Рішення від 13 травня 2026 р. у справі №289/2408/25 — Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/2408/25

Номер провадження 2/289/594/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Мельника О.В., з секретарем судових засідань Писаренко К.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Радомишльської міської ради Житомирської області (місце знаходження / місце проживання:вул. Соборний майдан, буд. 12, м. Радомишль, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12201) про визначення права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про визнання права власності на земельну частку (пай) у порядку спадкування.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 зробив розпорядження у вигляді заповіту в якому зазначив, що усе його майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, в тому числі все те, що буде належати йому на день смерті і на що він матиме право за законом заповів позивачу ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина до складу якої входить право на земельну частку (пай) члена пКСП «ім.. Несененка» с. Осички Осичківської сільської ради Житомирського (до ліквідації та утворення районів Радомишльського) району, Житомирської області розміром 3,73 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі.

Позивач подав заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори, однак, в отриманні свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Тому, він просить суд визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 75 років в с. Русанівка, Радомишльського району, Житомирської області – право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває колективній власності пКСП «ім.. Несененка» с. Осички Осичківської сільської ради Житомирського (до ліквідації та утворення районів Радомишльського) району розміром 3,73 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало померлому « ОСОБА_2 » згідно Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії, виданий головою Радомишльської райдержадміністрації на його ім`я.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Подав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про можливість ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів та вважає позов таким, що підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що згідно копії заповіту від 26.08.1994 року посвідченого секретарем виконавчого комітету Осичківської сільської Ради народних депутатів Радомишльського району Житомирської області Пилькевич Л.Ш., ОСОБА_2 заповів все своє майно ОСОБА_1 . На день смерті заповідача цей заповіт не змінений і не скасований, про що зроблено відповідний посвідчу вальний напис.

З довідки виданої Осичківським старостинським округом Радомишльської міської ради Житомирської області за № 04-04/12/128 від 01.04.2026 року вбачається, що ОСОБА_2 при жеребкуванні розпайованих земель, які рахувалися за ПКСП ім.. Несененка с. Осички Радомишльського району Житомирської області витяг номер поля № 030101 площею 3,01197 га та № 010101 площею 0,704495. В уточнюючих списках по розпаюванню земельних ділянок він рахується під № 55.

З довідки виданої Осичківським старостинським округом Радомишльської міської ради Житомирської області за № 04-04/12/129 від 01.04.2026 року вбачається, що ОСОБА_2 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживав та був зареєстрований у будинку за адресою АДРЕСА_2 . Крім померлого у цьому будинку ніхто не проживав та не був зареєстрований.

Відповідно до Акту обстеження соціального стану, складеного депутатом міської ради Яценком М.В., в присутності сусідів померлого ОСОБА_2 , а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з яких слідує, що більше року до смерті свого хрещеного батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та понад рік після його смерті ОСОБА_1 проживав без реєстрації в його будинку. Доглядав за покійним, хоронив, сплачував комунальні платежі, обробляв земельну ділянку, ремонтував житловий будинок.

З довідки виданої Осичківським старостинським округом Радомишльської міської ради Житомирської області за № 04-04/12/170 від 12.05.2026 року вбачається, що ОСОБА_2 рахується у списках громадян під №55 по Осичківській сільській раді які отримали земельний (пай) в умовно кадастрових гектарах площею 3,73 га без визначення площі в натурі на місцевості у ПКСП ім.. Несененка с. Осички.

З викопіювань з проекту розподілу земельних часток (паїв) ПКСП ім.. Несененка с. Осички, Осичківської сільської ради Радомишльського району Житомирської області, земельні ділянки надаються у власність ОСОБА_2 .

Державним нотаріусом 09.04.2026 року за №165/02-16 повідомлено про відмову у вчиненні нотаріальних дій за заявою позивача, за відсутності документів, що посвідчують право власності на спадкове майно та рекомендовано звернутись до суду для визнання права власності.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про можливість ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів та вважає позов таким, що підлягає до задоволення з наступних підстав.

За змістом ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень частин 1, 2 ст. 1220, частини 1 ст. 1222, частини 3 ст. 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини в такому випадку є день смерті особи. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частинами 1, 3 ст. 1268, частиною 1 ст. 1269, частиною 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до ч. 3 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва», встановлено, що право на земельну частку (пай) може бути об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. Документи, що підтверджують право особи спадкоємця є сертифікат на право на земельну частку (пай) спадкодавця, який є правовстановлюючим документом, виданий районною (міською) адміністрацією, що засвідчує наявність у її власника лише однієї правомочності - права розпорядження земельною часткою (паєм), а не право власності, яке виражається у володінні, користуванні та розпорядженні. Тому, коли спадкодавець був наділений лише правом на земельну частку (пай), а не правом власності, то і до спадкоємця переходить лише право на земельну частку (пай), а не право власності.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 року № 899-IV право на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Вищим Спеціалізованим Судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування. Оскільки спір про визнання права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення є спором про спадкування, належним відповідачем у зазначених спорах є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності - відповідна територіальна громада в особі сільської, селищної ради.

З роз`яснень п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вбачається, що при наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно зі ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність належних правових підстав для визнання права власності позивача на земельну частку (пай), а відтак позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 23, 76, 81, 141, 258, 265, 273, 354 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Радомишльської міської ради Житомирської області про визначення права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 75 років в с. Русанівка, Радомишльського району, Житомирської області – право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває колективній власності пКСП «ім.. Несененка» с. Осички Осичківської сільської ради Житомирського (до ліквідації та утворення районів Радомишльського) району розміром 3,73 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало померлому « ОСОБА_2 ».

Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Олександр МЕЛЬНИК