Постанова від 14 травня 2026 р. у справі №932/5705/26 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Справа № 932/5705/26

Провадження № 3/932/1266/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року м. Дніпро

Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Юдіна Н.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Відділу поліції № 4 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП, –

ВСТАНОВИЛА:

04.04.2026 близько о 12 год 30 хв за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 прийшовши до гуртожитку за місцем мешкання: АДРЕСА_2 , де попрохав вихователя ОСОБА_2 зателефонувати на лінію «102» щоб повідомити, що за АТБ-маркетом по проспекту Богдана Хмельницького, 53, на ОСОБА_1 напало п`ятеро невідомих осіб, побили його та відібрали телефон, проте насправді цього не відбулось, оскільки факт не знайшов свого підтвердження. Так ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, що кваліфіковано органом поліції за ст. 183 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього на адресу суду не надходило.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

У поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява № 50966/99 від 14.10.2003).

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» №28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами.

Згідно з одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.

Крім того, недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади, а не понесення відповідальності за скоєне правопорушення дискредитує державу та руйнує моральні цінності суспільства.

Отже, суд виконав всі можливі заходи для виклику ОСОБА_1 у судове засідання, враховуючи вимоги ст. 268 КУпАП, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 183 КУпАП завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань -

тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вина правопорушника підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №955324 від 06.04.2026, згідно з пояснень у якому ОСОБА_1 зазначив, що більше порушувати не буде, провину визнає; рапортом відпрацювання співробітників поліції від 04.04.2026; копією заяви ОСОБА_2 ; копією письмових пояснень ОСОБА_1 від 04.04.2026; копією письмових пояснень ОСОБА_2 ; копією письмових пояснень ОСОБА_3 від 04.04.2026; копією заяви ОСОБА_1 ; копією протоколу огляду від 04.04.2026; копією паспорта, виданого на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.

При визначені виду і розміру стягнення, суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність, а також приймає до уваги той факт, що ОСОБА_1 був неповнолітнім на момент скоєння адміністративного правопорушення і до нього можуть бути застосовані заходи впливу винятково передбачені ст. 241 КУпАП.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 захід впливу, передбачений ст. 241 КУпАП, у вигляді попередження.

Крім того, згідно зі ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі винесення судом постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 665,60 грн.

Враховуючи, що до ОСОБА_1 застосований захід впливу на підставі ст. 24-1 КУпАП у виді попередження, яке не є адміністративним стягненням, судовий збір у даній справі стягненню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 13, 241, 283, 284, 299 КУпАП, –

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП та застосувати до нього, відповідно до ст. 24-1 КУпАП, захід впливу у вигляді попередження.

Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Н.М. Юдіна