Рішення від 14 травня 2026 р. у справі №400/9106/25 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2026 р. № 400/9106/25

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005,

до відповідачаОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

простягнення податкового боргу у сумі 31 993,66 грн,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Миколаївській області (далі-позивач, ГУ ДПС у Миколаївській області) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі-відповідач), в якому просить стягнути з відповідача в рахунок погашення податкового боргу в сімі 31993,66 грн, а саме:

податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 31865,92 грн на користь місцевого бюджету Миколаївської ТГ;

земельного податку з фізичних осіб у сумі 127,74 грн на користь місцевого бюджету Куцурубської ТГ.

На обґрунтування позивач зазначає, що відповідач має податковий борг, проте всупереч вимогам чинного законодавства він є непогашеним.

02.09.2025 Миколаївським окружним адміністративним судом постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху та запропоновано позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, зокрема надати до Миколаївського окружного адміністративного суду докази на підтвердження нарахування пені; докази того, що податкову вимогу було надіслано за податковою адресою відповідача.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 заяву позивача про продовження процесуального строку задоволено. Продовжено процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви до 23.09.2025.

19.09.2025 надійшла заява позивача про усунення недоліків.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

18.02.2026 позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог на суму 1848,74 грн. Вказав, що на даний час залишився непогашеним податковий боргу сумі 30144,92 грн.

Розглянувши позовну заяву, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Згідно з уточненою позовною заявою, податковий борг за по податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки виник у зв`язку з несплатою відповідачем сум вказаних у податкових повідомленях-рішенях:

- вiд 14.08.2024 (форма 'Ф') № 0812252-2407-1403-UA48060150000071713 у сумі 1488,74 грн, за 2023 рік, часткова сплата - 124,63 грн, залишок - 1364,11 грн;

- вiд 14.08.2024 (форма 'Ф') № 0812253-2407-1403-UA48060150000071713 у сумі 28134,26 грн;

- вiд 14.08.2024 (форма 'Ф') № 0812256-2407-1403-UA48060150000071713 у сумі 646,55 грн;

Вищевказані податкові повідомлення рішення отримані відповідачем особисто.

Докази погашення податкового боргу за цими податковими повідомленнями - рішеннями відсутні.

До позову додана податкова вимога від 31.08.2020 № 214687-50 (форма «Ф») на суму 23198,02 грн, яка була надіслана відповідачу на адресу: АДРЕСА_2 , та яка повернулась на адресу позивача з відміткою оператора поштового зв`язку про причину невручення «за закінченням терміну зберігання».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 податкове зобов`язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг – сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктами 95.1 - 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 42.1 статті 42 Податкового кодексу України встановлено, що податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (пункт 42.2 статті 42 Податкового кодексу України).

Однак, згідно з даними Єдиного демографічного реєстру місцем реєстрації відповідача з 20.10.2017 є наступна адреса: АДРЕСА_3 , що підтверджується Відповіддю № 1805697 від 23.09.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру.

Окрім того, при поданні заяви про усунення недоліків, позивачем додано реєстраційні данні відповідача, де також зазначена адреса: АДРЕСА_3 .

Оскільки податкова вимога надіслана контролюючим органом відповідачу на іншу адресу, в той час як матеріали справи не містять доказів проживання та/або перебування відповідача за адресою зазначеною у вимозі від 31.08.2020 № № 214687-50 (форма «Ф») по АДРЕСА_4 , тому, в силу положень статті 59 Податкового кодексу України зазначена вимога не вручена відповідачу через помилку, допущену контролюючим органом.

Таким чином, умови для звернення до суду не дотримані, тому підстави для задоволення позову відсутні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кожексу адміністративного судочинства України, суд-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Головного управління ДПС у Миколаївській області відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Птичкіна