Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №289/2351/25 — Радомишльський районний суд Житомирської області

Суд: Радомишльський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за заповітом

Дата: 12 травня 2026 р.

Справа: №289/2351/25

Суддя: Мельник О. В.

Справа № 289/2351/25

Номер провадження 2/289/547/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Мельника О.В., з секретарем судових засідань Писаренко К.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Осичківського старостинського округу Радомишльської міської ради Житомирського району Житомирської області (місце знаходження / місце проживання: вул. Несененка, буд. 50, с. Осички, Житомирський р-н., Житомирська обл., 12241) про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із позовом до відповідача про визнання права власності на земельну частку (пай) у порядку спадкування після смерті матері.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 зробила розпорядження у вигляді заповіту в якому зазначила, що усе її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, в тому числі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона матиме право за законом заповіла своїй дочці, тобто позивачу ОСОБА_1 .

Після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина до складу якої входить право на земельну частку (пай) члена пКСП «ім.. Несененка» с. Осички Осичківської сільської ради Житомирського (до ліквідації та утворення районів Радомишльського) району, Житомирської області розміром 3,73 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі.

Позивачка подала заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори, на підставі якої нотаріусом було заведено спадкову справу.

Однак, в отриманні свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

Тому, вона просить суд визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті матері, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 63 роки в с. Русанівка, Радомишльського району, Житомирської області - право власності на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває колективній власності пКСП «ім.. Несененка» с. Осички Осичківської сільської ради Житомирського (до ліквідації та утворення районів Радомишльського) району розміром 3,73 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало померлій « ОСОБА_2 » згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) виданий головою Радомишльської райдержадміністрації на її ім`я.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Через канцелярію суду подали заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Подав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про можливість ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів та вважає позов таким, що підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що батьками позивачки, ОСОБА_1 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що також підтверджується свідоцтвом про народження, виданим повторно Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Черняхівського районного управління юстиції у Житомирській області серії НОМЕР_1 від 18 серпня 2015 року.

Згідно дублікату заповіту, що має силу оригіналу слідує, що за життя 31 липня 1996 року ОСОБА_2 зробила заповіт посвідчений секретарем виконавчого комітету Осичківської сільської Ради народних депутатів Радомишльського району Житомирської області Пилькевич Л.Ш. за №12/43, згідно якого все своє майно заповіла доньці ОСОБА_1 .

Як вбачається із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , яке видане Осичківською сільською радою Радомишльського району Житомирської області 01 вересня 1996 року, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено актовий запис № 14.

З довідки виданої Осичківським старостинським округом Радомишльської міської ради Житомирського району, Житомирської області за № 04-04/12/194 від 17.03.2021 року вбачається, що ОСОБА_2 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживала та була приписана за адресою: АДРЕСА_2 . Крім померлої у цьому житловому будинку разом з нею ніхто не проживав та не був приписаний. Спадщину у шестимісячний строк прийняла її дочка, ОСОБА_1 , шляхом обробітку земельної ділянки, сплатою страхових платежів.

З довідки виданої Осичківським старостинським округом Радомишльської міської ради Житомирської області за № 04-04/12/195 від 17.03.2021 року вбачається, що ОСОБА_2 при жеребкуванні розпайованих земель, які рахувалися за ПКСП ім.. Несененка с. Осички Радомишльського району Житомирської області витягла номер поля № 030069 площею 4,38038 га та № 010069 площею 0,529047. В уточнюючих списках по розпаюванню земельних ділянок вона рахується під № 23.

З довідки виданої Осичківським старостинським округом Радомишльської міської ради Житомирської області за № 04-04/12/265 від 25.06.2025 року вбачається, що ОСОБА_2 при жеребкуванні розпайованих земель, які рахувалися за ПКСП ім.. Несененка с. Осички Радомишльського району Житомирської області витягла номер поля № 030069 площею 4,38038 га та № 010069 площею 0,529047. В уточнюючих списках по розпаюванню земельних ділянок вона рахується під № 23.

З довідки виданої Осичківським старостинським округом Радомишльської міської ради Житомирської області за № 04-04/12/171 від 12.05.2026 року вбачається, що ОСОБА_2 рахується у списках громадян під №23 по Осичківській сільській раді які отримали земельний (пай) в умовно кадастрових гектарах площею 3,73 га без визначення площі в натурі на місцевості у ПКСП ім.. Несененка с. Осички.

З довідки виданої Радомишльською державною нотаріальною конторою Житомирської області за №200/02-14 від 13.05.2026 року про склад спадкоємців, які прийняли спадщину слідує, що згідно матеріалів спадкової справи №207/2002 заведеної Радомишльською державною нотаріальною конторою Житомирської області 25 квітня 2002 року, спадкоємицею за заповітом майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З викопіювань з проекту розподілу земельних часток (паїв) ПКСП ім.. Несененка с. Осички, Осичківської сільської ради Радомишльського району Житомирської області, земельні ділянки надаються у власність ОСОБА_2 .

Державним нотаріусом 09.04.2026 року за №165/02-14 видано повідомлення про відмову у вчиненні нотаріальних дій за заявою позивача, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про можливість ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів та вважає позов таким, що підлягає до задоволення з наступних підстав.

За змістом ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень частин 1, 2 ст. 1220, частини 1 ст. 1222, частини 3 ст. 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини в такому випадку є день смерті особи. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частинами 1, 3 ст. 1268, частиною 1 ст. 1269, частиною 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до ч. 3 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва», встановлено, що право на земельну частку (пай) може бути об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. Документи, що підтверджують право особи спадкоємця є сертифікат на право на земельну частку (пай) спадкодавця, який є правовстановлюючим документом, виданий районною (міською) адміністрацією, що засвідчує наявність у її власника лише однієї правомочності - права розпорядження земельною часткою (паєм), а не право власності, яке виражається у володінні, користуванні та розпорядженні. Тому, коли спадкодавець був наділений лише правом на земельну частку (пай), а не правом власності, то і до спадкоємця переходить лише право на земельну частку (пай), а не право власності.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 року № 899-IV право на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Вищим Спеціалізованим Судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування. Оскільки спір про визнання права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення є спором про спадкування, належним відповідачем у зазначених спорах є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності - відповідна територіальна громада в особі сільської, селищної ради.

З роз`яснень п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вбачається, що при наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 529 ЦК Української РСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Стаття 530 ЦК Української РСР передбачає, що при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

Стаття 549 ЦК Української РСР визнає, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.

Згідно зі ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність належних правових підстав для визнання права власності позивача на земельну частку (пай), а відтак позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 23, 76, 81, 141, 258, 265, 273, 354 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Осичківського старостинського округу Радомишльської міської ради Житомирського району Житомирської області про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , в порядку спадкування за законом після смерті матері, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 63 роки в с. Русанівка, Радомишльського району, Житомирської області - право власності на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває колективній власності пКСП «ім.. Несененка» с. Осички Осичківської сільської ради Житомирського (до ліквідації та утворення районів Радомишльського) району розміром 3,73 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало померлій « ОСОБА_2 » згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) виданий головою Радомишльської райдержадміністрації на її ім`я.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 14.05.2026 року.

Суддя Олександр МЕЛЬНИК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua