Постанова від 14 травня 2026 р. у справі №300/2030/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з публічної служби

Дата: 14 травня 2026 р.

Справа: №300/2030/24

Суддя: Шинкар Тетяна Ігорівна

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 300/2030/24 пров. № А/857/18155/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Довга О.І.,

Запотічний І.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Могила А.Б.), ухвалену в письмовому провадженні в м. Львові 05 березня 2026 року, у справі №300/2030/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №300/2030/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.04.2024, яке набрало законної сили 21.06.2024, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення з 01.01.2016 відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 77% до 70% сум грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести з 01.01.2016 перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 77% сум грошового забезпечення, з урахуванням довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Івано-Франківській області від 22.03.2018 №2150/8-18, та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні позовних вимог про виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром відмовлено, як передчасних.

Стягувач ОСОБА_1 через свого представника 20.02.2026 звернувся в суд із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 по даній справі, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 перерахованої та невиплаченої пенсії в сумі 73583, 78 грн. Заява мотивована тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 21.06.2024 не виконує рішення суду від 22.04.2024, зокрема не виплачує заборгованість в сумі 73583, 78 грн. Зазначив, що невиконання суб`єктом владних повноважень протягом двох місяців з дня набрання законної сили судового рішення щодо перерахунку пенсійних виплат є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року заяву позивача про зміну порядку і способу виконання рішення в адміністративній справі №300/2030/24 задоволено.

Змінено спосіб і порядок виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 по справі №300/2030/24 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 нараховану та невиплачену суму пенсії 73583, 78 грн.

Не погодившись з таким судовим рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області оскаржило його в апеляційному порядку, просить таку ухвалу скасувати та відмовити у задоволенні заяви про зміну порядку і способу виконання рішення. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що на виконання судового рішення проведено відповідний перерахунок пенсії стягувача. Різницю між перерахованим розміром і фактично виплаченою пенсією за період з січня 2016 по березень 2022 роки в сумі 73583, 78 грн. внесено до Реєстру судових рішень ПФУ, виплата за яким буде проведена при наявності фінансування з Державного бюджету України.

Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що ухвала суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.

Як встановлено судом першої інстанції, на виконання судового рішення від 22.04.2024 по справі №300/2030/24 ГУ ПФ України в Івано-Франківській області здійснило перерахунок пенсії позивача та нарахувало заборгованість по невиплаченій пенсії у розмірі 73583, 78 грн.

Задовольняючи заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що має місце факт невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області як суб`єктом владних повноважень в повному обсязі судового рішення у справі №300/2030/24, яке набрало законної сили, щодо виплати на користь позивача перерахованої пенсійної виплати.

Суд апеляційної інстанції вважає такі висновки суду першої інстанції правильними та такими що ґрунтуються на фактичних обставинах, з огляду на таке.

Положенням частини першої статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з частинами другою та третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

Водночас, порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.

Положеннями абзацу першого частини першої статті 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Слід зауважити, що з 19 грудня 2024 року положення частини третьої статті 378 КАС України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року №4094-IX (далі Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Отже, ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати. Метою ж внесення змін до процесуального закону було забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов`язку суб`єкта владних повноважень.

Так, при вирішенні питання щодо зміни способу і порядку виконання судового рішення судом апеляційної інстанції враховано, що з долучених до матеріалів справи відповідачем- боржником письмових доказів не убачається виплата нарахованих за таким рішенням сум, в тому числі, як це зазначив відповідач-боржник, в межах затверджених бюджетних призначень.

Жодних доказів виконання рішення у справі №300/2030/24, щодо якого заявником подана заява про зміну способу виконання такого, відповідачем суду не надано, а відтак суд апеляційної інстанції констатує, що таке рішення не виконується в частині виплати.

Так, на виконання судового рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 в адміністративній справі №300/2030/24, яке набрало законної сили в червні 2024 року, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області року здійснило перерахунок пенсії заявнику. Різниця між перерахованою та фактично виплаченою пенсією за період з січня 2016 року по березень 2022 року складає 73583,78 грн. Вказану суму пенсійний орган включив до реєстру судових рішень Пенсійного фонду України.

Проте, виплату вказаної суми Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь позивача не здійснило, що свідчить про неповне виконання рішення суду боржником, а саме у частині виплати суми нарахованої пенсії за період з січня 2016 року по березень 2022 року в сумі 73583,78 грн на користь стягувача.

З наведеного убачається, що має місце факт невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області як суб`єктом владних повноважень в повному обсязі судового рішення у справі №300/2030/24, яке набрало законної сили, щодо виплати на користь позивача перерахованої пенсійної виплати.

При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що сума доплати пенсії за період з січня 2016 року по березень 2022 року в сумі 73583,78 грн самостійно нарахована пенсійним органом на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 у справі №300/2030/24. В цьому випадку відсутній спір між сторонами про розмір нарахованої доплати.

Слід зауважити, що застосовуючи приписи абзацу другого частини третьої статті 378 КАС України колегія суддів встановила, що оскільки рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили, не виконується в частині виплати нарахованих грошових коштів, а відтак наявні процесуальні підстави для зміни способу виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії (виплатити) на стягнути конкретну нараховану суми (73583,78 грн) з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду, а відтак підстави задоволення апеляційної скарги позивача відсутні.

За таких обставин, з врахуванням статті 316 КАС України, прецедентної практики ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваної ухвали судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та додержано норми процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 325, 328, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року у справі №300/2030/24 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Т. І. Шинкар

судді О. І. Довга

І. І. Запотічний

Оригінал: reyestr.court.gov.ua