Вирок від 13 травня 2026 р. у справі №544/1460/25 — Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/1460/25

пров. № 1-кп/544/48/2026

Номер рядка звіту 93

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області

у складі: головуючої судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пирятин в режимі відео конференції кримінальне провадження № 544/1460/25 (провадження1-кп/544/48/26) про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170580000205 від 17.05.2025 року,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем с. Литвяки Лубенського району Полтавської області, зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючим за адресою: АДРЕСА_1 , українцем, громадянином України, розлученим, освіта середня спеціальна, військовослужбовцем, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.

за участю:

прокурора ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_3 (режим ВКЗ)

В С Т А Н О В И В:

Судом визнано доведеним, що 04.05.2025, приблизно о 22:30 год. ОСОБА_3 , перебуваючи в будинку ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_2 , після спільного розпиття алкогольних напоїв, виявивши в кухні будинку мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 14С 6/128Gb», вирішив його викрасти. Реалізуючи свій злочинний умисел, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово безперервно продовжувався, останнього разу - Указом президента України №235/2025 від 15.04.2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 09 травня 2025 року строком на 90 діб, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді спричинення майнової шкоди потерпілому та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, скориставшись, що потерпілий ОСОБА_6 та його дружина знаходяться в іншій кімнаті будинку, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, таємно викрав з кухні кімнати будинку вищевказаний мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 14С 6/128Gb» вартістю 3231,06 грн., після чого покинув будинок потерпілого. У подальшому викрадений мобільний телефон ОСОБА_3 продав невстановленій особі, а виручені кошти витратив на власні потреби, заподіявши потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 3231,06 грн.

Таким чином ОСОБА_3 обвинувачується в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Крім того судом визнано доведеним, що 04.05.2025, приблизно о 22:30 год., ОСОБА_3 , перебуваючи в будинку ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_2 , після спільного розпиття алкогольних напоїв, виявив в кухні будинку, в гаманці, банківську картку AT «КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 (рахунок у форматі IBAN НОМЕР_2 ), оснащену безконтактною оплатою платіжної системи «Віза» («VISA»), що належить потерпілому ОСОБА_6 та яка відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію», п. 56 ч. 1, ст. 1, ч. 7 ст. 37, ст. 38, ст. 59 Закону України «Про платіжні послуги», ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 29.07.2022 №164, є офіційним документом, тобто електронним платіжним документом, як засобом доступу до банківського рахунку. Виявивши вказану банківську картку та завідомо знаючи код доступу до даної банківської картки, який ОСОБА_3 помітив та запам`ятав раніше, під час оплати товарів потерпілим, усвідомлюючи можливість подальшого використання вказаної банківської картки, як засіб доступу до банківського рахунку потерпілого, з метою подальшої оплати товарів та зняття коштів з банківського рахунку, для задоволення своїх матеріальних потреб, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно та з корисливих мотивів, ОСОБА_3 вирішив викрасти вказану банківську картку. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на викрадення офіційного документа, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, скориставшись, що потерпілий ОСОБА_6 та його дружина знаходяться в іншій кімнаті будинку, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, дістав з гаманця потерпілого та викрав вищевказану банківську картку АТ «КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , після чого покинув будинок потерпілого та у подальшому використав викрадену банківську картку для задоволення своїх матеріальних потреб, зокрема для оплати товарів та послуг, а також для зняття (викрадення) коштів з банківського рахунку ОСОБА_6 .

Таким чином ОСОБА_3 обвинувачується у викраденні офіційного документу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України.

Крім того судом визнано доведеним, що у подальшому, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на викрадення грошових коштів з розрахункового банківського рахунку потерпілого ОСОБА_6 , з використанням викраденої у останнього банківської картки № НОМЕР_1 , емітентом якої є АТ «КБ «ПриватБанк», в умовах воєнного , стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово безперервно продовжувався, останнього разу - Указом президента України №235/2025 від 15.04.2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 09 травня 2025 року строком на 90 діб, ОСОБА_3 , після скоєння крадіжки мобільного телефону у ОСОБА_6 , повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, використав викрадену 04.05.2025 у потерпілого ОСОБА_6 банківську картку АТ «КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , шляхом застосування безконтактної оплати платіжної системи «Віза» («VISA»), без введення пін-коду, здійснивши оплати за придбання товарів для особистих потреб у закладах громадської торгівлі та обслуговування населення, які розташовані у місті Пирятин Полтавської області, а саме: 05.05.2025, о 00:27 год. в маркеті АЗС «Дальнобой», що розташована на 151 кілометрі а/д Київ - Харків на суму 81,00 грн. та 05.05.2025, о 00:56 год. в маркеті АЗС «БРСМНафта»», що розташована по вул. Веселкова 90 в м. Пирятині Полтавської області на суму 162,99 грн. Після чого, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на викрадення грошових коштів з розрахункового банківського рахунку потерпілого, ОСОБА_3 , завідомо знаючи код доступу до банківської картки потерпілого ОСОБА_6 , який помітив та запам`ятав раніше, під час використання картки потерпілим, використовуючи банкомат, розташований по вул. Соборна, 32 в м. Пирятині Лубенського району Полтавської області, застосовуючи викрадену у потерпілого банківську картку, як засіб доступу до банківського рахунку, в період часу з 02:43 год. по 02:50 год. 05.05.2025 зняв з банківського рахунку потерпілого готівкові кошти на загальну суму 8000,00 грн. Отже, за вказаний період часу ОСОБА_3 , використовуючи викрадену у потерпілого банківську картку, як засіб доступу до банківського рахунку останнього, здійснив таємне викрадення грошових коштів з банківського рахунку потерпілого ОСОБА_6 на загальну суму 8 243,99 грн., чим спричинив останньому майнову шкоду на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_3 підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно та в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень визнав повністю, щиро покаялася у вчиненому, а по суті обвинувачення пояснив, що він прийшов до ОСОБА_7 в гості, вони випивали. Коли ОСОБА_7 вийшов у іншу кімнату, то на столі лежав телефон та банківська карта, які він забрав і вийшов з будинку. В подальшому він знімав грошові кошти з даної картки. Завдану шкоду, він відшкодував, висновки зробив.

Потерпіла в судове засідання не з`явився, надіслав суду заяву про розгляд справи без його участі, зазначила, що шкода відшкодована, претензій не має.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, її винуватість у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України доведена зібраними органом досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним. Судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні.

Заслухавши думку учасників судового провадження, роз`яснивши їм зміст ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин і визнає фактичні обставини доведеними наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінальних правопорушень доведена повністю, а його неправомірні дії слід кваліфікувати ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України.

Доведеність вини і така кваліфікація дій обвинуваченого в суду не викликає сумнівів.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами статей 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, конкретні обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після цього, наявність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, а також вимоги частини 2 статті 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, наявність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує його особу, який є громадянином України, має на утриманні неповнолітню дитину, у лікаря на наркологічному та психіатричному обліку не перебуває, по місцю проживання характеризується позитивно, будь які претензії в потерпілої відсутні.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд враховує те, що він щиро розкаявся у вчинених кримінальних правопорушеннях, шкода потерпілому відшкодована в повному обсязі.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, думку прокурора, думку потерпілої, думку обвинуваченого та захисника, особу обвинуваченого, наявність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання:

- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді п`яти років позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 357 КК України у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, із застосуванням принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточного призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Врахувавши в сукупності наведені вище обставини кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, наявність пом`якшуючих покарання обставин, а саме щирого каяття, добровільне відшкодування шкоди, суд доходить висновку про можливість виправлення та перевиховання засудженого без ізоляції від суспільства із застосуванням положень ст. 75 КК України, а тому вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном 2 роки.

При цьому суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, які будуть достатні для забезпечення належної поведінки ОСОБА_3 та виконуватимуть виховну та превентивну функцію.

Таким чином, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових злочинів без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

На підставі вищезазначеного, суд вважає, що таке покарання буде законним, справедливим, достатнім для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень обвинуваченим та досягне своєї мети.

Запобіжний захід, застосований ухвалою Пирятинського районного суду Полтавської області від 20.04.2026 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, слід змінити на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, у зв`язку з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі.

Процесуальні витрати на залучення експерта при проведенні експертизи у кримінальному провадженні складають 1782,80 грн, які на підставі ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, слід зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання строк його попереднього ув`язнення у період із 20.04.2026 року по 14.05.2026 року, із розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

Питання щодо речових доказів судом вирішується в порядку вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, суд-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. (вісімсот п`ятдесят грн.).

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі частини 2 статті 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

3) не виїжджати за межі України без дозволу уповноваженого органу з питань пробації.

Запобіжний захід, застосований ухвалою Пирятинського районного суду Полтавської області від 20.04.2026 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, змінити до набрання вироком законної сили на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

У зв`язку із зміною запобіжного заходу, негайно звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти.

У зв`язку із обранням запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, покласти на ОСОБА_3 обов`язки передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду;

2) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання строк його попереднього ув`язнення у період із 20.04.2026 року по 14.05.2026, із розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення експертизи у сумі 1782,80 грн.(одна тисяча сімсот вісімдесят дві грн. 80 коп.).

Речові докази:

-відеозапис з камер відеоспостереження АЗС «Дальнобой» на CD-R диску та копія фіскального чеку вказаної АЗС за 05.05.2025, який знаходиться при матеріалах кримінального провадження – залишити при матеріалах кримінального провадження №12025170580000205;

- відеозапис з камер відеоспостереження АЗС «БРСМ-Нафта» на CD-R диску та копія фіскального чеку вказаної АЗС за 05.05.2025 який знаходиться при матеріалах кримінального провадження – залишити при матеріалах кримінального провадження №12025170580000205;

- інформація по банківському рахунку ОСОБА_6 за період з 03.05.2025 по 13.05.2025 на DVD-R диску який знаходиться при матеріалах кримінального провадження – залишити при матеріалах кримінального провадження №12025170580000205;

- мобільний телефон марки Samsung GT-S5610 з сім-карткою «ВФ Україна», знаходиться в кімнаті схову речових доказів ВП №1 Лубенського РВП – повернути потерпілій ОСОБА_8 .

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом 30 днів із дня його проголошення.

Копію вироку вручити після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1