Вирок від 13 травня 2026 р. у справі №564/166/26 — Костопільський районний суд Рівненської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/166/26

14 травня 2026 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, м. Костопіль обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62024240030003695 від 17 грудня 2024 року по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Головниця, Корецького району, Рівненської області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, військовослужбовця військової служби за призовом по мобілізації, який на момент вчинення злочину перебував на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти 4 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, -

за участю сторін та учасників кримінального провадження – прокурора ОСОБА_4 обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , у порушення вимог ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 11, 16, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, будучи військовослужбовцем за призовом по мобілізації під час воєнного стану та проходячи військову службу на посаді солдата резерву взводу резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, 31 серпня 2026 року самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , що дислокувалася у АДРЕСА_2 , та перебував за місцем свого проживання, де проводив час на власний розсуд та обов`язки військової служби не виконував по 17 грудня 2025 року, коли був затриманий працівниками правоохоронного органу

Ці дії ОСОБА_3 , які виразилися у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, суд кваліфікує за ч.5 ст.407 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , винним себе у пред`явленому йому обвинуваченні визнав частково та зазначив, що мав намір повернутись у військову частину для подальшого проходження військової служби однак у нього були відсутні кошти на квиток, а також мав вади здоров`я, які заважали повернутись.

Незважаючи на те, що обвинувачений частково визнав себе винним, вина останнього повністю підтверджується письмовими доказами дослідженими під час розгляду справи, а саме:

- витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 58 від 20.06.2024 року «Про призов на військову службу під час мобілізації», відповідно до якого солдата запасу ОСОБА_3 , призвано по мобілізації до військової частини НОМЕР_1 (а.с.49);

- витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 173 від 16.06.2024 року, згідно з яким солдата ОСОБА_3 , призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти 2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки, з 16 червня 2024 року зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення, і вважається таким, що з 16 червня 2024 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків (а.с.10);

- витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 250 від 31.08.2024 року, згідно з яким солдат ОСОБА_3 , курсант 4 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки, вважається таким, що 31 серпня 2024 року самовільно залишив частину, останнього виключено з усіх видів забезпечення з 31 серпня 2024 року (а.с.11);

- матеріалами перевірки за фактом самовільного залишення військової частини військовослужбовцем військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_3 , зокрема:

- витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 7026 від 02.09.2024 «Про призначення службового розслідування» (а.с.12);

- актом службового розслідування, де зокрема зазначено, що курсант 5 навчальної роти 4 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 , 31 серпня 2024 року самовільно залишив межі 4 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 (а.с.14-20);

- наказом командира військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування» № 7409 від 14.09.2024 року (а.с. 21);

- листом № 1311/21 від 27.07.2025 р. за підписом командира військової частини НОМЕР_2 , підполковника медичної частини ОСОБА_6 , згідно з яким, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 1977 р.н., у період з 31.08.2024 по теперішній час на стаціонарному лікуванні у військовій частині НОМЕР_2 та у закладах Міністерства охорони здоров`я України, які розташовані в адміністративно-територіальній зоні відповідальності військової частини НОМЕР_2 , не перебував (а.с.53);

- листом № 888 від 04.08.2025 року, КНП «Корецька міська лікарня» Корецької міської ради, відповідно до якого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в період часу з 31.08.2024 року по теперішній час на амбулаторному та стаціонарному лікуванні в КНП «Корецька міська лікарня» Корецької міської ради не перебував. На «Д» обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. (а.с.54);

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 17 грудня 2025 року(а.с. 105).

За домовленістю сторін кримінального провадження допит свідків не проводився.

Аналізуючи вказані вище докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для підтвердження вчинення ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд вважає встановленим, що ОСОБА_3 в період з 31серпня 2024 року по 17 грудня 2025 року, зазначеними вище діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачений ч.5 ст. 407 КК України, а саме самовільне залишення військової частини військовослужбовцем в умовах воєнного стану.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.

В якості обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , суд визнає його сприяння органам досудового слідства в розкритті злочину.

При вирішенні питання призначення ОСОБА_3 виду та міри покарання, суд враховує тяжкість скоєного кримінального правопорушення, обставину, що пом`якшує покарання та відсутність обставин, що його обтяжують, особу обвинуваченого, який у лікаря психіатра та нарколога на обліку не перебуває, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, його відношення до скоєного, та вважає, що з метою виправлення обвинуваченого, попередження з його боку вчинення нових кримінальних правопорушень, слід обрати обвинуваченому покарання за ч. 5 ст. 407 КК України - у виді позбавлення волі в межах санкції статті.

Окрім того, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 , неможливе без ізоляції від суспільства.

Відповідно до ухвали Костопільського районного суду Рівненської області від 26 березня 2026 року ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 24.05.2026 року, без визначення розміру застави.

Речові докази — відсутні.

Цивільний позов - відсутній.

Судові витрати - відсутні.

Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

На підставі викладеного та керуючись ст.374,376,395, 615 КПК України, 75-76 КК України суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України на підставі якої, призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з 13 год. 30 хв. 17 грудня 2025 року.

До набрання вироком законної сили, залишити засудженому ОСОБА_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, але не довше 60 (шістдесяти) днів з дня проголошення цього вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційною інстанцією.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.

СуддяОСОБА_1