Вирок від 03 травня 2026 р. у справі №367/5004/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/5004/26

Провадження по справі № 1-кп/367/878/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду кримінальне провадження, внесене 22.02.2026 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026111040000172 за обвинуваченням: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, суд,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що 21.02.2026 року, приблизно о 22 год. 40 хв. між ним та його сестрою ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , які перебували в кухонній кімнаті будинку в якому спільно проживали та який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , під час розпиття спиртних напоїв, в ході словесного конфлікту, який виник на грунті раптово виниклих неприязних відносин, у ОСОБА_4 виник умисел на заподіяння смерті своїй сестрі ОСОБА_7 .

В цей же час, ОСОБА_4 , реалізуючи свій вищевказаний злочинний умисел, з метою нанесення потерпілій ОСОБА_7 тілесних ушкоджень не сумісних із життям, перебуваючи у тому ж місці, у той же час, посягаючи на найвищу соціальну цінність – життя людини, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілої та бажаючи їх настання, перебуваючи за столом обличчям до обличчя потерпілої ОСОБА_7 , взяв зі стола в свою праву руку кухонний ніж та на грунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно наніс потерпілій один цілеспрямований удар ножем у життєво важливу частину тіла, а саме в область шиї зліва в результаті чого спричинив останній ножове поранення (наскрізне) шиї ліворуч в ротову порожнину, від вищевказаного тілесного ушкодження ОСОБА_7 близько 00:20 год. 22.02.2026 померла в реанімаційному відділенні Ірпінської міської лікарні, яка розташована за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Буча, вул. Польова, буд. 19.

Смерть ОСОБА_7 настала від колото-різаного поранення шиї, з ушкодженням судин, глотки та кореня язика, з розвитком внутрішньої та зовнішньої кровотечі, крововтрати, про що свідчать: бліді шкіряні покриви та слизові оболонки, острівцеві блідо-фіолетові трупні плями, знижене кровонаповнення внутрішніх органів, кров в глотці та стравоході, шлунку та верхньому відділі тонкого кишківника, кров`янистий вміст в гортані, трахеї та бронхах.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України –вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 , свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, не заперечував обставини, викладені в обвинувальному акті щодо часу, місця, способу вчинення злочину. Пояснив, що 21.02.2026 рокузранку близько 10-11 години учасники вживали пиво. ОСОБА_4 , зазначив, що через погане самопочуття на деякий час відходив прилягти, але згодом повернувся до столу. Конфлікт виник на ґрунті тривалих напружених стосунків: сестра зі співмешканцем постійно вживали алкоголь, що провокувало регулярні сварки. Безпосереднім приводом для агресії стало те, що сестри та її співмешканець підсунули підозрюваному договір для підпису. Це викликало обурення, розпочалася словесна перепалка, яка переросла у фізичне протистояння. Коли ситуація загострилася «майже до бійки», підозрюваний схопив кухонний ніж (з дерев`яною ручкою та лезом з нержавіючої сталі), що лежав на столі. Тримаючи ніж у правій руці, він завдав одного удару в ліву частину шиї ОСОБА_7 , яка сиділа поруч. За словами фігуранта, усвідомлення того, що поранення може призвести до смерті, прийшло до нього вже після удару. Після нанесення удару підозрюваний намагався надати першу допомогу, намагаючись затиснути рану рукою, щоб зупинити кровотечу. Згодом його змінив співмешканець сестри, який затискав рану рушником. Швидку медичну допомогу викликали з мобільного телефону підозрюваного (виклик здійснював ОСОБА_8 ). Більше алкогольних напоїв після інциденту він не вживав.

Показання обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин, добровільності та істинності його позиції.

З`ясувавши думки учасників судового провадження про обсяг та порядок дослідження доказів по справі, враховуючи, що ОСОБА_4 визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, ніхто з учасників не піддає сумніву й не оспорює фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, вірно розуміють зміст цих обставин, у суду немає сумнівів у добровільності та істинності позиції учасників процесу, а тому, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд вважає за недоцільне проводити дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись лише допитом обвинуваченого та матеріалами кримінального провадження, які характеризують його особу й стосуються речових доказів та судових витрат у провадженні. При цьому судом роз`яснено, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Такий висновок суду ґрунтується також і на практиці Європейського суду з прав людини, викладеній, зокрема, у рішенні в справі «Коваль проти України» від 19.10.2006 року, відповідно до п. 113 якого вбачається, що «основна мета статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у межах кримінального провадження забезпечити справедливий розгляд справи судом, який встановить обґрунтованість будь-якого кримінального обвинувачення. Стаття 6 Конвенції в цілому гарантує обвинуваченому ефективну участь у кримінальному провадженні. Основним аспектом права на справедливий суд є те, що розгляд кримінальної справи, включаючи елементи кримінального провадження, які відносяться до процедури, повинен бути змагальним і в ньому має забезпечуватись рівність сторін обвинувачення і захисту (рішення від 16 лютого 2000 року у справі «Роув і Дейвіс проти Сполученого Королівства»).

Судовий розгляд проведено стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і в межах висунутого обвинувачення за ч. 1 ст. 115 КК України, відповідно до вимог ст. 337 КПК України.

Суд встановив, що своїми умисними діями, які виразились в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 КК України.

При призначенні ОСОБА_4 , покарання суд враховує вимоги ст. 65 КК України, згідно із якими особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». «Для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».Конституційний Суд України в своєму рішенні зазначив: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права – є не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного». Справедливість покарання повинна визначатися з точки зору врахування інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин.

При призначенні виду та розміру покарання ОСОБА_4 , суд враховує тяжкість та суспільну небезпеку вчиненого особливо тяжкого умисного злочину, проти життя людини, яка посягнула на найвищу в Україні соціальну цінність, гарантовану ст. ст. 3, 27 Конституції України, дані про особу ОСОБА_4 який раніше не судимий, офіційно не працює, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має місце реєстрації та місце постійного проживання, за яким характеризується посередньо, позицію прокурора, висловлену в судових дебатах щодо можливості призначення покарання, передбаченого санкцією статті обвинувачення, а також позицію потерпілої, яка при визначенні міри покарання покладалася на розсуд суду.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставинами, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою перебував у сімейних відносинах.

Враховуючи вказані обставини справи, особливості й обставини вчинення злочину, його незворотні наслідки, поведінку обвинуваченого під час та після вчинення злочинних дій, суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_4 , та попередження вчинення ним нових злочинів, можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, тому йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, в мінімальних межах санкції статті обвинувачення.

На думку суду, призначене покарання у виді позбавлення волі, в мінімальних межах санкції статті обвинувачення, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення нових злочинів, воно буде перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого правопорушення і особою винного та не буде становити особистий надмірний тягар для особи.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Долю речових доказів суд вирішує, з урахуванням думок учасників судового розгляду, згідно ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати на підставі ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на суму 1782,80 грн.

Керуючись ст. ст. 7, 100, 349, 368, 370, 373, 374, 394 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 з 23.02.2026 року.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у виді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили, утримуючи в умовах ДУ Київський СІЗО.

Цивільний позов не заявлено.

Речові докази:

- ніж з рукояткою, змиви РБК з дерев`яного стільця в кухонній кімнаті,взуття зі слідами РБК, змив з телефону в кухонній кімнаті, виріз із матрацу зі слідами РБК, змив з ножа зі слідами РБК,ніж який було вилучено у кімнаті ОСОБА_4 під матрацом, ганчірка зі слідами РБК; бинт зі слідами РБК; кофта темно-синього кольору зі слідами РБК; змив РБК з ванної; бокал зі слідами РБК; клаптики бумаги та серветка зі слідами РБК; пластикова пляшка з спиртних напоїв у кількості 2 шт; скляний бокал зі слідами РБК виявлено та вилучено зі стола на кухні; пляшки з-під алкогольних напоїв зі слідами РБК вилучені на кухні у кількості 2 шт;

змив РБК з підлоги у коридорі;виріз із тюлі зі слідами РБК відібраний у кухні;чашки у кількості 3 шт. вилучені на кухні знищити.Мобільний телефон Моторола у чохлі повернути власнику.

Судові витрати у справі за проведення експертизи у сумі 1782,80 грн грн. стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.

Вирок суду першої інстанції, в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає. В іншій частині, може бути оскаржено учасниками процесу, протягом 30-ти діб з моменту його проголошення, до Київського апеляційного суду, шляхом подачі апеляції до Ірпінського міського суду Київської області.

Вирок суду набирає законної чинності після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не будо подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, потерпілій.

Суддя: ОСОБА_1