Рішення від 13 травня 2026 р. у справі №727/5392/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/5392/26

Провадження № 2-а/727/145/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року

Шевченківський районний суд міста Чернівців у складі:

головуючої судді Бойко М.Є.,

за участю:

секретаря судових засідань Васківчук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Чернівці, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Хованець Андрій Ігорович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Хованець А. І., звернувся до Шевченківського районного суду м. Чернівці із позовом про скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №8825 від 07.04.2025 року за ч.3 ст. 210 КУпАП.

В обґрунтування таких вимог представник позивача зазначив, що постанова ІНФОРМАЦІЯ_1 № 8825 від 07 квітня 2025 року винесена з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права, є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Вказує, що позивач не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, не був присутній під час її розгляду, а тому не мав можливості надати свої пояснення, заперечення та докази, скористатися правовою допомогою, що є порушенням вимог ст. 268 КУпАП та принципів змагальності і рівності сторін. Зазначає, що копію постанови позивач у встановленому законом порядку не отримував, про її існування не знав, а фактично ознайомився з нею лише після отримання матеріалів виконавчого провадження № 79593496 від 14 листопада 2025 року, які були надані йому Глибоцьким відділом державної виконавчої служби лише 14 квітня 2026 року.

Крім того стверджує, що в оскаржуваній постанові відповідачем зазначено, що позивач протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України № 3633-ІХ від 11.04.2024 року не уточнив свої облікові дані, однак не наведено жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення.

При цьому позивач має чинну відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що підтверджується даними військово-облікового документа «Резерв+», а тому діяв добросовісно та не мав на меті ухилятися від виконання своїх обов`язків, передбачених законом.

Також представник позивача зазначає, що відповідачем було неправильно застосовано норму матеріального права та неправильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП, оскільки обов`язок уточнення персональних даних у період з 18.05.2024 по 16.07.2024 був встановлений Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України № 3633-ІХ у зв`язку із мобілізаційними заходами, а не як порушення правил військового обліку, у зв`язку з чим відповідальність у разі невиконання такого обов`язку могла б наставати за ст. 210-1 КУпАП, а не за ст. 210 КУпАП. Таким чином вважає, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, а тому оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 17 квітня 2026 року в справі відкрито спрощене позовне провадження.

21.04.2026 року представником відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 подано відзив на позов, в якому він проти задоволення позовних вимог заперечує, вказуючи на безпідставність вимог позову та законність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, а також на правомірність дій працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки позивач, будучи військовозобов?язаним, під час дії воєнного стану протягом 60 днів (у період з 18.05.2024 р. по 16.07.2024 р.) з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації (Указ Президента України N?272/2024 від 06.05.2024 р.) не уточнив свої облікові дані. Відповідний обов`язок стосується всіх військовозобов?язаних, не залежно від того чи були зміни в даних, чи наявна оформлена відстрочка від призову на військову службу, а саме обов`язок уточнити свої персональні дані (адресу фактичного місця проживання, місце роботи, отримання освіти, номер телефону, адресу електронної пошти та ін.) через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Зазначив, що 26.03.2025 року позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де уповноваженою посадовою особою було складено адміністративний протокол № 2/563, при цьому позивачу було роз`яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, вручено примірник протоколу, а також повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Проте, позивач на розгляд справи не з`явився та у подальшому не цікавився результатами адміністративного провадження, а тому строк на оскарження постанови № 8825 від 07.04.2025 закінчився 17.04.2025.

27.04.2026 року представник позивача - адвокат Хованець А.І. подав до суду відповідь на відзив на позов, в якій просив позовні вимоги задовольнити із зазначених у позові підстав та скасувати постанову № 8825 від 07.04.2025 року. Вказав, що факт складання адміністративного протоколу та формальне зазначення про роз`яснення прав і повідомлення про дату розгляду справи не є беззаперечним доказом належного та фактичного повідомлення позивача про час і місце розгляду справи по суті.

Крім того, представник позивача долучив письмові пояснення ОСОБА_1 від 23.04.2026 року, в яких останній зазначає, що підпис у протоколі № 2/563 від 26.03.2025 не належить йому, а, отже, він фактично не був ознайомлений зі змістом протоколу, йому не роз`яснювалися права та обов`язки, не вручався примірник протоколу, а також він не був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Вказує, що 26 березня 2025 року він був затриманий працівниками поліції та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_1 для проходження військово-лікарської комісії, однак протокол складено іншим підрозділом - ІНФОРМАЦІЯ_4 , у якому він фактично не перебував, а тому він фізично не міг бути присутнім у другому відділі у день складення протоколу та не міг підписувати відповідний документ.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку .

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст. 210 КУпАП).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Як визначено у статті 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Відповідно до протоколу №2/563 від 26.03.2025 року, складеного старшим офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_1 капітаном ОСОБА_2 ОСОБА_1 , являючись військовозобов?язаним громадянином України, всупереч вимогам правил військового обліку, встановленими законодавством, порушував правила військового обліку, а саме: про зміну військово-облікових даних не повідомляв (військовий комісаріат) ТЦК та СП за місцем свого проживання, не зробив це самостійно до 17.07.2024 року та не проходив військово-лікарську комісію у встановленому чинним законодавством порядку. Своїми діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги пт. 5 та 7 ч. 3 ст. 1, ч. 8 ст. 2, п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 37 Закону України "Про військовий обов?язок і військову службу", Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 N?1487, що призвело до порушення військовозобов?язаним правил військового обліку в особливий період, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Відповідно до постанови №8825 від 07.04.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000, 00 грн., оскільки він, будучи військовозобов?язаним, під час дії воєнного стану протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. Відповідно до пункту 1 частини 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України N?3633-IХ від 11.04.2024 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», період уточнення персональних даних встановлено з 18.05.2024 р. по 16.07.2024 р. Такими своїми протиправними винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» N? 2233-ХII від 25.03.92 р. зі змінами та доповненнями, що призвепо до порушення ним правил військового обліку, вчиненого в особливий період. Тобто ОСОБА_1 скоїв адміністративие правопорушення, передбачене ч. 3 сг. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до інформації з додатку "Резерв+" ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 (Глибока) та має відстрочку від призову на підставі п.2 ч.1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до завершення мобілізації. Дата уточнення ним даних - 02.05.2025 року.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжувався та триває на теперішній час.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України. Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закони України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію».

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Так, відповідно до абз.6 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» всі військовозобов`язані, окрім тих що відносяться до абз. 2-6, протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Положення ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у наведеній вище редакції підлягали застосуванню з 18.05.2024.

Відповідно до абз. 4 підп. 1 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначений Порядком організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487.

Згідно з абз. 3 підп. 10-1 п. 1 Додатку 2 до Порядку № 1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Пунктом 19 Порядку № 1497 встановлено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.

Отже, чинним законодавством передбачено три шляхи, якими громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку повинні були уточнити персональні дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно), а саме: через центр надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Частина третя статті 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Водночас, частина третя статті 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, у вигляді штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктивна сторона констатованого відповідачем порушення вказує, що відповідальність за його вчинення передбачена частиною третьою статті 210-1 КУпАП, адже відповідач стверджує про порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.

При цьому варто зауважити, що обов`язок для призовників, військовозобов`язаних та резервістів уточнити свої персональні дані виник з 18.05.2024, коли набули чинності відповідні зміни до Правил № 1487 та Закону № 3543-ХІІ, унесені Законом № 3633-ІХ.

На даний час діє Указ № 65/2022, оголошення нової мобілізації в України після 18.05.2024 не відбулося, тому й обов`язок уточнити персональні дані, передбачений Правилами № 1487 та Законом № 3543-ХІІ, не виник.

Однак, такий обов`язок під час дії Указу № 65/2022 передбачений абз 4 підпункту 1) пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3633-ІХ - громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.

Так як обов`язок щодо уточнення персональних даних саме з 18.05.2024 по 16.07.2024 включно, коли уже йде мобілізація, запроваджений і передбачений Законом № 3633-ІХ саме у частині проведення мобілізації, а не військового обліку, то його не виконання слід розглядати як порушення законодавства про мобілізацію, відповідальність за яке передбачена статтею 210-1 КУпАП.

Таким чином, не уточнення своїх персональних даних позивачем у період з 18.05.2024 по 16.07.2024 не порушує правила військового обліку, оскільки у період нової мобілізації оголошено не було, а обов`язок вчинити такі дії пов`язаний виключно з уже триваючою мобілізацією.

Однак, відповідач не врахував приписів ч.3 ст.210-1 КУпАП та помилково притягнув позивача до відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП.

Згідно із п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Ухвалюючи це судове рішення суд керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю з огляду на відсутність події і складу адміністративного правопорушення. З урахуванням наведеного наявні підстави для закриття провадження про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зазначає, що про існування спірної постанови йому стало відомо 14.11.2026 року, після отримання матеріалів виконавчого провадження №79593496.

Водночас, в матеріалах справи відсутні докази отримання позивачем оскаржуваної постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності №8825 від 07.04.2025 року у справі про адміністративне правопорушення, раніше, ніж 14.11.2026 року.

Сам по собі факт підпису особи у протоколі не свідчить про її обізнаність із результатами розгляду справи та змістом прийнятої постанови. Протокол про адміністративне правопорушення та постанова є різними процесуальними документами, а обізнаність про складення протоколу не означає обізнаність про винесення постанови.

Крім того підпис у постанові №8825 від 07.04.2025 року без зазначення дати отримання не дає можливість встановити момент її отримання вищевказаної постанови позивачем.

Таким чином, суд вважає за необхідне поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови №8825 у справі про адміністративне правопорушення від 07.04.2025 року за ч.3 ст. 210 КУпАП.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

На підставі наведеного та у зв`язку із задоволенням позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 72-77, 79, 90, 241-246, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови №8825 у справі про адміністративне правопорушення від 07.04.2025 року за ч.3 ст. 210 КУпАП як пропущений з поважних причин. Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Хованець Андрій Ігорович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 07.04.2025 року за ч.3 ст. 210 КУпАП задовольнити.

Скасувати постанову №8825 у справі про адміністративне правопорушення від 07.04.2025 року за ч.3 ст. 210 КУпАП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити. Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Є. Бойко