Постанова від 14 травня 2026 р. у справі №380/737/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/737/25 пров. № А/857/33403/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Мандзія О.П.,

суддів: Гінди О.М., Заверухи О.Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року у справі №380/737/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волпекс» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

суддя у І інстанції – Братичак У.В.,

дата ухвалення рішення – 23.05.2025,

місце ухвалення рішення – м. Львів,

дата складення повного тексту рішення – не зазначено

В С Т А Н О В И В :

ТзОВ «ВОЛПЕКС» звернулося в суд з позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення №11881371/39377343 від 08.10.2024 Головного управління ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №31 від 16.08.2024 датою її подання на реєстрацію 16.08.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення №11945509/39377343 від 22.10.2024 Головного управління ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №14 від 07.08.2024 датою її подання на реєстрацію 07.08.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення №11945508/39377343 від 22.10.2024 Головного управління ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №50 від 25.06.2024 датою її подання на реєстрацію 25.06.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення №11915839/39377343 від 15.10.2024 Головного управління ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №10 від 05.08.2024 датою її подання на реєстрацію 05.08.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, зазначені вище. Податковим органом вказані податкові накладні прийнято, але реєстрацію зупинено. Позивач зазначає, що після подання ним письмових пояснень та додаткових документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН, відповідачем 1 було прийнято спірні рішення про відмову у реєстрації таких податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. Окрім того, зазначає, що Головним управлінням ДПС у Львівській області не зазначено, які саме документи згідно з вичерпним переліком необхідно надати позивачу для перевірки, і які були б достатні для прийняття відповідачем рішення про реєстрацію таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відтак, вважає спірні рішення про відмову у реєстрації податкових накладних протиправними, тому просить суд такі скасувати.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11881371/39377343 від 08.10.2024, №11945509/39377343 від 22.10.2024, №11945508/39377343 від 22.10.2024, №11915839/39377343 від 15.10.2024. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛПЕКС» №31 від 16.08.2024, №14 від 07.08.2024, №50 від 25.06.2024, №10 від 05.08.2024, датою їх подання на реєстрацію. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛПЕКС» судовий збір у сумі 9689 (дев`ять тисяч шістсот вісімдесят дев`ять) грн 60 коп. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛПЕКС» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, не у повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для справи.

Зокрема апелянт вказує на те, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Отже, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Апелянт зазначає, що позивач як активний учасник господарської діяльності на певному сегменті ринку, обізнаний з тонкощами роботи на цьому ринку, а відтак має розуміння сутності та тонкощів певних операцій, має усвідомлення не тільки щодо базових документів, які супроводжують певні операції, а й щодо інших документів, які зазвичай супроводжують такого роду операції. Відтак, саме позивач має можливість визначити конкретний перелік документів, який наявний у нього та супроводжує певні операції з тим, щоб подати ці документи.

Разом з тим, оспорюване Рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції, оскільки з його тексту можна встановити зміст цього рішення, зокрема, підстави віднесення позивача до пункту 8 Критерію ризиковості.

З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОЛПЕКС» зареєстроване як юридична особа, за адресою: 79054, м. Львів, вул. Любінська, 97/4, код ЄДРПОУ: 39377343.

Основним видом діяльності Товариства є оптова торгівля хімічними продуктами (код КВЕД 46.75). До інших видів діяльності Товариства відносяться: діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами (код КВЕД 46.11); оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (код КВЕД 46.21); оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами (код КВЕД 46.36); оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (код КВЕД 46.49); оптова торгівля комп`ютерами, периферійним устаткованням і програмним забезпеченням (код КВЕД 46.51); надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у. (код КВЕД 77.39); складське господарство (код КВЕД 52.10); інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (код КВЕД 52.29); консультування з питань інформатизації (код КВЕД 62.02); інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем (код КВЕД 62.09); надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код КВЕД 68.20).

15 серпня 2024 року між ТОВ «ВОЛПЕКС» та Приватним Підприємством «АГРО-РОДИНА» укладено Договір поставки № В/2458/150824.

Відповідно до умов даного Договору Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти й оплатити добрива та агрохімікати, надалі «Товар» (пункт 1.1. Договору).

У свою чергу покупець здійснює оплату вартості Товару шляхом перерахування коштів у національній валюті України на банківський рахунок Постачальника на підставі рахунка-фактури, наданого Постачальником, та на умовах, викладених в Додатках до Договору (пункт 4.1. Договору).

На виконання умов Договору поставки № В/2458/150824 від 15 серпня 2024 року ПП «АГРО-РОДИНА» здійснило повну передоплату за товар в сумі 463591,20 грн, в т.ч. ПДВ 77265,20 грн.

На підставі авансового платежу позивачем було складено та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 31 від 16.08.2024 на суму 463591,20 грн, в т.ч. ПДВ 77265,20 грн.

02 серпня 2024 року між ТОВ «ВОЛПЕКС» та Селянським (Фермерським) Господарством «МОНОЛІТ» укладено Договір поставки № В/2457/020824.

Відповідно до умов даного Договору Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти й оплатити добрива агрохімікати, надалі «Товар» (пункт 1.1. Договору).

У свою чергу покупець здійснює оплату вартості Товару шляхом перерахування коштів у національній валюті України на банківський рахунок Постачальника на підставі рахунка-фактури, наданого Постачальником, та на умовах, викладених в Додатках до Договору (пункт 4.1. Договору).

На виконання умов Договору поставки № В/2457/020824 від 02 серпня 2024 року Селянське (Фермерське) Господарство «МОНОЛІТ» здійснило повну передоплату за товар в сумі 372662,64 грн, в т.ч. ПДВ 62110,44 грн.

На підставі авансового платежу позивачем 07.08.2024 було складено та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №14 на суму 372662,64 грн, в т.ч. ПДВ 62110,44 грн.

14 липня 2022 року між ТОВ «ВОЛПЕКС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СК ПРОМІНЬ» укладено Договір поставки № В/2245/140722.

Відповідно до умов даного Договору Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти й оплатити добрива агрохімікати, надалі «Товар» (пункт 1.1. Договору).

У свою чергу покупець здійснює оплату вартості Товару шляхом перерахування коштів у національній валюті України на банківський рахунок Постачальника на підставі рахунка-фактури, наданого Постачальником, та на умовах, викладених в Додатках до Договору (пункт 4.1. Договору).

На виконання умов Договору поставки № В/2245/140722 від 14 липня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СК ПРОМІНЬ» здійснило повну передоплату за товар на суму 444316,32 грн, в т.ч. ПДВ 74052,72 грн.

На підставі авансового платежу позивачем 25.06.2024 було складено та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №50 на суму 444316,32 грн, в т.ч. ПДВ 74052,72 грн.

02 серпня 2024 року між ТОВ «ВОЛПЕКС» та Приватним Акціонерним Товариством «УКРАГРО» укладено Договір поставки № В/2456/020824.

Відповідно до умов даного Договору Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти й оплатити добрива агрохімікати, надалі «Товар» (пункт 1.1. Договору).

У свою чергу покупець здійснює оплату вартості Товару шляхом перерахування коштів у національній валюті України на банківський рахунок Постачальника на підставі рахунка-фактури, наданого Постачальником, та на умовах, викладених в Додатках до Договору (пункт 4.1. Договору).

На виконання умов Договору поставки № В/2456/020824 від 02 серпня 2024 року Приватне Акціонерне Товариство «УКРАГРО» здійснило повну передоплату за товар на суму 452042,64 грн, в т.ч. ПДВ 75340,44 грн.

На підставі авансового платежу позивачем 05.08.2024 було складено та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 10 від 05.08.2024 на суму 452 042,64 грн., в т.ч. ПДВ 75 340,44 грн.

В подальшому, згідно з квитанціями від 13.09.2024, 29.08.2024, 25.06.2024, 05.08.2024 реєстрація вказаних вище податкових накладних зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, так як платник податку, яким подано для реєстрації ПН/PK в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач надіслав на адресу Головного управління ДПС у Львівській області повідомлення про надання пояснень по податкових накладних, реєстрація яких зупинена, а також копії документів, пов`язаних із здійсненими господарськими операціями, зокрема: договори поставки, договори оренди офісу, договори логістичного перевезення, видаткові накладні, рахунки проформи, виписки по рахунку, платіжні інструкції, акти, митні декларації, автотранспортні накладні, тощо.

В процесі розгляду пояснень позивачу надійшли повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів від 01.10.2024 № 11844282/39377343, від 15.10.2024 № 11913259/39377343, від 15.10.2024 № 11913927/39377343, від 08.10.2024 №11876184/39377343, в яких позивачу пропонували надати додаткові пояснення та документи: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, розрахункові документів та/або банківські виписки з особових рахунків, паспорти якості, сертифікати відповідності. У графі «додаткова інформація» не вказано нічого.

Позивач надіслав на адресу відповідача 1 в електронному вигляді Повідомлення №1 від 02.10.2024 про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, до якого було долучено 26 документів; Повідомлення №3 від 18.10.2024 про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, до якого було долучено 41 документ; Повідомлення №4 від 18.10.2024 про подання додаткових пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, до якого було долучено 20 документів; Повідомлення №2 від 09.10.2024 про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, до якого було долучено 23 документи.

Однак, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято наступні рішення: №11881371/39377343 від 08.10.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №31 від 16.08.2024; №11945509/39377343 від 22.10.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №14 від 07.08.2024; №11945508/39377343 від 22.10.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №50 від 25.06.2024; №11915839/39377343 від 15.10.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 05.08.2024.

Підставою прийняття таких рішень вказано ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеній в податковій накладні.

Позивач подав скарги на вказані рішення до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України.

За наслідками розгляду скарг рішеннями Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України №65196/39377343/2 від 16.10.2024, №68824/39377343/2 від 06.11.2024, №68655/39377343/2 від 05.11.2024, №66438/39377343/2 від 23.10.2024, такі залишено без задоволення, а рішення Комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що на переконання позивача, вищезгадані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних прийнято за формальних підстав, без належного пояснення, які саме документи згідно з вичерпним переліком слід надати для перевірки і які були б достатні для прийняття відповідачем рішення про реєстрацію таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку із цим останній вважає свої права порушеними та такими, що потребують захисту, тому звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що оскаржувані позивачем рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області №11881371/39377343 від 08.10.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №31 від 16.08.2024; №11945509/39377343 від 22.10.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №14 від 07.08.2024; №11945508/39377343 від 22.10.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №50 від 25.06.2024; №11915839/39377343 від 15.10.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 05.08.2024 прийняті не у спосіб, визначений законом.

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі Порядок №1246).

Згідно з пунктом 2 цього Порядку податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки за критеріями визначеними в пункті 12 Порядку №1246.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку №1246).

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 11 грудня 2019 № 1165, який набрав чинності з 01 лютого 2020 року (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з абзацом 1 пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пунктів 7, 10, 11 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Відповідно до абзацу другого пункту 25, абзацу першого пункту 26 Порядку №1156 Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Судом встановлено, реєстрацію податкових накладних позивача зупинено з тих підстав, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Перелік критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість наведений в Додатку 1 до Порядку № 1165.

Пунктом 8 зазначеного Додатку 1 передбачено такий критерій ризиковості платника податку на додану вартість: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Водночас, у частині зазначення критерію ризиковості відповідач посилається лише на номер пункту та не конкретизує, про який саме ризик платника податку йдеться.

Суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючим органом не було зазначено яка саме податкова інформація, зумовила висновки про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.

Поряд з цим, навіть сам лише факт наявності рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків не є достатнім для відмови в реєстрації податкової накладної. Позивач повинен мати можливість спростувати належними доказами сумніви податкового органу щодо законності своєї господарської діяльності. Тобто, в кожному конкретному випадку позивач повинен знати, які саме обставини йому необхідно підтвердити чи спростувати для доведення реальності спірної господарської операції та відсутності ризиків.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, встановлено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520).

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/ розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Відповідно до пункту 9 Порядку 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку: або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі – Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування; або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за №959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Пунктом 10 Порядку №520 встановлено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Верховний Суд за результатами аналізу наведених норм у постанові від 18 листопада 2021 року у справі №380/3498/20 дійшов висновку, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним. В залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова декларація для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відповідних договірних зобов`язань між суб`єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним.

У постанові від 03 листопада 2021 року у справі №360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Вказану правову позицію Верховний Суд підтримав також і у постановах від 23.02.2023 у справі № 420/9924/20, від 27.07.2022 у справі № 520/15348/2020, від 29.06.2022 у справі № 380/5383/21, від 28.06.2022 у справі № 380/9411/21, від 20.01.2022 у справі № 140/4162/21, від 01.12.2021 у справі № 600/1878/20-а.

Так, Головним управлінням ДПС у Львівській області за наслідками проведеного моніторингу зупинено реєстрацію спірних податкових накладних та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про їх реєстрацію, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття відповідного рішення.

Враховуючи висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 27.07.2022 у справі №520/15348/2020, згідно з яким суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючого органу щодо легальності відповідної операції, щодо якої складено податкову накладну, направлену для реєстрації в ЄРПН, хоч і визначений у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між ними, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів, наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН, реєстрація якої була зупинена.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 18 червня 2019 року (справа № 0740/804/18), від 23 жовтня 2018 року (справа № 822/1817/1).

Суд звертає увагу, що відповідач 1 в оскаржуваних рішеннях не навів обґрунтованих мотивів прийняття таких рішень.

Так, в оскаржуваних рішеннях відсутня інформація в чому саме полягає невідповідність вимогам законодавства скерованих позивачем копій документів. В графі додаткова інформація зазначено загальний перелік документів, тоді як в шаблоні вказано «зазначити конкретні документи».

Відповідач в оскаржуваних рішеннях не вказав конкретних документів, які необхідно було надати позивачеві, не зазначив які документи подані платником податків з порушенням законодавства, тому для позивача залишалося неочевидним, відсутність чи недоліки котрого документа(ів) із наведеного орієнтовного переліку в типовій формі рішення зумовило висновок комісії про відмову в реєстрації податкових накладних підприємства.

Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 у справі №640/467/19 сформував правовий висновок, відповідно до якого обґрунтованість, в силу ст. 2 КАС України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом. Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних документів підтверджують право позивача на складення податкових накладних по господарських операціях позивача із ПП «АГРО-РОДИНА», Селянським (Фермерським) Господарством «МОНОЛІТ», ТОВ «СК ПРОМІНЬ», ПАТ «УКРАГРО» та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію таких податкових накладних.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати спірні ПН в ЄРПН колегія суддів враховує наступне.

Згідно з частиною третьою статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі також - Порядок № 1246) ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію ПН/РК (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку.

При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до ПН/РК, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням (пункт 20 Порядку № 1246).

Отже, реєстрація в ЄРПН ПН/РК, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Таким чином, на підставі вищенаведених висновків про протиправність оскаржуваних рішень Комісії, з метою належного захисту прав позивача, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зобов`язати ДПС України зареєструвати спірну ПН в ЄРПН, і доводи апеляційної скарги не спростовують зазначених висновків суду першої інстанції.

Щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, то колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом першим частини третьої вказаної статті передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.

Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. При цьому, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною п`ятою цієї статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом з тим, частина шоста статті 134 КАС України визначає, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, відповідно до частини сьомої цієї статті, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, судом встановлено, що 25 січня 2024 року між Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОЛПЕКС» та Адвокатським об`єднанням «ШОКАЛО ТА ПАРТНЕРИ» укладено Договір № 1-25/01/24 про надання правової допомоги. Відповідно до умов Договору № 1-25/01/24 про надання правової допомоги від 25.01.2024 та Додаткової угоди №5 від 08.01.2025 до Договору №1-25/01/24 про надання правової допомоги від 25.01.2024 в ході представництва інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛПЕКС» у даній справі в суді першої інстанції буде надана така правова допомога: надання усних консультацій, аналіз судової практики з аналогічних спорів, підготовка позовної заяви, відповіді на відзив на позовну заяву, участь у разі необхідності в судових засіданнях, підготовку клопотань, тощо.

Згідно з умовами Додаткової угоди №5 від 08.01.2025 до Договору №1-25/01/24 про надання правової допомоги від 25.01.2024 вищенаведена правова допомога в суді першої інстанції становить 25 000,00 гривень.

Доказами попередньо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у цій справі є: Договір № 1-25/01/24 про надання правової допомоги від 25.01.2024, Додаткова угода № 5 від 08.01.2025, платіжна інструкція № 6812 від 14.01.2025.

Таким чином, позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000 гривень.

Апеляційний суд також враховує, що відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним ст.19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суті виконаних послуг, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 25000,00 грн. є неспівмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).

При визначенні суми відшкодування вказаного виду судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналізуючи вищевикладене, виходячи з принципів обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, значення справи для сторін, колегія суддів приходить до переконання про те, що висновок суду першої інстанції про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в розмірі 5000 грн. є вірним.

Як убачається з апеляційної скарги, наведені в ній доводи щодо помилковості висновків суду у цій справі фактично зводяться до необхідності нової правової оцінки обставин у справі та дослідження наявних у матеріалах справи доказів. Водночас зазначеним доводам судом першої інстанції вже була надана належна правова оцінка.

Апеляційний суд переглянув оскаржуване судове рішення і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області – залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року у справі №380/737/25 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя О. П. Мандзій

судді О. М. Гінда

О. Б. Заверуха