Постанова від 14 травня 2026 р. у справі №460/7993/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 460/7993/25 пров. № А/857/10677/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Запотічний І.І.,

суддя Шинкар Т.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року (головуючий суддя Дуляницька С.М., м.Рівне) у справі №460/7993/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

05.05.2025 позивач ( ОСОБА_1 ) звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (відповідач), в якому просив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо перерахунку у бік зменшення та невиплати ОСОБА_1 , недоотримане за життя чоловіка ОСОБА_2 підвищення до пенсії нараховане на виконання рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 у справі №460/48019/22; стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 недоотримане за життя чоловіка ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 158 353,60 грн.

Позов обґрунтовує тим, що перерахування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області заборгованості на виконання рішення суду у справі №460/48019/22 у бік зменшення є незаконним та упередженим. Такі дії пенсійного органу перешкоджають позивачу як спадкоємцю у реалізації на спадщину, яка складається з невиплаченої пенсії.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо перерахунку у сторону зменшення суми коштів, нарахованих (не виплачених) ОСОБА_2 на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 у справі №460/48019/22. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області утриматися від дій, спрямованих на перерахунок (без належних на те правових підстав) у сторону зменшення суми коштів, нарахованих (не виплачених) ОСОБА_2 на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 у справі №460/48019/22. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права зазначив, що cуд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції не оскаржується в частині відмови в задоволенні позову, відтак, у відповідності до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає оскаржуване рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 .

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 у справі №460/48019/22 позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, щодо ненарахування та невиплати із 21.05.2022 року підвищення до пенсії ОСОБА_2 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити із 21.05.2022 року нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_2 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 20.09.2023.

Листом від 30.05.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повідомило, що ОСОБА_2 на виконання Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 у справі №460/48019/22 за період з 21.05.2022 по 30.06.2023 нараховано доплату в сумі 158353,60 грн.

На звернення позивача щодо виплати вищевказаної заборгованості, відповідач надав лист-відповідь від 05.03.2025, в якому повідомив, що сума коштів, нарахованих (не виплачених) ОСОБА_2 на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 у справі №460/48019/22, постанови про відкриття виконавчого провадження Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 11.05.2023 ВП №71788489 становить 51007,41 грн.

Позивачка вважає, що сума коштів, нарахованих (не виплачених) ОСОБА_2 на виконання Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 у справі №460/48019/22 за період з 21.05.2022 по 30.06.2023 має становити 158353,60 грн., а тому звернулася до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Згідно із положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, який включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини 1статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

За приписами статті 52 цього ж Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Аналогічно в ст.91 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зазначено, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Оглядаючи матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 .

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 у справі №460/48019/22 позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, щодо ненарахування та невиплати із 21.05.2022 року підвищення до пенсії ОСОБА_2 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити із 21.05.2022 року нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_2 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 20.09.2023.

Апеляційний суд зауважує, що спірним в даній справі є питання щодо суми коштів, нарахованих (та не виплачених за життя) ОСОБА_2 на виконання рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 у справі №460/48019/22 за період з 21.05.2022 по 30.06.2023.

Зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 30.05.2023 вбачається, що ОСОБА_2 на виконання Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 у справі №460/48019/22 за період з 21.05.2022 по 30.06.2023 нараховано доплату в сумі 158353,60 грн.

На звернення позивача щодо виплати вищевказаної заборгованості, відповідач надав лист-відповідь від 05.03.2025, в якому повідомив, що сума коштів, нарахованих (не виплачених) ОСОБА_2 на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 у справі №460/48019/22, постанови про відкриття виконавчого провадження Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 11.05.2023 ВП №71788489 становить 51007,41 грн.

При цьому, доказів одержання ОСОБА_2 нарахованої йому на виконання судового рішення доплати до пенсії в загальному розмірі 158353,60 грн. або її частини відповідачем суду не надано, а матеріали справи таких доказів не містять.

Відповідно до пункту 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (Порядок №22-1), заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України

Пунктом 2.26 Порядку №22-1 визначено, що для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Непрацездатними членами сім`ї, зазначеними у частині другій статті 36 Закону, подаються документи, які засвідчують, що вони перебували на утриманні померлого пенсіонера. Члени сім`ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.

Пунктом 2.16 Порядку №22-1 передбачено, що за документ, що засвідчує родинні стосунки, приймаються паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, а також рішення суду.

Відповідно до пункту 4.1 Порядку №22-1 заяви про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Оскільки пенсійним органом за життя пенсіонера ОСОБА_2 нараховано останньому доплату в сумі 158353,60 грн., доказів часткової виплати відповідач не надав; а наведені вище норми, які регулюють порядок виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, не передбачають можливості перерахунку розміру такої недоотриманої пенсії, апеляційний суд вважає протиправними дії відповідача щодо перерахунку у сторону зменшення суми коштів, нарахованих (не виплачених) ОСОБА_2 на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 у справі №460/48019/22.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про зобов`язання відповідача утриматися від дій, спрямованих на перерахунок (без належних на те правових підстав) у сторону зменшення суми коштів, нарахованих (не виплачених) ОСОБА_2 на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 у справі №460/48019/22.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року у справі № 460/7993/25 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. І. Довга

судді І. І. Запотічний

Т. І. Шинкар