУпАП не передбачена адміністративна відповідальність фізичних осіб за порушення законодавства, що регулює здійснення операцій з металобрухтом.

Таким чином, висновок працівника поліції про наявність в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 164-10 КУпАП, фактично зроблений на припущеннях.

Суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення не має повноважень самостійно збирати докази на підтвердження обставин, викладених у протоколі, як і не має процесуальної можливості змінювати інкриміновану особою, уповноваженою на складання протоколу, кваліфікацію дій особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Так, у відповідності до сталої практики ЄСПЛ, а саме справи «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява №7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Отже, суддя приходить до висновку, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративні правопорушення серії ВАД № 641469 від 12.02.2026 року не підтверджені належними та допустимими доказами, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 є посадовою особою суб`єкта господарювання або громадянином-суб`єктом підприємницької діяльності, і, як наслідок цього, останній у розумінні ч. 2 ст. 164-10 КУпАП, не є суб`єктом вказаного правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 164-10 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 164-10 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 9, 245, 251, 252, 280, 247 п. 1, 283, 284 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 164-10 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - закрити, за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя В.Г. Гречана