Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №537/2486/26 — Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 3/537/596/2026

Справа № 537/2486/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.05.2026 суддя Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області Маханьков О.В., за участі особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли з Батальйону патрульної поліції в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП України, -

ВСТАНОВИВ:

08.04.2026 року о 23 год. 25 хв. в м. Кременчуці на вул. Соборній, 21 водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом LEXUS nx200 д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, та виражене тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я відмовилася, що зафіксовано на БК476259, 476270, чим порушила вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечувала проти притягнення її до відповідальності та прохала про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАп, у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, обґрунтовуючи своє клопотання тим що, працівниками поліції було допущено порушення під час складання та оформлення матеріалів протоколу.

В судовому засіданні інспектор поліції Горбаков В.В. пояснив, що дійсно 08.04.2026 року було зупинено ТЗ під керуванням ОСОБА_1 за порушення ПДР. Дійсно гр. ОСОБА_1 не заперечувала факт порушення ПДР, посилаючись, що не знає місто, а покладалась на реєстратор. Дійсно проохала надати можливість скористатися правової допомоги, телефонувала адвокату. Направлення на огляд виписано після складання протоколу. Не відмовлялась від проходження огляду на стан сп`яніння, але ніяких дій не проводила.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до роз`яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті, при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясувати всі обставини, перелічені в ст. ст. 247, 280 КУпАП, надати оцінку не тільки тим доказам, які доводять винуватість, але оцінити доводи та докази, які виправдовують особу.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння передбачений ст.266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція №1452/735).

Статтею 266 КУпАП, окрім іншого, передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп`яніння. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд осіб на стан алкогольного здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд особи на стан алкогольного сп`янінні проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущено до керування транспортним засобом.

Водночас, п.п.2,3 Розділу 1 Інструкції №1452/735 визначають, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. При цьому, ознаками алкогольного сп`яніння є: 1) запах алкоголю з порожнини рота; 2) порушення координації рухів; 3)порушення мови; 4) виражене тремтіння пальців рук; 5) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; 6) поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно із п.6 Розділу 1 Інструкції №1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП (п.7 Розділу 1 Інструкції №1452/735).

В ході розгляду справи встановлено, що при проведенні огляду на стан алкогольного сп`яніння та відповідно складенні протоколу про адміністративне правопорушення, працівниками поліції не було дотримано положень вищевказаних нормативно-правових актів, хоча вони повинні були діяти у відповідності до положень ст.19 Конституції України, тобто на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

У відповідності до ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

У матеріалах справи є відеозапис, з якого слідує, що ОСОБА_1 зупинили за те, що вона керувала транспортним засобом LEXUS nx200 д.н.з. НОМЕР_1 не виконала вимогу дорожнього знаку 5.18 “Рух по смугах” та рухаючись по смузі для руху, з якої дозволяється рух лише ліворуч, здійснила рух праворуч, чим порушила пункт 33 ПДР -порушення вимог дорожніх знаків.

Підозра у працівника поліції, щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння виникла лише після порушення Правил дорожнього руху.

Після чого вони запропонували ОСОБА_1 пройти відповідний огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, на що водій погодилася але в присутності її захисника. При цьому працівник поліції відмовив ОСОБА_1 у наданні їй правової допомоги адвоката, та запропонував проїхати до медичної установи для проходження огляду на стан сп`яніння, хоча можливо було пройти огляд на стан сп`яніння на місці.

Не забезпечення водію допомоги адвоката є істотним процесуальним порушенням його конституційного права на правовий захист передбачений статтею 59 Конституції України.

Так, статтею 62 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися та припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не буде доведено згідно з законом.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 року неодноразово зазначав, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпції.

ЄСПЛ в своїх рішеннях «Енгель та інші проти Нідерландів», «Лутц проти Німеччини», «Карелін проти рф», «Гурепка проти України», «Швидка проти України» та інші констатував, що провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, повинно проводитись за процедурою, передбаченою для кримінальних правопорушень. ЄСПЛ виключає можливість притягнення особи до відповідальності за вчинення правопорушення, на яке особу підбурили працівники поліції.

ЄСПЛ неодноразово формулював у своїх рішеннях визначення провокації, розкривав її зміст та форми (справи «Раманаускас проти Литви», №55146/14, 20 лютого 2018 року, «Матановіч проти Хорватії», №2742/12, 04 квітня 2017 року).

Із правових позицій цього суду вбачається, що провокація вчинення злочину наявна, якщо: були активні дії правоохоронних органів; з їх боку мало місце спонукання особи до вчинення злочину; злочин не був би скоєний без втручання правоохоронних органів.

Проаналізувавши пояснення ОСОБА_1 та відеозапис, суд вважає, що поведінка працівників поліції полягала в активному спонукання до відмови ОСОБА_1 від проходження огляду під виглядом добровільності, яка за своїми ознаками наближається до поняття провокації, визначеного у рішенні ЄСПЛ у справі «Раманаускас проти Литви», як втручання правоохоронних органів у спосіб, що створює або посилює умови для вчинення правопорушення, яке особа інакше не вчинила б.

За встановлених обставин суд констатує, що докази вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, долучені до матеріалів справи не є переконливими, достовірними і достатніми, не відповідають та суперечать фактичним обставинам справи.

Отже, встановлюючи відповідно до ст. 251 КУпАП наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд вважає, що належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у справі відсутні.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного і керуючись ст. 247 п.1, 268, 283-284 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі щодо особи ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову судді подається до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Маханьков О.В.