Рішення від 13 травня 2026 р. у справі №524/13671/25 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Суд: Автозаводський районний суд м. Кременчука

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення

Дата: 13 травня 2026 р.

Справа: №524/13671/25

Суддя: Предоляк О. С.

Справа № 524/13671/25

Провадження №2-др/524/21/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2026 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючого - судді Предоляк О.С.

при секретарі судового засідання Косенко Р.Д.

розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Олійник Л.М про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом здійснення самочинного будівництва, -

УСТАНОВИВ:

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 29.04.2026 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом здійснення самочинного будівництва відмовлено.

До суду звернулась представник ОСОБА_1 - адвокат Олійник Л.М. з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі. В обґрунтування заяви зазначає, що з метою отримання правничої допомоги ОСОБА_1 укладено договір про надання професійної правничої допомоги № 67 від 04.11.2025 року. Згідно п. 4.1. договору розмір гонорару адвоката складає 20 000 грн. Наявний у матеріалах справи відзив містить попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які відповідач очікує понести у зв`язку з розглядом справи 25000 грн. Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Згідно п.3ч.1ст.270ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Представником відповідача на підтвердження витрат на правничу допомогу до заяви про ухвалення додаткового рішення надано договір про надання правничої допомоги № 67 від 04.11.2025 року, акт приймання-передачі наданих правничих послуг від 30.04.2026 року, квитанцію № 125 на суму 20000 грн. від 04.11.2025 року.

За положеннями ч. 1 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Жодних доказів понесення витрат на правничу допомогу відповідачем до ухвалення рішення надано не було, як і не заявлено про не можливість подання таких доказів до ухвалення рішення по справі.

Враховуючи, що представником відповідача не зазначено про поважні причини не можливості подання доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до ухвалення рішення по справі, оскільки розмір гонорару встановлений у п. 4.1 договору про надання правничої допомоги № 67 від 04.11.2025 року визначений у фіксованому розмірі 20000 грн. та не потребував детального опису робіт,відсутні підстави, передбачені ст. 141 ЦПК України для покладення витрат на правничу допомогу на позивача, у зв`язку з чим у задоволенні заяви представника відповідача про ухвалення додаткового рішення слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 141, 246, 258-260, 270 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Олійник Л.М. про ухвалення додаткового рішення – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_1 , РНКОПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Олена Предоляк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua