Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №495/3201/25 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 рокуСправа № 495/3201/25

Номер провадження 2/495/353/2026

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Волкової Ю.Ф.,

із участю секретаря судового засідання Мартиненко Т.А.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до Білгород-Дністровської міської ради про визнання права власності на спадкове майно,

встановив:

датою ухвалення судового рішення є дата складення повного судового рішення (друге речення частини п`ятої статті 268 ЦПК України).

06.05.2025 адвокат Холудєєв Б.Є., який діє в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до суду із позовом до Білгород-Дністровської міської ради про визнання за ОСОБА_2 права власності на спадкове майно за заповітом, а саме на житловий будинок АДРЕСА_1 , який уцілому складається з: житлового будинку літ. «А», загальною площею – 107,7 кв.м., житловою площею – 60,4 кв. м., літня кухня літ «Б», сараю літ. «В», сараю літ. «Є», сараю літ. «Ж», сараю літ. «К», підвалу літ. «Г», гаражу літ. «Д», вбиральні « І», споруд № 1-4, 6.

1.1. Стислий виклад обставин.

У 1975 році ОСОБА_3 на земельній ділянці площею 0,15 га, що була надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_2 (на теперішній час АДРЕСА_1 ), завершив будівництво житлового будинку, що належав йому на підставі Протоколу засідання №8 виконкому Бритівської сільської ради від 27 квітня 1971 року та свідоцтва на забудову в сільських населених пунктах Української PCP.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

Після його смерті спадщину фактично прийняла його дружина, ОСОБА_4 , прийняла на зберігання документи, проводила ремонт у житловому будинку, але за життя документально не оформила свої права на успадковане майно.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла.

Після її смерті спадщину фактично прийняв син ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , але за життя не встиг оформити свої спадкові справи.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 помер.

Після його смерті спадщину фактично прийняла дружина ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , але за життя не встигла оформити свої спадкові справи.

Той факт, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , були одружені.

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 померла, актовий запис за №912, яка залишила на ім`я позивача заповіт, посвідчений 26 липня 2024 року Холудєєвою С.М., приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області, за реєстровим №1222. Даний заповіт за життя спадкодавця не був змінений і не скасований.

На день смерті спадкодавцеві належало житловий будинок під АДРЕСА_1 , та в цілому складається з: житлового будинку літ. «А», загальною площею - 107,7 кв.м., житловою площею - 60,4 кв.м., літня кухня літ. «Б», сараю літ. «В», сараю літ. «Є», сараю літ. «Ж», сараю літ. «К», підвалу літ. «Г», гаражу літ. «Д», вбиральні літ. «І», споруд №1-4, 6.

Інших спадкоємців на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 , не має.

За життя спадкодавець не зареєструвала право власності на житловий будинок під житловий будинок під АДРЕСА_1 , у зв`язку з цим, позивач не може вирішити питання про спадкування вказаного житлового будинку в нотаріальному порядку.

1.2. Відповідач подав до суду відзив відповідного до якого в задоволені позовних вимог просить відмовити мотивуючи це наступним.

Померла ОСОБА_6 за життя право власності на житловий будинок під АДРЕСА_1 не набула, а отже таке право не може перейти до Позивача в порядку спадкування. Вказаний факт підтверджується листом КП «Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації» № 485 від 30.04.25, а також інформаційною довідкою номер 430330879.

Оскільки спадкодавиця не набула право власності на нерухоме майно то таке право не може перейти до Позивача в порядку спадкування.

2. Рух справи.

Ухвалою суду від 16.05.2025 відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 01.09.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

3. Заяви, клопотання учасників процесу та насідки їх вирішення; порядок судового розгляду.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явились, надали суду заяву в якій просять розгляд справи здійснювати у їх відсутність, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином шляхом направлення судових повісток; про поважність причин неявки або про відкладення розгляду справи суду не заявив.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв`язку з неявкою всіх учасників справи (частина друга статті 247 ЦПК України).

4. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що У 1975 році ОСОБА_3 на земельній ділянці площею 0,15 га, що була надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_2 (на теперішній час АДРЕСА_1 ), побудував житловий будинок., що належав йому на підставі Протоколу засідання №8 виконкому Бритівської сільської ради від 27 квітня 1971 року та свідоцтва на забудову в сільських населених пунктах Української PCP.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 видане 31.10.2002 року відділом реєстрації актів цивільного стану Білгород-Дністровського міського управління юстиції Одеської області, актовий запис за №608.

Після його смерті спадщину фактично прийняла його дружина, ОСОБА_4 , прийняла на зберігання документи, проводила ремонт у житловому будинку, але за життя не встигла оформити свої спадкові справи.

Той факт, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , були одружені, підтверджується відміткою про одруження у паспорті громадянина України ОСОБА_4 , серії НОМЕР_2 , виданим 17.10.2001 року Білгород- Дністровським МВ УМВС України в Одеській області.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 видане 17.05.2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, актовий запис за №312.

Після її смерті спадщину фактично прийняв син ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , але за життя не встиг оформити свої спадкові справи.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_4 видане 22.02.2018 року Білгород-Дністровським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Після його смерті спадщину фактично прийняла дружина ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , але за життя не встигла оформити свої спадкові справи.

Той факт, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , були одружені, підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_5 , виданим 21.06.1975 року Білгород-Дністровським міськвідділом РАГС Одеської області, актовий запис за №175.

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 померла (надалі спадкодавець), що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_6 виданим 07.09.2024 року Білгород-Дністровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород- Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис за №912, яка залишила на ім`я позивача заповіт, посвідчений 26 липня 2024 року Холудєєвою С.М., приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області, за реєстровим №1222. Даний заповіт за життя спадкодавця не був змінений і не скасований.

На день смерті спадкодавцеві належало житловий будинок під АДРЕСА_1 , та в цілому складається з: житлового будинку літ. «А», загальною площею - 107,7 кв.м., житловою площею - 60,4 кв.м., літня кухня літ. «Б», сараю літ. «В», сараю літ. «Є», сараю літ. «Ж», сараю літ. «К», підвалу літ. «Г», гаражу літ. «Д», вбиральні літ. «І», споруд №1-4, 6.

Інших спадкоємців на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 , не має.

За життя спадкодавець не зареєструвала право власності на житловий будинок під житловий будинок під АДРЕСА_1 , у зв`язку з цим, позивач не може вирішити питання про спадкування вказаного житлового будинку в нотаріальному порядку.

5. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див, зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи визначені у статтях 1261-1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця.

За ч. 2 ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації.

Згідно п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.200 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст.5,47,49 Закону України «Про нотаріат», п.22.31Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

На підставі ст. 392 ЦК України- власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Застосовуючи правові висновки Верховного Суду (Постанова КЦС ВС від 30.10.2019 у справі № 289/1818/16-ц), суд враховує, що відсутність у померлої особи свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно не позбавляє її спадкоємців права на спадщину та не може свідчити про те, що спадкодавець не прийняла спадщину після смерті своїх батьків. Законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини» і пов`язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки. Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям як майнового права, зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державну реєстрацію права. До складу спадщини може входити нерухоме майно спадкодавця, право власності на яке належним чином не зареєстроване, проте набуття такого права власності відбулося з дотриманням чинного законодавства.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 червня 2021 року в справі № 694/1433/17 (провадження № 61-4135св20) зазначено, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України). Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право. Установивши, що право позивача ОСОБА_1 на отримання у власність спадкового майна після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 оспорюється ОСОБА_3, а також втрачено оригінали правовстановлючих документів на спадкове майно, суди дійшли обґрунтованого висновку, що обраний позивачем спосіб захисту (визнання права власності) узгоджується з положеннями статті 392 ЦК України, а ОСОБА_3 є належним відповідачем у справі».

В межах розгляду справи судом встановлено обставини про те, що житловий будинок під АДРЕСА_1 , входить у спадкову масу за заповітом ОСОБА_6 , посвідченим 26 липня 2024 року, після смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_6 , оскільки право власності на нього спадкодавиця набула в порядку спадкування, а відсутність у померлої особи свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно не позбавляє її спадкоємців права на спадщину та не може свідчити про те, що спадкодавець не прийняла спадщину.

Отже, позивач має право на спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6 на житловий будинок під АДРЕСА_1 , та в цілому складається з: житлового будинку літ. «А», загальною площею - 107,7 кв.м., житловою площею - 60,4 кв.м., літня кухня літ. «Б», сараю літ. «В», сараю літ. «Є», сараю літ. «Ж», сараю літ. «К», підвалу літ. «Г», гаражу літ. «Д», вбиральні літ. «І», споруд №1-4, 6.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 182, 328, 392, 1216-1218, 1223, 1261-1265, ЦК України, статтями 4, 12, 13, 76, 81, 82, 200, 206, 211, 223, 258-259 ЦПК України, суд

ухвалив:

позовну заяву задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 , право власності на спадкове майно за заповітом, а саме на житловий будинок під АДРЕСА_1 , та в цілому складається з: житлового будинку літ. «А», загальною площею - 107,7 кв.м., житловою площею - 60,4 кв.м., літня кухня літ. «Б», сараю літ. «В», сараю літ. «Є», сараю літ. «Ж», сараю літ. «К», підвалу літ. «Г», гаражу літ. «Д», вбиральні літ. «І», споруд №1-4, 6.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач: Білгород-Дністровська міська рада, код ЄДРПОУ: 26275763, місце знаходження: вулиця Михайлівська, 56, місто Білгород-Дністровський, Одеська область.

Дата складення повного судового рішення – 11.05.2026.

Суддя Ю.Ф. Волкова