Рішення від 14 травня 2026 р. у справі №520/5360/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Суд: Харківський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей

Дата: 14 травня 2026 р.

Справа: №520/5360/26

Суддя: Сагайдак В.В.

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 травня 2026 року Справа № 520/5360/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сагайдак В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) третя особа: Міністерство оборони України (просп. Повітряних Сил, буд. 6,м. Київ,03049, код ЄДРПОУ00034022) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) як правонаступника військової частини НОМЕР_4 , яка полягає у невиконанні обов`язку щодо оформлення та подання до Міністерства оборони України документів для призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю її батька — молодшого сержанта ОСОБА_2 .

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) оформити та подати до Міністерства оборони України документи, необхідні для вирішення питання щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, у зв`язку із загибеллю її батька — молодшого сержанта ОСОБА_2 .

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 надати суду докази подання відповідних документів до Міністерства оборони України.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі.

Відповідач, до Військова частина НОМЕР_2 та третя особа, Міністерство оборони України, повідомлені про розгляд справи своєчасно та належним чином, правом подання відзиву та пояснень не скористалися.

Таким чином суд вважає за можливе розглянути справ за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до Сповіщення сім`ї, надісланого начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.06.2024 року, молодший сержант ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі населеного пункту Кислівка Куп`янського району Харківської області внаслідок ворожого обстрілу отримав травми, несумісні з життям.

ОСОБА_2 є батьком Позивачки, що підтверджується: Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 ; Свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_6 .

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № НОМЕР_7 , ОСОБА_2 загинув під час проходження військової служби внаслідок отриманої вибухової травми.

Дочка загиблого військовослужбовця — ОСОБА_1 — звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про право на отримання одноразової грошової допомоги та подала необхідні документи відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

З листа військової частини НОМЕР_4 від 02.07.2025 року стало відомо, що до відповідача дійсно надійшла заява Позивача разом з відповідними документами.

Разом з тим у зазначеному листі було повідомлено, що військова частина не вбачає підстав для призначення одноразової грошової допомоги, мотивуючи це тим, що на момент подання заяви Позивач є повнолітньою особою.

Водночас жодного рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги прийнято не було, а документи до Міністерства оборони України для вирішення питання щодо призначення виплати не передані.

Не погоджуючись з вказаним, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

У результаті проведеної реорганізації військові частини НОМЕР_4 було позбавлено ознак юридичної особи, правонаступником військову частину НОМЕР_2 .

Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Згідно з статтею 41 Закону № 2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі Закон №2011-ХІІ).

Так, Закон № 2011-XII відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Статтею 16 Закону № 2011-ХІІ регламентовано питання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Закон України від 25.03.1992 року №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" дія цього Закону поширюється, в тому числі, також на членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Частиною 1 статті 16 Закону №2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до частини 2 статті 16 Закону №2011-ХІІ встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога, зокрема, відповідно до пункту 1 одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» від 9 грудня 2023 року №3515-IX, який набрав чинності 29.03.2024, частину 4 статті 16-1 Закону №2011-XII викладено в наступній редакції:

До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать:

діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;

вдова (вдівець);

батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);

внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);

жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;

утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Звертаючись з позовними вимогами позивач в обґрунтування своїх вимог зазначає, що на момент звернення із заявою про отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю батька (10.06.2024 ) вже діяла редакція статті 16-1 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яка передбачає право повнолітніх дітей на отримання такої допомоги.

Зі змісту наведених норм права слідує, що законодавець відмежовує правову категорію "дитина" від правових категорій "повнолітній син" чи "повнолітня дочка" за критерієм вікового цензу, але на запроваджує припису, згідно з яким повнолітній син чи повнолітня дочка не є членами сім`ї своїх батьків чи не входять до складу родини своїх батьків.

Виходячи із зазначеного, суд дійшов висновку, що виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця є грошовим еквівалентом саме соціальної гарантії, пов`язаною із втратою члена родини - військовослужбовця під час виконання конституційного військового обов`язку.

Оскільки датою смерті батька позивача є 10.06.2024, то з цієї дати виникає право позивача саме на звернення до відповідача з заявами про отримання одноразової грошової допомоги.

Однак стосовно вимоги щодо зобов`язання військової частини НОМЕР_2 надати суду докази подання відповідних документів до Міністерства оборони України, суд відмовляє в задоволені цієї вимоги, оскільки у суду відсутні підстави вважати, що військової частиною не буде виконана ця вимога.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) третя особа: Міністерство оборони України (просп. Повітряних Сил, буд. 6,м. Київ,03049, код ЄДРПОУ00034022) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) як правонаступника військової частини НОМЕР_4 , яка полягає у невиконанні обов`язку щодо оформлення та подання до Міністерства оборони України документів для призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю її батька — молодшого сержанта ОСОБА_2 .

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) оформити та подати до Міністерства оборони України документи, необхідні для вирішення питання щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, у зв`язку із загибеллю її батька — молодшого сержанта ОСОБА_2 .

Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) судовий збір у сумі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні дев`яносто шість копійок) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Сагайдак В.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua