Вирок від 13 травня 2026 р. у справі №564/1387/26 — Костопільський районний суд Рівненської області

Суд: Костопільський районний суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 13 травня 2026 р.

Справа: №564/1387/26

Суддя: Цвіркун О. С.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/1387/26

14 травня 2026 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костопіль обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42026184440000028 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Костопіль, Костопільського району Рівненської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, -

за участю сторін та учасників кримінального провадження: прокурора – ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , 26 лютого 2026 року, близько 11 год. 00 хв., перебуваючи поблизу магазину «Лілія», що в м. Костопіль, вул. Набережна, 1, Рівненського району Рівненської області знайшов платіжну (банківську) картку, що обслуговується AT КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 (номер рахунку НОМЕР_2 ), тримачем якої є ОСОБА_5 .

У подальшому, ОСОБА_3 , 27.02.2026 року, в період часу з 08 год. 31 хв. по 10 год. 16 хв., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (зі змінами), розраховувався раніше знайденою платіжною (банківською) карткою, що обслуговується AT КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 (номер рахунку НОМЕР_2 ) через POS-термінали за продукти харчування в магазині «Лілія», що в м. Костопіль, вул. Набережна, 1, Рівненського району Рівненської області на суму 357 грн., кіоску «Рулька», що в м. Костопіль, вул. Заріччя, 46А Рівненського району Рівненської області на суму 1004 грн., магазині «Софійка», що в м. Костопіль, вул. Заріччя, 73, Рівненського району Рівненської області на суму 1249 грн., магазині «Spirit&Food», що в м. Костопіль, вул. Заріччя, 71 А, Рівненського району Рівненської області на суму 1267 грн., та магазині «Танром» на суму 298 грн., чим завдав потерпілій ОСОБА_5 матеріального збитку на загальну суму 4 175 грн.

Ці, умисні дії, ОСОБА_3 , які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), в умовах воєнного стану, суд кваліфікує за ч.4 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , винним себе у пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю, підтвердив фактичні обставини справи, щиро розкаявся у вчиненому, а також повідомив, що повністю відшкодував потерпілій завдану матеріальну шкоду.

Потерпіла ОСОБА_5 , в судове засідання не з`явилася, скерувала на адресу суду заяву про розгляд справи у її відсутності, вказала, що жодних претензій до обвинуваченого не має.

Суд, з`ясувавши думку прокурора та обвинуваченого щодо визначення обсягу доказів, які підлягають дослідженню та порядок їх дослідження, визнав недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорювались. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумніву в добровільності їх позицій, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному суді.

Оцінивши, досліджені докази в їх сукупності, суд вважає встановленим, що ОСОБА_3 , 27.02.2026 року, в період часу з 08 год. 31 хв. по 10 год. 16 хв., умисно, в умовах воєнного стану, таємно викрав чуже майно, а саме вчинив крадіжку належних ОСОБА_5 грошових коштів на загальну суму 4175 грн. 00 коп., чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму, а тому ці його дії суд, кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно до ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до вимог ст.65 КК України та п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", суд, призначає покарання, яке є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно зі ст. 66 КК України, є щире каяття у вчиненому та активне сприяння в розкриті кримінального правопорушення, повне відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.

При вирішенні питання призначення ОСОБА_3 виду та міри покарання, суд враховує тяжкість скоєного кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що його обтяжують, особу обвинуваченого, який на диспансерному нагляді у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, здійснює догляд за своєю мамою похилого віку, його відношення до скоєного злочину, та вважає, що з метою виправлення обвинуваченого, попередження з його боку вчинення нових кримінальних правопорушень, слід призначити покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України ближче до нижньої межі - 5 років позбавлення волі.

Суд, у відповідності до ст.75 КК України та враховуючи пом`якшуючі покарання обставини, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також приймаючи до уваги дані про особу обвинуваченого, який розкаявся у вчиненому, приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 без позбавлення волі, прийнявши рішення про його звільнення від відбування покарання з випробуванням, що буде достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

Крім того, суд вважає необхідним покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язки у відповідності до пп. 1,2 ч.1 ст.76 КК України.

Цивільний позов — відсутній.

Запобіжний захід - відсутній.

Судові витрати –відсутні.

Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

Відповідно до п. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 349, 368, 373, 374, 615 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років і застосувавши ст. 75, 76 КК України, звільнити останнього від відбування покарання з випробуванням – встановивши йому іспитовий строк терміном в 1 (один) рік, з покладенням на нього обов`язвків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази по справі, а саме:

- CD-R диск з серійним номером A3120CHO3193830LH з відеозаписами з камер відеоспостережень, що встановленні у приміщенні магазину «Spirits&Food2, CD-R диск з відеозаписами з камер відеоспостережень, що встановленні у приміщенні магазину «Лілія», CD-R диск з відеозаписами з камер відеоспостережень, що встановленні у приміщенні магазину «Софійка», CD-R диск з відеозаписами з камер відеоспостережень, що встановленні у приміщенні кіоску «Рулька» з наявними відеозаписами щодо фіксації вчинення кримінального правопорушення, які прилучені в якості речового доказу та зберігається при матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком законної сили — залишити зберігати при матеріалах;.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційною інстанцією.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.

СуддяОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua