Постанова від 07 травня 2026 р. у справі №695/526/26 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08 травня 2026 рокуСправа №: 695/526/26

Номер провадження 3/695/457/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2026 рокум. Золотоноша

Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Середа Л.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли із Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №Ц/ЧК/1150/441/П/ПТ від 06.02.2026 ОСОБА_1 будучи обраним сільським головою Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області допустив порушення законодавства про працю, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 41 КУпАП за наступних обставин:

1) Відповідно до умов п.п.6.1.9 Розділу 6 «Оплата праці» Колективного договору на 2024-2028 роки начальнику відділу «ЦНАП» ОСОБА_2 за період з 01.08.2024 по 31.12.2025 не проведено нарахування та виплату доплати за виконання тимчасово відсутнього працівника, чим порушено вимоги ч.1 ст.10 ЗУ № 2136 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»;

2) ОСОБА_2 за період з 13.02.2025 по 31.12.2025 не проведено нарахування та виплату доплати за виконання обов`язків державного реєстратора відділу «ЦНАП Виконавчого комітету Гельмязівської сільської ради», чим порушено вимоги ч.1 ст.10 ЗУ № 2136 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»;

3) Відповідно до умов п.3.6 Положення про преміювання, встановлення надбавок та надання матеріальної допомоги працівникам виконавчого комітету Гельмязівської сільської ради на період 2022-2025 за відсутності подання першого заступника голови та відсутності винесення догани або дисциплінарного стягнення за період з березня 2025 по грудень 2025 року не проведено нарахування та виплату щомісячної премії та надбавки за високі досягнення у праці начальнику служби у справах дітей ОСОБА_3 та за період березень 2025, травень-грудень 2025 начальнику відділу «ЦНАП» ОСОБА_2 , чим порушено вимоги ч.1 ст.10 ЗУ № 2136 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»;

4) Відповідно до умов п.п.6.1.9 розділу 6 «Оплата праці» Колективного договору на 2024-2028 роки начальнику відділу «ЦНАП» ОСОБА_2 за період з 05.02.2025 по 19.02.2025 та за період з 04.07.2025 по 17.07.2025 не проведено нарахування та виплату за виконання тимчасово відсутнього працівника, чим порушено вимоги ч.1 ст.10 ЗУ № 2136 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Під час розгляду матеріалів справи захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 — адвокат Сизько Д.Б. просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях останнього події і складу адміністративного правопорушення з підстав, які вказані у письмовій заяві, отриманої судом 20.04.2026р.

Згідно письмової заяви про закриття провадження у справі захисник ОСОБА_1 заперечує склад правопорушення, наголошуючи на відсутності об`єктивної та суб`єктивної сторін інкримінованих діянь. Свої доводи захисник обґрунтовує тим, що доплати за виконання обов`язків тимчасово відсутніх працівників згідно з Постановою КМУ № 268 є правом, а не обов`язком керівника, що в умовах дефіциту місцевого бюджету через воєнний стан виключає протиправність дій. Щодо невиплати премій, захисник вказує на недопустимість доказів, оскільки інспектор посилався на недіючу редакцію Положення про преміювання, а також на відсутність правових підстав для заохочення працівника ( ОСОБА_2 ) через систематичне блокування їй доступу до державних реєстрів Міністерством юстиції, що унеможливлювало виконання нею посадових обов`язків. За таких обставин та на підставі ст. 251 КУпАП щодо обов`язку доказування, сторона захисту вимагає закриття провадження у зв`язку з відсутністю події та складу адмінправопорушення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності суд приходить до наступних висновків.

Суд зобов`язаний виконувати завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення, передбачені ст. 1 КУпАП, у якої зазначено, що завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з вимогами ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 ст. 41 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України "Про звернення громадян", або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю.

Диспозиція ч. 1 ст. 41 КУпАП є бланкетною, тобто вона не містить конкретних правил поведінки, а лише відсилає до інших нормативно-правових актів, що регулюють законодавство про працю.

Це покладає на особу, яка складала протокол, обов`язок чітко встановити та довести порушення конкретної норми матеріального права, яка й наповнює змістом склад адмінправопорушення.

Як вбачається з протоколу від 06.02.2026 № Ц/ЧК/1150/441/П/ПТ, об`єктивна сторона інкримінованого ОСОБА_1 діяння, полягає виключно у порушенні вимог ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Згідно ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Разом з тим, згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При цьому суд повинен дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адмінправопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту. Досліджуючи всі наявні докази суддя надає їм об`єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та ступеню підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушення.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.

Конституційний Суд України (далі - КСУ) зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу (абз. 1-3 п. 4 рішення ВП КСУ у справі за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК від 26.02.2019 № 1-р/2019).

Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно вказаної позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Оцінивши додані до матеріалів справи докази у їх сукупності суд приходить до переконання, що зібраними та дослідженими матеріалами справи вина ОСОБА_1 у порушенні вимоги законодавства про працю не доведена, а тому в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 41 КУпАП виходячи з наступного.

За змістом Протоколу про адміністративне правопорушення від 06.02.2026 № Ц/ЧК/1150/441/П/ПТ, за результатами проведеної перевірки Гельмязівської сільської ради контролюючим органом було зафіксовано чотири епізоди, які кваліфіковані як порушення вимог ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», а саме:

Епізод №1: стосується не проведення нарахування та виплати доплати ОСОБА_2 за виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника (період з 01.08.2024 по 31.12.2025).

Як вбачається з диспозиції ч. 1 ст. 41 КУпАП, відповідальність настає за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати. Оскільки вказана норма є бланкетною, суд звертається до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 (далі — Постанова № 268) та локального нормативного акта — Положення про преміювання, встановлення набавок до заробітної плати та надання матеріальної допомоги працівникам виконавчого комітету Гельмязівської сільської ради на 2022-2025 роки, в редакції з урахуванням змін, що були внесені рішенням Гельмязівської сільської ради від 27.04.2023 року за №34-13/VIII (далі — Положення), якими врегульовано умови оплати праці у даному органі.

Відповідно до абз. «г» п.п. 1 п. 2 Постанови № 268 та п. 5.9 Положення, керівникам органів місцевого самоврядування надано право установлювати спеціалістам і службовцям доплату за виконання обов`язків тимчасово відсутніх працівників у розмірі до 50 відсотків посадового окладу. Використання законодавцем конструкції «надати право» свідчить про наявність у сільського голови повноважень діяти на власний розсуд, виходячи з виробничої необхідності та фінансових можливостей установи.

Згідно з п. 2.1 та п. 3.1 Положення, встановлення будь-яких доплат та надбавок здійснюється виключно у межах затвердженого фонду оплати праці. В умовах дії правового режиму воєнного стану, що характеризується критичним дефіцитом бюджетних ресурсів та пріоритетністю видатків на потреби оборони, реалізація права на встановлення стимулюючих виплат безпосередньо залежить від наявності відповідних бюджетних асигнувань (економії фонду).

Особою, яка склала протокол, не надано доказів наявності у Гельмязівської сільської ради наявності відповідних коштів фонду оплати праці у спірний період, як і не доведено факту видання відповідного розпорядження про встановлення доплати, яке, згідно з п. 7.1 Положення, є єдиною законною підставою для нарахування такої виплати бухгалтерією.

Оскільки встановлення зазначеної доплати є правом, а не обов`язком керівника, а процедура її призначення передбачає наявність вільного фінансового ресурсу та видання розпорядчого акту, сам факт відсутності нарахування доплати за відсутності розпорядження не може трактуватися як порушення вимог законодавства про працю.

Епізод №2 стосується нарахування та виплати доплати за виконання обов`язків державного реєстратора

Матеріалами справи встановлено, що наказами Міністерства юстиції України протягом 2024-2025 років державному реєстратору ОСОБА_2 неодноразово було заблоковано доступ до вказаного Реєстру на тривалі терміни (від 1 до 3 місяців поспіль) у зв`язку з допущеними нею порушеннями. Вказана обставина є визначальною, оскільки у періоди блокування доступу працівник об`єктивно не виконував і не міг виконувати функціональні обов`язки державного реєстратора.

Особа, яка склала протокол, не проаналізувала періоди, у які ОСОБА_2 фактично мала доступ до реєстрів, та періоди, коли вона була його позбавлена. Вимога інспектора щодо нарахування доплати за весь період (з 13.02.2025 по 31.12.2025) без врахування наказів Міністерства юстиції про блокування доступу свідчить про неповноту з`ясування обставин справи.

Оскільки виплата доплати за виконання обов`язків державного реєстратора безпосередньо пов`язана з фактичним здійсненням реєстраційних функцій, а матеріали справи підтверджують неможливість виконання такої роботи працівником через систематичне блокування доступу до реєстрів, дії ОСОБА_1 щодо неухвалення рішення про таку виплату не можуть бути кваліфіковані за ч. 1 ст. 41 КУпАП, як порушення законодавства про працю.

Епізод №3 стосується нарахування та виплати щомісячної премії та надбавки за високі досягнення у праці.

Судом встановлено, що особа, яка складала протокол, при формулюванні обвинувачення керувалася нормами Положення про преміювання у редакції, яка втратила чинність. Зокрема, у протоколі міститься посилання на п. 3.6 Положення та необхідність подання «першого заступника голови». Проте, згідно з рішенням Гельмязівської сільської ради № 34-13/VIII від 27.04.2023, Додаток до Положення було викладено у новій редакції. Суд зазначає, що посилання у протоколі на недіючий нормативний акт (або його неіснуючі пункти) свідчить про порушення вимог ст. 251, 256 КУпАП щодо чіткості та об`єктивності викладення обставин правопорушення, що робить таке обвинувачення юридично неспроможним.

Відповідно до п. 4.1, 4.2 чинної редакції Положення, визначення конкретного розміру премії та надбавок здійснюється виключно за поданням відповідних посадових осіб (начальників відділів або керуючого справами). Згідно з п. 3.12 Положення, підставою для виплати є розпорядження сільського голови, яке готується лише після розгляду вказаних пропозицій (п. 4.6). Матеріали справи не містять доказів того, що уповноважені особи (керуючий справами або начальники відділів) вносили на розгляд ОСОБА_1 подання про преміювання вказаних працівників у спірні періоди. За відсутності такого подання у сільського голови не виникає юридичного обов`язку видавати розпорядження про виплату.

Відповідно до п. 1.5, 3.3 та 5.4 Положення, ці виплати не є гарантованими складниками заробітної плати, а є заохочувальними заходами, що залежать від особистого вкладу, ініціативності та якості роботи.

Як було встановлено вище, державний реєстратор Костюк О.В. тривалий час була позбавлена доступу до реєстрів через власні протиправні дії, що виключає можливість оцінки її роботи як «високого досягнення». Відсутність заохочення працівника, який не виконує належним чином свої обов`язки або не має до них доступу, є законним правом керівника щодо управління персоналом та бюджетом.

Епізод №4 стосується порушення термінів нарахування та виплати за окремі періоди лютого та липня 2025 року.

Встановлення зазначених доплат згідно з п. 5.9 Положення є дискреційним повноваженням (правом) ОСОБА_1 , а не його обов`язком. Короткотривалість періодів (лютий та липень 2025 року) лише додатково підтверджує недоцільність видання окремих розпорядчих актів у межах обмеженого фонду оплати праці.

До матеріалів справи не надано доказів того, що у зазначені проміжки часу працівник виконував роботу у збільшеному обсязі, який би вимагав обов`язкової додаткової оплати поза межами основного посадового окладу.

З огляду на відсутність розпорядження про встановлення доплати та враховуючи правовий характер такої виплати як необов`язкової, у діях ОСОБА_1 відсутня подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що інкриміновані ОСОБА_1 діяння полягають у ненарахуванні стимулюючих виплат (доплат та премій), що за своєю правовою природою не може ототожнюватися з невиплатою обов`язкових складових заробітної плати. Оскільки зазначені виплати є дискреційними (необов`язковими) і залежать від наявності бюджетних асигнувань та індивідуальних показників роботи, факт їхньої відсутності за відсутності відповідних розпорядчих актів не утворює складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП.

Посилання інспектора на ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» як на підставу відповідальності є юридично неспроможним. Вказана норма спрямована на захист права працівника на своєчасність отримання заробітної плати та визначає особливості відповідальності роботодавця за затримки, спричинені воєнними діями. Вона не регулює порядок встановлення премій чи доплат, передбачених Постановою КМУ № 268.

Крім того матеріалами справи не доведено, що у Гельмязівської сільської ради у спірний період існував обов`язок (визначений законом чи судовим рішенням) нарахувати ці суми. Будь-які сумніви щодо обов`язковості цих виплат, мають трактуватися судом як відсутність складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Суд також зазначає, що на момент розгляду даної справи строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП, закінчилися.

Разом з тим, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в даному випадку пріоритетним є встановлення наявності або відсутності в діях особи складу правопорушення.

Враховуючи, що в ході судового розгляду було повністю спростовано наявність вини та складу правопорушення в діях ОСОБА_1 по кожному з чотирьох епізодів, суд вважає за необхідне закрити провадження саме через відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 1, 7, 9, 23, 26, 33-35, 130, 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284, 294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів.

Суддя Середа Л.В.