Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №380/6077/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2026 рокусправа № 380/6077/26

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській областіта зобов`язання вчинити дії.

Обставини справи.

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 і застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 02.03.2026 року індексацію пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 10846,37 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та з 2022 року отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Під час первинного призначення пенсії її розмір обчислено із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2019– 2021 роки, який становив 10 846,37 грн.

Позивач наголошує, що постановами Кабінету Міністрів України, якими затверджувалися загальні коефіцієнти щорічної масової індексації пенсій у 2023–2026 роках (відповідно 1,197; 1,0796; 1,115 та 1,121), передбачено перерахунок пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати. Незважаючи на імперативні вимоги статті 42 профільного Закону, відповідач під час проведення індексацій пенсії у 2023– 2024 роках не застосував до базового показника позивача вказані коефіцієнти, обмежившись лише виплатою фіксованої доплати у розмірі 100 грн. Більше того, у 2025 та 2026 роках пенсійний орган застосував до пенсії позивача штучно занижені (понижуючі) коефіцієнти індексації — 1,046 та 1,061 відповідно. Вважаючи такі дії суб`єкта владних повноважень протиправними, дискримінаційними та такими, що прямо суперечать закону, позивач 02 березня 2026 року звернулася до органу ПФУ із заявою про проведення належного перерахунку із застосуванням загальних коефіцієнтів. Однак, листом від 16.03.2026 відповідач відмовив у задоволенні цієї заяви.

Ухвалою від 06 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Не погоджуючись із доводами позивача, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало до суду відзив на позовну заяву, у якому просило відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Свою правову позицію відповідач вибудовує на тому, що діє виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Зокрема, пенсійний орган зазначає, що відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» розмір та порядок збільшення показника середньої заробітної плати визначаються Кабінетом Міністрів України. Оскільки пенсію позивачу призначено у 2022 році (тобто вона є відносно «новою»), Урядом у постановах № 168 (за 2023 рік) та № 185 (за 2024 рік) для таких пенсій замість застосування коефіцієнтів збільшення передбачено лише встановлення фіксованої доплати в розмірі 100 грн. У подальшому, постановою КМУ № 209 (за 2025 рік) з метою зменшення диспропорцій для пенсій, призначених у 2022 році, встановлено спеціальний коефіцієнт 1,046 (замість загального 1,115), а постановою КМУ № 236 (за 2026 рік) — коефіцієнт 1,061 (замість загального 1,121). Відповідач підкреслює, що зобов`язаний неухильно виконувати чинні підзаконні нормативно-правові акти Уряду, а відтак вважає свої дії абсолютно законними та обґрунтованими.

Суд розглядає адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, без повідомлення та виклику учасників справи, на підставі наявних у ній письмових доказів.

Всебічно, повно та об`єктивно дослідивши обставини справи, проаналізувавши правові доводи, наведені у позовній заяві та відзиві відповідача, а також надавши належну юридичну оцінку наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності, суд

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та з 21 вересня 2022 року отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі — Закон № 1058-IV).

З матеріалів пенсійної справи (зокрема, розрахунків стажу та заробітку) встановлено, що під час первинного призначення пенсії відповідачем застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії (2019– 2021 роки), який становив 10 846,37 грн.

У подальшому, з метою підтримання купівельної спроможності громадян, Кабінетом Міністрів України ухвалювалися постанови про проведення індексації пенсійних виплат, якими затверджувалися загальні коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати. Зокрема, такі коефіцієнти були встановлені: постановою від 24.02.2023 № 168 — 1,197; постановою від 23.02.2024 № 185 — 1,0796; постановою від 25.02.2025 № 209 — 1,115; та постановою від 25.02.2026 № 236 — 1,121.

Судом встановлено, що під час проведення щорічних перерахунків (індексацій) пенсії позивача пенсійний орган не застосовував вказані загальні урядові коефіцієнти до її дійсного базового показника середньої заробітної плати (10 846,37 грн). Натомість відповідач керувався спеціальними (винятковими) положеннями постанов КМУ, які встановлювали окремі правила для пенсій, призначених у 2022 році.

Так, у 2023 та 2024 роках базова заробітна плата позивача не індексувалася на коефіцієнти 1,197 та 1,0796 відповідно, а до пенсії лише встановлювалася фіксована доплата у розмірі 100 грн. У 2025 році відповідач застосував до базового показника позивача штучно занижений коефіцієнт 1,046 (замість загальновстановленого 1,115), внаслідок чого показник склав 11 345,30 грн. У 2026 році відповідач застосував до цього показника занижений коефіцієнт 1,061 (замість загальновстановленого 1,121), що призвело до розрахункового показника 12 037,37 грн.

Вважаючи такий дискримінаційний підхід органу Пенсійного фонду протиправним та таким, що обмежує основний розмір її пенсії, 02 березня 2026 року позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій вимагала здійснити належну індексацію шляхом послідовного (наростаючого) множення її індивідуального показника середньої заробітної плати (10 846,37 грн) на всі законодавчо встановлені загальні коефіцієнти (1,197; 1,0796; 1,115; 1,121).

Листом від 16 березня 2026 року Головне управління ПФУ у Львівській області відмовило у задоволенні цих вимог, мотивуючи свою позицію відсутністю законних підстав для проведення такого перерахунку та вказуючи на необхідність дотримання алгоритмів (понижуючих коефіцієнтів), закріплених у відповідних постановах Уряду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, перевіряючи правомірність дій відповідача та вирішуючи спір по суті, суд виходить із такого нормативно-правового регулювання.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058).

Відповідно до статті 1 Закону № 1058, пенсія – щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Статтею 27 Закону № 1058 встановлено, що розмір пенсії за віком визначається залежно від середньомісячного заробітку та коефіцієнту страхового стажу, обчислених за нормами статей 24, 40 Закону № 1058.

Згідно з частиною першою статті 27 Закону № 1058, розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Частиною другою статті 40 Закону визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+ Кз3+ ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

За умовами частини другої статті 42 Закону № 1058 для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Отже, положення вказаної статті передбачають, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати. При цьому, виключень, порядку та розміру вказана стаття не містить, зазначаючи лише, що вказане питання визначається рішенням Кабінету Міністрів України.

При цьому, згідно з пунктом 4-4 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 відсотка. З 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 відсотка.

У разі, якщо при однакових показниках індивідуального коефіцієнта заробітної плати (доходу) та тривалості страхового стажу розмір пенсії у 2018 році, обчислений відповідно до аналогічних показників, буде меншим, ніж пенсія, призначена у 2017 році, розмір якої обчислений з урахуванням положень абзацу першого цього пункту, Кабінет Міністрів України приймає рішення про збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при призначенні пенсій з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, таким чином, щоб пенсії, призначені у зазначений період, не були меншими за пенсії, що призначалися з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.

Згідно із статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі – Закон № 2017), законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

На підставі частини другої статті 19 Закону № 2017 державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року № 1282-XII (далі – Закон № 1282), індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування. Індексація виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших видів соціальної допомоги проводиться відповідно за рахунок фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з частиною п`ятою статті 2 Закону України № 1282-XII від 03 липня 1991 року «Про індексацію грошових доходів населення», індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Пунктами 2, 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі – Порядок № 1078), визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців. Виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Як визначено статтею 2 Закону № 1282, індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Отже, Кабінет Міністрів України визначає виключно порядок індексації пенсії, а визначення розміру індексації пенсії та інших доходів громадян України проводиться виключно законами України: як визначено статтею 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», – із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 124 від 20 лютого 2019 року затверджений Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 124).

Пунктом 1 Порядку № 124 передбачено, що цим Порядком відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 2 Порядку № 124 передбачено, що перерахунку підлягають пенсії, обчислені: відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі відшкодування фактичних збитків; з урахуванням заробітку (грошового забезпечення), який визначено відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

За пунктом 3 Порядку № 124, перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли: по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок, крім тих, які на дату проведення перерахунку переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на умовах, визначених абзацом третім частини третьої статті 45 Закону (за зверненнями, які надійшли з 1 січня року, в якому проводиться перерахунок); в період з 1 січня року, в якому проводиться перерахунок, до дати, з якої проводиться перерахунок, обчислені відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Пунктом 4 Порядку № 124 визначено, що перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.

Отже, положеннями Порядку № 124 визначено, як і положенням Закону № 1058, що перерахунок пенсій відповідно до Порядку, проводиться щороку з 1 березня, при цьому, пунктами 2 та 3 Порядку № 124 визначено пенсії, які підлягають перерахунку.

Пунктом 7 Порядку № 124 передбачено, що збільшений відповідно до цього Порядку показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, застосовується: під час проведення наступних перерахунків пенсій, переведення з одного виду пенсії на інший (крім умов, визначених абзацом третім частини третьої статті 45 Закону); під час обчислення пенсії відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Вказаною нормою перебачено, що збільшений показник застосовується при подальших перерахунках. Він вказує на змінюваність об`єкта індексації (показника середньої заробітної плати по Україні). У всіх інших випадках індексується той показник середньої заробітної плати, який застосовано при обчисленні пенсії.

При цьому, пунктом 4 Порядку № 124 затверджено механізм обчислення коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України.

Пунктом 5 Порядку № 124 визначено, що пенсії, які призначені відповідно до Закону та розмір яких не підвищено відповідно до пункту 4 цього Порядку, абзаців першого, другого цього пункту, з урахуванням абзаців першого, третього частини першої, частини другої статті 28, абзацу другого пункту 4-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону, пункту 4 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», щороку підвищуються за рішенням Кабінету Міністрів України в межах бюджету Пенсійного фонду України. Підвищення встановлюється в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, і враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Отже, у разі якщо розмір пенсії не підвищено відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 124, з урахуванням Закону № 1058, Закону № 2148, пенсії щороку підвищуються за рішенням Кабінету Міністрів України. У пункті 2 Постанови № 124 визначено, що такий коефіцієнт у 2019 році дорівнює 1,17, який в подальшому затверджується Кабінетом Міністрів України.

У подальшому такий коефіцієнт переглядався, так: з 01 березня 2020 року відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2020 року № 251 "Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році" установлено, що в 2020 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11.

З 01 березня 2021 року відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року № 127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році" установлено, що у 2021 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", проводиться з 1 березня із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 установлено, що з 1 березня 2022 року: перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14; у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.

За пунктом 4 Постанови № 118, установлено з 1 березня 2022 року до пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2021 року включно, які не підвищуються з 1 березня 2022 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», щомісячну доплату до пенсії в розмірі 135 гривень, яка виплачується додатково до встановленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» щомісячної доплати до пенсії, в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 установлено, що з 1 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.

За пунктом 6 Постанови № 168, установлено з 1 березня 2023 року до пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2022 року включно, які не підвищуються з 1 березня 2023 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100 гривень, яка виплачується додатково до щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» та пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 10 Постанови № 168, установлено, що у разі коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії; розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 року № 185 (далі - Постанова № 185) установлено, що з 01 березня 2024 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-ІV, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25 лютого 2025 року № 209 (далі - Постанова № 209) установлено, що з 01 березня 2025 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році” проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі — коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.

Зазначене у сукупності свідчить, що кожного року проводиться перерахунок пенсії згідно з Порядком № 124 з урахуванням коефіцієнту встановленими зокрема, Постановами № 251, 127, 118, 168, 185 та 209. При цьому, до пенсії призначеної відповідно до Закону № 1058 за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2019 року (постанова № 251), що надійшли до 31 грудня 2020 року (постанова № 127), до 31 грудня 2021 року (постанова № 118), до 31 грудня 2022 року (постанова № 168) та до 31 грудня 2023 року (постанова № 185) включно, які не підвищуються згідно з Порядком № 124 з 1 березня 2021 року (постанова № 127), з 1 березня 2022 року (постанова № 118), з 1 березня 2023 року (постанова № 168), з 1 березня 2024 року (постанова № 185) та відповідно з 1 березня 2025 року (постанова № 209), установлено відповідну доплату.

При цьому, положення Закону № 1058 та Порядку № 124 прямо визначають, що індексації підлягають пенсії кожного року з 01 березня. Положення Порядку № 124 та Постанов № 251, 127, 118, 168, 185 та 209 не визначають, що відповідні коефіцієнти застосуються виключно до середньої заробітної плати за 2014-2016 роки (станом на 1 жовтня 2017 року). При цьому, пенсія позивача підлягає індексації з огляду на положення пунктів 2 та 3 Порядку № 124.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами пенсійної справи, що при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком у 2022 році для її обчислення застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2019– 2021 роки) у розмірі 10 846,37 грн. Вказаний базовий показник є індивідуальною розрахунковою величиною, яка, згідно з нормами чинного законодавства, підлягає щорічній індексації.

Проте, як свідчать розрахунки пенсійного органу, під час проведення щорічних масових індексацій у 2023– 2026 роках відповідач протиправно не застосовував до базового показника позивачки загальновстановлені коефіцієнти збільшення (1,197 — у 2023 році, 1,0796 — у 2024 році, 1,115 — у 2025 році, 1,121 — у 2026 році). Натомість Головне управління ПФУ у Львівській області керувалося положеннями постанов КМУ № 168, 185, 209 та 236, які штучно виокремлювали пенсії, призначені у 2022 році, в окрему категорію. Внаслідок цього у 2023 та 2024 роках позивачці виплачувалася лише фіксована доплата у розмірі 100 грн, а у 2025 та 2026 роках до її заробітку були застосовані занижені (понижуючі) коефіцієнти — 1,046 та 1,061 відповідно.

Запровадження Урядом диференційованого підходу до визначення коефіцієнтів індексації залежно від року призначення пенсії створює ситуацію необґрунтованої нерівності між пенсіонерами. Принцип рівності та недопустимості дискримінації, закріплений у статті 24 Конституції України, передбачає, що особи, які перебувають у подібних правових обставинах, повинні мати однаковий рівень правового захисту. Оскільки інфляційні процеси в державі впливають на всіх громадян рівною мірою, застосування до позивача меншого коефіцієнта (1,046 чи 1,061) порівняно із загальним коефіцієнтом (1,115 чи 1,121) є актом дискримінації за ознакою часу призначення виплат, що не має об`єктивного та розумного обґрунтування.

Суд констатує наявність правової колізії між нормою Закону (частина друга статті 42 Закону № 1058-IV) та підзаконними актами Уряду (окремими пунктами постанов КМУ № 168, 185, 209, 236). Закон вимагає щорічно збільшувати показник заробітної плати на єдиний коефіцієнт, що відповідає макроекономічним показникам інфляції та росту зарплат. Делегувавши Кабінету Міністрів України право визначати «розмір та порядок» збільшення, законодавець не наділяв Уряд повноваженнями диференціювати, звужувати або зменшувати коефіцієнти індексації залежно від року виходу особи на пенсію. Запровадження понижуючих коефіцієнтів та фіксованих доплат є втручанням у саму суть соціального права та нівелює мету індексації.

Вирішуючи вказану колізію, суд застосовує приписи частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), згідно з якими у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України чи іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Зважаючи на те, що Закон № 1058-IV в ієрархії нормативно-правових актів має безумовну перевагу над постановами Кабінету Міністрів України, пріоритетному застосуванню підлягає саме норма Закону, яка вимагає індексувати заробітну плату позивачки на загальних підставах (на загальні коефіцієнти).

Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів. Суд, виконуючи свою активну роль у публічно-правовому спорі, вживає всі передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування обставин справи, з метою ефективного захисту прав та інтересів особи від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд, згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України, враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд бере до уваги обов`язковий правовий висновок Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 квітня 2025 року у справі № 200/5836/24, а також висновки, викладені у постанові ВС від 04 грудня 2025 року у справі № 440/6585/25.

Суд наголошує, що згідно зі сталою практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, у справах "Гайгузус проти Австрії", "Кечко проти України"), право на соціальні виплати, включаючи пенсію, є майновим правом у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно, будь-яке втручання держави у це право, зокрема шляхом штучного заниження бази індексації або застосування понижуючих коефіцієнтів, які не передбачені законом, має бути законним, переслідувати легітимну мету та бути пропорційним.

Встановлена у цій справі підміна об`єкта індексації призводить до порушення справедливого балансу між інтересами держави та фундаментальним правом особи на належне соціальне забезпечення.

Верховний Суд постановив, що застосування обмежуючих (понижуючих) коефіцієнтів індексації або заміна її фіксованими доплатами замість застосування загальних коефіцієнтів суперечить вимогам Закону та є протиправним.

Досліджуючи питання дотримання процесуальних строків, суд керується статтею 122 КАС України. У поданому позові ОСОБА_1 не заявляє вимог про стягнення заборгованості за минулі періоди, а просить поновити її порушені права з 02 березня 2026 року — дати звернення з відповідною вимогою до органу ПФУ. Оскільки індексація пенсії є триваючим, динамічним процесом і здійснюється наростаючим підсумком, послідовне математичне застосування всіх історичних загальних коефіцієнтів до правильної бази (10 846,37 грн) є єдиним алгоритмом для законного обчислення розміру пенсії на поточну дату. З огляду на щомісячний характер недоотримання коштів, строк звернення до суду позивачкою не пропущено.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень безумовний обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Головне управління ПФУ у Львівській області не довело правомірності своїх дій та не обґрунтувало законність застосування понижуючих коефіцієнтів всупереч прямим вимогам статті 42 Закону № 1058-IV.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови в індексації пенсії позивачки із застосуванням загальновстановлених коефіцієнтів є протиправними.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Належним, достатнім та ефективним способом захисту в цій справі є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з 02 березня 2026 року із застосуванням правильного базового показника (10 846,37 грн) та його послідовним множенням на всі встановлені законодавством загальні коефіцієнти збільшення (1,197; 1,0796; 1,115; 1,121).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується частиною першою статті 139 КАС України. Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, всі судові витрати, понесені позивачем, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Відтак, сплачений ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 065,00 грн підлягає відшкодуванню у повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 6, 7, 9, 72-77, 90, 122, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд —

у х в а л и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням загальних коефіцієнтів збільшення (1,197; 1,0796; 1,115; 1,121) до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення її пенсії (у розмірі 10 846,37 грн).

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) здійснити з 02 березня 2026 року індексацію пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 10846,37 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121 з урахуванням виплачених сум.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1065 (одна тисяча шістдесят п`ять) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 13 травня 2026 року.

Суддя Коморний О.І.