Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №127/5531/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/5531/26

Провадження № 2/127/1503/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

11 травня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого судді Сичука М.М.,

за участю секретаря судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернулася ОСОБА_1 із заявою про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі.

Заявниця зазначає, що 04 серпня 2015 року між нею та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області, про що складено актовий запис № 2041, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 04 серпня 2015 року.

Від зазначеного шлюбу сторони мають спільну неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області 30 червня 2015 року.

Як вказує заявниця, відповідно до витягу з реєстру територіальної громади № 2023/0096992634, виданого Вінницькою територіальною громадою 26.11.2023 року, малолітня дитина зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає разом із заявницею за адресою: АДРЕСА_2 .

Заявниця зазначає, що з грудня 2023 року між нею та боржником виникли конфліктні відносини, які супроводжувалися сварками у присутності малолітньої дитини, а також висловлюваннями погроз щодо можливого позбавлення матері дитини батьківських прав чи фактичного відібрання дитини.

Окремо заявниця вказує, що матеріальне забезпечення дитини з боку батька є недостатнім, у зв`язку з чим просить суд визначити аліменти у твердій грошовій сумі.

Заявниця просить суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень щомісячно, починаючи з дня подання заяви до суду та до досягнення дитиною повноліття.

До заяви додано копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків заявника, копію свідоцтва про народження дитини, довідку про місце проживання заявника та склад сім`ї, копію реєстраційного номера облікової картки платника податків боржника, а також копію позовної заяви з додатками для боржника.

Ухвалою суду від 02.03.2026 року у справі відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відзив на позов відповідач до суду не надав.

В судове засідання позивач не з`явилася, в матеріалах справи наявні заяви, в яких остання просила розгляд справи провести у її відсутність, позов підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач до судового засідання не з`явився із невідомих суду причин, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся завчасно та належним чином, зокрема, шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом на адресу його проживання, яка повернулася на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», відповідно до довідки про причини повернення/досилання ПрАТ «Укрпошта», відзив на позов не надав, а тому суд ухвалив (без винесення окремого процесуального документа) провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

На підставі п.п.1-2 ч.3 ст.223 ЦПК України суд ухвалив провести розгляд справи за відсутності позивача та відповідача.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явилися фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч.2 с.247 ЦПК України).

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення, а датою ухвалення такого рішення є дата складення повного тексту судового рішення.

Аналогічний підхід щодо застосування зазначених норм процесуального права викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11, в якій зроблено висновок, що у випадку ухвалення рішення за відсутності учасників справи моментом його ухвалення є саме дата складення повного тексту судового рішення, а не дата судового засідання.

Разом з тим, відповідно до частини шостої статті 259 ЦПК України, у випадку якщо у судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення складається протягом десяти днів з дня закінчення розгляду справи. Однак у даному випадку, з огляду на неявку всіх учасників справи, суд дійшов висновку про необхідність складення повного тексту рішення без його проголошення у порядку, передбаченому статтею 268 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи зміст заяви позивача, оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 04.08.2015 року, актовий запис № 2041, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб у встановленому законом порядку. Факт укладення шлюбу підтверджує наявність сімейних правовідносин між сторонами та виникнення у них взаємних прав і обов`язків, зокрема щодо спільної дитини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 30.06.2015 року, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Таким чином, факт батьківства відповідача підтверджений належними письмовими доказами та не потребує додаткового доказування відповідно до статей 76–81 ЦПК України.

Згідно з витягом з реєстру територіальної громади № 2023/0096992634 від 26.11.2023 року дитина зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а фактично проживає разом із матір`ю за адресою: АДРЕСА_2 . Вказані обставини свідчать, що саме заявниця здійснює фактичний щоденний догляд та утримання дитини.

Із матеріалів справи вбачається, що з грудня 2023 року між сторонами виникли конфліктні відносини, які супроводжувалися сварками у присутності малолітньої дитини та, за твердженням заявниці, висловлюваннями погрозливого характеру щодо можливого відібрання дитини. Наведені обставини суд оцінює критично, однак бере до уваги у контексті забезпечення найкращих інтересів дитини відповідно до статті 7 Сімейного кодексу України та статті 3 Конвенції ООН про права дитини.

Відповідно до статей 180–181 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, незалежно від факту спільного проживання. За рішенням суду кошти на утримання дитини можуть визначатися у частці від доходу або у твердій грошовій сумі.

Згідно зі статтею 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальне становище сторін, стан здоров`я дитини, наявність інших утриманців та інші істотні обставини.

Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів щодо стабільного доходу відповідача, що унеможливлює визначення аліментів у частці від заробітку та обґрунтовує застосування твердої грошової суми як способу забезпечення стабільного мінімального рівня утримання дитини.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (Закон № 4695-IX від 03.12.2025), прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років з 01.01.2026 року становить 3 512 гривень.

Зазначений показник є базовим державним соціальним стандартом, який використовується судами як орієнтир при визначенні мінімально необхідного рівня утримання дитини. Заявлений розмір аліментів у сумі 5 000 гривень перевищує встановлений прожитковий мінімум приблизно у 1,42 раза, що свідчить про його відповідність базовим соціальним гарантіям та відсутність надмірності.

Такий розмір аліментів є співмірним із потребами дитини шкільного віку, включаючи витрати на харчування, одяг, освіту, медичне забезпечення та інші необхідні витрати, та відповідає принципу забезпечення найкращих інтересів дитини, закріпленому у статті 7 Сімейного кодексу України та статті 3 Конвенції ООН про права дитини.

Суд також враховує принцип справедливого балансу між потребами дитини та можливостями платника аліментів, визначений статтею 182 Сімейного кодексу України, та доходить висновку, що визначений розмір аліментів є обґрунтованим, пропорційним та таким, що забезпечує належний рівень утримання дитини.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд звертає увагу, що відповідач доказів належного виконання своїх обов`язків по утриманню дитини до суду не надав, а тому право позивача на отримання аліментів на утримання спільної дитини сторін підлягає захисту шляхом стягнення з відповідача коштів на утримання дитини (аліментів).

Аліменти підлягають стягненню в контексті ст.191 СК України з дня пред`явлення позову, тобто в даній справі з 19.02.2026 року.

Разом із тим, суд вважає за доцільне, ухвалюючи рішення у даній справі, роз`яснити сторонам право звернення до суду в подальшому із позовом про зміну (збільшення, зменшення) розміру аліментів, у випадках, передбачених ст. 192 СК України.

У відповідності до п.1. ч.1 ст.430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивачки суми платежу (аліментів) за один місяць підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають до стягнення 1 331,20 грн. судового збору, від сплати якого позивача звільнено.

Також суд зауважує, що суд ухвалював рішення за відсутності учасників справи. Відповідно до положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На відповідне застосування вказаних положень також звернула увагу Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 5 вересня 2022 року в справі №1519/2-5034/11.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.180, 183, 184, 191 СК України, ст.ст.7, 10, 76-82, 89, 133, 137, 141, 263-265, 273, 280-284, 354, 430 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень щомісячно, починаючи з 19.02.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць відповідно до статті 430 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники судового розгляду:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 ;

Відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_5 ,

Повний текст рішення суду складено 15.05.2026.

Суддя: