Постанова від 14 травня 2026 р. у справі №440/12617/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 р. Справа № 440/12617/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Перцової Т.С. , Макаренко Я.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 (суддя: О.О. Кукоба, м. Полтава) по справі № 440/12617/25

за позовом ОСОБА_1

до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (далі - Кременчуцька міська рада, відповідач), в якій просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Кременчуцької міської ради щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 20.02.2025 №10-12/17510 про надання згоди на поділ земельної ділянки комунальної форми власності, кадастровий номер 5310436100:02:003:0742, 3908 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Кременчуцьку міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 20.02.2025 № 10-12/17510 про надання згоди на поділ земельної ділянки комунальної форми власності, кадастровий номер 5310436100:02:003:0742, 3908 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , з прийняттям рішення по суті звернення.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на протиправну бездіяльність відповідача щодо неналежного розгляду заяви про надання дозволу на поділ земельної ділянки комунальної форми власності, що перешкоджає в реалізації позивачем права на отримання у користування земельної ділянки.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 у справі № 440/12617/25 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Кременчуцької міської ради щодо не розгляду на сесії клопотання ОСОБА_1 від 20.02.2025 №10-12/17510 про надання згоди на поділ земельної ділянки комунальної форми власності, кадастровий номер 5310436100:02:003:0742, площею 0,3908 га, за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язано Кременчуцьку міську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 від 20.02.2025 № 10-12/17510 про надання згоди на поділ земельної ділянки комунальної форми власності, кадастровий номер 5310436100:02:003:0742, площею 0,3908 га, за адресою: АДРЕСА_1 , на сесії міської ради з прийняттям рішення по суті звернення.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань, передбачених на утримання Кременчуцької міської ради, на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Кременчуцька міська рада подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 у справі № 440/12617/25 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, з посиланням на приписи Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", зазначила, що розгляд звернень громадян щодо земельних питань відноситься до дискреційних повноважень органу місцевого самоврядування.

Позивач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку письмового (спрощеного позивного) провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 є власником нерухомого майна (будівлі адміністративно-торгівельного призначення) по АДРЕСА_2 (а.с. 20 - зі звороту).

Зазначена будівля адміністративно-торгівельного призначення розміщена на сформованій земельній ділянці комунальної власності кадастровий номер 5310436100:02:003:0742 площею 0,3908 га (а.с. 21-24).

Зі слів позивача, фактично згадана будівля займає лише невелику частину земельної ділянки, тоді як на іншій частині цієї ж земельної ділянки (кадастровий номер 5310436100:02:003:0742 площею 3908 кв.м) розташоване нерухоме майно, що належить ПП "АСТО".

20.02.2025 позивач звернувся до Кременчуцької міської ради з клопотанням про надання згоди на поділ земельної ділянки комунальної форми власності, кадастровий номер 5310436100:02:003:0742, площею 0,3908 га за адресою: АДРЕСА_2 (попередня адреса – вул. Мира, 3-А (а.с. 44).

До клопотання позивач долучив: копію паспорту та картки платника податків, копію довіреності, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, графічні матеріали з зазначенням місця розташування та розміру утворених за результатами поділу земельних ділянок з нанесенням меж та розмірів попереднього землекористування, пояснювальну записку, копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копію технічного паспорту (а.с. 44-59, у т.ч. зі звороту).

Клопотання зареєстроване 20.02.2025 за вх.№10-12/17510, відомості про його розгляд в матеріалах справи відсутні.

Позивач, стверджуючи, що згадане клопотання не розглянуте Кременчуцькою міською радою, звернувся до суду з цим позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з протиправності бездіяльності відповідача щодо нерозгляду клопотання позивача від 20.02.2025 на сесії міської ради упродовж понад восьми місяців з дати його отримання.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції вважав, що належним способом захисту порушеного права позивача у спірних відносинах є зобов`язання відповідача розглянути клопотання ОСОБА_1 від 20.02.2025 №10-12/17510 про надання згоди на поділ земельної ділянки комунальної форми власності, кадастровий номер 5310436100:02:003:0742, площею 0,3908 га, за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Воїнів-інтернаціоналістів, 3-А, з прийняттям рішення по суті звернення.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України (далі - ЗК України) та Законом України "Про землеустрій".

Відповідно до положень ст. 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно з ч.1 ст.122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Приписами ч.1 ст.123 ЗК України обумовлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Частиною 3 статті 123 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст.79-1 ЗК України, формування земельних ділянок здійснюється шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Поділ, об`єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Поділ, об`єднання земельної ділянки, що перебуває у користуванні, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Справжність підпису на такій згоді засвідчується нотаріально.

Земельні ділянки можуть бути об`єднані, якщо вони мають однакове цільове призначення. У разі поділу земельної ділянки, об`єднання земельних ділянок сформовані земельні ділянки зберігають своє цільове призначення.

Відповідно до ст.25 Закону України "Про землеустрій", документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Особливим видом такої документації є документація із землеустрою, яка одночасно є містобудівною документацією, - комплексні плани просторового розвитку територій територіальних громад, генеральні плани населених пунктів, детальні плани територій. Затверджена документація із землеустрою є публічною та загальнодоступною.

Серед видів документації із землеустрою є технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Згідно зі ст. 50 Закону України "Про землеустрій", проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом. Проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки також можуть передбачати поділ, об`єднання земельних ділянок, які перебувають у власності однієї особи.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок може передбачати формування та/або зміну цільового призначення декількох земельних ділянок, за умови що розпорядником земельних ділянок буде один орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, або власником земельної ділянки приватної власності є одна особа.

Зміст наведених норм права свідчить про те, що поділ та об`єднання земельних ділянок за своєю суттю фактично є формуванням нової чи нових земельних ділянок, що передбачає певну процедуру щодо надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, його погодження та затвердження в порядку, встановленому Земельним кодексом України, який визначає вичерпний перелік підстав для відмови у наданні такого дозволу, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно зі статтею 22 Закону України "Про землеустрій", землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою (у тому числі при розробленні містобудівної документації); б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень.

Згідно з частиною першою статті 56 Закону України "Про землеустрій", технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок розробляється за рішенням власників земельних ділянок за згодою заставодержателів, користувачів земельних ділянок.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України від 21.05.97 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (надалі - Закон №280/97-ВР) передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності не рідше ніж один раз на місяць.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування», рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності не рідше ніж один раз на місяць (ч. 5 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування»).

Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради (ч. 12 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування»).

Колегія суддів зазначає, що визначена наведеними нормами процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого "земельного" питання. У світлі вимог частини другої статті 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов`язковим.

Так, матеріалами справи підтверджено, що 20.02.2025 ОСОБА_1 звернувся до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області з клопотанням про надання рішення про надання згоди на поділ чи об`єднання земельних ділянок користувачем кадастровий номер 5310436100:02:003:0742, площею 0,3908 га за адресою: АДРЕСА_2 (попередня адреса – АДРЕСА_3 (а.с. 44).

Відповідно до підпункту 1 пункту "а" частини першої статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад.

При цьому, виходячи з положень статей 26, 46, 59 Закону №280/97-ВР, рішення щодо земельних питань ухвалюються відповідною радою на пленарному засіданні (сесії).

Таким чином, з наведеного слідує, що відповідачем не було прийнято по суті поданого позивачем клопотання жодного рішення - ані про надання згоди на поділ чи об`єднання земельних ділянок, ані про відмову у наданні такої згоди.

Наведене свідчить про допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо неприйняття жодного з рішень за результатами розгляду клопотання позивача, передбачених ЗК України, у визначений законом строк.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог визнання протиправною бездіяльності Кременчуцької міської ради щодо нерозгляду на сесії клопотання ОСОБА_1 від 20.02.2025 №10-12/17510 про надання згоди на поділ земельної ділянки комунальної форми власності, кадастровий номер 5310436100:02:003:0742, площею 0,3908 га, за адресою: АДРЕСА_1 .

З приводу доводів апеляційної скарги, що розгляд звернень громадян щодо земельних питань відноситься до дискреційних повноважень органу місцевого самоврядування та обраного судом першої інстанції способу захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання Кременчуцької міської ради розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 20.02.2025 № 10-12/17510 про надання згоди на поділ земельної ділянки комунальної форми власності, кадастровий номер 5310436100:02:003:0742, 3908 кв.м., за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Воїнів-інтернаціоналістів, 3-А, з прийняттям рішення по суті звернення, колегія суддів зазначає наступне.

Так, як зазначалось вище, у спірних правовідносинах відповідач не розглянув клопотання позивача у встановленому порядку, та, відповідно, не надав належної та вмотивованої оцінки викладеним у ньому вимогам та доданим документам, у зв`язку з чим таке клопотання підлягає розгляду повноважним органом на відповідність вимогам закону і суд на цьому етапі позбавлений процесуальної можливості приймати рішення за умови неперевірки, ненадання оцінки та невстановлення певних обставин суб`єктом владних повноважень з цього питання.

Зобов`язання судом відповідача прийняти рішення про надання згоди на поділ земельної ділянки для експлуатації може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав для відмови у наданні згоди, які передбачені законом.

Разом з цим, суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності визначених законом підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки. А прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання згоди на поділ земельної ділянки, без перевірки наявності чи відсутності усіх підстав для відмови у наданні згоди, може бути необґрунтованим та призвести до видачі такої згоди з порушенням закону.

Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що такий спосіб захисту, як зобов`язання відповідача прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту, застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи. У цій справі з метою захисту порушеного права позивача ефективним та належним, за встановлених обставин, є такий спосіб захисту порушених прав, як зобов`язання Кременчуцької міської ради розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 20.02.2025 № 10-12/17510 про надання згоди на поділ земельної ділянки комунальної форми власності, кадастровий номер 5310436100:02:003:0742, 3908 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , з прийняттям рішення по суті звернення.

Згідно зі статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 по справі № 440/12617/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя С.П. Жигилій

Судді Т.С. Перцова Я.М. Макаренко