Вирок від 13 травня 2026 р. у справі №127/12848/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/12848/26

Провадження № 1-кп/127/326/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2026 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниці кримінальне провадження № 42026022110000071 від 16.02.2026 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , студента 1-го курсу ПТУ №1, неодруженого, раніше несудимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи обізнаним в тому, що відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України № 2102-Х від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалась, востаннє Указом Президента України від 20.10.2025 №793/2025, який затверджено Законом України № 4643-ІХ від 21.10.2025, дію воєнного стану в Україні продовжено з 05 год. 30 хв. 05 листопада 2025 року строком на 90 діб, 02.02.2026 близько 16 години 00 хвилин, під час прогулянки по першому поверху приміщення ТРЦ «Мегамолл», що знаходиться за адресою м.Вінниця, вул. 600-річчя, 17Е помітив залишену ОСОБА_6 сумку чорного кольору з шкірозамінника, в якій знаходилися: гаманець червоного кольору з грошовими коштами в сумі 119 000 гривень, гаманець сірого кольору (ключниця) в якому знаходиться двоє ключів та брелок у вигляді кола і монети, лосьйон для рук бактерицидний об`ємом 60 мл, сумочка з текстилю чорного кольору, запальничка, гребінець фіолетового кольору з пластику, пилочки для нігтів, бальзаму для губ «Кавун», дзеркальця, губна помади «Faberlic», бальзам для інгаляції «Зірка», дві заколки чорного кольору, жіночі гігієнічні засоби в кількості 6 штук, серветки, банківські картки та паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_6 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел, не маючи права на власність потерпілої, з метою власного незаконного збагачення та заволодіння чужим майном, поза волею власника майна, з корисливих мотивів, розуміючи протиправність своїх дій та їх суспільно небезпечних наслідків, таємно, переконавшись, що за його діями не спостерігають сторонні особи, ОСОБА_4 , шляхом вільного доступу, взяв у руки вище зазначену жіночу сумку та одягнувши її собі через плече попрямував на вихід з приміщення ТРЦ.

Згідно висновку експерта загальна ринкова вартість досліджуваних та ідентифікованих об`єктів: сумки чорного кольору з шкірозамінника, два відділення, які зачиняються на дві блискавки, на задній частині сумки є карман який зачиняється на блискавці, на передній стороні сумки розташований карман, який зачиняється на кнопку на сумці є ремінець, розмір сумки 25x20 см., гаманця червоного кольору, гаманця сірого кольору (ключниця) в якому знаходиться двоє ключів та брелок у вигляді кола та монети, лосьйону для рук бактерицидного об`ємом 60 мл, сумочка з текстилю чорного кольору, бувших у використанні, з врахуванням зносу та товарного стану станом на момент вчинення злочину, а саме станом на 02.02.2026 складала 516,00 грн.

Ринкова вартість наданої на дослідження запальнички, бувшої у використанні, з врахуванням зносу та товарного стану станом на момент вчинення злочину, а саме 02.02.2026 не визначалась - даних для ідентифікації недостатньо, а саме: не вказано залишок палива. Вартість не визначалась, неможливо застосувати жодний методичний підхід.

Ринкова вартість наданих на дослідження гребінця фіолетового кольору з пластику, пилочки для нігтів, бальзаму для губ «Кавун», дзеркальця, губної помади «Faberlic», бальзама для інгаляції «Зірка», заколки чорного кольору 1 штука, заколки чорного кольору 1 штука, жіночі гігієнічні засоби гігієни в кількості 6 штук, серветки, бувших у використанні станом на момент вчинення злочину, а саме 02.02.2026 не визначалась - засоби індивідуальної гігієни та засоби індивідуального догляду, бувші у використанні, оцінці не підлягають. Вартість не визначалась, неможливо застосувати жодний методичний підхід.

В подальшому ОСОБА_4 , утримуючи при собі викрадене майно, покинув приміщення ТРЦ « Мегамолл», що в м. Вінниці по вул. 600-річчя, 17Е, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 119516 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 не оспорював час, місце, спосіб, мотив і мету, форму вини за інкримінованим йому злочином, свою вину визнав у повному обсязі, підтвердив обставини його скоєння, викладені в обвинувальному акті та погодився з кваліфікацією його дій. Зокрема, повідомив, що дійсно знайшов сумку потерпілої за викладених в обвинувальному акті обставин. Перевіривши її вміст, виявив всередині сумки грошові кошти в сумі близько 119000 грн., знайдені кошти витрачав на власний розсуд. Про вчинене щиро шкодує та просить його суворо не карати, просив врахувати, що шкоду потерпілій відшкодував.

Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилась, однак в письмовій заяві просила проводити розгляд кримінального провадження без її участі. Також в заяві зазначила, що будь-який претензій до обвинуваченого не має. З приводу міри покарання покладається на розсуд суду.

Вислухавши позицію прокурора, думку обвинуваченого та його захисника, які вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, переконавшись, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, перевіривши добровільність його позиції, роз`яснивши наслідки застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, а саме позбавлення його права оскаржити в апеляційному порядку визнані ним обставини вчинення кримінального правопорушення, що викладені у обвинувальному акті, беручи до уваги визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованого злочину у повному обсязі, зважаючи на те, що жодним учасником судового провадження не оспорено винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину та визначені обвинуваченням обставини його вчинення, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує щодо такого порядку судового розгляду, суд вважає можливим застосувати положення ч. 3 ст. 349 КПК України та визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежується дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого.

Прийняття судом рішення про проведення скороченого судового розгляду свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.

Крім того, дане рішення повністю узгоджується з вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Судом створено необхідні умови для виконання сторонами обвинувачення і захисту їхніх процесуальних обов`язків і здійснення прав, в тому числі і права на захист.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), Series А, заява № 25, від 18.01.1978, пункт 161, та «Коробов проти України», заява № 39598/03, від 21.07.2011, пункт 65, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Будь-яких вагомих, достовірних доказів, які надають розумні підстави сумніватися у доведеності вини ОСОБА_4 у судовому засіданні не встановлено.

З огляду на вищевикладене, суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, враховуючи позицію обвинувачення та визнання обвинуваченим вини, дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження та вважає, що його дії вірно кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, не встановлено.

Відтак, суд, за внутрішнім переконанням, дійшов висновку про те, що встановлені судом обставини дозволять ухвалити обвинувальний вирок щодо обвинуваченого ОСОБА_4 .

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями, викладеними у пунктах 1, 2, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами та доповненнями), а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

За правилами кримінального закону покарання, призначене особі за вчинене кримінальне правопорушення, має бути законним і справедливим. Законність покарання означає, що його має бути призначено особі відповідно до вимог цього закону, а справедливість покарання визначається принципом його домірності, тобто необхідності його визначення судом саме у тому виді й розмірі, яке, з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, буде необхідним та достатнім для її виправлення й попередження нових кримінальних правопорушень.

На підставі вимог статті 65 КК України суд призначає покарання за вчинене кримінальне правопорушення відповідно до Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

В рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03.10.2002 Європейський суд з прав людини зазначив, що «виконання вироку, який передбачає позбавлення свободи, призупиняють, якщо можна розраховувати, що вирок служитиме засудженому як попередження і що він не здійснюватиме нові злочини в майбутньому, навіть без впливу, спричиненого відбуванням покарання. Роблячи такий прогноз суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою».

Загальні засади призначення покарання, визначені ст. 65 КК України, наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності – призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо призначено покарання певного виду і розміру, враховано тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, і всі ці дані у сукупності спонукають до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Таким чином, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує наступне: позицію сторін судового провадження щодо необхідної міри покарання (прокурор просив застосувати до обвинуваченого положення ст. 75, 76 КК України; обвинувачений просив його суворо не карати); відношення обвинуваченого до вчиненого (визнання вини, щире каяття); ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (відповідно до статті 12 КК України є тяжким злочином); особливості й обставини вчинення кримінального правопорушення (умисний корисливий злочин, який вчинено в умовах воєнного стану); особу обвинуваченого (раніше несудимий, перебував на стаціонарному лікуванні в психіатричному відділенні №7 з 31.08.2025 по 01.09.2025 з діагнозом : «Психічні та поведінкові розлади, викликані вживанням каннабіоїдів - синдром залежності», за місцем проживання скарг щодо його неналежної поведінки не надходило).

При призначенні ОСОБА_4 покарання, згідно зі статтею 66 КК України, обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення, відшкодування шкоди потерпілій.

Щире каяття проявилося у визнанні обвинуваченим факту вчинення кримінального протиправного діяння, критичній оцінці своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні нести кримінальну відповідальність за вчинене.

Активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення - це добровільна допомога особи, яка вчинила злочин, органам досудового розслідування або суду. Вона полягає у повідомленні правдивих відомостей, наданні доказів, вказуванні місць знаходження знарядь злочину чи викраденого майна, а також викритті інших співучасників. Згідно розписки потерпілої, у неї відсутні притензії матеріального чи морального характеру до обвинуваченого, оскільки їй відшкодовано шкоду.

Обставин, передбачених статтею 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.

Відповідно до положень статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдання фізичних страждань або приниження людської гідності.

За вищевикладених обставин, проаналізувавши поведінку обвинуваченого, а саме: визнання вини, щире каяття, активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення, враховуючи відсутність обтяжуючих покарання обставин, з метою захисту прав і законних інтересів особи, суспільства і держави, зважаючи на вимоги справедливості і мету правосуддя, враховуючи позицію прокурора, суд дійшов переконання, що виправлення обвинуваченого та його перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, а тому ОСОБА_4 необхідно і доцільно призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк у межах санкції статті, із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покладенням на нього відповідних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Саме таке покарання, на думку суду, перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, є гуманним, справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, а також для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому, досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року. При цьому, визначене покарання не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Початок іспитового строку обвинуваченому необхідно обчислювати з моменту проголошення вироку.

В межах даного кримінального провадження обвинуваченому запобіжний захід не обирався.

Згідно з ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 285/26-21 від 23.02.2026 в сумі 6361 (шість тисяч триста шістдесят одну) грн 20 коп., оскільки її проведення було обумовлено розслідуванням скоєного ним злочину.

Згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 50, 65-67, 185 КК України, ст. ст. 100, 124, 174, 349, 371, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

У відповідності до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок іспитового строку обчислювати з моменту проголошення вироку суду.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № 285/26-21 від 23.02.2026 в сумі 6361 (шість тисяч триста шістдесят одну) грн 20 коп.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 18.02.2026 по справі № 127/5160/26.

Речові докази по кримінальному провадженню № 42026022110000071, які згідно ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 16.03.2026 у справі №127/7806/26 передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_6 - залишити власнику ОСОБА_6 .

Речові докази по кримінальному провадженню № 42026022110000071, які відповідно до квитанції №5137 зберігаються в камері зберігання речових доказів Вінницького РУП, а саме:

-Годинник торгової марки CASIO, А168 з золотистим браслетом - повернути власнику ОСОБА_6

-Навушник APPLE Air Pods 3 в білому футлярі - повернути власнику ОСОБА_6 .

Речові докази по кримінальному провадженню № 42026022110000071, які відповідно до квитанції № 5129 зберігаються в камері зберігання речових доказів Вінницького РУП, а саме:

-Штани чорного кольору, розмір М з трьома лампасами з боку, на лівій передній стороні є надпис ADIDAS, білого кольору з логотипом «NIKE»; кофта(куртка) чорного кольору, розмір ХL, з надписом ADIDAS; взуття(кросівки) білого кольору, розмір 44 2/3, торгової марки «ADIDAS» - повернути власнику.

Вирок суду може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення, копію вироку направити учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.

Відповідно до частини 2 статті 394 КПК України, вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.

Суддя: