Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №465/8168/25 — Франківський районний суд м. Львова

Суд: Франківський районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 11 травня 2026 р.

Справа: №465/8168/25

Суддя: Величко О. В.

Справа № 465/8168/25

Провадження 2/465/2209/26

РІШЕННЯ

Іменем України

12.05.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Величка О.В.,

з участю секретаря судового засідання Венгринюк О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 11.08.2011 року Франківським відділом РАЦС. З 01.10.2024 року сторони фактично припинили спільне проживання, не ведуть спільного господарства, не мають спільних планів на майбутнє. Позивач та відповідач проживають окремо. У сторін є спільна дитина, яка більшість часу перебуває з матір`ю. Позивач регулярно здійснює добровільні фінансові внески на утримання дитини в розмірі 9972 грн. щомісячно, що підтверджується відповідними квитанціями. Дитина також періодично відвідує позивача за домовленістю та потребою. У позовній заяві наголошується, що примирення між сторонами неможливе, шлюбні відносини фактично припинено і позивач вважає, що подальше збереження шлюбу суперечить інтересам обох сторін.

Відтак, просить суд розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 11.08.2011 року Франківським відділом РАЦС; визнати, що дитина проживає з матір`ю, а участь батька у вихованні здійснюється добровільно за домовленістю сторін; у разі потреби врахувати добровільну фінансову підтримку дитини з боку позивача.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 29.09.2025 року вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Після усунення недоліків позовної заяви ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 29.10.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

В судове засідання позивач не з`явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності у зв`язку із тим, що перебуває за межами України.

Відповідач в судові засідання не з`явилася, її представником - адвокатом Лебідко Ю.І. подано клопотання про розгляд справи у відсутності відповідача та її представника.

У відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, доходить переконання про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 11.08.2011 року у Франківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 396 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 11.08.2011 року).

У шлюбі в сторін народилася донька – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (повторне свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 14.01.2017 року, видане Франківським районним у м. Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області).

Згідно з ч.2 ст.104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ст.112 Сімейного кодексу України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

За змістом статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Згідно статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування подружжя до припинення шлюбних стосунків чи їх збереження є неприпустимим і є порушенням права на свободу та особисту недоторканість.

Згідно з приписами частини 3 статті 105 Сімейного кодексу України встановлено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 Сімейного кодексу України.

Судом встановлено, що сторони втратили взаємні подружні почуття, між ними склались відносини, які не сприяють подальшому збереженню їх сім`ї, примирюватися не бажають, таким чином, подальше спільне життя сторін неможливе, збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому шлюб з відповідачем слід розірвати.

Водночас щодо вимог позивача про визнання того, що дитина проживає з матір`ю, а участь батька у вихованні здійснюється добровільно за домовленістю сторін, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями ч.ч.4, 5 статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Отже, письмовий висновок органу опіки та піклування при розгляді зазначеної категорії справ, пов`язаної із визначенням місця проживання дитини та участі батьків у її вихованні, передбачений законом і є необхідним.

Однак, позивачем при зверненні до суду в якості третьої особи не вказано органу опіки та піклування, більше того, в ході розгляду справи не заявлено клопотання про залучення такого органу до участі у розгляді справи.

Окрім того, суд зазначає, що позивач не надав належних доказів того, що між ним та відповідачем існує спір щодо місця проживання дитини або ж участі у її вихованні та утриманні. В контексті цього суд звертає увагу позивача на те, що сторони не позбавлені права в добровільному порядку на підставі статей 109, 157, 160, 181 Сімейного кодексу України врегулювати питання щодо участі кожного з них у вихованні, утриманні дитини, визначення її місця проживання шляхом укладення з цих питань нотаріально посвідченого договору, а у разі виникнення між ними спору – звернутися до суду із відповідною позовною заявою. За відсутності на даний час доказів спору між сторонами з приводу участі кожного із батьків у вихованні та утриманні дитини відповідні заявлені позивачем вимоги є явно передчасними.

Згідно з положеннями ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору в розмірі 1211 грн. 20 коп.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 81, 263-265, 352 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 110, 112 Сімейного кодексу України, суд –

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити частково.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований 11.08.2011 року у Франківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 396.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до відповідного відділу реєстрації актів цивільного стану для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .

Суддя Величко О.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua