Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №570/1057/26 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/1057/26

Номер провадження 2-о/570/95/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2026 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

з участю:

секретаря судових засідань Захарук Г.Л.

заявниці ОСОБА_1

заінтересованої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересованих осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, -

в с т а н о в и в:

В обґрунтування заявлених вимог заявниця зазначає, що не може оформити спадкові права на майно, яке належало її чоловікові та його батьку, у зв`язку з різним написанням прізвищ чоловіка та його батьків в офіційних документах. За наведеного заявниця звернулася до суду та просить суд ухвалити рішення про встановлення факту родинних відносин померлого чоловіка з його батьками.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 06.03.2026 року провадження у справі було відкрито та справа призначена до розгляду на 13.04.2026 року.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 13.04.2026 року витребувано докази та справу призначено до розгляду на 13.05.2026 року.

Заявниця в судовому засіданні підтримала заяву з підстав, що у ній викладені. Вказала, що не зверталася до органів державної реєстрації актів цивільного стану щодо виправлень у написані прізвищ. Повідомила, що спадкова справа не заводилася. Також зазначила, що у померлого чоловіка є ще дві сестри, які не заперечують щодо задоволення заяви.

Заінтересована особа 1 ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився. Подав клопотання, яким не заперечує проти задоволення заяви. Просить справу розглядати без його участі.

В судовому засіданні заінтересована особа 2 ОСОБА_2 не заперечувала щодо задоволення заяви. Підтвердила обставини викладені у заяві ОСОБА_1 , а саме: що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи суд вважає, що заява підлягає до задоволення.

Обставини, встановлені при розгляді справи.

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер чоловік заявниці ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 01.07.2024 року серії НОМЕР_1 виданого Відділом забезпечення надання адміністративних послуг Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області.

Спадкоємцями першої черги спадкування є заявниця ОСОБА_1 , син ОСОБА_3 та донька ОСОБА_2 , які є заінтересованими особами.

При оформлені спадщини у заявниці виникла необхідність підтвердити родинні відносини її чоловіка з його батьками, які померли: матір`ю – ОСОБА_4 та батьком ОСОБА_5 , у зв`язку з різним написанням їхніх прізвищ при перекладі з російської на українську мови в офіційних документах.

Заявниця згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 виданого 17.05.2002 року Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області, має прізвище « ОСОБА_7 », яке отримала, після укладення шлюбу з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 27.01.1997 року виданого Новоукраїнською сільською радою Рівненського району Рівненської області.

Як вбачається зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 20.07.1972 року, виданого Олександрійською сільською радою Рівненського району Рівненської області батьками ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , прізвище яких вказано як « ОСОБА_7 » та « ОСОБА_7 ».

Відповідно до змісту свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 28.03.1981 року виданого Олександрійською сільською радою Ровенським відділом ЗАГС, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 04.02.1984 року виданого Олександрійською сільською радою Ровенським відділом ЗАГС, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В той же час, у свідоцтві про одруження серії НОМЕР_7 , запис № 295, від 04.06.1961 року виданого Горбюро ЗАГС г.Ровно, Ровенськой области, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 прізвища зазначалися лише на російській мові без перекладу на українську мову, а саме як « ОСОБА_10 » та « ОСОБА_10 ».

Заявниця вказує, що у свідоцтвах про смерть батьків її чоловіка зазначалися прізвища такі які були зазначені в актових записах про їх народження та паспортах, в яких прізвища зазначалися лише на російській мові без перекладу на українську.

Разом з тим, у свідоцтвах про смерть ОСОБА_4 та ОСОБА_5 їхні прізвища вказані українською мовою з перекладу з російською мови і зазначені як « ОСОБА_5 » та « ОСОБА_11 .

У відповідь на ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 13.04.2026 року про витребування Рівненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області надав копію запису акта про народження № 34 від 20.07.1972 року, складений виконавчим комітетом Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області, згідно якого батьками ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 вказані ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_7 .

В судовому засіданні були допитані свідки.

Свідок ОСОБА_12 надала суду показання про те, що ОСОБА_6 є її рідним братом. Підтвердила про обставини, що описані вище, а саме факт написання різних прізвищ її батьків.

Свідок ОСОБА_13 надала суду показання про те, що вона є рідною сестрою заявниці ОСОБА_1 . Та вказала, що зі слів сестри, знає, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є родичами померлого чоловіка заявниці.

У зв`язку із викладеними вище у заявниці виникла необхідність встановити факти, що мають юридичне значення. Заявниця просить встановити факт родинних відносин, між її померлим чоловіком ОСОБА_6 та його батьками ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 для оформлення спадкових прав.

Враховуючи, що законом не визначено іншого порядку встановлення даного факту, він має бути встановлений в судовому порядку.

Норми законодавства, які враховує суд.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Заявниця зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до статті 293 Цивільного процесуального кодексу України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про становлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно постанови Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі № 320/948/18, у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.12.2023 року у справі № 761/16555/23 зазначено наступне. Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 205/2102/19-ц вказав на те, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Отже, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, що й було зроблено заявником.

Необхідність встановлення факту належності правовстановлюючого документу необхідне для реалізації спадкових прав.

Відповідно до пп. 4.18 п.4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

У відповідності до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Верховний Суд зазначає про необхідність у застосуванні принципу «балансу ймовірностей», зокрема, про це зазначено у постановах від 23.10.2019 року по справі №917/1307/18, від 10.09.2019 року по справі №916/2403/18, від 02.10.2018 року по справі №910/18036/17, від 14.08.2018 року по справі №905/2382/17. Цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Висновки суду.

При розгляді справи не було встановлено, що існує спір про право.

Верховний Суд у постанові від 20.12.2023 року у справі № 761/16555/23 (провадження № 61-13311св23) зазначив про те, що суди мають встановлювати, між ким існує спір, хто є спадкоємцем у порядку, передбаченому спадковим правом (норми ЦК України), який би оспорював право заявника на прийняття спадщини, оскільки існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним (постанови Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 336/709/18-ц, від 14 квітня 2021 року у справі № 205/2102/19-ц, від 28 квітня 2021 року у справі № 520/19532/19 (провадження № 61-13709св20), від 15 листопада 2021 року у справі № 554/10125/20 (провадження № 61-12758св21), від 03 серпня 2022 року у справі № 759/12740/21 (провадження № 61-126св22).

У заявниці відсутня можливість надати нотаріусу документи на підтвердження родинних відносин.

При розгляді справи суд пересвідчився у тому, що викладені заявницею у заяві обставини відповідають фактичним обставинам.

Суд, досить ретельно розглянувши справу, повно і всебічно з`ясував обставини, на які заявниця посилається як на підставу своїх вимог; дослідивши докази, що були надані заявницею з урахуванням принципу реалізації стандарту більшої переконливості знайшов підстави для задоволення заяви.

Керуючись ст. ст. 81, 89, 315, 319 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин - задоволити повністю.

Встановити факт, що ОСОБА_4 , 1940 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 у віці 40 років, є матір`ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Встановити факт, що ОСОБА_5 , 1939 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 у віці 45 років, є батьком ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заявниця: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_8 , мешканка АДРЕСА_1 ).

Заінтересована особа: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 , мешканець АДРЕСА_1 ).

Заінтересована особа: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_12 , мешканка АДРЕСА_1 ).

Суддя: Красовський О.О.

Повне рішення суду складено 13 травня 2026 року.