Рішення від 13 травня 2026 р. у справі №320/12707/26 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2026 року справа №320/12707/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Сквира) про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Сквира) в якому просить суд:

1. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Сквира) щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про визнання ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за ст. 26 б, 31 б, наказу Міністерства оборони України № 2-1994 року.

2. Визнати незаконним рішення про взяття на військовий облік ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) НОМЕР_2 , звання: Рядовий, Категорія обліку: військовозобов`язаний Бухгалтерського обліку, Бухгалтер, номер в реєстрі «Оберіг»: НОМЕР_3 .

3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів "Оберіг" відомості про визнання ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за ст. 26 б, 31 б, наказу Міністерства оборони України № 2-1994 року.

Станом на 14.05.2026 року від відповідача відзиву не надходило. Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши обставини справи та оцінивши доводи позивача суд зазначає наступне.

Позивач до 24 лютого 2022 року та на дату подання цього позову перебуває за кордоном.

Перед видачою закордонного паспорта, у ході звернення до ДП «Документ», працівниками останнього було повідомлено про необхідність завантажити мобільний застосунок «Резерв+». За результатами проходження верифікації в даному застосунку позивачем було виявлено, що він прирівняний до військовозобов`язаного, ВОС: НОМЕР_4 , звання: Рядовий, Категорія обліку: військовозобов`язаний Бухгалтерського обліку, ІНФОРМАЦІЯ_3 , номер в реєстрі « ІНФОРМАЦІЯ_4 »: НОМЕР_3 .

Звертаємо увагу, що відповідно до відомостей «Учетно-послужная карточка к военному билету ОСОБА_1 », а саме Розділу II, пункту 17 «Назначение и перемещения по службе» зазначено, що позивач не служив, а 09 квітня 1998 року призовною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 визнаний непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку за ст. 26 б, 31 б, наказу МО України № 2-1994 року Сквирський райвійськом полковник Білик.

На якій правовій підставі ІНФОРМАЦІЯ_6 (як правонаступник Сквирського РВК) відніс позивача до категорії військовозобов`язаних – останньому не відомо.

Крім викладеного, за змістом відомостей з електронного військово-облікового документу в додатку «Резерв+», а також дзвінків від ГУ НП в Київській області – позивач виявив що перебуває у так званому розшуку за внутрішньою системою обміну даних Національної поліції України – ІПНП. Даний «розшук» так само підтверджується відповідною відміткою у додатку.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України Про військовий обов`язок і військову службу від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII, у редакції на дату виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає дотримання правил військового обліку (ч. 3 ст. 1 Закону №2232-XII).

Відповідно до частини 3 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За приписами частини 8 статті 2 Закону №2232-XII виконання військового обов`язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов`язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов`язків військової служби в особливий період.

Згідно з частинами 1, 3 та 4 статті 33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.

Відповідно до частини 5 статті 33 Закону №2232-XII військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі положення №154).

Відповідно до пункту 1 вказаного Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

За змістом положень пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам, розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Таким чином, з аналізу наведених вище правових норм до завдань територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки серед іншого належить ведення військового обліку військовозобов`язаних та розгляд звернень громадян, у тому числі і з цих питань.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі Порядок №1487), визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема:

організовують та ведуть військовий облік на території адміністративнотериторіальної одиниці;

здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів;

проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;

виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно із пунктом 81 Порядку №1487 на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2).

При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військовооблікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі -призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначені в Закону України "Про

Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" від 16.03.2017 №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII).

Статтею 1 Закону №1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційнокомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону №1951-VIII держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

Згідно із частиною 1 статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 2 частини 1 статті 9 Закону №1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Зі змісту наведених норм слідує, що відповідач є органом ведення Реєстру. Тобто відповідач наділений повноваженнями забезпечення актуалізації бази даних Реєстру.

Відповідно до пункту 8 Порядку оформлення (створення) та видачі військовооблікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559 (далі - Порядок №559, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин), військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (за наявності): 1) прізвище; 2) власне ім`я (усі власні імена); 3) по батькові (за наявності); 4) дата народження; 5) реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті); 6) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку; 8) відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов`язаних та резервістів; 9) військове звання (для військовозобов`язаних та резервістів); 10) військово-облікова спеціальність для військовозобов`язаних та резервістів; 11) відомості про виконання військового обов`язку (категорія обліку); 12) відомості про перебування на військовому обліку (найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якому громадянин перебуває або знятий (виключений) з військового обліку, та підстава зняття (виключення) з військового обліку); 13) відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення; 14) адреса місця проживання; 15) номери засобів зв`язку; 16) адреси електронної пошти (за наявності); 17) дата і час оновлення облікових даних призовником, військовозобов`язаним та резервістом; 18) дата і час формування військово-облікового документа в електронній формі.

Згідно з абзацом 5 пункту 7 Порядку №559, у разі коли відомості, зазначені у підпунктах 1-5, 8, 11-13 пункту 8 цього Порядку, на момент зчитування не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військово-обліковий документ в електронній формі вважається недійсним.

Пунктом 4 Порядку №559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви. Аналіз наведених норм свідчить про те, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними особами за ведення Реєстру до обов`язку яких належить, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних військовозобов`язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов`язаними.

Як зазначено позивачем вище, 09 квітня 1998 року призовною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку за ст. 26 б, 31 б, наказу МО України № 2-1994 року Сквирський райвійськом полковник Білик, про що внесено запис до «Учетно-послужная карточка к военному билету ОСОБА_1 », а саме до Розділу II, пункту 17 «Назначение и перемещения по службе».

Частиною 1 статті 15 Закону №2232-XII було встановлено, на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров`я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 25-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу (далі - громадяни призовного віку).

Частиною 9 статті 14 Закону №2232-XII на той час було установлено, що на районні (міські) комісії з питань приписки покладаються, серед іншого, зняття з військового обліку призовників та взяття на військовий облік військовозобов`язаних громадян, яких за станом здоров`я визнано непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час; виключення з військового обліку громадян, яких за станом здоров`я визнано непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Наказом Міністерства оборони України 14.08.2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі - Положення №402, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення №402 передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Відповідно до пункту 1.2 Положення №402 військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти).

Пунктом 2.1. глави 2 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК). Дані про тих, хто пройшов медичний огляд (прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, військове звання, військова частина, місяць та рік призову на військову службу тощо), діагноз та постанова ВЛК про ступінь придатності до військової служби та про причинний зв`язок записуються в Книгу протоколів засідань ВЛК (ЛЛК).

Книга протоколів засідань військово-лікарської комісії ведеться у всіх ВЛК секретарями цих комісій. Протоколи засідань ВЛК підписуються головою, членами комісії (не менше двох), які брали участь у засіданні, та секретарем комісії у день засідання комісії (п. 22.1-22.2 глави 22 розділу ІІ Положення №402).

Пунктом 1.1 глави 1 розділу II Положення №402 визначено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

За приписами пунктів 2.1, 2.7 глави 2 розділу II Положення №402 організація медичного огляду призовників і допризовників покладається на районні (міські) комісії з питань приписки і районні (міські) призовні комісії, в областях - на обласні призовні комісії та призовні комісії Автономної Республіки Крим і міста Києва.

Під час огляду призовників лікарі визначають стан їх здоров`я та ступінь придатності до військової служби. При цьому враховуються характер захворювання або фізичної вади, ступінь їх розвитку, функціональних порушень, а також освіта, спеціальність, фактична працездатність оглянутого та вимоги, які ставить військова служба до стану здоров`я у тому чи іншому виді Збройних Сил України, роді військ.

Згідно з пунктом 2.9 глави 2 розділу II Положення №402 лікар виносить одну з таких постанов:

а) придатний до військової служби за графами ТДВ "А" 1-11;

б) тимчасово непридатний до військової служби. Потребує лікування (динамічного спостереження) на термін до ___ (указати дату);

в) підлягає направленню на додаткове медичне обстеження та повторний медичний огляд;

г) непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час;

ґ) непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

Як вже зазначено позивачем вище, «Учетно-послужная карточка к военному билету ОСОБА_1 », а саме Розділ II, пункту 17 «Назначение и перемещения по службе» - підтверджується, що медичною комісією прийнято рішення про визнання його непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку. Однак станом на 09 квітня 1998 року (на дату винесення такого рішення), акти законодавства не передбачали додаткового формулювання «визнання непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку» а лише передбачало визнання непридатним зі зняттям з військового обліку (зокрема Закон України "Про загальний військовий обов`язок і військову службу" № 2232-XII від у редакції від 09 квітня 1998 року; Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 1992 року № 170 та Наказу Міністерства оборони України № 2-1994 року).

Позивач зауважує, що ані доказів спростування рішення призовної комісії 09 квітня 1998 року, ані відомостей щодо проведення перевірки компетентними органами правомірності його прийняття, або доказів скасування, відповідачем не надано оскільки такого рішення не виносилось.

Також, відповідачем не надано будь-яких доказів, що встановлений 09 квітня 1998 результаті медичного огляду позивача діагноз не був підставою для визнання його непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку.

Таким чином, з урахуванням рішення призовної комісії 09 квітня 1998 року ІНФОРМАЦІЯ_7 про визнання відповідача непридатним до військової служби підлягав виключенню з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби.

При цьому, з аналізу наведених вище положень законодавства, чинного на момент прийняття рішення про непридатність позивача до військового служби вбачається, що поняття "знятий з військового обліку" не є тотожним поняттю "виключений з військового обліку".

Так, статтею 37 Закону №2232-XII (на час звернення позивача із заявою про виправлення помилки та внесення відомостей до реєстру) передбачено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військовооблікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Отже, підстава "визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку" була виключена з переліку таких, згідно з якими відбувалось виключення з військового обліку.

Проте в чинній редакції міститься підстава виключення з військового обліку як "визнані непридатними до військової служби". Відтак, з урахуванням останніх змін законодавства, позивач так самопідлягає виключенню з військового обліку.

З урахуванням наведеного, у суду наявні всі підстави для підтвердження доводів позивача про те, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відсутня актуальна інформація щодо визнання позивача непридатним до військової служби та виключення з військового обліку за станом здоров`я. Поряд з цим, саме відповідач є органом ведення Реєстру, тобто наділений повноваженнями забезпечення актуалізації бази даних Реєстру.

Як визначено пунктом 4 Порядку №559 виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру військовозобов`язаних, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.

У разі невідповідності відомостей, зазначених у військовому квитку відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку у паперовій формі або в електронній формі.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, до компетенції та обов`язків якого належить внесення змін до персональних та службових даних військовозобов`язаних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, після отримання від позивача заяви та документів, повинен був внести зміни до Реєстру.

Натомість, за наслідком скерованого звернення позивача відповідачем (станом на дату звернення із даним позовом) відповіді не надано.

Порядком №559 не передбачено вимоги повторного проходження військово-лікарської комісії задля перегляду придатності до військової служби, яка раніше була встановлена відповідною ВЛК.

Отже, позивач дійшов висновку, що відповідач не надав оцінку документам позивача, які були додані ним до заяви не вчинив дій щодо внесення відомостей до Реєстру про стан здоров`я позивача відповідно до відомостей з його військовооблікового документа.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Разом з цим, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, вихід за межі позовних вимог можливий, але повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, на захист яких поданий позов.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З наведених положень законодавства вбачається, що питання факту сторонами доводяться на засадах рівності, в той час як при вирішенні питання права в частині правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень саме останній доводить правомірність своєї бездіяльності.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, позивач вбачає обґрунтованість заявлених позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України до судових витрат належить судовий збір. Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3633,60 грн, що підтверджується відповідною квитанцією.

Статтею 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Сквира) щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про визнання ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за ст. 26 б, 31 б, наказу Міністерства оборони України № 2-1994 року.

3. Визнати незаконним рішення про взяття на військовий облік ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) НОМЕР_2 , звання: Рядовий, Категорія обліку: військовозобов`язаний Бухгалтерського обліку, Бухгалтер, номер в реєстрі «Оберіг»: НОМЕР_3 .

4. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів "Оберіг" відомості про визнання ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за ст. 26 б, 31 б, наказу Міністерства оборони України № 2-1994 року.

5. Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (Сквира) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3633 (три тисячі шістьсот тридцять три) гривні 60 (шістдесят) копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Терлецька О.О.