Рішення від 14 травня 2026 р. у справі №400/12459/25 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2026 р. № 400/12459/25

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2

до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ,

провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач- ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, яка полягає у не нарахуванні та не здійсненні позивачу виплати додаткової винагороди як військовослужбовцю, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” з лютого 2023 року по жовтень 2023 включно, в сумі 100 000 (сто тисяч) 00 грн. за час перебування на лікуванні та у відпустці, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), зобов`язання нарахувати та виплатити додаткову винагороду, як військовослужбовцю, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” з лютого 2023 року по жовтень 2023 включно, в сумі 100 000 (сто тисяч) 00 грн. за час перебування на лікуванні та у відпустці, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом).

Позивач обґрунтовує позов тим, що відповідач протиправно не виплатив йому додаткову винагороду в розмірі 100 000грн. за спірний період відповідно до постанови КМУ №168 , за час знаходження на лікуванні та у відпустці після поранення.

Відповідач надав суду відзив, позов не визнає, згідно абзаців 2 і 3 пункту 9 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, в редакції від 05.06.2024 грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою (відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні). Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства.Виплата позивачу грошового забезпечення (включно з додатковою винагородою за час безперервного перебування на лікуванні у зв`язку із отриманим пораненням) за період перебування на стаціонарному лікуванні протягом чотирьох місяців з моменту вибуття з військової частини НОМЕР_1 підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 №133/2386 від 19.03.2026. Відтак, зважаючи на вищевказане, аргументи Позивача щодо не виплати йому у повному обсязі грошового забезпечення, у тому числі додаткової винагороди за період перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за висновком ВЛК у зв`язку із отриманим пораненням є необґрунтованими, тому позовні вимоги ОСОБА_1 щодо виплати йому додаткової винагороди з розрахунку 100 тис. грн. на місяць за період з лютого 2023 по жовтень 2023 не підлягають задоволенню.

У відповіді на відзив, позивач зазначив, що лікування захворювань, які виникли як наслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, є лікуванням наслідків такого поранення, а тому посилання відповідача на лікування позивача з приводу захворювання як підставу для відмови є безпідставним. Слід зазначити, що такий же висновок зазначив Верховний Суд у справі № 600/367/24 від 19 березня 2026 року. Тому вважає, що заперечення відповідача по суті позовних вимог є безпідставними та не гуртуються на вимогах чинного законодавства України

Відповідно до ст.262 КАС України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України). Суд зазначає, що рішення приймається на підставі доказів, які наявні в матеріалах справи, оскільки сторони ухвалу суду про надання доказів не виконали.

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №156 від

03.06.2022 ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

16.09.2022 позивач отримав поранення за безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях під час захисту Батьківщини, що підтверджує довідкою військової частини НОМЕР_1 про обставини травми №1412 від 30.09.2022.

Свідоцтво про хворобу № 26/2 від 19.01.2023 свідчить, що на підставі ст.81 графи ІІ Розкладу хвороб позивача визнано непридатним до військової служби з переоглядом через 6 місяці.

Відповідно до витягу із наказу № 28 від 28.01.2023 року, позивач прибув та приступив до виконання службових обов`язків, після лікування та зарахований на котлове забезпечення при оперативній групі.

З 15.02.2023 по 01.04.2023 року позивач проходив реабілітацію після поранення (травми) від 16.02.2022 року, яке пов`язане з захистом Батьківщини .

Відповідно до виписки № 333 стаціонарного хворого, позивач перебував на лікування з 16.05.2023 року по 07.06.2023 року після поранення (травми) від 16.09.2022 року .

Відповідно до виписки № 479 стаціонарного хворого, позивач перебував на лікуванні з 19.07.2023 року по 24.07.2023 року ( наслідки поранення, травми від 16.09.2022 року).

Відповідно до медичної карти стаціонарного хворого № 9898, позивач перебував на лікуванні з 29.07.2023 року по 11.08.2023 року ( наслідки поранення, травми від 16.09.2022 року).

Відповідно до виписки № 8820 стаціонарного хворого, позивач перебував на лікуванні з 11.08.2023 року по 18.08.2023 року ( наслідки поранення, травми від 16.09.2022 року).

Відповідно до довідки ВЛК № 257 від 17.08.2023 року, поранення ( травмування) 16.09.2022 року «Травма, Так, отримана під час безпосередньої участі позивача у бойових діях, під час захисту Батьківщини, травма важкого ступеню. Потребує відпустки за станом здоров`я на 30 днів».

Відпускний квиток свідчить, що позивач звільнений за станом здоров`я на 30днів з 18.08.2023 року до 16.09.2023 року.

Відповідно до довідки ВЛК № 98 від 14.09.2023 року, поранення ( травмування) 16.09.2022 року Так, отримана під час безпосередньої участі позивача у бойових діях, під час захисту Батьківщини, травма важкого ступеню. Потребує відпустки за станом здоров`я на 30 днів.

Відпускний квиток свідчить, що позивач звільнений за станом здоров`я на 30днів з 14.09.2023 року до 13.10.2023 року.

17.10.2023 військовослужбовця ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №294 від 17.10.2023.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону № 2011 держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з ч. 4 Зст.9 Закону України №2011 грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” та № 69 “Про загальну мобілізацію” Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 168 від 28.02.2022 року “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану ”.Пунктом 1-2 постанови № 168( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які:

-у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом МОУ № 260 від 07.06.2018 , п.2 розділу XXXIV передбачено, що виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану передбачено згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:

П.11. У період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які:

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

За період з 15.02.2023 по 01.04.2023 позивач проходив реабілітацію в Підприємстві «Західний реабілітаційно-спортивний центр» Національного комітету спорту інвалідів України, що підтверджуємся інформацією (звітом) про проходження реабілітаційно-відновлювальних послуг.

Перебування позивача з 15.02.2023 по 01.04.2023 у Західному реабілітаційно-спортивному центрі Національного комітету спорту інвалідів України не є підставою для виплати додаткової винагороди , оскільки це підприємство є складовою Національного комітету спорту інвалідів України та не є закладом охорони здоров`я, а підставою для виплати додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ №168 та наказу №260 є перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних).

Наказом Охорони здоров`я № №110 від 14.02.2012 затверджено форму 027/0 виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого та Інструкцію щодо її заповнення.

Західний реабілітаційний центр позивачу таку виписку за період реабілітації з 15.02.2023 по 01.04.2023 не надав. Центр надав позивачу Інформацію(звіт) про проходження цілодобових реабілітаційно-відновлювальних послуг.

Довідка з ЄДР свідчить, що Західний реабілітаційний центр- підприємство об`єднання громадян(релігійної організації, профспілки), яке засновано Національним комітетом спорту інвалідів України, тому правових підстав для виплати позивачу за цей період додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. немає, оскільки позивач не надав суду доказів знаходження в цей період на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров`я.

Позивач надав суду виписки та епікризи із медичної карти стаціонарного хворого за період:

- з 16.05.2023 по 07.06.2023,

- з 19.07.2023 по 24.07.2023,

- з 29.07.2023 по 11.08.2023,

- з 11.08.2023 по 18.08.2023,

У період:

- з 18.08.2023 по 16.09.2023 перебував у відпустці за рішенням ВЛК від 17.08.2023 № 257 про потребу відпустки за станом здоров`я на 30днів.

- З 14.09.2023 по 13.10.2023 перебував у відпустці за рішенням ВЛК від14.09.2023 № 98 про потребу відпустки за станом здоров`я на 30днів.

Отже, позивач з 18.08.2023 по 13.10.2023 перебував у відпустці за рішеннями ВЛК.

Таким чином, за вищезазначені періоди перебування позивача на стаціонарному лікуванні та у відпустці відповідач повинен виплатити позивачу додаткову винагороду додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн. на місяць.

Посилання відповідача на те, що грошове забезпечення виплачується за період звільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою, але не більше чотирьох місяців відповідно до норм наказу №260 суд не бере до уваги, оскільки предметом справи є стягнення не грошового забезпечення, а додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ № 168, що мають різну правову природу та правове регулювання.

Щодо посилання відповідача на безперервність лікування та відсутність підстав для виплати додаткової винагороди, оскільки позивач періодично вибував на стаціонарне лікуванні, у зв`язку з пораненням та у відпустку для лікування, то суд зазначає, що Верховний суду у постанові по справі № 600/367/24 від 19 березня 2026 року, дійшов висновку, що « у період дії воєнного стану додаткова винагорода у розмірі до 100 000 грн на місяць підлягає виплаті військовослужбовцям за час їх перебування на стаціонарному лікуванні, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а також у відпустці для лікування після тяжкого поранення - за наявності відповідного підтвердження, зокрема висновків ВЛК та медичних документів.

Отже, лікування позивача є лікуванням, у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини.

Оскільки позивач перебував на стаціонарному лікуванні у зв`язку з травмою, отриманою під час захисту Батьківщини, вирішальним для виплати додаткової винагороди є встановлення ВЛК причинного зв`язку такого поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини, що прямо передбачено Постановою КМУ № 168 та має бути підтверджено відповідними медичними документами.

Постанова КМУ № 168 не вимагає безперервного перебування на стаціонарному лікуванні безпосередньо з моменту отримання поранення. У разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я за медичними показниками, пов`язаними з раніше отриманим пораненням (контузією, травмою), що пов`язане із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі до 100 000 грн.»

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, позов належить задовольнити частково.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не здійснення ОСОБА_1 виплати додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” за період з 16.05.2023 по 07.06.2023, з 19.07.2023 по 24.07.2023,з 29.07.2023 по 11.08.2023, з 11.08.2023 по 18.08.2023, з 18.08.2023 по 13.10.2023 в сумі 100 000 (сто тисяч) 00 грн. за час перебування на лікуванні та у відпустці, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом).

3. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 РНКОПП НОМЕР_3 ) додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” за період з 16.05.2023 по 07.06.2023, з 19.07.2023 по 24.07.2023, з 29.07.2023 по 11.08.2023, з 11.08.2023 по 18.08.2023, з 18.08.2023 по 13.10.2023 в сумі 100 000 (сто тисяч) 00 грн. за час перебування на лікуванні та у відпустці, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом).

4.В решті позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т. О. Гордієнко