Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №369/22708/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/22708/25

Провадження № 2-а/369/144/26

РІШЕННЯ

Іменем України

13.05.2026 року м.Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

cудді Хацько Н.О.,

за участі секретаря Дубицької М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про скасування постанови № 1730/1 про притягнення до адміністративної відповідальності від 20 травня 2025 року та постанови № 1730/1 про притягнення до адміністративної відповідальності від 12 серпня 2025 року,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, згідно якого просить постанову № 1730/1 від 20 травня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП України та постанову № 1730/1 від 12 серпня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП України – скасувати.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 КУпАП № 1730 від 16 травня 2025 року вбачається, що він не з`явився за викликом по повістці № 3165847, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а відтак вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, вчинено в особливий період. 20 травня 2025 року постановою про накладення адміністративного стягнення № 1730/1 його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що він не з`явився за викликом по повістці № 3165847, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а відтак вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, вчинене в особливий період. В подальшому йому стало відомо про наявність виконавчого провадження № 79249359 з примусового виконання постанови № 1730/1 від 12 серпня 2025 року, яка прийнята ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі змісту якої також вбачається, що він не з`явився за викликом по повістці № 3165847, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а відтак вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Вказав, що погодитися з такими постановами неможливо, оскільки відомості вказані в них як підстав для притягнення до адміністративної відповідальності є такими, що не відповідають дійсності та є надуманими з метою безпідставного покарання громадянина з дії, які він не вчиняв. Крім того, постанова № 1730/1 від 20.05.2025 не містить ні відмітки про направлення копії даної постанови, ні відмітки про вручення особисто, ні дати направлення на примусове виконання. В мотивувальній частині даної постанови вказано, що не з`явившись за повісткою № 3165847 він вчинив адміністративне правопорушення, що передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП. При цьому доказів того, що він притягувався протягом року до адміністративної відповідальності, що передбачена ч. 1 ст. 210-1 КУпАП матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять. Також матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів про направлення йому повістки про виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в якому він перебуває на військовому обліку. Крім того, з виконавчого провадження, вбачається, що підставою для відкриття ВП № 79249359 була постанова про накладення адміністративного стягнення № 1730/1 від 12 серпня 2025 року, зі змісту якої його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. При цьому, в мотивувальній частині даної постанови вказано, що не з`явився за повісткою № 3165847 він вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП. Таким чином, обидві постанови стосуються ніби то неявки його за однією і тією ж повісткою № 3165847, яку він не отримував. Крім того, постанова від 20 травня 2025 року не містить доказів того, що ним правопорушення вчинено вдруге протягом року, а постанова від 12 серпня 2025 року не містить доказів отримання повістки про яку в ній зазначено. Відповідно вказані обставини взагалі виключають наявність в його діях вчинення адміністративного правопорушення, що передбачене ст.. 210-1 КУпАП, а тому постанови є незаконними та підлягає скасуванню.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11.12.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій просить суд слухати справу у його відсутність.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановлено цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Судом встановлено, що 16.05.2025 року офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_1 старшим лейтенантом ОСОБА_2 було складено протокол № 1730 про те, що ОСОБА_1 не з`явився за викликом по повістці №3165847, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а відтак вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 210-1 КУпАП, вчинено в особливий період, частина 3. У вказаному протоколі також було повідомлено про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться 20.05.2025 року о 15-00 год. в ІНФОРМАЦІЯ_3 .

20 травня 2025 року за результатами розгляду адміністративної справи тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_3 у справі про адміністративне правопорушення було винесено постанову № 1730/1 якою встановлено, що ОСОБА_1 не з`явився за викликом по повістці № 3165847, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а відтак вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 210-1 КУпАП, вчинене в особливий період, частина 2, в зв`язку з чим вирішено визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП, та накласти стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.

12 серпня 2025 року тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_3 у справі про адміністративне правопорушення було винесено постанову № 1730/1 якою встановлено, що ОСОБА_1 не з`явився за викликом по повістці № 3165847, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а відтак вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 210-1 КУпАП, вчинене в особливий період, частина 2, в зв`язку з чим вирішено визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накласти стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Відповідно до постанови ВП № 79249359 старшим державним виконавцем Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мурзою Ю.О. відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови № 1730/1 від 12.08.2025, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно ОСОБА_1 про стягнення у справах про адміністративні правопорушення (крім безпеки дорожнього руху) 34000,00 грн.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 210-1 КУпАП встановлена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, відповідно до якої в редакції на час виникнення спірних правовідносин:

Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.1 ст.210-1 КУпАП).

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.2 ст.210-1 КУпАП).

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.3 ст.210-1 КУпАП).

При цьому, відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються: прізвище, ім`я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку; мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; місце, день і час явки за викликом; підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку; реєстраційний номер повістки; роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.

Для громадян, які самостійно прибули до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та підлягають направленню на навчання (підготовку) у зв`язку з призовом на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, час явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки встановлюється протягом двох місяців з дня проходження військово-лікарської комісії.

Під час вручення повістки представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки на вимогу громадянина, якому вручається повістка, зобов`язані назвати свої прізвища, ім`я та по батькові, посади, а також пред`явити службові посвідчення.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.

Згідно з вимогами статті 254 Кодексу України про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 - 10 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.

Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними Служби зовнішньої розвідки України), якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.

У випадках, передбачених частинами шостою і сьомою цієї статті, уповноважені посадові особи після отримання підтвердних документів про отримання особою виклику або відповідної заяви виносять постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення. Положення цієї частини не застосовуються у разі притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованих за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), а також правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч.2 ст. 77 КАС України).

Згідно з ч.2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідачами до суду не надіслано будь-яких заперечень, які могли б спростовувати твердження позивача, що наведені у заяві про скасування постанов про адміністративне правопорушення, а з протоколу та постанов про адміністративне правопорушення не вдається встановити, що ОСОБА_1 дійсно був оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці № 3165847.

Відтак, судом не встановлені обставини щодо вручення повістки позивачу, оскільки в матеріалах справи відсутня як сама повістка так і докази її направлення позивачу.

Таким чином, оскільки судом не встановлені обставини щодо вручення ОСОБА_1 повістки № 3165847 про його виклик, суд дійшов висновку про те, що позивач не був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, зі змісту протоколу № 1730 від 16.05.2025 встановлено, що ОСОБА_1 не з`явився за викликом по повістці № 3165847, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а відтак вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 210-1 КУпАП, вчинено в особливий період.

Тобто, протокол про адміністративне правопорушення, який є підставою для розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, не містить дати вчинення адміністративного правопорушення, а саме дату нез`явлення позивача по повістці, що в свою чергу, не дає можливості визначити строки притягнення до адміністративної відповідальності. Крім того, в протоколі не зазначено мету виклику позивача до ТЦК та СП, а також в порушення вимог ст. 283 КУпАП відвідачем не зазначено місце вчинення правопорушення.

Також, суд звертає увагу, що оскаржувана постанова № 1730/1 від 20 травня 2025 року містить вказівку про накладення на позивача адміністративного стягнення за порушення ст. 210-1 КУпАП, однак в постанові не вказана частина відповідної статті, а лише в мотивувальній частині постанови зазначено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, що передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.

Разом з тим, відповідачем не надано доказів щодо притягнення позивача протягом року до адміністративної відповідальності, що передбачена ч. 1 ст. 210-1 КУпАП.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, всупереч положенням ч. 2 ст. 77 КАС України, не надано суду безспірних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача ним виконані вимоги КУпАП, у зв`язку з чим оскаржувані постанови відповідачем прийняті не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для їх скасування.

Згідно з п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що постанови про адміністративне правопорушення № 1730/1 від 20 травня 2025 року та № 1730/1 від 12 серпня 2025 року відносно позивача підлягає скасуванню, а справи про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 КУпАП та ч. 3 ст. 210-1 КУпАП підлягають закриттю.

При таких обставинах, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням викладеного, зважаючи на задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність стягнення на користь позивача судового збору, сплаченого ним за подання позовної заяви до суду, за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1211 грн. 20 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. 5-7, 77, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про скасування постанови № 1730/1 про притягнення до адміністративної відповідальності від 20 травня 2025 року та постанови № 1730/1 про притягнення до адміністративної відповідальності від 12 серпня 2025 року - задовольнити.

Скасувати постанову № 1730/1 від 20 травня 2025 року, складену тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_4 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу у розмірі 17000 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Скасувати постанову № 1730/1 від 12 серпня 2025 року, складену тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_4 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу у розмірі 17000 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 60 копійок.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 13.05.2026 року.

Суддя Наталя Хацько