Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №176/2960/25 — Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/2960/25

провадження №2/176/140/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Волчек Н.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2025 року позивач звернувся до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області із даним позовом, де просить ухвалити судове рішення, яким стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за послуги з постачання теплової енергії в розмірі 86781,23 грн та судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що квартира АДРЕСА_1 була приватною власністю відповідача на підставі свідоцтва про право власності на житло від 26.10.2020 року. Згідно договору купівлі-продажу квартири від 14.05.2025 дана квартира належить на праві приватної власності ОСОБА_2

Згідно з рішенням Жовтоводського міськвиконкому № 410/1 від 29 листопада 2000 року функції по збору платежів від населення за послуги гарячого водопостачання та опалення перейшли від ВЖРЕО м. Жовті Води до КП «Жовтоводськтепломережа».

Комунальним підприємством «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради на відповідача був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до підпункту 5 пункту 44 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою КМУ від 21.08.2019 №830, споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, та вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені договором.

З 09.11.2021 відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Постанови КМУ від 08.09.2021, №1022 "Про внесення змін до постанови №830 "Про затвердження Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії", між позивачем та відповідачем укладено типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання, що встановлює порядок та умови надання послуг з постачання теплової енергії для потреб опалення. Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

01.11.2021 року між КП «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради та боржником був укладений індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії. Даний договір є публічний договір приєднання, укладений сторонами з урахуванням ст. 633,634,641,642 ЦК України з метою надання послуг з постачання теплової енергії Споживачу.

Згідно п.5 вказаного договору Виконавець зобов`язується надавати Споживачу послуги відповідної якості, а Споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані послуги в строки і на умовах, що визначені цим договором. Споживач повністю погодився та прийняв умови договору з постачання теплової енергії, адже на протязі спірного періоду жодної заяви щодо заперечення умов договору, на адресу підприємства не надходило. Невиконання відповідачем зобов`язань по оплаті в повному обсязі за послугу з постачання теплової енергії призвело до виникнення заборгованості з урахуванням інфляційних нарахувань, трьох відсотків річних та пені.

Таким чином, заборгованість відповідача перед КП «Жовтоводськтепломережа» ЖМР за надані послуги за період з 01.01.2009 року по 14.05.2025 року складає 86781,23 грн., з яких: основний борг 56838,13 грн., інфляційні нарахування 24802,18 грн., три відсотки річних 5093,90 грн. та пеня 47,02 грн.

Враховуючи, що в добровільному порядку заборгованість за комунальні послуги не погашається, позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 04.08.2025 року відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

21.08.2025 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в якій позовні вимоги визнав частково та просить застосувати строк позовної давності та стягнути заборгованість лише за три останні роки, які передували зверненню до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 була приватною власністю відповідача на підставі свідоцтва про право власності на житло від 26.10.2020 року.

Згідно договору купівлі-продажу квартири від 14.05.2025 року, квартира належить на праві приватної власності ОСОБА_2 . Відповідно до умов договору, а саме п. 7 Продавець ОСОБА_1 , зобов`язався сплатити заборгованість з комунальних та інших послуг щодо відчужуваної квартири, яка виникла станом на 14.05.2025 року.

Власник приміщення визначений ст.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" - це фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпорядження приміщенням, що зареєстроване у встановленом законом порядку.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначена правова позиція також міститься у Постанові ВС від 18.03.2019 року, справа №210/5796/16-й від 18.03.2019.

Згідно з рішенням №410/1 від 29.11.2000 року функції по збору платежів за послуги гарячого водопостачання та опалення від Жовтоводського виробничого житлово-експлуатаційного об`єднання та виробничого об`єднання житлово-комунального господарства перейшли безпосередньо виробнику цих послуг - КП «Жовтоводськтепломережа».

Відповідач ОСОБА_1 сплачував за послуги з постачання теплової енергії не в повному обсязі. У зв`язку з цим, за період з 01.01.2009 року по 14.05.2025 року виникла заборгованість в розмірі 86781,23 грн.

Дана заборгованість підтверджується розрахунком заборгованості по о/р №755567

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати сплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до п.п.5 п.45 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою КМУ від 21.08.2019 року №830, індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, та вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Як слідує із вимог ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до вимог статті 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Частиною 1 ст.322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав та обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний обов`язок з оплати житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч.1 ст. 509 ЦК України) вимагати сплату грошей за надані послуги.

Згідно із ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Закріплена в пункті 10 частини другої ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у ч.2 ст. 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Верховним Судом України в листі №62-97 від 03.04.1997 року надані рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ.

Відповідно до розрахунку інфляційних витрат, 3% річних та пені, здійсненого позивачем у зв`язку з невиконанням з боку відповідача обов`язку щодо оплати за надані послуги, інфляційні нарахування за період з 01.01.2009 року по 14.05.2025 року складають 24802,18 грн, 3% річних складають 5093,90 грн та пеня складає 47,02грн .

Постановою Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.

Водночас, постановою Кабінет Міністрів України № 1405 від 29.12.2023 року внесено зміни в постанову № 206, відповідно до яких заборона на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням поширюється лише на територіальні громади, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окуповані російською федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги.

Відомостей, що майно споживача було пошкоджене внаслідок бойових дій матеріали справи не містять.

Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 Жовтоводська міська територіальна громада не відноситься до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, а тому дія Постанови КМУ «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» від 02.03.2022 № 206 на м. Жовті Води не поширюється.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем правомірно здійснено розрахунок інфляційних витрат, понесених підприємством у зв`язку із невиконанням з боку відповідачів обов`язку, щодо оплати за надані послуги та 3% річних.

Разом з тим, безпідставними є доводи відповіда про те, що до спірних правовідносин необхідно застосувати наслідки спливу строку позовної давності, з огляду на наступне.

За статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Частиною 4 статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Частинами 1, 5 статті 261 ЦК України зазначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Позовна давність, відповідно до частини 1 статті 260 ЦК України, обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (ч.ч.2,3 статті 264 ЦК України). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч.3 ст.264 ЦК України).

Аналіз зазначених норм цивільного права визначає, що за щомісячними платежами перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, наданого позивачем, сума заборгованості за послуги централізованого опалення відповідачем останній раз була сплачена в березні 2021 року. З квітня 2021 року по квітень 2025 року не сплачував платежі за надані послуги з постачання теплової енергії.

Однак, до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 9 листопада 2018 року у справі № 911/3685/17.

У постанові ВП ВС від 24.04.2019 по справі № 523/10225/15-ц (14-159цс19) вказано, що відповідно до частин першої, третьої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку; після переривання перебіг позовної давності починається заново. Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 14.05.2025 року, а саме п. 7 Продавець ОСОБА_1 , зобов`язався сплатити заборгованість з комунальних та інших послуг щодо відчужуваної квартири, яка виникла станом на 14.05.2025 року.

Окрім того, постановою КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №211 від 11.03.2020 (зі змінами та доповненнями) та Постановою КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №1236 від 09.12.2020 (зі змінами та доповненнями) на всій території України з 12.03.2020 по 30.06.2023 було встановлено карантин.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, строки позовної давності розраховуються з урахуванням заходів щодо запобігання виникненню, поширенню і розповсюдженню епідемій, пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до приписів Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-ІХ від 30.03.2020 року.

Пункт 12 розділу «Прикінцевих і перехідних положень» ЦК України передбачає, що під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання розповсюдженню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк дії карантину. Законодавець застосував слово «продовжується», отже, він мав на увазі, що позовна давність спливає під час дії карантину, тому останнім днем строку слід вважати перший робочий день після закінчення карантину.

Крім того, Законом України від 15.03.2022 №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесено зміни до ЦК України щодо строків давності, а саме розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК доповнено п. 19, з якого вбачається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. У редакції Закону № 3450-ІХ від 08.11.2023 «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини», п. 19 ЦК викладено в наступній редакції: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».

Отже, строки, визначені статтями 257, 258 ЦК України, були продовженими відповідно до Закону № 540-ІХ у разі, якщо їх закінчення припадає на період дії карантину (з 12.03.2020 року до 01.07.2023 року) та зупиненими, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, якщо їх закінчення припадає на період дії воєнного стану.

Водночас, відповідно до ЗУ "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності" пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № № 40-44, ст. 356) виключено. Закон набрав чинності з 04.09.2025 року

Оскільки загальний строк позовної давності був продовжений на строк дії карантину, а в подальшому зупинений у зв`язку із введенням воєнного стану, то такий строк не пропущено позивачем.

З урахуванням наведеного вище суд вважає, що строк позовної давності станом на момент подання позову до суду 29.07.2025 року позивачем не пропущено.

Таким чином, суд вважає за необхідне позов задовольнити.

Відповідно до ст.133,141 ЦПК України із відповідачів на користь позивача необхідно стягнути судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 625 ЦК України та згідно ст.ст. ст.ст. 131, 141, 247, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради, заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії за період з 01.01.2009 року по 14.05.2025 року у сумі 86781,23 грн., з яких: основний борг 56838,13 грн., інфляційні нарахування 24802,18 грн., три відсотки річних 5093,90 грн. та пеня 47,02 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради, судовий збір у розмірі 3028,00 грн

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Дніпровського апеляційного суду.

Найменування учасників справи:

Позивач - Комунальне підприємство «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради, ЄДРПОУ 23645975. МФО 351005, р/рахунок IBAN: НОМЕР_2 відкритий в AT «Укрсиббанк», місце знаходження: вул. Березнева, буд. 42, м. Жовті Води Кам`янський район Дніпропетровської області, індекс 52204.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 ;

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Н.Ю. ВОЛЧЕК