Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №161/25437/25 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/25437/25

Провадження № 2/161/1292/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Кихтюка Р.М.,

секретаря – Вегери Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 28.07.2006 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який розірваний рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.09.2025 року.

Посилається на те, що за час перебування у шлюбі ними було набуто у власність нерухоме майно, а саме: квартиру за адресою АДРЕСА_1 .

Вказує, що звернення до суду із позовом зумовлене тим, що на даний час відповідач відмовляється в добровільному порядку поділити в рівних частках вищезазначену квартиру, яка є спільною сумісною власністю подружжя.

У зв`язку з чим, порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ним право власності на частку квартири, загальною площею 57.1 кв.м., житловою площею 31,6 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, в порядку поділу також просив визнати за ОСОБА_2 право власності на частку спірної квартири,

Крім цього, до суду із зустрічною позовною заявою звернулася ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, вказавши, що за час перебування у шлюбі ними було також було набуто у власність автомобіль «Skoda Superb», 2010 року випуску.

Вказує, що вказаний транспортний засіб ОСОБА_1 перереєстрував на свою сестру 21.02.2024 року без згоди та її відома і не в інтересах сім`ї, а тому вона вважає, що має право на грошову компенсацію половини вартості вказаного автомобіля.

У зв`язку з чим, просить встановити факт припинення фактичних шлюбних відносин та ведення спільного господарства з ОСОБА_1 з грудня 2023 року та стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію за половину вартості автомобіля «Volkswagen Passat» в сумі 196020,00 грн. і понесені судові витрати у справі.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні первісний позов підтримав та просив його задовольнити, у зустрічному позові – відмовити.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні не заперечувала щодо задоволення первісного позову. При цьому, просила задовольнити зустрічний позов з підстав викладених у ньому.

Заслухавши пояснення учасників справи, покази свідків, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що первісний позов підлягає до задоволення, а зустрічний – до часткового з наступних підстав.

Судом з`ясовано, що з 28.07.2006 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.09.2025 року (а.с. ).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, за ОСОБА_2 зареєстрована квартиру за адресою АДРЕСА_1 (а.с. ).

З повідомлення регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирських областях слідує, що 28.09.2021 року за ОСОБА_1 був зареєстрований транспортний засіб «Skoda Superb», VIN-код НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , 2010 року випуску. Даний транспортний засіб було відчужено власником 21.02.2024 року, вартістю 300000,00 грн. (а.с. ).

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і норма ст. 368 ЦК України.

Згідно ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 69, ч. 1 ст. 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно ст. 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Відповідно до роз`яснень, викладених в абз. 1 п. 22, абз. 1 п. 23, абз. 1 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 р. № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України.

Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання.

Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст.ст. 60,69 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України), відповідно до ч.2, ч.3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Отже, виходячи з системного тлумачення частин четвертої та п`ятої статті 71 СК України згоду на отримання компенсації за частину майна при його поділі повинен надати той з подружжя, на чию користь така компенсація присуджується, оскільки іншому з подружжя присуджується майно. Вимога одного з подружжя (позивача) про стягнення з іншого з подружжя (відповідача) грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, не породжує обов`язку такого відповідача попередньо вносити відповідну грошову суму на депозитний рахунок суду.

Відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» (далі - Постанова), спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу відповідно до частин другої та третьої статті 325 ЦК України, можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Вказаною постановою також роз`яснено, що сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначенням кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Поділу підлягає усе майно, що є у спільній сумісній власності подружжя.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 22 Постанови від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Як з`ясовано судом і вказане підтверджується матеріалами справи, за час перебування у шлюбі, сторони набули у власність нерухоме та рухоме майно, а саме: квартиру за адресою АДРЕСА_1 та автомобіль «Skoda Superb», VIN-код НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , 2010 року випуску, а тому їх слід визнати спільною сумісною власністю.

Отже, за таких обставин, суд приходить до висновку, що спірна квартира і автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки придбані за час шлюбу і за спільні кошти, то в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, слід визнати за ОСОБА_1 і ОСОБА_2 право власності по частині вказаної нерухомості.

При цьому, як слідує із довідки регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирських областях, ОСОБА_1 21.02.2024 року спірний транспортний засіб «Skoda Superb», було відчуженоза ціною 300000,00 грн. (а.с. ).

За наведених обставин, суд вважає частково обґрунтованою позовну вимогу ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 на свою користь вартості вказаного автомобіля та вважає визначити розмір такої компенсації в сумі 150000,00 грн. ((300000,00 грн. / 2), тобто половину від вартості відчуженого майна.

Водночас, відповідач за зустрічним позовом не довів, що відчуження транспортного засобу відбулося з відому і згоди позивача та в інтересах сім`ї, а тому з нього на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню 1/2 частина вартості автомобіля.

Крім того, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суду вказали, що ОСОБА_2 переїхала у спірну квартиру саме 14.02.2024 року, а тому факт припинення шлюбних відносин з вказаної дати знайшов своє підтвердження в суді.

Щодо вимог сторін по відшкодуванню судових витрат, то суд виходить з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Отже, зважаючи, що відповідач за первісним визнала позовні вимоги до початку розгляду справи по суті, тому суд вважає, що з ОСОБА_2 слід стягнути судовий збір в сумі 3633,75 грн. на користь ОСОБА_1 та повернути йому з державного бюджету сплачений судовий збір в розмірі 3633,75 грн. згідно квитанції №36 від 09.12.2025 року.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи, що зустрічний позов задоволено частково, то з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 слід стягнути судовий збір пропорційно до задоволених вимог, що становить 1499,85 грн. ((150000,00/196020,00) * 1960,00).

Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263, 265 ЦПК України, ст. 331 ЦК України, ст. ст. 57, 60, 65, 70 СК України, Постановою Пленуму Верховного суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суд, -

В И Р І Ш И В :

Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя – задовольнити.

В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), право власності на 1/2 частку квартири, загальною площею 57.1 кв.м., житловою площею 31,6 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) право власності на 1/2 частку квартири загальною площею 57.1 кв.м., житловою площею 31,6 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 3633 (три тисячі шістсот тридцять три) грн. 75 коп.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету половину суми сплаченого судового збору згідно квитанції №36 від 09.12.2025 року в розмірі 3633 (три тисячі шістсот тридцять три) грн. 75 коп.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя – задовольнити частково.

Встановити факт припинення фактичних шлюбних відносин та ведення спільного господарства між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 14 лютого 2025 року.

В порядку поділу спільного майна подружжя стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію вартості автомобіля «Skoda Superb», VIN-код НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , 2010 року випуску в розмірі 150000 (сто п`ятдесят тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати в розмірі 1499 (одна тисяча чотириста дев`яносто дев`ять) 85 коп.

В задоволенні решти позовних вимог зустрічного позову – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасниками справи є:

Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом – ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП – НОМЕР_3 .

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом – ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_4 .

Повний текст рішення складений 14 травня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Р.М. Кихтюк