Рішення від 13 травня 2026 р. у справі №380/4038/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2026 рокусправа № 380/4038/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грень Н.М. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій-

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в якому просить:

- Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області викладене у вигляді листа № 8845-4156/Б-02/8 1300/26 від 18.02.2026 року про відмову у перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 , відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки.

- Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки, та у зв`язку з цим провести перерахунок і виплату пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат починаючи з дати, за шість місяців, що передують даті звернення до суду, з урахуванням раніше проведених виплат.

Обґрунтування позовної позиції базується на правовому висновку, що при перерахунку пенсії особі, яка продовжувала працювати після її призначення та набула 24 місяці страхового стажу, має застосовуватися оновлений показник середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за перерахунком (у цьому випадку за 2022– 2024 роки). Позивач наполягає, що Відповідач протиправно використовує застарілий проіндексований показник за 2014– 2016 роки, чим порушує статтю 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Оскільки Позивач реалізував своє право на перерахунок у 2026 році, автоматичне застосування Пенсійним фондом старих показників без врахування актуальної середньої зарплати нівелює саму суть перерахунку та призводить до отримання пенсії у заниженому розмірі. Крім того, відмова ПФУ порушує принципи правової визначеності та право особи на справедливий соціальний захист, гарантований Конституцією України та міжнародними актами. Враховуючи бездіяльність органу щодо належного оновлення розрахункової бази, Позивач вимагає зобов`язати Відповідача провести перерахунок із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2022– 2024 роки з виплатою різниці за попередні шість місяців.

Ухвалою від 13.03.2026 року залишено позовну заяву без руху. 25.03.2026 року надійшло клопотання на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою від 30.03.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

На адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 33051 від 22.04.2026), у якому представник щодо задоволення позову заперечила. Зазначила, що ОСОБА_1 з 2017 року отримує пенсію за віком, призначену згідно із Законом № 1058. Оскільки вид пенсії не змінювався, перерахунок за стажем, набутим після її призначення, має здійснюватися виключно на підставі ч. 4 ст. 42 Закону № 1058, яка передбачає використання того самого показника середньої заробітної плати, що застосовувався при призначенні або попередньому перерахунку пенсії. Застосування нового показника середньої зарплати за 2022– 2024 роки, на якому наполягає Позивач, законодавчо передбачено лише для випадків призначення пенсії вперше або переведення на інший вид пенсії, чого у даній справі не відбулося. Відповідач діяв у межах повноважень, врахувавши додатковий стаж Позивача та провівши щорічну індексацію раніше визначеного показника середньої заробітної плати, що підтверджується сталою правовою позицією Верховного Суду щодо неможливості оновлення бази заробітку при звичайному перерахунку працюючим пенсіонерам. Таким чином, оскільки законних підстав для застосування середньої зарплати за останні три роки немає, позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив таке.

05.02.2017 року позивачу призначену пільгову пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач продовжує працювати.

Позивач звернувся із заявою від 20.01.2026 про перерахунок пенсії, як особа яка продовжила працювати після призначення пенсії за віком та набула 24 місяці трудового стажу з моменту попереднього перерахунку.

За результатами розгляду такої заяви, ГУ ПФУ у Львівській області листом від 18.02.2026 відмовило у здійсненні перерахунку пенсії позивача.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його право на пенсійне забезпечення, тому звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до преамбули Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), він визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

У статті 9 Закону №1058-ІV зазначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Отже, вказана норма передбачає врахування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Відповідно до статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, у постанові від 16.06.2020 (справа №127/7522/17) Верховний Суд зазначив, що за змістом частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Тобто, при обрахунку позивачу пенсії за віком відповідно до вимог ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» підлягає застосуванню показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року перерахунку, а не той, що враховувався під час призначення пенсії.

Також зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду України, який у постанові від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а (№21-6331а15) обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.

Зазначена правова позиція була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у праві № 876/5312/17.

«У справі, яка розглядається судом встановлено, що позивачу з 13.10.2017 року призначено пенсію за вислугу років, як працівнику медицини, відповідно до пункту «е» статті 55 Закону № 1788-XII, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV він звернувя вперше 23.11.2020 року, відтак висновки суду попередньої інстанції про те, що в цьому випадку мало місце призначення одного й того самого виду пенсії (пенсії за віком), відтак показник середньої заробітної плати при переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час первинного призначення пенсії за віком (у спірному випадку – пенсії за вислугу років), не є правильними, тому колегія суддів відхиляє доводи про здійснення призначення одного й того самого виду пенсії в межах одного Закону відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.»

Тотожний підхід до правозастосування наведений Верховним Судом у постанові від 08 лютого 2024 року в справі №500/1216/23.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про наявність у позивача права на нарахування та виплату територіальним органом Пенсійного фонду України пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2022-2024роки.

Щодо дати з якої слід здійснювати таке нарахування, суд вказує таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

У пункті 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший. Відповідно до частини четвертої статті 45 Закону №1058-ІV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Позивач звернулась до Відповідача із заявою про перерахунок пенсії 20.01.2026 року, надіславши заяву через вебпортал Пенсійного фонду України.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративне судочинство, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З огляду на викладене, Позивач має право на перерахунок пенсії починаючи з 09.09.2025 (шестимісячного строку, що передує даті звернення до суду).

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.

Відповідно до ст.139 КАС України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд

у х в а л и в:

1.Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016 м. Львів вул. Митрополита Андрея 10; код ЄДРОПУ 13814885) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії -задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області викладене у вигляді листа № 8845-4156/Б-02/8 1300/26 від 18.02.2026 року про відмову у перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки, та у зв`язку з цим провести перерахунок і виплату пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат починаючи 09.09.2025, з урахуванням раніше проведених виплат.

4.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області(ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяГрень Наталія Михайлівна