Постанова від 14 травня 2026 р. у справі №140/12470/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 140/12470/25 пров. № А/857/1696/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Запотічний І.І.,

суддя Шинкар Т.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Рівненської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року у справі №140/12470/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОК-АГРО» до Рівненської митниці про визнання протиправними і скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови (головуючий суддя Дмитрук В.В., м. Луцьк, спрощене позовне провадження), -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОК-АГРО» (далі ТзОВ «ДОК-АГРО», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Рівненської митниці (далі митний орган, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA204150/2025/000054/1 від 30.07.2025 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204150/2025/000167 від 30.07.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, та в порушення положень Митного кодексу України митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових митної вартості.

Декларантом на підтвердження заявленої митної вартості і обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи. Ці документи не містять розбіжностей, що могли б вплинути на невірний розрахунок митної вартості, не містять ознак підробки та відображають усі відомості, що підтверджують ціну товару. Натомість, зазначені митницею у рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

Позивач вважає, що зауваження митного органу були зроблені без будь-якого аналізу змісту наданих до митного оформлення документів, тому просив позов задовольнити.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів №UA204150/2025/000054/1 від 30 липня 2025 року.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204150/2025/000167 від 30 липня 2025 року.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОК-АГРО» за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судові витрати у розмірі 4844,80 грн (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні 80 копійок).

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу. З посиланням на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати, та прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити повністю.

02 лютого 2026 року позивачем подано відзив на апеляційну скаргу. З підстав, наведених у відзиві вважає що, рішення суду є законним, ухвалене на підставі повного і об`єктивного дослідження обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи, повністю відповідає завданням адміністративного судочинства, грунтується на засадах верховенства права, а відтак не підлягає скасуванню.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

З матеріалів справи вбачається, що між ТзОВ «Док-Агро» (покупець) та Aollen Biotech Co., Ltd./12F, Bandao Mansion, No.182-8 Haier Road, Qingdao 266061 (продавець, Китайська Народна Республіка) укладено зовнішньоекономічний контракт №23SK414 від 03.08.2023.

Відповідно до пункту 5.1 товар має відповідати стандарту якості та якісним характеристикам, зазначеним в контракті, додатках (специфікаціях) до контракту, супровідних документах, нормам заводу - виробника товару і вимогам, що звичайно ставляться до товарів даного виду. продавець встановлює термін гарантії на якість товару, що поставляється протягом 24 місяців з моменту відвантаження товару.

Оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок в наступному порядку: 1-й етап: 30 % передоплата протягом 7 календарних днів 3 моменту узгодження і підписання сторонами специфікації до контракту. Продавець зобов`язаний розпочати виробництво товару з дня отримання попередньої оплати на своєму банківському рахунку; 2-й етап: оплата 70 % вартості товару повинно бути здійснено покупцем до прибуття товару в порт призначення та не пізніше ніж 30 днів з моменту відправлення.

Пунктом 11.1 контракту передбачено, що контракт діє до 31.12.2024, але в будь-якому випадку - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

На виконання умов контракту №23SK414 від 03.08.2023 сторонами підписано специфікацію №14 від 28.02.2025 щодо поставки товару на загальну суму 231670,00 дол. США, зокрема щодо L-lysine HCL feed grade 98.5% CAS 657-27-2/ L-лізин кормовий 98,5% CAS 657-27-2 Meihua brand HS code/УКТЕД код 2922410000 загальною вартістю 18 630,00 дол. США, кількістю 162 0000,00 кг за ціною1,115 дол. США за 1 кг; L-Threonine feed grade CAS №72-19-5 /L-треонін кормовий CAS №72-19-5 Meihua brand HS code/УКТЗЕД код 2922500090 загальною вартістю 51040,00 дол. США, кількістю 44000,00 кг за ціною1,160 дол. США за 1 кг.

Продавцем було надіслано покупцю проформу-інвойс №PL 25K0137 від 28.02.2025 щодо здійснення оплати за товар в сумі 231670,00 дол. США (щодо L-Threonine становить 51 040,00 дол. США).

На виконання умов пункту 4.1 контракту №23SK414 від 03.08.2023, cпецифікації №14 від 28.02.2025 та на підставі проформи-інвойсу №PL 25K0137 від 28.02.2025, ТзОВ «ДОК-АГРО» було здійснено банківський платіжний документ у формі swift від 31.01.2025 на суму 46 334,00 дол. США із відміткою, що проведено банківською установою (в графі 70 призначення платежу: за контрактом №23SK414 від 03.08.2023, специфікацією №14 від 28.02.2025, інвойс №PL 25K0137 від 28.02.2025); банківський платіжний документ у формі swift від 24.04.2025 на суму 185 336,00 дол. США із відміткою, що проведено банківською установою (в графі 70 призначення платежу: за контрактом №23SK414 від 03.08.2023, специфікацією №14 від 28.02.2025, інвойс №PL25K0137 від 28.02.2025).

Умови поставки визначені в специфікації №14 від 28.02.2025 до вищенаведеного контракту як FOB Dalian (Інкотермс 2020).

Факт транспортування та розподіл витрат підтверджено договором №1846-Т/24 від 22.07.2024, протокол узгодження розбіжностей від 22.07.2024, заявкою №6 від 15.04.2025, довідками про транспортні витрати від 28.07.2025 №10923, №10924.

Судом встановлено, що 29.07.2025 за митною декларацією (далі МД) №25UA204150002155U7 декларантом заявлено до митного оформлення товар: «Органічні хімічні сполуки - амінокислоти, до складу яких входять кисневмісні функціональні групи: L-Треонін кормовий/ L-Threonine Feed Gra de (хімічна формула C4H9NO3, CAS № 72-19- 5) із вмістом основної речов ини - 99,40%. Партія № 8 20250428, дата виробництва 28.04.2025 термін придатності 27.04.2027, вага нетто - 44000кг. Зовнішній вигляд: порошок кристалічний білого або світло-коричневого кольору. Використовується для балансування кормів для тварин. Розфасовано та упаковано в 17 60 поліпропіленові мішки по 25кг. Торговельна марка - нема даних Виробник - Tongliao Meihua Biological Sci-Tech Co., Ltd., CN».

На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаної МД були подані такі документи: митна декларація №25UA204150002155U7 від 29.07.2025; зовнішньоекономічний договір (контракт) №23SK414 від 03.08.2023; специфікація №14 видана 28.02.2025 до контракту №23SK414 від 03.08.2023; проформа інвойс №PI25K0137 від 28.02.2025; комерційний інвойс №SK25YY0666 від 04.03.2025; коносамент ZM25050066 від 13.05.2025; пакувальний лист б/н від 04.03.2025; банківський платіжний документ у формі swift від 31.03.2025 на суму 46 334,00 дол. США із відміткою, що проведено банківською установою (в графі 70 призначення платежу: за Контрактом №23SK414 від 03.08.2023р, специфікацією №14 від 28.02.2025, інвойс № PI25K0137 від 28.02.2025); банківський платіжний документ у формі swift від 24.04.2025 на суму 185 336,00 дол. США із відміткою, що проведено банківською установою (в графі 70 призначення платежу: за Контрактом №23SK414 від 03.08.2023р, специфікацією №14 від 28.02.2025, інвойс №PI25K0137 від 28.02.2025); договір про надання транспортно експедиторських послуг з перевезення експортно імпортних та транзитних вантажів №1846-Т/24 від 22.07.2024; заявка про надання транспортно-експедиційних послуг №6 від 15.04.2025; накладна УМВС №04529 від 25.07.2025; накладна УМВС №04531 від 25.07.2025; довідка про транспортні витрати №10923 від 28.07.2025; довідка про транспортні витрати №10924 від 28.07.2025; рахунок на оплату №65401 від 21.07.2025; рахунок на оплату №65402 від 21.07.2025; експортна митна декларація №060520250000002936 від 11.05.2025.

Як слідує з МД №25UA204150002155U7 від 29.07.2025 декларант обрав перший (основний) метод визначення митної вартості, тобто за ціною товару.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею встановлено, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять розбіжності.

Згідно статті 53 та статті 54 МК України декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи: 1) договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 6) транспортні (перевізні) документи; 7) банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару.

Позивач у відповідь на вищевказане повідомлення надав заперечення на повідомлення митного органу про зауваження від 29.07.2025 щодо митної декларації №25UA204150002155U7 №30/07-1 від 30.07.2025.

Декларантом листом від 30.07.2025 було повідомлено, що всі наявні документи для підтвердження митної вартості товару, були надані та декларант просив прийняти рішення на основі наявних документів, без врахування терміну передбаченого частиною 3 статті 53 Митного Кодексу України.

Проте, 30.07.2025 відповідачем було винесено рішення про коригування митної вартості №UA204150/2025/000054/1 від 30.07.2025 та карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204150/2025/000167 від 30.07.2025.

Як зазначено у графі 33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме: - у графі 28 накладних УМВС від 25.07.2025 №04529 та №04531 зазначено MRN №25PL322080NSMH2MM6 та №25PL322080NSMH2NM5, що до митого оформлення не надані; - згідно коносаменту від 13.05.2025 №ZM25050066, маршрут перевезення оцінюваних товарів: порт DALIAN,CHINA порт Гданськ (Польща), згідно накладних УМВС від 25.07.2025 № 04529 та №04531 маршрут перевезення: Шебжешин-Хрубешов (Польща) Ізов (Україна). Таким чином до митного оформлення не надано транспортних (перевізних) документів за маршрутом Гданськ (Польща) Шебжешин (Польща); - в проформі інвойсі від 28.02.2025 №Pl25K0137 відсутні реквізити зовнішньо-економічного договору (контракту); - наданий документ (під кодом 3014), що заявлений як «Прайс-лист» від 04.05.2025 б/н не може розглядатись як джерело цінової інформації щодо продажу товарів для широкого кола покупців в умовах вільної конкуренції, оскільки він містить інформацію лише щодо продажу товарів, які зазначені у рахунку-проформі від 28.02.2025 №Pl25K0137; - надану до митного оформлення заявку від 28.07.2023 №11807 на надання транспортно-експедиційних послуг не можливо поширити на дану партію товарів; - рахунки від 21.07.2025 №65401, №5402 та довідки від 28.07.2025 №10923, №10924 не містять відомостей про розмір інших додаткових витрат, які зазвичай присутні при інтермодальному перевезенні товарів, зокрема, оформлення транзитних документів, портові збори, зберігання товарів в порту призначення тощо; - до митного оформлення надано копію митної декларації країни відправлення (Китай) від 11.05.2025 № 060520250000002936 без перекладу, що унеможливлює перевірку відомостей зазначених у ній.

Митну вартість товару визначено на підставі інформації щодо митної вартості товару митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 28.05.2025 №25UA204150001427U0 - 1,5655 дол. США/кг.

Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 68 882,0 дол. США (44 000,0 кг * 1,5655 дол. США/кг), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 2 879 246,93 грн (68 882,0 дол. США * 41,7997 грн/дол. США).

Враховуючи вищевикладене, та у порядку, встановленому статтею 55 МК України, Рівненською митницею із врахуванням інформації, наданої декларантом до митного оформлення та відомостей, наявних у митного органу, прийнято рішення про коригування митної вартості від 30.07.2025 №UA204150/2025/000054/1. 31.07.2025 декларантом було подано МД №25UA204150002170U0 з урахуванням рішення про коригування митної вартості.

Сума додатково сплаченних митних платежів становить 134864,73 грн.

Не погоджуючись із прийнятим митницею рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови, ТзОВ «ДОК-АГРО» звернулося із даним позовом до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною першою статті 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Статтею 49 МК України установлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частин першої-третьої статті 52 МКУ заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як визначено частинами першою - п`ятою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин першої-третьої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55цього Кодексу.

Згідно частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2)неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частин першої, другої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Статтею 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави апеляційному суду зауважити, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Разом з тим, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Як визначено частинами другою та четвертою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, колегія суддів зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України.

Для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, а саме: митна декларація №25UA204150002155U7 від 29.07.2025; зовнішньоекономічний договір (контракт) №23SK414 від 03.08.2023; специфікація №14 видана 28.02.2025 до контракту №23SK414 від 03.08.2023; проформа інвойс №PI25K0137 від 28.02.2025; комерційний інвойс №SK25YY0666 від 04.03.2025; коносамент ZM25050066 від 13.05.2025; пакувальний лист б/н від 04.03.2025; банківський платіжний документ у формі swift від 31.03.2025 на суму 46 334,00 дол. США із відміткою, що проведено банківською установою (в графі 70 призначення платежу: за Контрактом №23SK414 від 03.08.2023, специфікацією №14 від 28.02.2025, інвойс № PI25K0137 від 28.02.2025); банківський платіжний документ у формі swift від 24.04.2025 на суму 185 336,00 дол. США із відміткою, що проведено банківською установою (в графі 70 призначення платежу: за Контрактом №23SK414 від 03.08.2023р, специфікацією №14 від 28.02.2025, інвойс №PI25K0137 від 28.02.2025); договір про надання транспортно експедиторських послуг з перевезення експортно імпортних та транзитних вантажів №1846-Т/24 від 22.07.2024; заявка про надання транспортно-експедиційних послуг №6 від 15.04.2025; накладна УМВС №04529 від 25.07.2025; накладна УМВС № 04531 від 25.07.2025; довідка про транспортні витрати №10923 від 28.07.2025; довідка про транспортні витрати №10924 від 28.07.2025; рахунок на оплату №65401 від 21.07.2025; рахунок на оплату №65402 від 21.07.2025; експортна митна декларація №060520250000002936 від 11.05.2025.

На думку апеляційного суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Відтак, з урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, які містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору.

Апеляційний суд також не може погодитися із діями апелянта стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Так, митний орган не обґрунтував, яким чином висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з порівняльним аналізом цін на оцінюваний товар на європейському ринку впливають на визначення митної вартості.

Колегія суддів наголошує, що вимога про витребування додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікували оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Відповідачем в оскаржуваному рішення зазначено твердження про те, що у графі 28 накладних УМВС від 25.07.2025 № 04529 та №04531 зазначено MRN №25PL322080NSMH2MM6 та №25PL322080NSMH2NM5, що до митого оформлення не надані. Слід зауважити, що позиція Рівненської митниці у даному випадку є суперечливою та необґрунтованою, оскільки MRN №25PL322080NSMH2MM6 та №25PL322080NSMH2NM5 були надані митному органу під час митного оформлення товару.

Це підтверджується відомостями, зазначеними у графі 40 (Товар №1, код 0821) митної декларації №25UA204150002155U7. 2.1.2.

Крім того, декларант повторно надав MRN №25PL322080NSMH2MM6 та №25PL322080NSMH2NM5 разом із запереченнями на повідомлення митного органу про зауваження від 29.07.2025 щодо митної декларації №25UA204150002155U7 (лист №30/07-1 від 30.07.2025).

Попри це, митний орган безпідставно зазначає про відсутність вищевказаних документів.

Суд зазначає, що вказані транзитні декларації є документом, що застосовуються для товарів, які перетинають територію Євросоюзу транзитом як гарантія доставки товару до місця призначення, тобто у даних документах взагалі не зазначається вартість товару ці документи лише підтверджують факт переміщення товару територією іноземної держави. При цьому, такий вид документу не визначений ст.53 Митного кодексу України, як документ, який підтверджує митну вартість товару, а також митним органом не вказано, які обставини має підтвердити даний документ і яким чином його відсутність впливає в даному випадку на визначення митної вартості товару.

У графі 33 оскаржуваного рішення зазначено, що згідно коносаменту від 13.05.2025 №ZM25050066, маршрут перевезення оцінюваних товарів: порт DALIAN,CHINA порт Гданськ (Польща), згідно накладних УМВС від 25.07.2025 №04529 та №04531 маршрут перевезення: Шебжешин-Хрубешов (Польща) Ізов (Україна). Таким чином до митного оформлення не надано транспортних (перевізних) документів за маршрутом Гданськ (Польща) Шебжешин (Польща).

Згідно накладних УМВС від 25.07.2025 №04529 та №04531, у графі зазначено повний маршрут транспортування: Китай Гданськ (Польща) Клевань (Україна), що підтверджує безперервність маршруту доставки товару з країни відправлення до місця митного оформлення.

Крім цього, відповідно до умов специфікації від 28.02.2025 №14 товар поставлявся на умовах FOB, (Далянь, Китай) згідно міжнародних торговельних правил «ІНКОТЕРМС 2020».

У графі 22 накладних УМВС від 25.07.2025 № 04529 та №04531 додатково вказано ключові транзитні пункти маршруту, зокрема: Шебжешин Хрубешів Ізов Клевань, що узгоджується з типовим маршрутом контейнерного перевезення територією Польщі та України.

Подані до митного оформлення документи, зокрема коносамент від 13.05.2025 № ZM25050066 та накладні УМВС від 25.07.2025 №04529 і №04531, у сукупності підтверджують повний, безперервний та логічно узгоджений маршрут транспортування товару від місця відправлення (Далянь, Китай) до місця митного оформлення (Клевань, Україна).

Вказані документи узгоджуються між собою за змістом, датами, пунктами відправлення, призначення та ідентифікаційними ознаками вантажу, що унеможливлює сумнів у достовірності наданих відомостей.

Зазначення у накладних УМВС від 25.07.2025 №04529 і №04531 транзитного пункту Шебжешин (Польща) не свідчить про відсутність частини транспортного маршруту. Вказаний пункт є залізничним контейнерним терміналом, через який здійснюється перевалка контейнерів із морського транспорту на залізничний після прибуття вантажу до порту Гданськ.

Тобто, пункт Шебжешин (Польща) є залізничним контейнерним терміналом, де здійснюється перевантаження контейнерів на потяг після їх розвантаження у морському порту Гданськ.

Такий ланцюг доставки є типовим для мультимодального транспортування й не потребує окремого коносамента або ЦМР для внутрішньопольського залізничного сегменту. Як наслідок, Шебжешин не є початковим пунктом перевезення, а транзитним, складовою частиною маршруту Гданськ Клевань Локачі. Відсутність окремого транспортного документа на ділянку Гданськ Шебжешин не свідчить про розрив або невідповідність маршруту, оскільки доставка контейнерів залізничним транспортом із порту до терміналу в межах однієї країни не завжди супроводжується окремим документом, що подається для митного оформлення.

Відповідно до положень ст. ст. 53 54 МК України, митний орган зобов`язаний здійснювати контроль правильності визначення митної вартості на підставі достовірних, документально підтверджених відомостей, що містяться у поданих документах. При цьому митний орган не обґрунтував, що відсутність окремого транспортного документа на ділянку Гданськ Шебжешин будь-яким чином вплинула або могла вплинути на числове значення заявленої митної вартості товару.

Підсумовуючи наведене суд вважає, що позиція Рівненської митниці щодо відсутності транспортних документів є такою, що суперечить як фактичним обставинам, так і вимогам чинного митного законодавства, і не може братися до уваги як належна підстава для коригування митної вартості.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів наголошує, відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товарів, ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Враховуючи позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16 та 13.06.2019 у справі №820/6315/15, апеляційний суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

МК України чи будь-яким іншим нормативно-правовим документом не встановлено вимог до такого документу як Інвойс. Інвойс - у міжнародній комерційній практиці документ, що надається продавцем покупцеві та містить перелік товарів і послуг, їхню кількість та суму коштів, яку покупець має за них сплатити. Посилання у Інвойсі на контракт або будь-який інший документ не є обов`язковим, наявність чи відсутність у рахунку-фактурі певних відомостей (реквізитів) не може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, якщо з інших поданих декларантом документів можливо встановити такі дані.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 53 МК України, для підтвердження заявленої митної вартості декларант подає документи, що містять відомості про ціну, фактично сплачену або таку, що підлягає сплаті за товари. Одним із таких документів є рахунок-фактура (інвойс) або рахунок проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу). Законодавство не встановлює обов`язкової вимоги щодо зазначення у проформі-інвойсі повних реквізитів зовнішньоекономічного договору, якщо сам факт його укладення та зміст підтверджуються іншими документами, поданими до митного оформлення.

Так, зовнішньоекономічний договір (контракт) від 03.08.2023 №23SK414, специфікація від 28.02.2025 №14, комерційний інвойс від 04.03.2025 №SK25YY0468, банківські платіжні документи у формі swift від 31.03.2025 та 24.04.2025, були надані до митного оформлення, що в повній мірі дає можливість митному органу перевірити відповідність умов контракту та заявленої вартості товару.

Вказані документи чітко ідентифікують придбаний товар, містять об`єктивні та достовірні дані, не містять дефектів та підтверджують числові значення, зазначені в МД 25UA204150002155U7.

Таким чином, проформа-інвойс від 28.02.2025 №Pl25K0137 прямо узгоджується з вищезазначеними документами за датою, номером, сторонами та умовами постачання (FOB Далянь, Китай), що унеможливлює будь-які сумніви щодо його належності до зовнішньоекономічного договору від 03.08.2023 №23SK414.

Відсутність окремих реквізитів у проформі-інвойсі не може розцінюватися як підстава для невизнання документів, поданих декларантом, або сумнівів у достовірності заявленої митної вартості, якщо у сукупності подані документи підтверджують ціну товару та умови його поставки.

Рівненською митницею сформовано зауваження щодо відсутності реквізитів зовнішньоекономічного договору (контракту) у проформі інвойсі від 28.02.2025 №Pl25K0137, при цьому митним органом взагалі не обґрунтовано, яким чином така обставина впливає на достовірність заявленої митної вартості товару або на можливість її документального підтвердження згідно ст. 53 МК України. Отже, дана розбіжність є безпідставною.

Щодо розбіжності про наданий документ (під кодом 3014), що заявлений «Прайс-лист» від 04.05.2025 б/ н не може розглядатись як джерело цінової інформації щодо продажу товарів для широкого кола покупців в умовах вільної конкуренції, оскільки він містить інформацію лише щодо продажу товарів, які зазначені у рахунку-проформі від 28.02.2025 №Pl25K0137, суд зазначає наступне.

Прайс-лист як форма підтвердження цінової інформації не регламентується вичерпним переліком вимог ані МК України, ані підзаконними нормативними актами. Законодавство не містить заборони на використання прайс-листів, що стосуються конкретного сегменту продукції, як джерела цінової інформації.

Зазначення у прайс-листі тих самих товарних позицій, що й у рахунку-проформі від 28.02.2025 №Pl25K0137, не є підставою для сумніву в достовірності цього документа.

Відповідно до положень п.6 ч.3 ст. 53 МК України, декларант для підтвердження заявленої митної вартості має право подавати будь-які наявні в нього документи, які містять достовірні відомості про вартість товару, зокрема прайс-листи виробника або постачальника.

Наданий прайс-лист б/н від 04.05.2025 сформовано виробником/постачальником товару і містить актуальні ціни реалізації продукції, що постачається за контрактом між сторонами. У ньому наведено конкретний перелік товарів, їх найменування, кількість, ціну за одиницю та валюту розрахунків. Такі відомості повністю відповідають вимогам до документів, які підтверджують ціну договору (контракту) та формують основу для визначення митної вартості за методом 1 за ціною договору (ч. 1 ст. 57 МК України).

Отже, наданий прайс-лист б/н від 04.05.2025 є належним і допустимим документом, що підтверджує рівень договірних цін, та в сукупності з іншими документами (контракт, проформа-інвойс, специфікація) підтверджує достовірність заявленої митної вартості товару.

Таким чином, розбіжність відповідача про те, що прайс-лист не може розглядатись як джерело цінової інформації, є необґрунтованим, суперечить положенням МК України та усталеній судовій практиці, а отже, не може братися до уваги як підстава для сумнівів у правильності визначення митної вартості.

Заявка від 28.07.2023 №11807 взагалі не надавався декларантом до митного оформлення спірної партії товару, про що додатково позивач вказував у своїх запереченнях від 30.07.2025.

Це підтверджується відсутністю будь-яких посилань на зазначену заявку у: митній декларації №25UA204150002155U7 від 29.07.2025, рішенні про коригування митної вартості №UA204150/2025/000054/1 від 30.07.2025, картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204150/2025/000167 від 30.07.2025.

Крім того, зазначена заявка датована 2023 роком, що суперечить фактичним даним про переміщення та декларування товарів, поданим ТзОВ «ДОК АГРО» у вказаній митній декларації №25UA204150002155U7 від 29.07.2025.

22.07.2024 між ТзОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК» (експедитор) та ТзОВ «ДОК АГРО» (Клієнт) було укладено договір про надання транспортно експедиційних послуг з перевезення експортно імпортних та транзитних вантажів №1846-Т/24 відповідно до умов якого експедитор за відповідну плату взяв зобов`язання надати транспортно експедиційні послуги з організації перевезення вантажів морським, автомобільним, залізничним транспортом, а також додаткові послуги, необхідні для організації доставки вантажу (п. 1.1. та розділ 3. договору).

П.п. 3.1.1. п.3.1. договору визначено один з основних обов`язків експедитора, а саме: організовує перевезення вантажів клієнта морським, залізничним, автомобільним транспортом, відповідно до умов договору та заявки клієнта, включаючи організацію перевалки і зберігання вантажів та інші операції, необхідні для виконання Договору та заявки клієнта.

В свою чергу клієнт зобов`язувався оплачувати послуги експедитора, а також відшкодовувати додаткові витрати, в тому числі, але не виключно витрати з демереджу, детеншну, понаднормового простою, зберігання, зважування, навантаження, розвантаження, які виникли у експедитора при виконанні цього договору, якщо такі витрати виникли не з вини експедитора (п.п. 3.3.10. п. 3.3. Договору).

ТзОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК» було наділено повноваженнями представляти інтереси клієнта у взаєминах з перевізниками, портами, аеропортами, державними органами та іншими організаціями у зв`язку з перевезенням, перевалкою вантажів клієнта, а також здійснювати оформлення всіх необхідних документів по маршруту доставки товару.

Найменування робіт та послуг, вартість транспортних послуг за усім маршрутом перевезення задекларованого товару зазначена експедитором у рахунках на оплату від 21.07.2025 №65401 і №45602 та довідках про транспорті витрати від 28.07.2025 №10923 та №10924, а отже вартість залізничного перевезення включає перевезення за маршрутом Далянь (Китай) - Гданськ (Польща), а також Гданськ (Польща) Ізов (Україна), тому витрати пов`язані з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України підтверджені декларантом у повному обсязі, а також були заявлені декларантом під час розмитнення товару.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

ТзОВ «ДОК АГРО» зазначає, що жодних інших витрат, окрім тих, які відображені у поданих до митного оформлення транспортних (перевізних) документах, декларантом не понесено.

Таким чином, довідки про транспортні витрати від 28.07.2025 №10923 та №10924 підтверджують вартість транспортно-експедиторського обслуговування за межами території України та вантажно-розвантажувальних робіт у порту Гданськ комплекс перевантажувальних робіт за коносаментом від 13.05.2025 № ZM25050066.

Отже, вимога Рівненської митниці щодо включення до митної вартості неіснуючих витрат суперечить нормам МК України, є необґрунтованою і неправомірною, та не може вважатися підставою для зміни заявленої декларантом митної вартості.

Частина 2 ст. 53 Митного кодексу України містить перелік обов`язкових документів, які повинні надаватися на підтвердження митної вартості товарів.

Відтак, митна декларація країни відправлення не включено до вказаного переліку. Згідно з ч.3 ст.57 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Отже, копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і має бути оформлена відповідно до чинного законодавства відповідної країни.

Відповідно до ст. 254 Митного кодексу України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування.

Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Відповідно до листа Державної митної служби України №11/6-21-9576 від 05.12.2001 року, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань обкладання ввізним митом товарів та інших предметів, що ввозяться на митну Територію України №170/97-ВР від 03.04.1997» затверджено перелік країн, з якими Україною укладено торговельно-економічні угоди з надання режиму найбільшого сприяння або національного режиму, до зазначеного переліку країн входить Китайська Народна Республіка.

Відтак, митна декларація країни відправлення від 11.05.2025 №060520250000002936 складена китайською мовою, яка фактично є іноземною мовою міжнародного спілкування (офіційною мовою ООН, другою за поширеністю мовою у світі).

Крім цього, вимога митниці про надання перекладу документів українською мовою є правомірною лише у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей.

Разом з цим, митним органом в спірному повідомленні від 29.07.2025 не наведено обставин в обґрунтування необхідності надання перекладу вказаної експортної декларації, пов`язаних з перевіркою або підтвердженням відомостей, зазначених у митній декларації.

Отже, у цьому випадку у порядку ст. 254 МК України на позивача не був покладений обов`язок щодо надання перекладу на українську мову документу - копії митної декларації країни відправлення.

ТзОВ «ДОК АГРО» у запереченнях на повідомлення митного органу про зауваження від 29.07.2025 щодо митної декларації №25UA204150002155U7 №30/07-1 від 30.07.2025, зазначало, що декларантом було всі наявні та необхідні документи для розмитнення товару, а інші документи відсутні.

Таким чином за обставин цієї справи відповідач не довів наявність таких розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви відповідача ґрунтуються виключно на його необґрунтованих припущеннях, а не на достовірних відомостях.

З урахуванням наведеного висновки у спірних рішеннях про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведених розрахунків митної вартості, зазначених у митних деклараціях, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митниця повинна довести законність свого рішення, яке не може ґрунтуватися на припущеннях та сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Сам факт здійснення митого оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

З огляду на зазначене, колегія суддів констатує, що прийняті Рівненською митницею рішення про коригування митної вартості товару є протиправним та підлягають скасуванню.

Як було зазначено вище, за митною декларацією №25UA204150002155U7 від 29.07.2025 позивачу було відмовлено у митному оформленні товару шляхом винесення картки відмови №UA204150/2025/000054/1 від 30.07.2025 з підстав неподання декларантом додаткових документів на вимогу митного органу.

Відповідно до статті 256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом, рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Пунктами 7.1., 7.2. «Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №631 передбачено, що у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку. У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

Таким чином, проаналізувавши вищезазначені нормативно-правові акти, колегія суддів апеляційної інстанції вважає вірним рішення суду першої інстанції, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 30.07.2025 №UA204150/2025/000054/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204150/2025/000167 від 30.07.2025 є необґрунтованими та безпідставними, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Рівненської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року у справі №140/12470/25 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. І. Довга

судді І. І. Запотічний

Т. І. Шинкар