Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №380/864/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з публічної служби

Дата: 13 травня 2026 р.

Справа: №380/864/25

Суддя: Гуляк Василь Васильович

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/864/25 пров. № А/857/36063/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Матковської З.М.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області,

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року (суддя – Карп`як О.О., час ухвалення - не зазначено, місце ухвалення – м. Львів, дата складання повного тексту рішення – не зазначено),

в адміністративній справі №380/864/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області,

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У січні 2025 року позивач звернулася в суд із адміністративним позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просила: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 134550024227 від 16.09.2024 р. про встановлення ОСОБА_1 пенсії по віку за ЗУ «Про державну службу» з 01.10 2024 р. від заробітної плати 17045,46 грн. в розмірі 10227, 28 грн; 3) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області відновити ОСОБА_1 виплату пенсії по віку відповідно до статті 37 ЗУ «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ та пунктів 10.12 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII , яка була призначена згідно рішення № 134550024227 від 22 січня 2024 р. Головного управління Пенсійного фонду України області при переведенні її з 16 січня 2024 року на пенсію по віку відповідно до статті 37 ЗУ «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ та пунктів 10.12 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII. Виплату відновити з 01.10.2024 р. - часу припинення виплати пенсії, яка призначена рішенням № 134550024227 від 22.01. 2024 р.

Відповідач не визнав позовних вимог. В суді першої інстанції подав відзив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, які полягають у проведенні перерахунку з 01 жовтня 2024 року пенсії ОСОБА_1 , та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 16 вересня 2024 року № 134550024227 про здійснення такого перерахунку. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області відновити з 01 жовтня 2024 року виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі, визначеному рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 22 січня 2024 року № 134550024227, виплату здійснити з урахуванням виплачених сум. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 1211,20 грн сплаченого судового збору.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Апелянт вважає, що оскаржене рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт, покликається на те, що враховуючи внесені зміни Постановою №823 щодо перегляду пенсій призначених після 01 січня 2014 року, позивачу було переглянуто розмір пенсії відповідно до нових довідок наданих Головним управлінням Пенсійного фонду у Львівській області про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби та посаду якої було класифіковано, станом на 16 січня 2024 року та інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за період з 01.01.2024 по 15.01.2024. Відповідно до роз`яснень Міністерства соціальної політики України щодо застосування окремих положень постанови КМУ від 12.07.2024 №823, якщо за результатами перегляду пенсійних справ розмір пенсій зменшується, розмір пенсії виплачується з 01.10.2024. Таким чином, вважає скаржник, що дії Головного управління щодо проведення перерахунку пенсії з 01.10.2024 з урахуванням довідок про складові для призначення пенсії державного службовця є правомірними та такими, що відповідають Конституцію та законом України.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить оскаржене рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи.

Позивачу ОСОБА_1 з 16 січня 2024 року призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» (рішення від 22.01.2024 року № 134550024227), що підтверджується Перерахунком пенсії від 18.01.2024 року.

Розмір пенсії позивача (з урахуванням максимального розміру пенсії) становив 23610,00 грн та його обчислено з урахуванням таких довідок про її заробітну плату станом на грудень 2023 року:- довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 16 січня 2024 року № 70-Ф, яка видана Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області;- довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 16 січня 2024 року № 77-Ф, яка видана Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області.

12.09.2024 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області видало такі довідки про заробітну плату позивача:- довідку № 345-Ф про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на 17 січня 2024 року (за формою, передбаченою Додатком 2 до Порядку № 622 у редакції Постанови № 823);- довідку № 344-Ф про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця станом на січень 2024 року (за формою, передбаченою Додатком 2 до Порядку № 622 у редакції Постанови № 823).

На підставі цих довідок від 12 вересня 2024 року №№ 345-Ф та 344-Ф Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області з 01 жовтня 2024 року здійснило перерахунок пенсії позивача, що підтверджується Перерахунком пенсії від 16 вересня 2024 року. Після проведеного перерахунку розмір пенсії позивачки становить 10227,28 грн..

Вважаючи дії відповідача щодо зменшення розміру пенсійних виплат, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

На час виникнення спірних відносин, принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначалися Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі Закон №889-VIII).

Разом з цим, відповідно до пункту 2 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII (далі Закон №3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом 1 частини першої статті 28 Закону №1058-IV, у тому числі, стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Отже, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-XII, у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Крім того, для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-XII після 01.05.2016 обов`язковою умовою є дотримання сукупності вимог, визначених ч.1 ст.37 Закону №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року № 622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок № 622).

Пунктом 2 Порядку № 622 (у редакції, яка діяла до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 року № 823) передбачено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 року № 889-VIII «Про державну службу» на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 року № 3723- XII «Про державну службу» мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10.12.2015 року № 889-VIII «Про державну службу», зокрема, мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п. 3-1 Порядку №622 (у редакції, яка діяла до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 року № 823) державні службовці, які на день набрання чинності Законом України від 10.12.2015 року № 889-VIII «Про державну службу» займали посади державної служби та які пенсію, призначену відповідно до Закону, не отримували з дати призначення до дня набрання чинності Законом України від 10.12.2015 року № 889-VIII «Про державну службу», мають право на обчислення пенсії на умовах цього Порядку після звільнення з посади державної служби.

Згідно з п. 4 Порядку № 622 (у редакції, яка діяла до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823) пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Як передбачено п. 5 Порядку № 622 (у редакції, яка діяла до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 року № 823) форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.

Відповідно до п. 7 Порядку № 622 (у редакції, яка діяла до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 року № 823) у всіх випадках заробітна плата для призначення пенсії державного службовця враховується в межах установленої законом на день призначення пенсії максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

20 липня 2024 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 року №823 (далі постанова № 823), якою затверджені зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року № 622.

Пунктом 3 постанови №823 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 січня 2024 року.

Пунктом 5 Порядку № 622, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 року №823 передбачено, що довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу» та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.

Отже, довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6 Порядку № 622 (в редакції, чинній з 20.07.2024) є підставою виключно для призначення пенсії відповідно до пунктів 10 і 12 розділу ХІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, і не можуть бути підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.

Судом встановлено, що позивачу було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 16 січня 2024 року.

Разом із вказаною заявою позивач подала довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 16 січня 2024 року № 70-Ф, яка видана Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 16 січня 2024 року № 77-Ф, яка видана Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області за формами, затвердженими постановою правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року № 1-3.

При цьому, зазначена довідка відповідає змісту та формі, встановленій постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 року №1-3 та містить відображення складових заробітної плати, а тому мала бути врахована відповідачем.

Відповідач взяв до уваги вказані довідки без зауважень та здійснив на їх підставі розрахунок пенсійної виплати позивачки.

Так, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 22 січня 2024 року № 134550024227 позивачці з 16 січня 2024 року було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Розмір пенсії з надбавками становив 23950,93 грн, однак з урахуванням застосованого відповідачем обмеження щодо максимального її розміру, пенсія виплачувалася у сумі 23610,00 грн.

У подальшому, відповідачем в односторонньому порядку було проведено перерахунок пенсії позивача, у зв`язку з прийняттям Постанови №823, та призначено її у розмірі 10227,28 грн..

При цьому, відповідач обчислив розмір пенсії позивачки з 01 жовтня 2024 року з урахуванням довідок про заробітну плату, виданих Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області згідно з Додатками 1, 2 до Порядку № 622 у редакції Постанови № 823, а саме: довідки № 345-Ф про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на 16 січня 2024 року; довідки № 344-Ф про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця станом на січень 2024 року.

Тобто відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачки з 01 жовтня 2024 року, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» з 16 січня 2024 року, з урахуванням положень Постанови № 823.

З огляду на вищезазначене, ключовим правовим питанням, яке підлягає вирішенню в цій справі є, правомірність застосування відповідачем положень Порядку № 622 у редакції Постанови № 823 для перерахунку пенсії позивача, призначеної 04.01.2024.

Так, доводи відповідача стосовно внесення змін до Порядку № 622 Постановою № 823, оскільки вказана постанова набрала чинності 20 липня 2024 року, в той час як позивачці було призначено пенсію державного службовця в січні 2024 року, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив, оскільки довідка, на підставі якої позивачу в січня 2024 року перераховано пенсію, відповідала чинному на час видачі Порядку і доказів щодо зазначення в ній недостовірних даних пенсійним органом не надано.

Пункт 5 в редакції Постанови КМ № 823 від 12.07.2024 містить посилання на те, що він застосовується з 1 січня 2024 року.

При цьому, Постанова №823 набрала чинності з дня її опублікування - 20.07.2024, тобто станом на день видачі спірної довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 07.03.2024 № 43 про складові заробітної плати для державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), Постанова №823 ще не була чинною та не поширювала свою дію на відносини, які виникли 27.03.2024 (з моменту переведення позивача на пенсію за віком згідно з Законом №889-VIII).

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у Рішенні від 05.04.2001 №3-рп/2001 вказав на те, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2015 №8-рп/2005 зазначено, що звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб`єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірювальних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 08.04.2024 №580/6509/23 зміна порядку розрахунку пенсії, як періодичної виплати фізичній особі, шляхом прийняття відповідного закону, який відповідає критерію якості закону та легітимній меті, за загальним правилом, не суперечить положенням статті 22 (щодо недопущення при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод) та статті 58 (щодо відсутності у законів та інших нормативно-правових актів зворотної дії в часі) Конституції України, за умови, що такі зміни не передбачають зменшення розміру пенсії, яку особа отримує на момент прийняття таких законодавчих змін.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції доходить до обґрунтованого висновку, що здійснюючи перерахунок пенсії позивача за віком згідно із Законом України «Про державну службу» з 01.10.2024 з врахуванням поновлених довідок, в результаті якого зменшено розмір пенсії з 23610,00 грн до 10227,28 грн відповідач діяв протиправно.

Доводи апеляційної скарги вищенаведених висновків суду першої інстанції не спростовують та зводяться до непогодження із ним, а тому апеляційним судом визнаються як необґрунтовані.

З урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції всебічно з`ясовано обставини справи, рішення суду першої інстанції винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому немає підстав для його скасування.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст. ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області – залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року в адміністративній справі №380/864/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк

судді Н. В. Ільчишин

З. М. Матковська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua