Рішення від 13 травня 2026 р. у справі №176/4016/25 — Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/4016/25

провадження №2/176/347/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Волчек Н.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Гелексі" (далі ТОВ "Фінансова компанія "Гелексі") адвокат Рудзей Ю.В. через підсистеми "Електронний суд" звернувся до суду з даним позовом. В обґрунтування зазначає, що 30.07.2020 року між сторонами укладений договір позики № 174592, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику кредитні кошти в розмірі 5000 грн. Відповідно до умов договору, відповідач зобов`язався повернути суму позики та сплатити відсотки. У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань Відповідачем, станом на дату подання позову за останнім рухається заборгованість у розмірі 24669,50 грн. Позивач просить стягнути вказану суму, а також судові витрати.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 03.11.2025 року відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Відповідачем до суду не подано відзиву на позову заяву, при цьому останній належним чином повідомлявся про розгляд справи в суді, а саме за зареєстрованим в передбаченому законом порядку місцем проживання.

Оскільки відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином, відзив на позовну заяву не подав та не повідомив причини його неподання, суд вважає можливим розглянути спір на підставі наявних матеріалів справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 30.07.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гелексі" (яке 23.06.2025 року змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК "Гелексі") та ОСОБА_1 укладений договір позики № 174592 в електронній формі. (а.с.6-9)

Договір підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором "gv4w4x7z".

На виконання умов вказаного договору позивач, за посередництва надавача платіжних послуг ТОВ "ФК "ЕЛАЕНС" (ТМ "ФОНДІ"), здійснив переказ грошових коштів (кредитовий переказ) у сумі 5 000,00 грн на картковий рахунок, вказаний відповідачем при реєстрації.

Факт отримання коштів відповідачем підтверджується наданою Позивачем довідкою платіжного оператора про успішне проведення транзакції.(а.с.22)

Таким чином, позивач виконав свої зобов`язання в повному обсязі.

Згідно з матеріалами справи сторони погодили такі умови:

Сума позики: 5 000,00 грн;

Процентна ставка: 0,01 % на день;

Розмір комісійної винагороди: 1,1 %;

До позовної заяви додано також графік платежів (а.с. 10), паспорт позики (а. с. 11-13).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у встановлений договором строк кошти не повернув та нараховані відсотки не сплатив.

Згідно розрахунку заборгованості, за період з 30.07.2020 року по 01.08.2025 року заборгованість ОСОБА_1 за договором № 174592 від 30.07.2020 року складає 24669,50 грн. з яких: заборгованість за тілом позики - 5 000,00 грн. заборгованість за процентами та комісійною винагородою 19669,50 грн. (а.с. 14-18)

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відтак після підписання договору електронним підписом у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у товариства виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги фінансової установи.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно вимог ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Крім того, згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Припис абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України встановлює, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

В силу положень Закону України "Про електронну комерцію" в момент укладення правочину відповідач прийняв на себе зобов`язання, погодившись на істотні умови фінансової установи.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі N 561/77/19 та від 12 січня 2021 року у справі N 524/5556/19 щодо можливості укладення договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.

ТОВ "ФК "Гелексі" свої зобов`язання за вказаним договором стосовно надання кредиту виконало, а ОСОБА_1 в порушення умов договору зобов`язання належним чином не виконує, у зв`язку з чим у нього перед позивачем утворилася заборгованість.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Як зазначалось вище, з наданого позивачем розрахунку вбачається що заборгованість ОСОБА_1 , яку просить стягнути ТОВ "ФК "Гелексі" – 24669,50 грн. яка складається з заборгованості за позикою у розмірі - 5000 грн. проценти та комісія за користування позикою у розмірі 19669,50 грн.

Суд приходь до висновку, що вимога позивача про стягнення заборгованості за позикою у розмірі 5000 грн є обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо стягнення заборгованості за процентами та комісіями у розмірі 19669,50 грн. суд звертає увагу на наступне.

Пунктом 1.1.5 Договору, передбачено строк повернення позики 28 серпня 2020 року.

Відповідно п. 3.2.3 Договору позичальник має право продовжити строк Договору (не більше 3-х разів поспіль).

Згідно п. 4.3 Договору, обчислення строку користування позикою та нарахування процентів та комісії за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування позикою. При цьому проценти та комісія за користування позикою нараховуються з дня надання позики Позичальнику (перерахування грошових коштів на банківський рахунок Позичальника) до строку повернення позики, зазначеному в п. п. 1.1.5. Договору включно.

В матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 ініціював продовження строку договору шляхом укладення сторонами додаткових договорів про внесення зміни та/або доповнень до договору в частині продовження строку повернення позики (термін платежу).

Враховуючи, що строк кредитування був погоджений сторонами до 28.08.2020 року, доказів того, що позичальник ініціював продовження строку, а також зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять, а відтак розмір процентів підлягає перерахуванню.

Таким чином, розмір процентів відповідно до умов договору за період з 30.07.2020 року по 28.08.2020 року складає 14.50 грн.

Стосовно питання стягнення комісії, суд виходить із наступного, в період з 30.07.2020 року по 28.08.2020 року ОСОБА_1 в межах строку дії договору була нарахована комісія у розмір 1595,00 грн. яка підлягає стягненню.

Отже, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача становить 6609,50 грн. яка складається з заборгованості за позикою 5000 грн. заборгованості за процентами 14,50 грн. заборгованості за комісією 1595,00 грн.

Стосовно стягнення заборгованості по процентам та комісії, яка була нарахована відповідачу після 28.08.2020 року необхідно відмовити.

Що відповідає викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22), де зазначено наступне: очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за "користування кредитом" поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними. І незважаючи на те, що сторони в кредитних договорах визначили, що проценти нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, судом досліджено кожний доказ, наявний у матеріалах цивільної справи.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

За правилами частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку із частковим задоволенням позову (26,79 %), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім витрати зі сплати судового збору у розмірі 649,01 грн за подання позовної заяви до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 2 ст. 133 ЦПК України).

За положеннями ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, серед іншого, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Враховуючи категорію та складність справи, ціну позову, сталу судову практику щодо розгляду подібних справ, обсяг наданих адвокатом послуг та керуючись принципами справедливості і розумності, з відповідача належить стягнути на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 76, 80, 81, 128, 141, 247, 263-265, 280-282, 284 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» заборгованість за Договором № 174592 від 30.07.2020 року в розмірі 24 669,50 гривень, яка складається з:

- 5000,00 грн. - заборгованість за кредитом;

- 1609,50 грн. - заборгованість за процентами та комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» витрати по сплаті судового збору у розмірі 649,01 гривень та витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 3000 грн.

В задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Дніпровського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК "Гелексі", код ЄДРПОУ: 41229318, місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. В`ячеслава Липинського, 10/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Н.Ю. ВОЛЧЕК