Рішення від 13 травня 2026 р. у справі №380/20446/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2026 рокусправа № 380/20446/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 (Військова частина НОМЕР_2 ), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів – Генерального штабу Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправними і скасування наказів, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_1 ) (далі - Військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_2 ) (далі - Військова частина НОМЕР_2 ), у якій, з урахуванням поданої заяви про зміну позовних вимог, просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) від 19.07.2025 року № 1151 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» - в частині призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаного ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_1 ) № 392-ОС від 21 липня 2025 року в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_1 ) № 561-ОС від 17 жовтня 2025 року в частині виключення зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира ІНФОРМАЦІЯ_9 ) ІНФОРМАЦІЯ_5 № 1438-ОС від 21 жовтня 2025 року в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 ;

- зобов`язати Військову частину – НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 ) прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби з подальшим виключенням зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що працював на посаді екіпірувальника 2 розряду цеху забезпечення поїздів бази обслуговування пасажирів виробничого підрозділу «Пасажирське вагонне депо Львів» Філії «Пасажирська компанія» АТ «Українська залізниця». У зв`язку з його роботою на цій посаді 19.11.2024 ІНФОРМАЦІЯ_11 йому видано посвідчення №490/2024 про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час строком на дванадцять місяців відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 №493. Філія «Пасажирська компанія» АТ «Українська залізниця» листом від 21.11.2024 №1000 повідомила ІНФОРМАЦІЯ_8 про бронювання позивача для зарахування його на спеціальний військовий облік. Незважаючи на наявність чинної відстрочки, 19.07.2025 представники ІНФОРМАЦІЯ_12 під час перевірки документів доставили позивача до приміщення ТЦК та СП, де його було направлено для проходження військово-лікарської комісії, за результатами якої визнано придатним до військової служби, і наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_13 від 19.07.2025 №1151 його призвано з 19.07.2025 на військову службу під час мобілізації та направлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 . Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 21.07.2025 №392-ОС позивача зараховано до списків особового складу цієї військової частини, а наказом від 17.10.2025 №561-ОС - виключено зі списків особового складу та направлено для подальшого проходження військової служби у розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 . Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 21.10.2025 №1438-ОС позивача зараховано до списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 та призначено на посаду інспектора прикордонної служби 1 категорії - оператора (безпілотних авіаційних комплексів). Вважає, що оскаржувані накази є протиправними, оскільки видані всупереч наявній у нього відстрочці від призову, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 заяву позивача про забезпечення позову задоволено.

Заборонено Військовій частині НОМЕР_3 (в особі її посадових/службових осіб), а також Державній прикордонній службі України ( АДРЕСА_1 ; ЄДРПОУ: 00034039), в особі всіх її структурних функціональних/територіальних підрозділів/відділах/загонах вчиняти дії щодо направлення військовослужбовця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ) для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність, визнання протиправним та скасування наказів та зобов`язання вчинити дії.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2026 у справі № 380/20446/25 апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) задоволено.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року у справі ЗД/380/38/25 – скасовано та прийнято нову постанову, якою заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову залишено без задоволення.

Ухвалою судді від 20.10.2025 в справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачам встановлено 15-денний строк з дня вручення копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 24.03.2026 залучено до участі у справі як співвідповідача Військову частину НОМЕР_2 .

Ухвалою суду від 14.05.2026 прийнято до розгляду заяву представника позивача про уточнення позовних вимог.

ІНФОРМАЦІЯ_6 надіслав на адресу суду відзив, в якому вказав, що в період травень-червень 2025 року всі підприємства, установи, організації, які визначені критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, отримали листи від РВА про скасування мобілізаційних завдань, а з 09.05.2025 діють норми постанови Кабінету Міністрів України №592, відповідно до яких призупинено бронювання військовозобов`язаних працівників згідно з Порядком бронювання військовозобов`язаних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2015 №45. Зазначив, що позивач на день призову на військову службу під час мобілізації забронюваним не був (на спеціальному обліку не перебував), а тому порушень законодавства під час проведення мобілізаційних заходів допущено не було. Також вказав, що оскаржуваний наказ є актом індивідуальної дії, який вичерпав свою дію реалізацією, а тому його скасування не призведе до відновлення порушеного права позивача, посилаючись на сталу позицію Верховного Суду щодо неможливості скасування індивідуального акта разової дії після його реалізації. Просив у задоволенні позову відмовити.

Військова частина НОМЕР_1 у відзиві зазначила, що позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_14 20.06.2025 у супроводі представників ІНФОРМАЦІЯ_13 , які надали відповідний пакет супровідних документів щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації (поіменний список, мобілізаційне розпорядження, картка професійно-психологічного відбору кандидата, довідка військово-лікарської комісії, картка обстеження та медичного огляду). Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_14 від 21.06.2025 №392-ОС позивача зараховано до списків військової частини НОМЕР_1 та усі види забезпечення. Підстави для звільнення позивача з військової служби відсутні, оскільки пунктом 2 частини четвертої статті 26 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII) встановлений вичерпний перелік підстав звільнення з військової служби під час воєнного стану військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, серед яких відсутня така підстава як незаконний призов. Послалася на постанову Верховного Суду від 22.05.2023 у справі №260/1851/22 щодо того, що відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та звільнення з військової служби під час мобілізації є різними поняттями за змістом та підставами. Також вказала, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_15 від 16.10.2025 №422-ОС позивача наказом від 17.10.2025 №561-ОС виключено зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , усіх видів забезпечення та направлено для подальшого проходження військової служби у розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 , а останнім днем правовідносин між позивачем та Військовою частиною НОМЕР_1 слід вважати 17.10.2025. Просив у задоволенні позову відмовити.

Військова частина НОМЕР_2 у відзиві проти позову заперечила, посилаючись на те, що позивача наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_14 від 17.10.2025 №561-ОС виключено зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , усіх видів забезпечення та направлено для подальшого проходження військової служби у розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 , а наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 21.10.2025 №1438-ОС зараховано до списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 та призначено на посаду. Зазначила, що серед підстав звільнення з військової служби під час воєнного стану військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, передбачених п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону №2232-XII, відсутнє скасування наказу про призов особи на військову службу та наказу щодо проходження військової служби. Послалася на постанову Верховного Суду від 05.02.2025 у справі №160/2592/23 щодо того, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу. Відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

Інші відповідачі, а також треті особи право подати відзив/пояснення на позовну заяву не скористалися. Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 20.10.2025 та копію позовної заяви з додатками надіслано відповідачам і третім особам засобами електронного зв`язку за допомогою сервісу «Електронний суд», що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронних листів. Правом подати письмовий відзив на позовну заяву відповідач станом день розгляду справи не скористався, тому суд, керуючись ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вирішив справу за наявними матеріалами.

Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , працював на посаді екіпірувальника 2 розряду цеху забезпечення поїздів бази обслуговування пасажирів виробничого підрозділу «Пасажирське вагонне депо Львів» Філії «Пасажирська компанія» АТ «Українська залізниця».

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 27.01.2025 №100 підтверджено акціонерному товариству «Українська залізниця» статус критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

ІНФОРМАЦІЯ_11 19.11.2024 видано посвідчення №490/2024 про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час, у якому зазначено, що ОСОБА_1 як працівнику виробничого підрозділу «Пасажирське вагонне депо Львів» Філії «Пасажирська компанія» АТ «Українська залізниця», який обіймає посаду екіпірувальника, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 №493 згідно з переліком посад і професій (додаток до розпорядження №106) розділ XIV пункт 9, надано відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час на дванадцять місяців з дня оформлення відстрочки від призову.

Відповідно до листа Філії «Пасажирська компанія» АТ «Українська залізниця» від 11.08.2025 №ПК-07/1349н на період з 19.11.2024 та станом на 19.07.2025 ОСОБА_1 відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 №493 згідно з пунктом 9 розділу IV переліку посад і професій надано відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на період дії воєнного стану; відповідно до Порядку бронювання військовозобов`язаних під час дії воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2015 №45, до ІНФОРМАЦІЯ_17 надіслано повідомлення за №1000 від 21.11.2024 про бронювання військовозобов`язаного працівника виробничого підрозділу «Пасажирське вагонне депо Львів» Філії гр. ОСОБА_1 ; відстрочка від призову гр. ОСОБА_1 не скасовувалася.

19.07.2025 представники ІНФОРМАЦІЯ_12 під час перевірки документів зупинили позивача та доставили його до приміщення цього відділу, де було направлено для проходження військово-лікарської комісії. Згідно з довідкою військово-лікарської комісії №2025-0719-1316-4145-7 від 19.07.2025 позивача визнано придатним до військової служби.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_13 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) від 19.07.2025 №1151 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» нижчепойменованих військовозобов`язаних та резервістів, відповідно до поіменного списку №14544 від 19.07.2025, призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та відправлено до Військової частини НОМЕР_1 , серед яких молодший сержант ОСОБА_1 , 1975 року народження.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) від 21.06.2025 №392-ОС ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та усі види забезпечення.

На виконання наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_15 від 16.10.2025 №422-ОС наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_14 від 17.10.2025 №561-ОС ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , усіх видів забезпечення та направлено для подальшого проходження військової служби у розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 21.10.2025 №1438-ОС молодшого сержанта ОСОБА_1 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, зараховано у розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 з 17.10.2025 та призначено на посаду інспектора прикордонної служби 1 категорії - оператора (безпілотних авіаційних комплексів) першого відділення інспекторів прикордонної служби третьої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування « ІНФОРМАЦІЯ_18 » (з місцем дислокації АДРЕСА_3 ).

Позивач вважає, що мобілізований всупереч наявній чинній відстрочці, тобто незаконно, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, дія якого надалі неодноразово продовжувалася і триває станом на момент розгляду справи.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03.03.2022 №2105-IX, оголошено та постановлено провести загальну мобілізацію, у тому числі на території Львівської області.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон №2232-XII.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону №2232-XII призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон №3543-XII) мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Заброньованим військовозобов`язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Порядок бронювання військовозобов`язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2015 №45 (далі - Порядок №45).

Згідно з пунктом 8 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154), виконання завдання з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, призову громадян на військову службу покладено саме на районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до абз. 9 п. 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

За приписами п. 15 Положення №154 керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов`язаний організовувати проведення перевірок стану бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560).

Відповідно до п. 58 Порядку №560 органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації зобов`язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаним працівникам (державним службовцям), які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого вони розміщуються.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підтвердження наявності бронювання, оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, для заброньованих військовозобов`язаних працівників є обов`язком підприємства, установи чи організації, за якими заброньований працівник, а не самого військовозобов`язаного. Інакше кажучи, активні дії щодо реалізації права на відстрочку у такому випадку мають бути здійснені не самим військовозобов`язаним, а його роботодавцем, у той час як обов`язок перевірити наявність такої відстрочки покладається на районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у порядку, встановленому Порядком №45, позивач заброньований за виробничим підрозділом «Пасажирське вагонне депо Львів» Філії «Пасажирська компанія» АТ «Українська залізниця» на період мобілізації та на воєнний час, у зв`язку з чим йому видано посвідчення №490/2024 від 19.11.2024 про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час строком на дванадцять місяців з дня оформлення відстрочки, тобто до 19.11.2025.

Філія «Пасажирська компанія» АТ «Українська залізниця» листом від 21.11.2024 №1000 повідомила ІНФОРМАЦІЯ_8 про бронювання військовозобов`язаного працівника виробничого підрозділу «Пасажирське вагонне депо Львів» гр. ОСОБА_1 для зарахування його на спеціальний військовий облік.

Згідно з листом Філії «Пасажирська компанія» АТ «Українська залізниця» від 11.08.2025 №ПК-07/1349н відстрочка від призову гр. ОСОБА_1 не скасовувалася і на період з 19.11.2024 та станом на 19.07.2025 позивачу надано відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на період дії воєнного стану.

Пунктом 13 Порядку №650 передбачено вичерпний перелік підстав, з яких відстрочка (бронювання) анулюється.

Водночас матеріали справи не містять жодних доказів анулювання наданої позивачу відстрочки у встановленому законом порядку станом на 19.07.2025, а також не підтверджують наявності будь-якої з підстав, передбачених пунктом 13 Порядку №650, для її скасування.

Суд відхиляє посилання ІНФОРМАЦІЯ_13 на те, що в період травень-червень 2025 року всі підприємства, установи, організації, які визначені критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, отримали листи від РВА про скасування мобілізаційних завдань, а з 09.05.2025 діють норми постанови Кабінету Міністрів України №592, відповідно до яких призупинено бронювання військовозобов`язаних. Доводи відповідача про зворотнє зводяться до нічим не підтверджених припущень і не спростовують висновків суду, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження таких посилань. Натомість позивачем долучено лист Філії «Пасажирська компанія» АТ «Українська залізниця» від 11.08.2025 №ПК-07/1349н, з якого однозначно вбачається, що станом на 19.07.2025 відстрочка від призову гр. ОСОБА_1 не скасовувалася та діяла на період мобілізації та на період дії воєнного стану.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Між тим, відповідач 1 не довів суду правомірності призову позивача на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за наявності у нього чинної (дійсної) відстрочки.

Отже, станом на день винесення спірного наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_13 від 19.07.2025 №1151 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період», позивач у відповідності до вимог ст. 23 Закону №3543-XII мав дійсну (чинну) відстрочку від призову на військову службу, а отже не підлягав призову на військову службу під час мобілізації.

При цьому позивач не може нести негативні наслідки за невнесення територіальним центром комплектування та соціальної підтримки інформації про відстрочку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, оскільки такий обов`язок покладається саме на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, а не на військовозобов`язаного.

Щодо доводів відповідачів про неналежність обраного позивачем способу захисту своїх прав через те, що оскаржувані накази є актами індивідуальної дії та вичерпали свою дію реалізацією, суд зазначає таке.

Незважаючи на той факт, що після видання оскаржуваних наказів вони вичерпали свою дію реалізацією, позивач не позбавлений права в судовому порядку оскаржити індивідуальний акт суб`єкта владних повноважень, який безпосередньо стосується його прав та законних інтересів.

Право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт виданий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується. Це кореспондується з тим, що захисту адміністративним судом підлягає фактично порушене право особи в публічно-правових відносинах із суб`єктом владних повноважень при здійсненні ним визначених чинним законодавством владних управлінських функцій, а не відновлення законності та правопорядку в публічних правовідносинах.

Подібний правовий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постановах від 06.10.2021 у справі №9901/26/21, від 03.11.2021 у справі №9901/226/21, від 02.02.2022 у справі №9901/256/21, від 16.03.2023 у справі №9901/494/21, від 06.04.2023 у справі №990/152/22, від 14.09.2023 у справі №990/73/23.

Можливість оскарження актів індивідуальної дії не шкодить самій суті права на доступ до суду, оскільки ці акти можуть бути оскаржені в суді їхніми адресатами, тобто суб`єктами, для яких відповідні акти створюють права та/чи обов`язки. Тобто індивідуально-правові акти можуть бути предметом оскарження в адміністративній справі.

Отже, у разі видання суб`єктом владних повноважень акта індивідуальної дії, який очевидно є протиправним і безпосередньо стосується прав та інтересів особи (у даному випадку - наказу про призов на військову службу під час мобілізації заброньованого військовозобов`язаного), позивач має законне право звернутись до суду з позовом про визнання протиправним та скасування такого наказу в частині, яка безпосередньо стосується його прав.

Висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23, на які посилаються відповідачі, не є релевантними для обставин справи, що розглядається, адже такі висновки викладені за іншого правового врегулювання та обставин справи. У зазначеній справі позивач оскаржував не акт індивідуальної дії (наказ начальника районного ТЦК та СП про призов), а дії щодо порушень, допущених під час процедури проведення військово-лікарської комісії. У справі, що розглядається, предметом оскарження є саме акт індивідуальної дії (наказ про призов), у частині, яка безпосередньо стосується позивача, тому правові висновки Верховного Суду у справі №160/2592/23 не підлягають застосуванню.

Таким чином, наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_13 від 19.07.2025 №1151 в частині призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаного ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог щодо скасування наказів командирів Військових частин НОМЕР_1 і 2144 про зарахування позивача до списків особового складу цих військових частин та наказу командира Військової частини НОМЕР_1 про виключення зі списків особового складу та направлення для подальшого проходження військової служби, то суд зазначає таке.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону №2232-XII початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону №2232-XII закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Згідно з пунктом 30 розділу ІІ Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 №280, виключно на підставі наказів по стройовій частині здійснюється зарахування особового складу до списків військової частини і виключення зі списків військової частини.

Зарахування до списків особового складу військової частини та виключення з них здійснюється на підставі іменних списків команд, приписів і документів, що посвідчують особу військовослужбовця, а не на власний розсуд командира військової частини.

Таким чином, оскільки оскаржувані накази командирів Військових частин НОМЕР_1 і 2144 видані на підставі та на виконання протиправного наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_13 від 19.07.2025 №1151 щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації, який підлягає скасуванню, то такі накази командирів Військових частин НОМЕР_1 і 2144 у частинах, що стосуються позивача, також є протиправними та підлягають скасуванню як похідні від основного оскаржуваного наказу.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Військової частини НОМЕР_2 прийняти рішення про звільнення позивача з військової служби з подальшим виключенням зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 , то суд зазначає таке.

Підстави звільнення з військової служби під час воєнного стану військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, передбачені п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону №2232-XII.

Дійсно, серед таких підстав не передбачено такої, як скасування наказу про призов особи на військову службу за мобілізацією. Водночас, проходження військової служби є безпосереднім наслідком прийнятого наказу про призов на військову службу під час мобілізації, а отже з метою ефективного захисту порушеного права позивача та повного його відновлення слід зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 ухвалити рішення про виключення позивача зі списків особового складу цієї військової частини та звільнення його з військової служби.

Право на ефективний засіб юридичного захисту передбачене статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.01.2013 у справі «Олександр Волков проти України» (Заява №21722/11) зазначив, що рішення суду не може носити декларативний характер, не забезпечуючи у межах національної правової системи захист прав і свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Конституційний Суд України в рішенні від 30.01.2003 №3-рп/2003 висловив правову позицію, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення у правах.

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає змісту та суті порушеного права позивача і забезпечує ефективний захист прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідачів.

Суд також зазначає, що позиція Верховного Суду щодо незворотності незаконної мобілізації, висловлена у постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23, не може застосовуватися механічно в усіх справах, оскільки кожна справа має свої особливості та індивідуальні обставини, які встановлюються на підставі доказів.

На підставі аналізу наведених вище норм суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_13 від 19.07.2025 №1151 в частині, що стосується позивача, наказів командира Військової частини НОМЕР_1 від 21.07.2025 №392-ОС та від 17.10.2025 №561-ОС в частинах, щодо позивача, наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 21.10.2025 №1438-ОС в частині, щодо позивача, а також зобов`язання Військової частини НОМЕР_2 прийняти рішення про звільнення позивача з Військової служби з подальшим виключенням зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 .

Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у заявах по суті справи не зазначено та з матеріалів справи судом не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору за подання цього позову, то такі, в силу приписів ст. 139 КАС України, розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) від 19.07.2025 №1151 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» в частині призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаного ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ командира ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_1 ) від 21.07.2025 №392-ОС в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ командира ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_1 ) від 17.10.2025 №561-ОС в частині виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ командира ІНФОРМАЦІЯ_9 (Військова частина НОМЕР_2 ) від 21.10.2025 №1438-ОС в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 .

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 ) (ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) з військової служби з подальшим виключенням зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 .

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Желік О.М.