Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №554/3917/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 12.05.2026Справа № 554/3917/26

Провадження № 2/554/3011/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого – судді Савченко Л.І.

при секретарі – Титаренко Д.В.,

за участю позивача – ОСОБА_1 , представника відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення аліментів, у якому просив стягнути з відповідача на його користь аліменти на його утримання у розмірі частки заробітку (доходу) боржника, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку , щомісячно до досягнення 23 років, починаючи з дня пред`явлення даного позову.

Заявлені вимоги позивач обґрунтував тим, що на даний час йому виповнилось 18 років і він продовжує навчатися на другому курсі денної форми навчання Полтавського юридичного інституту національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Позивач зазначає, що денна форма навчання виключає його можливість влаштування на роботу та самостійно отримувати дохід. ОСОБА_1 вказує, що винаймає житло та проживає окремо від батьків, потребує нормального харчування, одягу та духовного розвитку здібностей та талантів, задоволення своїх соціальних та культурних потреб вимагає неабияких матеріальних затрат. Позивач вказує, що самостійно сплачує за своє навчання, забезпечує себе одягом, продуктами харчування та всіма необхідними для навчання і життя речами, забезпечує свої базові потреби. Грошові кошти для його матеріального забезпечення йому надають мама та бабуся. Позивач вказує, що відповідач самоусунувся від матеріальної участі щодо його забезпечення та вважає, що після досягнення 18 років позивач самостійно повинен себе забезпечувати. ОСОБА_1 вказує, що відповідач на даний час аліменти не платить, інших дітей та осіб на утриманні не має, є працездатним, має стабільно високі доходи та стабільно високий рівень життя.

Ухвалою суду від 01 квітня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 32).

У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_2 проти задоволення позовних вимог заперечував, у задоволенні позовних вимог просив відмовити. Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що позиція батька така, що син після 18 років повинен сам себе забезпечувати.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 15 січня 2007 року, ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_1 , батьком якого є ОСОБА_3 , актовий запис № 34 (а.с.9).

З копії договору про навчання у Полтавському юридичному інституті Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого № БД № 2024/83 від 07.08. 2024 р. вбачається, що ОСОБА_1 навчається в Полтавському юридичному інституті Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого на денній формі навчання, фінансування навчання здійснюється за рахунок коштів фізичних осіб (а.с.12-13).

З довідки виданої директором Полтавського юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого І. Криницьким від 03.03.2026 р. за № 368/26 вбачається, що ОСОБА_1 є студентом 2 курсу денної форми навчання першого (бакалаврського) рівня вищої освіти Полтавського юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Наказ про зарахування № 413-С від 10.08.2024 р. Студент навчається за кошти юридичних осіб. Період навчання на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти з 01.09. 2024 по 30.06.2028 р. (а.с. 14).

Відповідно до ч.1 ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Таким чином, ОСОБА_3 зобов`язаний утримувати повнолітнього сина, який навчається за денною формою навчання, через що потребує матеріальної допомоги на період навчання.

Відповідно до ч.1 ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 СК України.

Згідно положень частини 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини та платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

При цьому, СК України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків.

Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітнім сину чи дочці, які продовжують навчання, зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх дитина.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Повнолітній позивач навчається на денній формі навчання, судом не встановлено наявності у нього своїх доходів, і більш того достатніх доходів для свого утримання. Тобто встановлено потреби у матеріальній підтримці батьків.

Частиною 3 статті 181 Сімейного Кодексу визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

У відповідності до вимог ст.191 ч.1 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ч.2 ст.199 СК України право на утримання припиняється лише у разі припинення навчання.

Оскільки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 01 вересня 2024 року навчається у Полтавському юридичному інституті Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, термін навчання до 30.06.2028 року, а тому не має можливості працювати та потребує матеріальної допомоги, та враховуючи, що його батько ОСОБА_3 зобов`язаний утримувати сина до досягнення ним двадцяти трьох років за умови, що останній продовжує навчання, та може надавати матеріальну допомогу, оскільки є працездатним та доказів протилежного не надав, суд приходить до висновку про стягнення аліментів з відповідача на утримання сина.

Враховуючи, що утримання повнолітнього сина , який навчається, є обов`язком відповідача, позивач потребує матеріальної допомоги, відсутність можливості надавати таку допомогу відповідачем не доведено, суд приходить до висновку про стягнення аліментів з відповідача у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) щомісячно.

У задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача аліментів у розмірі не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно суд вважає за необхідне відмовити , оскільки мінімально гарантований ліміт у 50% може бути застосований виключно до неповнолітніх дітей, виходячи із положень ч.2 ст. 182 СК України.

Позивач від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду звільнений на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір». Відтак, відповідно до положень частини 6 статті 141 ЦПК України судовий збір в сумі розмірі 1064 грн. 96 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Згідно ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень, зокрема у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 430 ЦПК України ст.ст. 7, 180, 182, 184, 191, 199, 200 Сімейного Кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 20 березня 2026 року до припинення навчання, тобто до 30 червня 2028 року, але не пізніше, ніж до досягнення сином 23 років.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1064грн. 96 коп.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Відповідач – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повне рішення складено 14 травня 2026 року.

Суддя Л.І.Савченко