Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №380/214/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2026 рокусправа № 380/214/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі Третього відділу про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, –

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі Третього відділу із вимогами:

– визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у невнесенні (не включенні) відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про взяття 08.07.2022 на військовий облік ОСОБА_1 відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного (взамін військового квитка) №1/874-1 від 05.08.2019;

– зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести (включити) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про взяття 08.07.2022 на військовий облік ОСОБА_1 відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного (взамін військового квитка) №1/874-1 від 05.08.2019.

Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю відповідача, яка полягає у невнесенні (не включенні) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про те, що позивач 08.07.2022 був взятий на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем перебування як внутрішньо переміщеної особи. Позивач вказує, що, незважаючи на наявність у нього тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 05.08.2019 з проставленим штампом про взяття на військовий облік 08.07.2022 у ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів внесені не були, у зв`язку з чим у мобільному застосунку «Резерв+» позивач значиться як такий, що перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , та йому виставлено статус «порушник правил військового обліку» з датою розшуку 19.06.2025. На звернення позивача про внесення відповідних відомостей до Реєстру відповідач належним чином не відреагував та надав відповідь про те, що позивач у ІНФОРМАЦІЯ_2 не перебуває.

Ухвалою від 12.01.2026 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.

Ухвалою від 19.01.2026 Львівського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами; відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

На адресу суду від відповідача (поданого від імені ІНФОРМАЦІЯ_1 ) надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив. У відзиві зазначено, що позивач ( ОСОБА_1 ) перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 з 14.11.2024, на цей військовий облік його зараховано автоматично шляхом внесення даних в електронну систему Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» відповідно до Порядку реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 № 932. Також відповідач вказав, що позивач, оновивши свої облікові дані через мобільний застосунок «Резерв+» та зазначивши нову адресу місця проживання й реєстрації — АДРЕСА_1 , — не став на військовий облік протягом семи днів за новим місцем перебування, чим порушив вимоги статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». На думку відповідача, для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про перебування позивача на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачу необхідно бути зареєстрованим і проживати по територіальності місця знаходження цього відділу. На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши позов, дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданим Стрийським РВ УМВС України у Львівській області 22 червня 1995 року, та реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного (взамін військового квитка) №1/874-1 від 05.08.2019, виданого військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_1 перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 з 23.08.2005. Військове звання – рядовий, військово-облікова спеціальність – 906119А, категорія II.

У зв`язку з широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України позивач залишив попереднє місце проживання в Запорізькій області ( АДРЕСА_2 ) та переїхав до Львівської області. Відповідно до довідки від 26 квітня 2022 року № 1324-7000989591, виданої посадовою особою структурного підрозділу з питань соціального захисту населення Славської селищної ради Стрийського району Львівської області, ОСОБА_1 взято на облік внутрішньо переміщеної особи; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 .

08 липня 2022 року позивач особисто звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою (зареєстрованою за № 4303) про взяття його на тимчасовий військовий облік військовозобов`язаних у зв`язку з евакуацією та видачу тимчасового посвідчення військовозобов`язаного. У цей же день, 08.07.2022, у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 проставлено штамп «ВЗЯТО на військовий облік військовозобов`язаних третім відділом ІНФОРМАЦІЯ_2 . 08.07.2022 р.» за підписом уповноваженої посадової особи.

Цього ж дня позивачем сплачено штраф у розмірі 1700,00 грн за порушення правил військового обліку, що підтверджується квитанцією АТ «Ощадбанк» від 08.07.2022.

Після впровадження мобільного застосунку «Резерв+» позивач 27.06.2024 уточнив свої дані та з`ясував, що, попри взяття його на військовий облік 08.07.2022 у ІНФОРМАЦІЯ_2 , у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів він значиться як такий, що перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Згідно з військово-обліковим документом, сформованим у застосунку «Резерв+» 05.01.2026, позивач має статус «Порушення правил військового обліку» з причиною звернення до Національної поліції «Не стали на військовий облік за новою адресою» та датою звернення 19.06.2025.

З метою врегулювання спірного питання 20.11.2025 позивач направив на адресу ІНФОРМАЦІЯ_9 цінним листом з описом вкладення (поштове відправлення № 4600313505377) заяву від 10.11.2025 про включення записів до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, про взяття його на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного (взамін військового квитка) №1/874-1 від 05.08.2019, з доданими до неї копією тимчасового посвідчення військовозобов`язаного, копією паспорта та РНОКПП, копією довідки про взяття на облік ВПО, копією квитанції про сплату штрафу від 08.07.2022 та військово-обліковим документом «Резерв+».

Листом № 6171 від 26.11.2025 за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 позивачу повідомлено, що щодо обставин, викладених у його зверненні від 20.11.2025, він не перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки 08.07.2022 відповідно до заяви № 4303 його взято на тимчасовий військовий облік. Жодних дій щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідних відомостей про перебування позивача на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідачем не здійснено.

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд керується таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснюється Законом України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі – Закон № 2232-XII).

Згідно з частинами першою, третьою статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає, зокрема, взяття громадян на військовий облік, виконання військового обов`язку в запасі, дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону № 2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Згідно з частиною першою статті 34 Закону № 2232-XII персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з пунктами 2, 3 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі – Порядок № 1487), військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період. Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначені Законом України від 16.03.2017 № 1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі – Закон № 1951-VIII).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів – інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними засадами ведення Реєстру за змістом статті 3 Закону № 1951-VIII є: 1) обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру; 3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей.

Відповідно до частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Згідно зі статтею 9 Закону № 1951-VIII призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Частиною першою статті 14 Закону № 1951-VIII передбачено, що ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Згідно з пунктами 1-3 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 (далі – Порядок № 559), відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 обумовлено, що військово-облікові документи, оформлені до набрання чинності цією постановою, вважаються дійсними на всій території України до видачі військово-облікового документа нового зразка.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін у паперовій формі повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 1487 взяття громадян, які прибули з тимчасово окупованих територій України, на персонально-первинний та персональний військовий облік здійснюється після взяття таких осіб на облік внутрішньо переміщених осіб та на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів за місцем фактичного проживання.

Згідно з пунктом 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

З аналізу наведених норм слідує, що у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів має відображатись повна та достовірна інформація щодо призовників, військовозобов`язаних і резервістів для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи ведення Реєстру, зокрема територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (в тому числі їхні відділи), зобов`язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у тому числі відомості про взяття на військовий облік, а також забезпечувати актуалізацію цієї інформації у разі її зміни. Таким чином, відомості, зазначені у паперовому військово-обліковому документі (зокрема, у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного), повинні відповідати відомостям, що містяться у Реєстрі; у разі їх невідповідності обов`язок щодо внесення змін до Реєстру покладається на територіальний центр комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування особи на військовому обліку.

Застосовуючи наведені нормативні приписи до встановлених у справі фактичних обставин, суд виходить з такого.

Матеріалами справи підтверджується, що 08.07.2022 позивач ОСОБА_1 особисто звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_9 із заявою про взяття його на тимчасовий військовий облік у зв`язку з евакуацією; цього ж дня на підставі вказаної заяви (зареєстрованої під № 4303) ІНФОРМАЦІЯ_2 взяв позивача на військовий облік військовозобов`язаних, про що в його тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного №1/874-1 від 05.08.2019 проставлено відповідний штамп та підпис уповноваженої посадової особи. Сам факт взяття позивача на військовий облік 08.07.2022 у ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідачем не заперечується та підтверджується листом начальника Третього відділу № 6171 від 26.11.2025.

Водночас встановлено, що відомості про взяття позивача на військовий облік 08.07.2022 у ІНФОРМАЦІЯ_2 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів внесені не були. Відповідно до даних, що містяться у Реєстрі та військово-обліковому документі, сформованому в мобільному застосунку «Резерв+», позивач значиться таким, що перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 з 14.11.2024, а в графі «Порушник ВО» зазначено: «Так з 19.06.2025 по 18.06.2026».

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, про те, що позивача автоматично зараховано на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_10 відповідно до Порядку реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 № 932 (далі – Порядок № 932), суд відхиляє з огляду на таке.

Дійсно, згідно з пунктом 17-1 Порядку № 932 щодо громадян України чоловічої статі віком від 16 до 60 років ДМС одноразово формує перелік відомостей та передає їх Міноборони для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів; на підставі цих відомостей здійснюється автоматичне взяття зазначених осіб на військовий облік за зареєстрованим/задекларованим їх місцем проживання.

Проте, як встановлено з матеріалів справи, на момент автоматичного зарахування позивача до ІНФОРМАЦІЯ_10 (14.11.2024) він з 08.07.2022 фактично вже перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджувалося штампом у його тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного. Більш того, на цей момент відомості про взяття позивача на облік внутрішньо переміщеної особи ( АДРЕСА_3 ) також були внесені до відповідних електронних реєстрів.

За таких обставин автоматичне «зарахування» позивача до ІНФОРМАЦІЯ_10 за зареєстрованим місцем проживання, з якого він фактично вибув ще у 2022 році у зв`язку з агресією російської федерації, не звільняло ІНФОРМАЦІЯ_2 від обов`язку, передбаченого пунктом 79 Порядку № 1487, забезпечити внесення до Реєстру достовірних відомостей про фактичне перебування позивача на військовому обліку саме у цьому відділі.

Суд критично оцінює також доводи відповідача про те, що для внесення до Реєстру відомостей про перебування позивача на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 йому необхідно «бути зареєстрованим і проживати по територіальності місця знаходження третього відділу м. Сколе ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Такі доводи прямо суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи: позивач, будучи внутрішньо переміщеною особою, був взятий на облік ВПО з фактичним місцем проживання у Львівській області (с. Головецько Стрийського району), та саме за цим місцем фактичного проживання у відповідності до пункту 21 Порядку № 1487 був взятий на військовий облік 08.07.2022 у ІНФОРМАЦІЯ_2 . Чинне законодавство не передбачає, що зміна позивачем місця фактичного проживання у межах України з Львівської області на Тернопільську область автоматично призводить до анулювання попередньо здійсненого взяття на військовий облік або звільняє орган, який такого взяття здійснив, від обов`язку внести відомості про нього до Реєстру.

Навпаки, неактуальність відомостей у Реєстрі за відповідний період (08.07.2022 – 14.11.2024) є наслідком виключно бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_9 щодо своєчасного внесення відповідних відомостей до Реєстру, а не наслідком будь-яких дій або бездіяльності позивача.

При цьому суд зважає й на ту обставину, що 20.11.2025 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_9 із письмовою заявою про включення відповідних записів до Реєстру з поданням усіх необхідних документів (копії тимчасового посвідчення військовозобов`язаного, паспорта, РНОКПП, довідки про взяття на облік ВПО, квитанції про сплату штрафу від 08.07.2022). Згідно з пунктом 4 Порядку № 559 такі зміни мали бути внесені протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Натомість відповідач замість виконання покладеного на нього обов`язку фактично відмовив у внесенні таких змін, повідомивши позивача листом № 6171 від 26.11.2025 про те, що той не перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , що прямо суперечить факту проставлення штампа про взяття на військовий облік від 08.07.2022 у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного позивача.

Така позиція відповідача, що ґрунтується на формальному запереченні очевидного факту, документально засвідченого власною посадовою особою цього ж органу, є проявом протиправної бездіяльності, оскільки веде до того, що паперовий військово-обліковий документ позивача (тимчасове посвідчення військовозобов`язаного №1/874-1 від 05.08.2019 з відміткою про взяття на військовий облік 08.07.2022) і відомості Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів містять взаємно суперечливі дані щодо одного й того самого юридичного факту.

Внаслідок такої бездіяльності відповідача позивача в Реєстрі помилково віднесено до «порушників правил військового обліку» з датою «розшуку» 19.06.2025, що порушує його права як військовозобов`язаного та створює реальну загрозу безпідставного притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку, у тому числі повторного, з огляду на вже сплачений ним 08.07.2022 штраф у розмірі 1700,00 грн саме за порушення правил військового обліку у вказаний період. Як обґрунтовано вказує позивач, відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

У судовій практиці адміністративних судів України сформовано усталений підхід, згідно з яким нездійснення територіальним центром комплектування та соціальної підтримки покладеного на нього законом обов`язку щодо внесення (актуалізації) відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів за наявності для цього всіх правових та фактичних підстав визнається протиправною бездіяльністю, а ефективним способом захисту порушених прав особи у такому випадку є зобов`язання відповідного органу ведення Реєстру внести (включити) такі відомості.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у невнесенні (не включенні) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про взяття 08.07.2022 на військовий облік ОСОБА_1 відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного (взамін військового квитка) №1/874-1 від 05.08.2019, є протиправною, у зв`язку з чим позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги зобов`язального характеру суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.01.2013 у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) зазначив, що рішення суду не може носити декларативний характер, не забезпечуючи у межах національної правової системи захист прав і свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 висловив правову позицію, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення у правах.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Засіб захисту повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

З огляду на встановлені обставини справи, наявність у позивача документально підтвердженого факту взяття на військовий облік 08.07.2022 у ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також з урахуванням того, що внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про взяття на військовий облік є дискреційно невизначеним обов`язком відповідача (тобто за наявності встановлених законом підстав відповідач не має іншого правомірного варіанта поведінки, окрім як внести відповідні відомості до Реєстру), суд вважає, що ефективним та адекватним обставинам справи способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 внести (включити) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про взяття 08.07.2022 на військовий облік ОСОБА_1 відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного (взамін військового квитка) №1/874-1 від 05.08.2019.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своєї бездіяльності та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. З огляду на задоволення позову на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі Третього відділу, що полягає у невнесенні (не включенні) відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про взяття 08.07.2022 на військовий облік ОСОБА_1 відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного (взамін військового квитка) №1/874-1 від 05.08.2019.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_11 в особі Третього відділу (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) внести (включити) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про взяття 08.07.2022 на військовий облік ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного (взамін військового квитка) №1/874-1 від 05.08.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Желік О.М.