Постанова від 14 травня 2026 р. у справі №500/1572/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 500/1572/25 пров. № А/857/53098/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Запотічний І.І.,

суддя Шинкар Т.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК ІрЛАГА» на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року (головуючий суддя Подлісна І.М., м.Тернопіль) у справі №500/1572/25 за адміністративним позовом Головного управління Держпродслужби в Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК ІрЛАГА» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

20.03.2025 позивач (Головне управління Держпродслужби в Тернопільській області) звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК ІрЛАГА», в якому просив: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК ІрЛАГА» до Державного бюджету України штраф за порушення законодавства про ціноутворення у розмірі 34 00 грн. (тридцять чотири тисячі гривен., 00 коп.).

Позов обґрунтовує тим, що відповідно до наказу Головного управління від 07.01.2025 № 15-п та посвідчення (направлення) на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) завідувачкою сектору та головним спеціалістом сектору контролю за регульованими цінами Головного управління в період з 09.01.2025 по 22.01.2025 проведено перевірку ТОВ «МЖК ІрЛАГА» на предмет дотримання, вимог порядку формування, встановлення та застосування тарифів на житлово-комунальні послуги на підставі звернення. За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадовими особами Головного управління складено Акт № 01 від 22.01.2025, в якому зафіксовано порушення ст.17, ст. 18, ст.20 Закону України «Про ціпи і ціноутворення», п.11 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме ТОВ «МЖК ІрЛАГА» створено перешкоди при проведені позапланового заходу, оскільки не було надано службовим особам Головного управління завірених копій документів необхідних для проведення позапланового заходу. Акт направлено позивачу рекомендованим листом з описом вкладеного 23.01.2025. За результатами позапланової перевірки Головним управлінням, керуючись ст. 20 Закону України «Про ціни і ціноутворення», винесено рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін № 01 від 06.02.2025, яким вилучено в ТОВ «МЖК ІрЛАГА» в дохід державного бюджету штраф в сумі 34 000 грн.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено повністю. Стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК ІрЛАГА» до Державного бюджету України штраф за порушення законодавства про ціни і ціноутворення у розмірі 34 000 грн. (тридцять чотири тисячі гривен., 00 коп.).

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права зазначив, що 06.02.2025р. Головним управлінням Держпродспоживслужби у Тернопільській області було прийнято незаконне рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін № 01, яким щодо відповідача застосовано незаконну адміністративно-господарську санкцію у розмірі 34 000,00 грн, яка передбачена п.4 ч. І ст. 20 ЗУ «Про ціни і ціноутворення»: «невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій - штраф у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян». Ст.1 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено: «створення перешкод органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) - невиконання законних вимог посадових осіб органу державного нагляду (контролю) або недопущення посадових осіб цього органу до здійснення заходів державного нагляду (контролю), підстави яких визначені законом». Жодних приписів відповідачем не було порушено, оскільки вони не були видані, жодних перешкод для виконання покладених законом функцій позивачу не було створено. Статтею 18 ЗУ «Про ціни та ціноутворення» передбачено законні функції позивача, а саме: «Уповноважені органи мають право: 1) проводити у суб`єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки: достовірності зазначеної у документах інформації про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників реєстраторів розрахункових операцій та інших документів незалежно від способу подання інформації, пов`язаних з формуванням, встановленням та застосуванням державних регульованих цін; 2) одержувати відповідно до законодавства у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час проведення перевірки; 3) одержувати безоплатно від суб`єктів господарювання, що перевіряються, копії документів та інші відомості, необхідні для здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, документів, що можуть підтверджувати їх порушення, платіжних доручень, квитанцій, що підтверджують факт перерахування до бюджету коштів у разі застосування адміністративно-господарських санкцій, а також довідки, підготовлені суб`єктами господарювання на їх вимогу; 5) вимагати від суб`єктів господарювання, що перевіряються, усунення виявлених порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; 6) приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; 7)надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін». Зазначає, що на незаконну вимогу позивача щодо падання документів для проведення перевірки було дано обґрунтовану відповідь щодо протиправності та незаконності вимог, відсутність у позивача законних повноважень на проведення перевірки тарифу на послуги з управління будинком, який не належить до державних регульованих цін, а відповідно до норми ст.11. ЗУ «Про ціпи і ціноутворення» належить до вільних цін, які встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін. Однак позивачем продовжено протиправну діяльність та застосовано незаконну адміністративно-господарську санкцію. Відповідачем подано адміністративний позов про визнання дій ГУ Держпродспоживслужби неправомірними та скасування аналогічного протиправного акта індивідуальної дії. (справа №500/7563/24). Тернопільським районним управлінням поліції ГУ НГІ в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025216040000128 щодо зловживання службовим становищем посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби в Тернопільській області під час проведення незаконних перевірок тарифу на послуги з управління багатоквартирним житловим будинком ТзОВ «МЖК ІрЛАГА». На думку апелянта, Рішення позивача від №01 від 06.02.2025 про застосування адміністративно-господарських санкцій стосовно відповідача є незаконним та підлягає скасуванню. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

24.02.2026 позивачем подано відзив на апеляційну скаргу. Зазначає, що за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадовими особами Головного управління складено Акт № 01 від 22.01.2025, в якому зафіксовано порушення ст. 18 Закону України «Про ціни і ціноутворення», ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме ТОВ «МЖК ІрЛАГА» створено перешкоди при проведені позапланового заходу, оскільки не було надано службовим особам Головного управління завірених копій документів необхідних для проведення позапланового заходу. Окрім цього вказує, що твердження апелянта, що органом державного регулювання у сфері комунальних послуг є виключно національна комісія що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг є безпідставними. Виходячи з вищенаведеного, Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області вважає, що вимоги та аргументи викладені в апеляційній скарзі ТОВ «МЖК ІрЛАГА» є безпідставними, надуманими та необґрунтованими, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.11.2025 року у справі № 500/1572/25 прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та дотриманням норм процесуального права. Просить залишити апеляційну скаргу буз задоволення.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Судом встановлені наступні обставини.

10.12.2024 на адресу Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області надійшло для розгляду звернення громадянки ОСОБА_1 щодо проведення перевірки правильності нарахування плати за утримання будинку та прибудинкової території за адресою: вул. Карпенка, 24 А, м. Тернопіль.

Відповідно до абзацу п`ятого ч.І ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів погоджено (лист №15.2.2- 3/26694від 26.12.2024) проведення Головним управлінням позапланового заходу державного нагляду (контролю) з питань дотримання вимог порядку формування, встановлення та застосування тарифів на житлово-комунальні послуги на підставі звернення громадянки ОСОБА_1 від 09.12.2024 про порушення їх законних прав ТОВ «МЖК ІрЛАГА».

Відповідно до наказу Головного управління від 07.01.2025 № 15-п та посвідчення (направлення) на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) завідувачкою сектору та головним спеціалістом сектору контролю за регульованими цінами Головного управління в період з 09.01.2025 по 22.01.2025 проведено перевірку ТОВ «МЖК ІрЛАГА» на предмет дотримання, вимог порядку формування, встановлення та застосування тарифів на житлово-комунальні послуги на підставі звернення.

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадовими особами Головного управління складено Акт № 01 від 22.01.2025, в якому зафіксовано порушення ст.17, ст. 18, ст.20 Закону України «Про ціпи і ціноутворення», п.11 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме ТОВ «МЖК ІрЛАГА» створено перешкоди при проведені позапланового заходу, оскільки не було надано службовим особам Головного управління завірених копій документів необхідних для проведення позапланового заходу.

Акт направлено позивачу рекомендованим листом з описом вкладеного 23.01.2025.

За результатами позапланової перевірки Головним управлінням, керуючись ст. 20 Закону України «Про ціни і ціноутворення», винесено рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін №01 від 06.02.2025, яким вилучено в ТОВ «МЖК ІрЛАГА» в дохід державного бюджету штраф в сумі 34 000 грн. Рішення направлено позивачу рекомендованим листом 10.02.2025.

Відтак, представник позивача просив позов задовольнити та стягнути з відповідача штраф в сумі 34 000 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач, як суб`єкт владних повноважень, довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Основні засади цінової політики, правовідносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення визначає Закон України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 № 5007-VI (Закон №5007-VI).

Положеннями статті 2 Закону №5007-VI визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, органами, що здійснюють державне регулювання діяльності суб`єктів природних монополій, органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання, які провадять діяльність на території України, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення. Дія цього Закону не поширюється на встановлення тарифів на медичні послуги та лікарські засоби в межах програми медичних гарантій згідно із Законом України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».

Відповідно до статті 16 Закону №5007-VI органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (уповноважені органи) є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом.

Згідно статті 17 Закону №5007-VI основними функціями уповноважених органів є: виконання контрольно-наглядових функцій за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснення державного спостереження у сфері ціноутворення; запобігання порушенням у сфері ціноутворення.

За приписами пунктів 1, 2, 3, 6 частини першої статті 18 Закону №5007-VI уповноважені органи мають право: проводити у суб`єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки: достовірності зазначеної у документах інформації про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників реєстраторів розрахункових операцій та інших документів незалежно від способу подання інформації, пов`язаних з формуванням, встановленням та застосуванням державних регульованих цін; наявності виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також документів, що посвідчують особу, в посадових осіб; одержувати відповідно до законодавства у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час проведення перевірки; одержувати безоплатно від суб`єктів господарювання, що перевіряються, копії документів та інші відомості, необхідні для здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, документів, що можуть підтверджувати їх порушення, платіжних доручень, квитанцій, що підтверджують факт перерахування до бюджету коштів у разі застосування адміністративно-господарських санкцій, а також довідки, підготовлені суб`єктами господарювання на їх вимогу; приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів, серед іншого, є: перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Частиною одинадцятою статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником.

Згідно із частинами шостою, восьмою, одинадцятою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт . Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.

Приписами статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю), за умови що зазначені заходи здійснюються такими особами відповідно до вимог закону; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та інше.

Статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що створення перешкод органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) - це невиконання законних вимог посадових осіб органу державного нагляду (контролю) або недопущення посадових осіб цього органу до здійснення заходів державного нагляду (контролю), підстави яких визначені законом.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.01.2023 у справі №500/1647/22.

Системний аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами, повноваження та порядок діяльності, права та обов`язки якого визначаються законами України «Про ціни і ціноутворення», «;Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та іншими законами.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що заходи здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності відбуваються у формі планових та позапланових перевірок. Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником.

За умови, що заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності здійснюються відповідно до вимог закону, суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю).

У разі створення перешкод для виконання покладених на уповноважені органи функцій, до суб`єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції.

В ході розгляду даної справи судом встановлено що відповідачем дотримано процедуру призначення позапланового заходу державного нагляду (контролю).

Зокрема, 04.11.2024 на адресу Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області надійшло звернення щодо проведення перевірки правильності нарахування плати за утримання будинку та прибудинкової території за адресою: вул. Карпенка, 30, м. Тернопіль.

В подальшому, Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів погоджено (лист №15.2.2-3/23725 від 14.11.2024) проведення Головним управлінням позапланового заходу державного нагляду (контролю) з питань дотримання вимог порядку формування, встановлення та застосування тарифів на житлово-комунальні послуги на підставі звернення від 01.11.2024 про порушення її законних прав ТОВ «МЖК ІрЛАГА».

Відповідно до наказу Головного управління від 18.11.2024 № 551-п та посвідчення (направлення) на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) завідувачкою сектору та головним спеціалістом сектору контролю за регульованими цінами Головного управління в період з 20.11.2024 по 03.12.2024 проведено перевірку ТОВ «МЖК ІрЛАГА» на предмет дотримання, вимог порядку формування, встановлення та застосування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та додержання законодавства про захист прав споживачів.

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадовими особами Головного управління складено Акт №03 від 03.12.2024, в якому зазначено, що під час проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності стосовно дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у ТОВ «МЖК ІрЛАГА», вказаним товариством створено перешкоди для виконання ГУ Держпродспоживслужби покладених на нього контрольно-наглядових функцій. Також, в Акті зазначено, що директору Товариства надано копії направлення №36 від 18.11.2024, погодження №15.2.2-3/23725 від 14.11.2024 та вимогу про надання документів №08.3/3350-24 від 28.11.2024, однак останній не надав посадовцям Управління завірених копій документів, необхідних для проведення позапланового заходу, а саме: копії договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком; копії додатків до договору щодо встановлення тарифу; оборотно-сальдові відомості, розрахунки щомісячних нарахувань по вул. Карпенка 30/30; копію Протоколу зборів про призначення Управителя; інформацію про кількість працівників та їхню заробітну плату та інших матеріалів з питань, що виникли під час державного нагляду (контролю), відповідно до законодавства, чим порушено ст. 17, ст.».

Колегія суддів зазначає, що позивач, маючи обов`язок забезпечити проведення перевірки, не здійснив жодних дій для її належного проведення, у тому числі не забезпечив належне проведення перевірки та надав відповідні документи, пояснення, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що не надання документів контролюючому органу, необхідних для проведення перевірки, з причин, які не є об`єктивними та поважними, позбавило відповідача реалізувати його повноваження, що у свою чергу розцінюється як створення ТОВ «МЖК ІрЛАГА» перешкод у проведенні перевірки.

Окрім цього, апеляційний суд зауважує, що пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» (постанова КМУ №303) постановлено припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні».

Водночас, відповідно до пункту 4-1 постанови КМУ №303 протягом періоду воєнного стану за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, захисту прав споживачів та метрологічного нагляду у сфері надання житлово-комунальних послуг здійснюються за рішенням Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Відтак, пунктом 4-1 постанови КМУ №303 дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, захисту прав споживачів та метрологічного нагляду у сфері надання житлово-комунальних послуг за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, на підставі рішень Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Суд апеляційної інстанції приймає до уваги доводи позивача з приводу того, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг є органом, який уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) за діяльністю суб`єктів господарювання на ринку комунальних послуг шляхом перевірки стану виконання суб`єктами природних монополій та суб`єктами господарювання на суміжних ринках вимог закону та/або ліцензійних умов відповідно до порядку контролю за дотриманням ліцензійних умов.

В той же час, повноваження щодо здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, зокрема й у сфері комунальних послуг, є повноваженням Держпродспоживслужби та її територіальних органів.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у розумінні Закону №877 повноваження щодо здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, зокрема й у сфері комунальних послуг є повноваженням Держпродспоживслужби та її територіальних органів.

Відповідно до п. 8 ч. І ст. 18 Закону України «Про ціни і ціноутворення» уповноважені органи мають право звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Загальна сума штрафних санкцій накладених на ТОВ«МЖК ІрЛАГА» відповідно до Рішення №01 від 18.12.2024. становить 34 000 грн. Штраф до Державного бюджету України ТОВ«МЖК ІрЛАГА» у встановленому законом порядку на час подання позовної заяви не сплачено.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК ІрЛАГА» до Державного бюджету України штраф за порушення законодавства про ціни і ціноутворення у розмірі 34 000 грн. (тридцять чотири тисячі гривен., 00 коп.).

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК ІрЛАГА» залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у справі № 500/1572/25 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. І. Довга

судді І. І. Запотічний

Т. І. Шинкар