Вирок від 13 травня 2026 р. у справі №553/1136/26 — Подільський районний суд міста Полтави

Подільський районний суд міста Полтави

Справа № 553/1136/26

Провадження № 1-кп/553/525/2026

В И Р О К

Іменем України

14.05.2026м. Полтава

Подільський районний суд міста Полтави у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілих ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальне провадження №12021175460000043 від 16.02.2021 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, громадянина України, не одруженого, із середньою спеціальною освітою, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст.89 КК України не судимого, інвалідності не має,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 , достовірно знаючи про те, що згідно рішення Дарницького районного суду міста Києва (справа № 753/12355/13-ц, провадження № 2/753/5832/13) від 03.10.2013, зобов`язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1000 гривень щомісячно, починаючи з 24.07.2013 року до досягнення дитиною повноліття, у порушення ст. 21, ч. З ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», відповідно до положень яких усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, а батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття та забезпечувати інтереси дітей, будучи працездатним, не маючи обмежень до фізичної праці та протипоказань по стану здоров`я, з 24.07.2013 перебуваючи за місцем свого проживання, офіційно не працевлаштовувався, не звертався до органів Державної служби зайнятості з приводу поставки на облік, як безробітного, не повідомляв державного виконавця про отримання доходу та маючи одноразовий підробіток, умисно, злісно ухилився від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), у результаті чого у період часу з 24.07.2013 по 16.10.2017 виникла заборгованість у розмірі 49774,00 грн.

У подальшому, рішенням Дарницького районного суду міста Києва (справа № 753/19470/17, провадження № 2/753/2421/18) від 23.05.2018 позовну заяву ОСОБА_8 до ОСОБА_5 , третя особа Служба у справах дітей Дарницького району у м. Києві державної адміністрації про збільшення розміру аліментів та позбавлення батьківських прав, задоволено, зобов`язано стягнути з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 1ПН: НОМЕР_2 ) аліментів на утримання малолітньої дитини: доньки - ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень щомісячно, починаючи з 19.10.2017 до досягнення дитиною повноліття, у порушення ст. 21, ч. З ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», відповідно до положень яких усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, а батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття та забезпечувати інтереси дітей, будучи працездатним, не маючи обмежень до фізичної праці та протипоказань по стану здоров`я, з 19.10.2017 перебуваючи за місцем свого проживання, офіційно не працевлаштовувався, не звертався до органів Державної служби зайнятості з приводу поставки на облік, як безробітного, не повідомляв державного виконавця про отримання доходу та зміну місця проживання, маючи одноразовий підробіток, умисно, злісно ухилився від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), у результаті чого у період часу з 19.10.2017 по 20.12.2025 виникла заборгованість у розмірі 198129,03 грн.

Тож, умисні дії ОСОБА_5 , що виразилися у злісному ухиленні від сплати встановлених рішеннями суду коштів на утримання ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 , призвели до виникнення заборгованості за період часу з 24.07.2013 по 20.12.2025 року у розмірі 247903,03 гривень, що сукупно перевищує суму виплат більше, ніж за три місяці відповідних платежів.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України визнав повністю, та пояснив, що про судове рішення про стягнення аліментів йому відомо, оскільки він приймав участі в судовому засіданні з розгляду цивільної справи в м. Києві, однак жодних коштів в рахунок сплати аліментів він не перераховував, будь-якої іншої матеріальної допомги не надавав, спілкування із донькою не підтримував, із обставинами викладеними в обвинувальному акті він згоден та не оспорює їх. У скоєнному щиро розкаюється.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та не оспорюють фактичні обставини (дата, час, місце, спосіб та інші обставини) вчинення кримінального правопорушення, беручи до уваги, що потерпілі також не оспорюють фактичні обставини справи, цивільний позов не заявлений, судом також встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз`яснивши положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, які не досліджувалися у даному судовому засіданні, вислухавши думку сторін кримінального провадження, які не заперечували проти дослідження доказів в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглядає справу на підставі ч.3 ст. 349 КПК України..

З урахуванням викладеного, повного визнання обвинуваченим ОСОБА_5 вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, суд вважає вину ОСОБА_5 повністю доведеною та йогодії правильно кваліфіковані як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що останній перебував на лікуванні в КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» в період часу з 10.10.2025 року по 13.10.2025 року з діагнозом психічні розлади та розлади поведінки внаслідок вживання декількох препаратів та інших психоактивних речовин, проходив стаціонарне лікування з 25.10.2025 року по 29.10.2025 року в КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради», з 29.10.2025 року приймає замісну підтримуючу терапію, має негативну характеристику за місцем мешкання, в силу ст.89 КК України не судимий.

Обставиною, що пом`якшує покарання, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.

Враховуючи викладене, обставини справи та дані про особу обвинуваченого, наявність обставини, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 164 КК України у виді громадських робіт.

Запобіжний захід не обирався, враховуючи процесуальну поведінку обвинуваченого, відсутність клопотаня про обрання запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для обрання запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу.

Цивільний позов не заявлений.

Судові витрати відсутні.

Речові докази не вилучалися.

Керуючись ст. ст. 368, 370 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, та призначити йому покарання у виді 120 (сто двадцять) годин громадських робіт.

Запобіжний захід відсутній.

Цивільний позов не заявлений.

Судові витрати відсутні.

Речові докази не вилучалися.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляція до Полтавського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Полтави протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку чи ухва-

ли суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, а учаснику, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку відсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя Подільського районного суду міста Полтави ОСОБА_1