Рішення від 22 січня 2026 р. у справі №691/70/26 — Городищенський районний суд Черкаської області

Справа № 691/70/26

Провадження № 2-о/691/41/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2026 року м. Городище

Городищенський районний суд Черкаської області під головуванням судді Синиці Л. П. за участю секретаря судового засідання Харук Л. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Городищенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

20.01.2026 заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті своєї матері ОСОБА_2 на тимчасово окупованій території України.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території в м. Сєвєродонецьк Луганської області померла її рідна мама ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилась в с. Калинова Балка, Білокуракинського району, Луганської області, Україна, та до дня смерті була зареєстрована за адресою: с. Солідарне, Сватівський (Білокуракинський) район, Луганської області. Вказане підтверджується: медичним висновком про смерть від 18.12.2025 року; довідкою про смерть від 23.12.2025 року із зазначенням, що причиною смерті є хронічна недостатність кровообігу 150.0; атеросклеротичний кардіосклероз 125.1 та свідоцтвом про смерть від 23.12.2025 року, які видані ЛНР. Вказує, що отримати свідоцтво про смерть матері в органах державної реєстрації актів цивільного стану на даний час неможливо, оскільки її мати померла на території, непідконтрольній державній владі України, і всі документи, видані на цій території вважаються недійсними, що було роз`яснено Городищенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Тому факт смерті просить встановити в судовому порядку. Встановлення факту смерті ОСОБА_2 породжує для заявниці юридичні наслідки, оскільки це необхідно для проведення державної реєстрації смерті та отримання відповідного документа, свідоцтва про смерть. Згідно чинного законодавства України, та в подальшому оформлення спадщини після померлої, до складу спадкового майна належать кошти, які зберігала на рахунку померла та майно.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу матеріали цивільної справи було розподілено судді Синиці Л. П.

Ухвалою судді від 20.01.2026 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

Від представника заявника ОСОБА_1 адвоката Милаш Г. А. надійшла заява, просила суд про розгляд справи в її та заявника відсутність. Докази, які маються у віданні заявника, надані в повному обсязі. Вимоги зазначені в заяві підтримують. Будь які клопотання відсутні.

Городищенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, як заінтересована особа в справі, подав до суду заяву, із зазначенням, що заперечень щодо розгляду справи за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення - не мають, та просили справу розглядати без їх участі.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності осіб, що не з`явились.

Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши наявні в матеріалах справи, докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

У відповідності до статті 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Із матеріалів справи встановлено, заявник ОСОБА_1 є рідною донькою ОСОБА_2 , що підтверджується копіями: свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 04.06.1977 року, актовий запис № 21, де мати заявниці вказана ОСОБА_2 ; свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_2 від 12.08.1996 року, актовий запис 64, де заявниці після укладення шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_3 .

Документами, що підтверджують факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянки України (паспорт НОМЕР_3 виданий 12 лютого 1996 року Білокуракинським РВУМВС України в Луганській області), місце смерті м. Сєвєродонецьк смт. Борівське, є копії: медичного свідоцтва про смерть серії 43 № 290000818 дата видачі 18.12.2025 року; довідки про смерть № С-03562 дата видачі 23.12.2025 року; свідоцтва про смерть НОМЕР_4 від 23.12.2025 року, виданого 99400027 Сєвєродонецьким міським відділом запису актів цивільного стану департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Луганської Народної Республіки.

Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, Сєвєродонецьку територіальну громаду, на якій проживала та померла ОСОБА_2 , віднесено (25.06.2022) до тимчасово окупованих РФ територій України.

У зв`язку з наведеним, а також враховуючи те, що підставою для видачі свідоцтва про смерть є лікарське свідоцтво про смерть або фельдшерська довідка про смерть, форми яких затверджені Міністерством охорони здоров`я України, отримати які заявник можливості не має, отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України та документи видані такою владою, не можуть бути прийняті відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану".

Висновки суду.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Пункту 8 частини 1 статті 315 ЦПК України визначає, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно з частинами 2, 3, 4 статті 49 ЦК України, актами цивільного стану є, серед іншого, смерть фізичної особи. Смерть фізичної особи підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою або рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Форма та порядок видачі документа про смерть, на підставі яких здійснюється державна реєстрація смерті, встановлена Наказом Міністерства охорони здоров`я України "Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті" від 08.08.2006 року № 545.

За змістом статті 1, частин 1, 2 статті 4, частини 3 статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. На тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акту цивільного стану.

Вирішуючи справу (під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України), суд, в тому числі, бере до уваги постанову Верховного Суду від 16 січня 2018 року (справа № 664/2171/16-ц), практику Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішеннях у справах "Cyprus v. Turkey" від 12.05.2014 року та "Mozer v. The Republic of Moldova and Russia" від 23.02.2016 року, а також інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про окремі питання застосування Закону України від 04 лютого 2016 року № 990-VІІІ "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України", в якому містяться роз`яснення стосовно того, що документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справ у порядку статті 257-1 ЦПК України.

Визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті, зокрема щодо смерті особи, з метою захисту прав громадян України, не легітимізує таку владу та не надає автоматичної дійсності таким актам. Такі дії зумовлені тим, що держава має вживати заходів щодо ефективного захисту прав громадян на своїй території, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої держави.

При наданні оцінки, зокрема, свідоцтву про смерть та довідці медичного характеру як доказам потрібно враховувати, що хоча такі документи не є юридично дійсними, але вони можуть підтверджувати, що певна установа, яка не діє відповідно до українського законодавства, але de facto існує на тимчасово окупованій території зафіксувала факт смерті особи.

Таким чином, суд оцінює копії документів про смерть особи, які видані органами окупаційної влади, як доказ, оскільки розуміє, що можливості збору доказів смерті особи на окупованій території є істотно обмеженими, крім того, такі документи за формою та змістом не відповідають вимогам українського законодавства, а тому не можуть бути підставою для проведення реєстрації смерті особи в органах РАЦС Міністерства юстиції України, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право власності (спадкування), право на повагу до приватного та сімейного життя тощо. Та, не може вважатись легітимним на території України і свідоцтво про смерть особи, видане органом, який створено на цій території в порядку, не передбаченому законом України.

Реєстрація смерті ОСОБА_2 в органах реєстрації актів цивільного стану на території України не проводилась, що є підставою для винесення рішення про встановлення факту смерті особи в певний час.

Встановлення факту смерті матері має для заявника юридичне значення, оскільки необхідне для реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану України факту її смерті та видачі свідоцтва про смерть.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявником доведено, що встановлення юридичного факту є її безпосереднім обов’язком як громадянина України, в іншому, окрім судового, порядку реалізувати вказане право заявник не має можливості, у зв’язку із чим суд вважає, що заява про встановлення факту смерті є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частини 2 статті 319 ЦПК України дане рішення є підставою для державної реєстрації смерті громадянки України, ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Калинова Балка, Білокуракинського району Луганської області, місце реєстрації згідно даних паспорту: с. Солідарне, Білокуракинський район, Луганської області), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на окупованій території України - в смт. Борівське, у складі Сєвєродонецької міської громади Сєвєродонецького району, Луганської області (причина смерті: хронічна недостатність кровообігу, атеросклеротичний кардіосклероз).

Відповідно до частини 4 статті 317 ЦПК України рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст. ст. 4, 7, 10, 12, 76, 77, 258, 259, 263, 265, 319 ЦПК України, на підставі Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території", Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану",

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянство Україна, місце народження: с. Калинова Балка, Білокуракинського району, Луганської області), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території України в селищі міського типу Борівське Сєвєродонецького району Луганської області.

Судові витрати відносяться за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Суддя Л. П. Синиця