Постанова від 12 травня 2026 р. у справі №520/31810/24 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 р. Справа № 520/31810/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2026, головуючий суддя І інстанції: Мороко А.С., м. Харків, повний текст складено 02.04.26 по справі № 520/31810/24

за позовом ОСОБА_1

до Національної академії Національної гвардії України

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (далі по тексту – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Національної академії Національної гвардії України (далі по тексту – НА НГУ, відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення позивачу відсоткового розміру премії за період з 29.01.2020 по 18.09.2020 при перерахунку розміру грошового забезпечення на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/6180/23;

- зобов`язати відповідача провести перерахунок складових грошового забезпечення позивачу за період з 29.01.2020 по 18.09.2020, а саме премій у належних відсоткових розмірах, установлених до проведення перерахунку на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/6180/23, та виплатити недоотримані суми грошового забезпечення;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018;

- зобов`язати відповідача нарахувати позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 в сумі 83625,23 грн без вирахування розміру збільшення премії з ЩДГВ та провести виплату донарахованих сум.

В обґрунтування позову зазначив, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/6180/23 відповідач здійснив перерахунок розміру грошового забезпечення позивача за період з 29.01.2020 по 18.09.2020, однак протиправно зменшив позивачу відсотковий розмір премії, що призвело до недоотримання належних позивачу сум у вірному розмірі.

Крім того, стверджував, що відповідачем не виплачено позивачу у повному обсязі індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 в сумі 83625,23 грн без вирахування розміру збільшення премії з ЩДГВ, що свідчить про наявність підстав для зобов`язання НА НГУ провести виплату донарахованих сум.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2025 по справі № 520/31810/24 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Національної академії Національної гвардії України (майдан Захисників України, буд. 3,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61001, код ЄДРПОУ08610502) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2026 по справі № 520/31810/24 закрито провадження по справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_2 ) до Національної академії Національної гвардії України (майдан Захисників України, буд. 3, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61001, код ЄДРПОУ08610502) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в частинні позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплаті позивачу у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року та зобов`язання відповідача нарахувати позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року в сумі 83625,23 грн без вирахування розміру збільшення премії з ЩДГВ та провести виплату донарахованих сум.

В іншій частині позовних вимог - продовжено розгляд справи.

Позивач, на погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин у справі та порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2026 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, посилаючись на постанову Верховного Суду від 28.02.2025 по справі 520/22702/24, стверджував про відсутність підстав для закриття провадження в частині позовних вимог щодо невірного нарахування позивачу індексації грошового забезпечення, оскільки відповідно до пункту 13 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078) спори з питань індексації грошових доходів підлягають розгляду в судовому порядку, питання обчислення суми індексації може бути предметом судового контролю, а позовні вимоги щодо правильності їх обчислення можуть бути заявлені окремим позовом. При цьому, датою виникнення спірних правовідносин є дата виплати відповідачем індексації грошового забезпечення, з розміром якого позивач не погоджується.

А відтак, стверджував, що спір у справі № 520/31810/24, не є тотожним предмету спору у справі № 520/1229/22, тому що позовні вимоги є різними, як за змістом, так і за предметом оскарження.

З огляду на викладене, вважав, що правильно звернувся з новим позовом за захистом порушеного права, тоді як суд першої інстанції невірно встановив обставини справи, що призвело до помилкових висновків про закриття провадження в цій частині позовних вимог.

Відповідач, правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що у прохальній частині позову позивач просить, зокрема, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 та зобов`язати відповідача нарахувати позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 в сумі 83625,23 грн без вирахування розміру збільшення премії з ЩДГВ та провести виплату донарахованих сум.

Проте, як вбачається з комп`ютерної програми суду "ДСС", позивач вже звертався до Харківського окружного адміністративного суду з позовом у справі № 520/1229/22, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не нарахуванні позивачу у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року та у невиплаті позивачу сум індексації грошового забезпечення;

- зобов`язати відповідача нарахувати позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року та провести виплату донарахованих сум;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не врахування абзаців 4-6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивачу в період з 01.03.2018 по 18.09.2020;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок, доплату та виплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 18.09.2020 із застосуванням березня 2018 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням абзаців 4-6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2022 по справі №520/1229/22 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Національної академії Національної гвардії України (м. Харків, м. Захисників України, 3) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2023 по справі №520/1229/22 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2022 року у справі № 520/1229/22 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Національної академії Національної гвардії України, яка полягає у не нарахуванні ОСОБА_1 у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року та у невиплаті ОСОБА_1 сум індексації грошового забезпечення, зобов`язання Національної академії Національної гвардії України нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року, та провести виплату донарахованих сум.

Прийнято постанову, якою позовні вимоги в цій частині задоволено, визнано протиправною бездіяльність Національної академії Національної гвардії України, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року.

Зобов`язано Національну академію Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2022 року у справі № 520/1229/22 – залишено без змін.

Судове рішення набрало законної сили 29.03.2023.

На виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2023 по справі № 520/1229/22 відповідачем здійснено розрахунок нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018.

Як вбачається з наданого розрахунку розмір індексації позивача склав 83625,23 грн, проте, до виплати нараховано 1753,15 грн.

Закриваючи провадження у справі з посиланням на пункт 4 частини 1 статті 238 КАС України в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 та зобов`язання відповідача нарахувати позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 в сумі 83625,23 грн без вирахування розміру збільшення премії з ЩДГВ та провести виплату донарахованих сум, суд першої інстанції виснував, що спір у цій справі спрямований на виконання іншого судового рішення, а предметом цього позову є фактична незгода позивача з діями відповідача при виконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду № 520/1229/22, а саме з діями відповідача стосовно нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 у неналежному розмірі.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Статтею 55 Конституції України закріплено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Слід враховувати, що частина друга статті 2 КАС України презюмує, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Процесуальне законодавство встановлює вимоги до змісту позовної заяви. Від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Отже, з метою недопущення можливості ухвалення декількох судових рішень у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, законодавець установив правові обмеження у разі виявлення судом тотожних справ, які перебувають/перебували на розгляді у цьому або іншому суді. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду у тотожному спорі ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.

Постановлення ухвали про закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України можливе виключно за сукупності наступних умов: набрали законної сили постанова чи ухвала суду про закриття провадження у такій самій справі; спір у справі повинен бути з одним і тим же предметом; спір у справі повинен бути заявлений з тих самих підстав.

Відсутність хоча б однієї з вказаних ознак виключає закриття провадження у справі.

Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2018 року у справі № 809/487/18, від 13.07.2020 року у справі № 620/3960/19.

Колегія суддів зазначає, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає зверненню до суду заінтересованих осіб для вирішення спору.

Визначена пунктом 4 частини 1 статті 238 КАС України підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони й інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.

Колегією суддів встановлено, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2023 по справі № 520/1229/22, яка набрала законної сили 29.03.2023, зокрема, зобов`язано Національну академію Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що сторонами у справі № 520/1229/22 є ОСОБА_1 (позивач) та НА НГУ (відповідач).

Предметом позову - правомірність дій відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення з використанням січня 2008 року в якості базового місяця при її обрахунку за період з 01.12.2015 по 28.02.2018.

Підставами позову, серед іншого, зазначено наявність у позивача права на отримання індексації грошового забезпечення з використанням січня 2008 року, як базового місяця у зв`язку з набранням законної сили 01.01.2008 постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 № 1294 (далі - Постанова № 1294), якою підвищено розмір посадових окладів військовослужбовців.

У свою чергу, у межах розгляду даної справи (520/31810/24) сторонами також є ОСОБА_1 (позивач) та НА НГУ (відповідач).

Однак, предметом позову визначено дії НА НГУ, що виразились у зменшенні у грошовому виразі нарахованих позивачу сум індексації грошового забезпечення через вирахування розміру збільшення премії з ЩДГВ.

Підставою позову вказано, зокрема, зменшення відповідачем під час нарахування на виконання рішення суду по справі № 520/1229/22 розміру індексації грошового забезпечення з використанням січня 2008 року з 83625,23 грн до 1753,15 грн через вирахування премії з ЩДГВ, що підтверджується наданим до матеріалів справи розрахунком та призвело до отримання ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у неналежному розмірі.

Таким чином, незважаючи на однаковий суб`єктний склад та схожість позовних вимог у справі № 520/1229/22 та справі № 520/31810/24, предмет та підстави звернення до суду є відмінними, оскільки у справі № 520/1229/22 судом було прийнято рішення зобов`язального характеру, яким вирішено питання про право позивача на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

Водночас, питання правильності обчислення та конкретного розміру індексації в межах справи № 520/1229/22 судом не досліджувалося та не вирішувалося. Зокрема, суд не здійснював перевірки правильності проведеного відповідачем розрахунку індексації грошового забезпечення позивача, а також не встановлював її конкретний розмір, який підлягає виплаті.

Отже, предмет позову у справі № 520/31810/24 стосується правильності визначення відповідачем суми індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, а спірним є розмір індексації грошового забезпечення, нарахованої позивачу на виконання рішення суду.

Колегія суддів зауважує, що обчислення суми індексації грошових доходів громадян може бути предметом судового контролю, а позовні вимоги щодо правильності їх обчислення можуть бути заявлені окремим позовом.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 19.03.2026 у справі № 520/34023/24, яка в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України підлягає врахуванню при вирішенні спірного питання.

Вищевикладене дозволяє дійти висновку, що правовідносини, які виникли при виконанні судового рішення у справі № 520/1229/22, на виконання якого позивачу нараховано індексацію грошового забезпечення з використанням січня 2008 року як базового, є новими та знаходяться поза межами судового спору, що розглядався судом у справі № 520/1229/22, що свідчить про відсутність підстав для закриття провадження у цій справі та унеможливлює застосування наслідків пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України.

Отже, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у цій справі є хибним та таким, що зроблений внаслідок неповного з`ясування обставин у справі, з порушенням норм процесуального права та без урахування актуальної правової позиції Верховного Суду у подібних правовідносинах.

Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру. У цьому пункті закріплене “право на суд” разом із правом на доступ до суду складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі “Ґолдер проти Сполученого Королівства” (Golder v. the United Kingdom, заява № 4451/70, п. 36). Проте ці права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність вказаних прав (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі “Станєв проти Болгарії” (Stanev v. Bulgaria, заява № 36760/06, п. 230).

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

У рішенні від 13 січня 2000 року у справі “Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії” (Miragall Eckolano v. Spain) та в рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі “Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії” (Perez de Rada Cavanilles v. Spain) вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Отже, Суд визнав порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином позиція Європейського Суду з прав людини свідчить, що основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має “застосовуватися на практиці і бути ефективним”. Для того щоб право на доступ було ефективним, особа “повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права” (рішення у справах “Bellet v. France” та “Nunes Dias v. Portugal”).

Згідно з частиною 1 статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 3 статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання (стаття 320 КАС України).

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2026 у справі № 520/31810/24 про закриття провадження в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 та зобов`язання відповідача нарахувати позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 в сумі 83625,23 грн без вирахування розміру збільшення премії з ЩДГВ та провести виплату донарахованих сум, підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 242, 243, 250, 308, 311, 312, 315, 317, 320 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2026 по справі № 520/31810/24 про закриття провадження в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 та зобов`язання відповідача нарахувати позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 в сумі 83625,23 грн без вирахування розміру збільшення премії з ЩДГВ та провести виплату донарахованих сум - скасувати.

Справу № 520/31810/24 за позовом ОСОБА_1 до Національної академії Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова

Судді Я.М. Макаренко С.П. Жигилій