Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №362/1716/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/1716/26

Провадження № 1-кп/362/441/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої – судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у місті Василькові Київської області клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні №12025111230001988, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.11.2025, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Київ, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, офіційно непрацевлаштованого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України (далі – КК України),

ВСТАНОВИВ:

До Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні.

Кримінальне провадження відповідно до вимог частини першої статті 32 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) підсудне Васильківському міськрайонному суду Київської області.

З обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України, за таких обставин.

12 листопада 2025 року, близько 17 години 25 хвилин, водій ОСОБА_5 , керуючи технічно справним автомобілем марки "HYUNDAI SANTA FE", реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись проїзною частиною проспекту Київський шлях в місті Васильків Київської області в напрямку від міста Києва до центру міста Васильків, навпроти будівлі № 87/1, в крайній правій смузі, в порушення вимог підпункту "б" пункту 2.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 та введених в дію з 01 січня 2002 року (далі – Правила дорожнього руху), згідно з якими "для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, реагувати на її зміну", не був уважний під час керування транспортним засобом, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, внаслідок чого своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху та в порушення вимог пункту 18.1 Правил дорожнього руху, згідно з яким "водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека", заздалегідь маючи можливість виявити небезпеку для руху, яку йому становила пішохід ОСОБА_4 , яка перетинала проїзну частину проспекту Київський шлях, рухаючись справа наліво відносно напрямку руху автомобіля в межах пішохідного переходу, визначеного дорожніми знаками 5.38.1 та 5.38.2 "Пішохідний перехід" та дорожньою розміткою 1.14.2 "зебра" Правил дорожнього руху, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, в результаті чого допустив наїзд керованого ним транспортного засобу на пішохода ОСОБА_4 .

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому латерального виростка лівої великогомілкової кістки зі зміщенням. Виявлене тілесне ушкодження за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за критерієм розладу здоров`я понад 21 день за звичайного перебігу.

Грубе порушення водієм ОСОБА_5 вимог пункту 18.1 Правил дорожнього руху перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення потерпілому середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковано за частиною першою статті 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі статті 46 КК України у зв`язку з його примиренням з потерпілою та закриття даного кримінального провадження.

Обвинуваченому було роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності, яка не належить до числа реабілітуючих, і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, на що обвинувачений ОСОБА_5 повідомив, що суть обвинувачення йому зрозуміла, проти звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючої підстави він не заперечує, та надав згоду на закриття кримінального провадження.

Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні повідомила суду про те, що вона не заперечує проти звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі статті 46 КК України у зв`язку з примиренням винного з потерпілим, запевнила суд, що з обвинуваченим вона примирилась добровільно, жодних претензій до нього не має, завдана шкода ним відшкодована.

Прокурор у судовому засіданні підтримала клопотання обвинуваченого, не вбачала перешкод у його задоволенні, оскільки наявні всі підстави, передбачені статтею 46 КК України, – обвинувачений ОСОБА_5 вперше вчинив необережний нетяжкий злочин, примирився з потерпілою та відшкодував останній завдану шкоду. Просила долучити до матеріалів справи відомості, що стосуються особи обвинуваченого, письмові документи на підтвердження речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, вважає, що клопотання обвинуваченого підлягає задоволенню, виходячи з такого.

За правилами частини четвертої статті 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5 – 8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 КПК України.

Так, пунктом 1 частини другої статті 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

При цьому в межах підготовчого провадження (глава 27 КПК України) суд не перевіряє фактичні обставини скоєння кримінального правопорушення шляхом дослідження доказів, а лише може перевірити наявність підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Частиною першою статті 285 КПК України встановлено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з частиною третьою статті 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

За змістом статті 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Приписами статті 46 КК України передбачено, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Так, кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 286 КК України, відповідно до статей 12, 25 КК України є нетяжким злочином з необережною формою вини, не належить до числа корупційних чи пов`язаних з корупцією кримінальних правопорушень згідно з приміткою до статті 45 КК України.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 раніше не судимий (довідка щодо судимості додана прокурором). Під час керування транспортним засобом ОСОБА_5 не перебував у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що підтверджено висновком КНП "Васильківська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Васильківської міської ради щодо результатів медичного огляду ОСОБА_5 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.11.2025 № 663.

На підставі усних пояснень обвинуваченого та потерпілої, а також нотаріально посвідченої письмової заяви потерпілої, наданої суду обвинуваченим, судом встановлено, що обвинувачений та потерпіла досягли примирення між собою, заподіяна потерпілій шкода повністю відшкодована обвинуваченим, претензій до обвинуваченого потерпіла не має та бажає, щоб суд звільнив його від кримінальної відповідальності та закрив кримінальне провадження.

Таким чином, враховуючи наявність у кримінальному провадженні підстав, передбачених статтею 46 КК України, а також волевиявлення обвинуваченого та потерпілої, які бажають закриття кримінального провадження, ОСОБА_5 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження за його обвинуваченням підлягає закриттю.

При вирішенні питання процесуальних витрат відповідно до положень статті 124 КПК України суд враховує правову позицію Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 29.09.2021 (справа №342/1560/20, провадження №51-2331км17), де зазначено, що процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані з розслідуванням кримінального провадження, у разі закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, покладаються на особу, яка обвинувачується у вчинені злочину.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався, цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлявся.

Долю речових доказів слід вирішити у порядку статті 100 КПК України.

При цьому обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні повідомив, що автомобіль марки "HYUNDAI SANTA FE", реєстраційний номер НОМЕР_1 , який є речовим доказом у кримінальному провадження, йому як власнику повернуто.

Керуючись статтями 12, 25, 44, 46 КК України, статтями 100, 124, 126, 284-286, 288, 369-372, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання обвинуваченого задовольнити.

2. Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 286 КК України, на підставі статті 46 КК України у зв`язку з примиренням винного із потерпілим.

3. Закрити кримінальне провадження № 12025111230001988, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.11.2025, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України.

4. Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні в розмірі 8022 (вісім тисяч двадцять дві) гривні 60 копійок.

5. Речовий доказ у кримінальному провадженні – автомобіль марки "HYUNDAI SANTA FE", реєстраційний номер НОМЕР_1 , який повернуто ОСОБА_5 , – після набрання ухвалою законної сили залишити в його розпорядженні.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1