Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №137/380/26 — Вінницький апеляційний суд

Суд: Вінницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 13 травня 2026 р.

Справа: №137/380/26

Суддя: Копаничук С. Г.

Справа № 137/380/26

Провадження № 33/801/476/2026

Категорія: 146

Головуючий у суді 1-ї інстанції Желіховський В. М.

Доповідач: Копаничук С. Г.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Копаничук С. Г, розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Мельниченко Миколи Сергійовича на постанову Літинського районного суду Вінницької області від 09.04.2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає по АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП України,-

Встановив

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №593965, 17.02.2026 року о 12.50 на а/д по вул. Коцюбинського в с .Микулинці Вінницького району Вінницької області водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «DAF XF», д.н.з. НОМЕР_1 ,під час зустрічного роз`їзду, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та допустив зіткнення з автомобілем « RENAULT-MASTER», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався назустріч, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.13.3 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУПАП .

Постановою Літинського районного суду Вінницької області від 09.04.2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 – адвокат Мельниченко М.С., посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи та неправильне застосування норм права, просить оскаржувану постанову скасувати ,а провадження в справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адмінправопорушення за ст. 124 КУпАП. Вказав, що суд кваліфікував дії ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, через невідповідність його дій п.12.3 ПДР України, проте згідно протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №593965, дії ОСОБА_1 кваліфіковані, як порушення п.13.3. ПДР України, що ставить під сумнів правильність висновку суду про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ст.124 КуПаП. Окрім того ,в схемі місця ДТП до протоколу серії ЕПР1 №593965, не зафіксовано місце зіткнення автомобілів відносно меж проїзної частини та відомості щодо наявності розсипу осколків скла, пластику щодо сталих орієнтирів та транспортних засобів, що виключає факт порушення вимог ПДР України.

Перевіривши матеріали справи, постанову суду в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга є частково обгрунтованою і ц постанова суду у мотивувальній частині підлягає зміні із залишенням висновку суду про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ст.124 КУпАП без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення.

Положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно з ч.2 статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №593965, 17.02.2026 року о 12.50 на а/д с Микулинці по вул. Коцюбинського Вінницького району Вінницької області водій ОСОБА_1 ,керуючи транспортним засобом «DAF XF», д.н.з. НОМЕР_1 ,під час зустрічного роз`їзду, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та допустив зіткнення з автомобілем RENAULT-MASTER д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався на зустріч, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.12.3 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.124 КУПАП.

Ухвалюючи постанову про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ст.124 КУпАП ,суд виходив із того, що наявність складу адмінправопорушення і його вина ст.124 КУпАП повністю підтверджується дослідженими судом і наявними у справі доказами: протоколом про адміністративне правопорушення ,серії ЕПР1 №593965 від 17.02.2026 року, план-схемою ДТП до протоколу, письмовими поясненнями учасників та фотоматеріалами. При цьому встановлено, що транспортний засіб «DAF XF», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 частково перебував на смузі зустрічного руху, внаслідок чого сталося зіткнення, що свідчить про недотримання ним безпечного бокового інтервалу та неврахування дорожньої обстановки, чим ОСОБА_1 порушив п.12.3 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.124 КУПАП.

Апеляційний суд не може погодитись із тим, що суд першої інстанції розцінив не дотримання безпечного бокового інтервалу та неврахування дорожньої обстановки ОСОБА_1 , як порушення ним п. п.12.3 Правил дорожнього руху ,оскільки вказане не вбачається із матеріалів справи і не підтверджено протоколом про адмінправопорушення.

Відповідно до п.12.3 ПДР України у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Згідно п.13.3 ПДР України під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

У протоколі про адмінправопорушення, серії ЕПР1 №593965 від 17.02.2026 року складеного працівниками патрульної поліції безпосередньо після ДТП ,встановлено порушення ОСОБА_1 саме п.13.3 ПДР, тобто ,не дотримання ним безпечного бокового інтервалу під час зустрічного роз`їзду та допущення зіткнення з автомобілем, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Вказане підтверджується крім того, матеріалами справи ,схемою ДТП та наданими правопорушником фотоматеріалами ,з яких вбачається що ДТП з пошкодженням автомобілів сталася якраз під час зустрічного роз`їзду транспортних засобів при недотриманні безпечного бокового інтервалу.

За таких обставин висновок суду про наявність у діях правопорушника ОСОБА_1 порушень п.12.3 ПДР України не відповідає дійсним обставинам справи і суперечить матеріалам справи, протоколу про адмінправопорушення і не дозволяє залишити такий висновок суду без змін і доводи апеляційної скарги в цій частині є обгрунтованими.

Разом із тим, вказана помилка суду у кваліфікації порушень ОСОБА_1 Правил дорожнього руху не привела до неправильних висновків суду про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП.

Відповідно до ст.124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Оскільки ст.124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність у разі коли учасники дорожнього руху порушили правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, без конкретної вказівки які саме пункти правил вони порушили, порушення п.13.3. ПДР ,що спричинило пошкодження транспортних засобів також охоплюється адмінвідповідальністю за ст.124 КУпАП.

Так як суд першої інстанції безпідставно встановив порушення ОСОБА_1 п.12.3 ПДР і не оцінював наявність складу адмінправопорушення за ст.124 КУпАП на підставі матеріалів справи про порушення ОСОБА_1 п.13.3. ПДР, цю оцінку повинен провести апеляційний суд .

Статтею 251 КпАП України передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Отже, протокол про адміністративні правопорушення є одним із доказів у справі.

За змістом статей 254, 255, 256 КпАП України протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КпАП України, у якому крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, крім інших даних, зазначається суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; інші відомості необхідні для вирішення справи.

Оцінюючи докази наявності у діях ОСОБА_1 порушень п.13.3. ПДР України , апеляційний суд вважає, що таке порушення мало місце ,оскільки воно підтверджується : протоколом про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №593965, схемою місця ДТП, поясненнями учасників.

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №593965 та постанови суду, ОСОБА_1 , рухаючись під час зустрічного роз`їзду, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та допустив зіткнення з транспортним засобом «RENAULT-MASTER» під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався назустріч, унаслідок чого обидва транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень із заподіянням матеріальних збитків, що за своїм змістом відповідає вимогам пункту 13.3 ПДР України. При цьому протокол про адміністративне правопорушення є самостійним доказом у цій справі, який містить відомості щодо обставин вчиненого ОСОБА_1 , правопорушення та складений уповноваженою особою.

Дані протоколу про адмінправопорушення, серії ЕПР1 №593965 про порушення ОСОБА_1 п.13.3 ПДР повністю підтверджуються схемою місця ДТП, з якої вбачається ,що ширина проїжджої частини дороги складає 5,4 метри, тобто, середня лінія дороги умовно проходить на відстані 2 м 75 см від границі обох обочин. Лівий бік транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 згідно схеми розташований на відстані 2, 7 - 2, 8 м від лівої обочини, відтак , його автомобіль знаходиться до умовної середньої лінії дороги всього на відстані 0,05 м - 0,10 м, а лівий бік зустрічного автомобіля згідно схеми розташований на відстані 2, 9- 3,1 м, тобто , зустрічне від такої умовної середньої лінії знаходиться на більшій відстані - 0, 15 м- 0, 35м.

Так як викладені у протоколі обставини стороною захисту належними та допустимими доказами не спростовані, підстав ставити під сумнів достовірність зазначених у ньому відомостей апеляційний суд не вбачає.

Доводи апеляційної скарги про те, що в схемі місця ДТП до протоколу не зафіксовано місце зіткнення автомобілів відносно меж проїзної частини та відомості щодо наявності розсипу осколків скла, пластику щодо сталих орієнтирів та транспортних засобів, що виключає факт порушення вимог ПДР України, не заслуговують на увагу. Такі недоліки оформлення схеми самі по собі не спростовують встановлених судом обставин справи та не впливають на правильність висновків щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки його вина в порушенні п.13.3. ПДР підтверджується сукупністю інших належних та допустимих доказів, таких як протокол про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №593965, пояснення учасників та фотоматеріалами долученими до матеріалів справи. Окрім того в схемі місця події ДТП зафіксовано перелік видимих пошкоджень транспортних засобів отриманих унаслідок ДТП, в який йдеться про розбите бокове скло, дзеркало та інші механічні пошкодження, внаслідок чого, можна дійти висновку щодо наявності розсипу осколків скла, пластику, що підтверджує пошкодження транспортних засобів, та є обов`язковою ознакою для кваліфікації дій особи за ст.124 КУпАП.

Відтак відсутність окремих деталізованих позначень на схемі місця ДТП не є підставою для висновку про недоведеність вини чи відсутність порушення ПДР України ОСОБА_1 .

Будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави (рішення Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства).

Оскільки ст. 124 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху ПДР України, наслідком яких стало пошкодження транспортних засобів, без конкретизації окремих пунктів правил, то порушення п. 13.3 ПДР, яке призвело до пошкодження транспортних засобів, також охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Враховуючи, що висновки суду щодо наявності підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124КУпАП є вірними, але зазначення п.12.3 ПДР України є невірним, апеляційний суд вважає, що постанову суду першої інстанції необхідно змінити шляхом викладення її мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

Керуючись ст. ст. 280, 283, 294, 295 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Мельниченко Миколи Сергійовича задовольнити частково.

Постанову Літинського районного суду Вінницької області від 09.04.2026 року змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції даної постанови.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Вінницького

апеляційного суду С. Г. Копаничук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua