Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №495/2896/26 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/2896/26

Номер провадження 3/495/951/2026

14 травня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Топалова А.Л., із секретарем судового засідання Гасанзаде М.Р., за участі прокурора Донецької обласної прокуратури Іванової О. та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, що надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1

про вчинення адміністративних правопорушень за частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИЛА:

08.04.2026 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшли вказані адмінматеріали.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №86 від 27.03.2026 ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП із таким формулюванням: ОСОБА_1 , яка перебувала на посаді головного державного виконавця Кальміуського відділу держаної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, будучи відповідно до п.п.в п.1 ч.1 ст.3 «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія Закону, усупереч вимогам абз. 1 ч.2 ст.45 «Про запобігання корупції», несвоєчасно подала декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функції держави або місцевого самоврядування (за період не був охоплений раніше поданими (01.01.2024 – 24.05.2024), чим вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В судовому засіданні прокурор Донецької обласної прокуратури Іванової О. вважала,що в діях ОСОБА_2 наявний склад поставленого у провину адміністративного правопорушення,

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнала та висловила щире каяття. Просила суворо не карати. Пояснила, що не розрахувала час та не подала вчасно декларацію після звільнення, умислу не мала.

Вина правопорушника підтверджується матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення №86 від 27.03.2026, повідомленням про факт неподання чи несвоєчасне подання декларації №17/34/1664/24ПНАЗК від 09.07.2024, наказом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №3031/04 від 20.05.2024, листом про направлення повідомлення, витягом з наказу №5106/04 від 30.12.2022, наказом №3424/04 від 25.04.2023, наказом №3031/04 від 20.05.2024, ознайомленням, посадовою інструкцією, посадовою інструкцією державного службовця, поясненнями, постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 01.10.2025, справа №208/10199/25.

Перелічені докази не викликають жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку; докази у своїй сукупності доводять факт вчинення поставленого у провину адміністративного правопорушення. У суду немає обґрунтованих сумнівів у доведеності вини особи у вчиненні правопорушення.

Відповідно до санкції ч.1 ст.172-6 Кодексу на особу накладається штраф від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Визначаючи розмір адміністративного стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності, щире каяття у вчиненому, відсутність обтяжуючих відповідальність порушника обставин.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необхідність накладення стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.1 ст.172-6 КУпАП України, що буде необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням може звільнити від сплати збору у справі члена малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї (підпункт «г» пункту 2 частини першої статті 8 ЗУ «Про судовий збір»).

ОСОБА_1 звернулась до суду із клопотанням про звільнення її від сплати судового збору як члена малозабезпеченої сім`ї, що має статус ВПО. Суд, враховуючи навелене дійшов висновку про ОСОБА_3 від сплати судового збору

Керуючись ст.ст.27, 33-35, 36, 172-6 ч.1, 221, 283, 284 Кодексу про адміністративні правопорушення, суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених часиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн (вісімсот п`ятдесят грн).

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу (статті 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання становить три місяці.

Суддя Анна ТОПАЛОВА