Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №380/17080/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/17080/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОРТОТЕХНО» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРТОТЕХНО» (далі – ТзОВ «ОРТОТЕХНО», позивач) до Львівської митниці (далі також – відповідач), у якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Львівської митниці №UA2090002025318 від 08.08.2025;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Львівської митниці №UA2090002025319 від 08.08.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв`язку із порушенням строку сплати грошового зобов`язання, визначеного на підставі акта перевірки від 23.04.2021 № 20/7.419/32408558 ТзОВ «ОРТОТЕХНО» було винесено податкові повідомлення - рішення форми «Ш» від 08.08.2025 № UA2090002025318 та № UA2090002025319 на суму 850309,87 грн., які скеровані на адресу ТзОВ «ОРТОТЕХНО» листом Львівської митниці від 08.08.2025 № 7.4-5/19-02/13/20409. Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчинені відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину. Таким чином законодавець шляхом внесення змін до Податкового кодексу України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі і за порушення граничних термінів сплати податків і зборів. Карантин був встановлений Кабінетом Міністрів України на підставі постанови від 11.03.2020 № 211 з 12.03.2020 і постановою від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України встановлений карантин. Проте, до завершення карантину Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні був введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та триває досі. В податкових повідомленнях-рішеннях відсутні належні обґрунтування застосованих сум. Це є порушенням ст. 86 Податкового кодексу України та свідчить про недотримання контролюючим органом процедури визначення грошових зобов`язань. Львівська митниця у податкових повідомленнях-рішеннях не обґрунтувала за який період відбулося прострочення виконання грошового зобов`язання, лише зазначила кількість днів, але не вказали з якого моменту ці дні рахуються. З огляду на викладене, позивач вважає оскаржені рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 25.08.2025 було залишено позовну заяву ТзОВ «ОРТОТЕХНО» без руху.

05.09.2025 позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 08.09.2025 суддя відкрила провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішила розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання.

25.09.2025 за вх. № 76882 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити. Представник відповідача зазначає, що твердження позивача не відповідають вимогам законодавства, оскільки п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України вказано, що за порушення податкового законодавства штрафні санкції не застосовуються, окрім вичерпного переліку порушень, за які застосування штрафних санкцій є обов`язковими, якщо такі вчиненні протягом періоду дії карантину (з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таким чином, законодавцем визначено, що поширення заборони на застосування штрафних санкцій стосується порушення податкового законодавства, які вчинені протягом періоду дії карантину (з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). В той же час, звертає увагу суду, що за результатами проведення перевірки, на підставі якої складено акт від 23.04.2021 № 20/7.4-19/32408558 «Про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «ОРТОТЕХНО» (ЄДРПОУ 32408558) вимог законодавства України з питань митної справи за період з 01.03.2018 по 26.02.2021», встановлено порушення за митними деклараціями до 01.03.2020. Тобто порушення законодавства, були вчиненні до введення дії карантину. Окрім того, перелік, який встановлений в п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України як виняткові санкції, містить санкції за порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку , рентної плати, які застосовуються протягом періоду дії карантину (з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID 19). З огляду на наведене, митниця підставно та обґрунтовано винесла податкові повідомлення-рішення від 08.08.2025 № UA2090002025318 та №UA2090002025319.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 23.04.2021 № 20/7.4 19/32408558, яким встановлено порушення ТзОВ «ОРТОТЕХНО» (ЄДРПОУ 32408558) вимог:

- правил №1, № 6 Основних правил інтерпретації Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), викладеній у додатку до Закону України від 19.09.2013 № 584-VІІ "Про Митний тариф України", ч. 1 та п. 5 ч. 8 ст. 257, ст. 278, ч. 1 ст. 279 Митного кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання зі сплати ввізного мита за митними деклараціями від 28.08.2018 №UA125110/2018/416356, від 07.11.2018 №UA125110/2018/421724, від 13.03.2019 №UA125110/2019/404473, від 26.07.2019 №UA125110/2019/414063, від 23.09.2019 №UA125110/2019/418336, від 10.02.2020 №UA100300/2020/402184, від 27.04.2020 №UA100300/2020/407684 на загальну суму 4922032,01 грн.

- п.п. 215.3.5-1 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання зі сплати акцизного податку за митними деклараціями від 28.08.2018 №UA125110/2018/416356, від 07.11.2018 №UA125110/2018/421724, від 13.03.2019 №UA125110/2019/404473, від 26.07.2019 №UA125110/2019/414063, від 23.09.2019 №UA125110/2019/418336, від 10.02.2020 №UA100300/2020/402184, від 27.04.2020 №UA100300/2020/407684 на загальну суму 1917038,69 грн.

За результатами проведеної перевірки були винесені податкові повідомлення-рішення від 07.05.2021 № 0000059/7.4-19 та № 0000060/7.4-19, які вручені 07.05.2021, про що вчинено підпис у даних податкових повідомленнях - рішеннях.

Не погоджуючись із визначеними сумами грошових зобов`язань у вищевказаних податкових повідомленнях-рішеннях, ТзОВ «ОРТОТЕХНО» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою про скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.05.2022 та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду 09.02.2023 у справі № 320/7281/21 позовні вимоги ТзОВ «ОРТОТЕХНО» задоволено в повному обсягу.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 08.06.2023 касаційну скаргу Львівської митниці задоволено, рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.05.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2023 у справі № 320/7281/21 скасовано та ухвалено нове рішення у справі № 320/7281/21, яким відмовлено ТзОВ «ОРТОТЕХНО» у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до інформації, яка міститься у виписках ГУК у Львівській області, ТзОВ «ОРТОТЕХНО» 16.06.2025, 17.06.2025 та 18.06.2025 здійснено сплату грошових зобов`язань.

Відповідно до акту перевірки від 23.04.2021 № 20/7.4 19/32408558 ТзОВ «ОРТОТЕХНО» було винесено податкові повідомлення - рішення форми «Ш» від 08.08.2025 № UA2090002025318 та № UA2090002025319 на загальну суму 850309,87 грн., які скеровані на адресу ТзОВ «ОРТОТЕХНО» листом Львівської митниці від 08.08.2025 № 7.4-5/19-02/13/20409.

Позивач, не погоджуючись із вищевказаними рішеннями, звернувся до суду із позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податкового кодексу України та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

За змістом п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи (п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України).

Пунктом 124.1 ст. 124 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Аналіз наведених правових норм вказує, що на платника податків покладено погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження. Порушення вказаних строків сплати суми грошового зобов`язання свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 124.1 статті 124 Податкового кодексу України.

Як встановив суд, відповідно до постанови Верховного Суду від 08.06.2023 касаційну скаргу Львівської митниці задоволено, рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.05.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2023 у справі № 320/7281/21 скасовано та ухвалено нове рішення у справі № 320/7281/21, яким відмовлено ТзОВ «ОРТОТЕХНО» у задоволенні позовних вимог.

Таким чином,суд висновує про те, що сума грошового зобов`язання стала узгодженою 08.06.2023, а тому у позивача виник обов`язок сплатити суму, визначену податковими повідомленнями-рішеннями від 07.05.2021 № 0000059/7.4-19 та № 0000060/7.4-19 до 24.06.2023.

Проте, як встановив суд, ТзОВ «ОРТОТЕХНО» лише 16.06.2025, 17.06.2025 та 18.06.2025 здійснено сплату грошових зобов`язань, тобто із порушенням строків сплати суми грошового зобов`язання.

18.03.2020 набрав чинності Закон України від 17.03.2020 № 533- IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 533).

У зв`язку із набранням чинності Закону № 533 (з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-IX та Закону України від 13.05.2020 № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено п. 52-1 такого змісту:

«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».

Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 01.03.2020 і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Законодавець у спосіб внесення змін до Податкового кодексу України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідний період.

Необхідно зазначити, що карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі постанови від 11.03.2020 № 211 з 12.03.2020.

Постановою від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Водночас до завершення карантину Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу рф та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України від 03.03.2022 № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2118), який набрав чинності 07.03.2022.

Законом № 2118 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено п. 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Зокрема п.п. п.п. 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Законом України від 24.03.2022 № 2142-IX внесено зміни у п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а саме слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».

Надалі Верховна Рада України прийняла Закон України від 12.05.2022 № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі - Закон № 2260).

У зв`язку із набранням чинності 27.05.2022 Закону № 2260 п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України викладено у такій редакції:

«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Отже, з набранням чинності Законом № 2260 передбачене п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Закон № 2260 п.п. 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отож, з 27.05.2022 припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Законом № 2260 було внесено зміни й до п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Відповідно до нової редакції цієї норми для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.

З 27.05.2022 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено п.п. 69.1-1.

Згідно з новими положеннями цього підпункту платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин, суд зазначає, що платник податків звільняється від відповідальності за порушення строків сплати грошового зобов`язання в період дії мораторію, запровадженого п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в період з 01.03.2020 по 26.05.2022.

Суд зазначає, що Верховний Суд у постановах від 30.01.2024 у справі №280/4484/23 та від 06.02.2024 у справі № 160/10740/23 дійшов висновку про те, що з 27.05.2022 припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Своєю чергою, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.02.2025 у справі № 200/4768/23 відзначив, що механізм «ковідного» мораторію, закріплений у п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, мав діяти до завершення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою протидії поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Водночас, із запровадженням воєнного стану законодавцем було ухвалено особливості оподаткування, насамперед шляхом доповнення підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України п.п. 69.2 (у редакції Закону № 2260-ІХ), який із 27.05.2022 чітко установив, що вимоги законодавства щодо «ковідного» мораторію під час воєнного стану не застосовуються.

Варто зазначити, що норма п.п. 69.2 сприймається однозначно та не викликає множинного трактування. Зміст цього підпункту прямо передбачає припинення дії п. 52-1 під час воєнного стану, тому платник податків не міг мати жодних правомірних очікувань щодо подальшого поширення «ковідного» мораторію в цей період. Відтак, відсутній простір для ухвалення рішень із різним правовим змістом, що характерно у ситуаціях колізії або неоднозначності норм.

При цьому п. 52-1 не був формально виключений із тексту Податкового кодексу України, оскільки на момент ухвалення відповідних змін паралельно мали місце як карантин, так і воєнний стан, і є очевидним, що було невідомо, яка з указаних обставин завершиться раніше. Отже, попри те що п. 52-1 формально залишався в цьому Кодексі, дія цього положення на період воєнного стану фактично була припинена і не могла бути застосована.

З огляду на зазначене, Верховний Суд у складі судoвoї палати з рoзгляду справ щoдo пoдатків, збoрів та інших oбoв`язкoвих платежів Касаційнoгo адміністративнoгo суду не знайшов підстав для відступлення від висновку, який викладений у постановах Верховного Суду від 30.01.2024 у справі № 280/4484/23 та від 06.02.2024 у справі №160/10740/23.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, ТзОВ «ОРТОТЕХНО» 16.06.2025, 17.06.2025 та 18.06.2025 здійснено сплату грошових зобов`язань, які необхідно було сплатити 24.06.2023, тобто із порушенням строків сплати суми грошового зобов`язання.

Докази подання позивачем письмової заяви до контролюючого органу про відсутність можливості виконання ним податкового обов`язку, зокрема в частині сплати грошових зобов`язань відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 у матеріалах справи відсутні.

Окрім цього, як зазначає позивач, платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022, подання податкової звітності до 20.07.2022 та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31.07.2022.

Проте суд повторно вказує на те, що ТзОВ «ОРТОТЕХНО» 16.06.2025, 17.06.2025 та 18.06.2025 здійснено сплату грошових зобов`язань, тобто із порушенням строків сплати суми грошового зобов`язання, тобто значно пізніше ніж 31.07.2022.

Отже, притягнення податковим органом позивача до фінансової відповідальності на підставі п. 124.1 Податкового кодексу України за порушення строків сплати суми грошового зобов`язання є правомірним.

Натомість, покликання позивача на п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України як на підставу для звільнення від застосування штрафних санкцій у таких правовідносинах є юридично неприйнятними.

Окрім цього, представник позивача вказує, що в податкових повідомленнях-рішеннях відсутні належні обґрунтування застосованих сум. Це є порушенням ст. 86 Податкового кодексу України та свідчить про недотримання контролюючим органом процедури визначення грошових зобов`язань. Львівська митниця у податкових повідомленнях-рішеннях не обґрунтувала за який період відбулося прострочення виконання грошового зобов`язання, лише зазначила кількість днів, але не вказали з якого моменту ці дні рахуються.

Як вже встановив суд, сума грошового зобов`язання стала узгодженою 08.06.2023, а тому у позивача виник обов`язок сплатити вказану суму до 24.06.2023, отже, період протягом якого відбулося прострочення виконання грошового зобов`язання, розпочався 24.06.2023.

Окрім цього, обґрунтування застосованих сум містяться у додатках до оскаржених податкових повідомлень-рішень, які є їх частиною.

Суд додатково вказує на те, що відповідно до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платником податків, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 28.012.20215 № 1204 встановлена форма «Ш» (додаток 6 до Порядку), яка визначає обов`язковість заповнення тих граф, які мають бути вказані в податкових повідомленнях-рішеннях. Львівська митниця і заповнила оскаржувані податкові повідомлення-рішення згідно встановленої форми.

Суд звертає увагу на те, що порушення, що є предметом судового розгляду, мали триваючий і повторюваний характер, а платник податків фактично здійснював господарську діяльність протягом усього спірного періоду. Це свідчить, що він мав реальну можливість належним чином виконувати свій податковий обов`язок, але з власних суб`єктивних причин цього не зробив. За таких обставин причинно-наслідковий зв`язок між задекларованими форс-мажорними обставинами та неможливістю своєчасної реєстрації податкових накладних не підтверджено, а фактична та реальна неможливість позивача виконати свій податковий обов`язок щодо своєчасної реєстрації податкових накладних з наданих до матеріалів справи доказів не прослідковується.

З урахуванням викладеного суд резюмує, що позивач жодними належними та допустимими доказами не спростував факту допущеного ним податкового правопорушення, що полягає у порушенні строків сплати суми грошового зобов`язання та описаних в акті перевірки, тому притягнення позивача оскаржуваним ППР до фінансової відповідальності за таке порушення, у встановлених відповідачем розмірах штрафних санкцій, є правомірним.

Ухвалюючи рішення, суд керується ст. 246 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п. 41) щодо якості судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).

Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості та безпідставності заявлених позивачем вимог, відтак у такому необхідно відмовити повністю.

Частиною 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наслідками судового розгляду суд зазначає, що відповідач належними і допустимими доказами довів правомірність прийнятого ним рішення.

Натомість позивач не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Враховуючи відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розподіл судових витрат в цій справі не здійснюється.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 13.05.2026.

Суддя Потабенко В.А.