Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №279/1024/26 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/1024/26 провадження №3/279/369/26

П О С Т А Н О В А

07 травня 2026 року

Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Волкова Н.Я., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживає: АДРЕСА_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 , за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Згідно направленого ан розгялд суду протоколу, ОСОБА_1 06.02.2026 року о 10-41 год. в м.Коростень по вул.Мельника, 8 керувала транспортним засобом засобом "Mercedes-Benz В 180" д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідність обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у встановленому законом порядку водію запропоновано пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я, на що водій відмовився. Відсторонено від керування транспортним засобом згідно ст.266 КУпАП, чим порушив п.2.5 Правил Дорожнього руху та вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 вину свою не визнала, просила врахувати пояснення, які зазначені в письмовому клопотанні про закриття провадження у справі.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Орлюк С.А. подав клопотання про закриття адміністративного провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП в якому вказав, що неодноразово в медичних закладах міста Коростеня проводилися медичні освідування ОСОБА_1 , які показали негативні результати, що виключають вживання будь-яких наркотичних засобів чи алкогольних напоїв, щодо стану очей ОСОБА_1 , працівник поліції не є медичним працівником та належним чином не перевіряв зір ОСОБА_2 . Черемухіна повідомила належним чином працівників поліції, що неодноразово проходила в медичному закладі дані медичні огляди, які є у неї в наявності та результати їх не дають підстав для притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, а щодо зору, то вона має хворобу очей, їй було проведено оперативне втручання, для цього необхідно взяти виписки з лікарні так як з собою в автомобілі не возить. Тому адміністративний протокол складений за ст. 130 КУпАП з порушенням вимог законодавства, є незаконним та надуманим, має місце факт переслідування ОСОБА_1 , оскільки щомісячно складають протоколи, звертає увагу на зміст розмов працівників поліції на ДВД дисках під час оформлення адміністративних протоколів, коли один працівник поліції говорить іншому працівнику поліції: "шукай в планшеті будь-які правопорушення ОСОБА_1 щодо ДТП, порушення ПДР та статті 130 КУпАП", для того, щоб скласти дані протоколи, тобто сама зупинка автотранспорту була спровокована та надумана працівниками поліції, все це працівники поліції зафіксували на своєму ж відезаписі з бодікамер та телефонів, які не мали права застосовувати для роботи.

По-друге, стороною обвинувачення не доведено належними доказами факт перебування особи у стані будь-якого сп`яніння, а ґрунтується лише на припущеннях. Формальні посилання у протоколі на «зір та звуження зіниць», «шкірний покров обличчя» чи інші загальні фрази не можуть вважатися достатнім доказом без належного підтвердження.Сам по собі протокол не є безумовним доказом вини особи та підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами. Крім того в матеріалах цієї справи відсутні докази відсторонення водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, тобто існують обґрунтовані підозри, що навіть попри наявність складеного відносно останнього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, вона могла продовжити свій рух.

Слід також враховувати, що є незрозумілим, з яких саме підстав була зупинена водій ОСОБА_1 , в рапорті поліцейського вказано, що остання порушила правила дорожнього руху, однак за яких обставин, де і коли зазначено не було, при цьому до матеріалів даної справи не долучено будь-яких постанов про накладення адміністративного стягнення на підтвердження цього, так як протоколи складені, як видно з відеозаписів поліцейських, у відсутність ОСОБА_1 та з надуманих мотивів, так як шукали, за що на ОСОБА_1 потрібно скласти будь-який протокол.

Дослідивши додані до протоколу докази, судом встановлено наступне:

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст.245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно із ч.1 ст.7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Виходячи з вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Оцінка доказів, відповідно до ст.252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до диспозиції ст.130 ч.1 КУпАП відповідальність за вказаною нормою закону настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також безпеки на річковому транспорті та маломірних суднах.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у формі: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан, зокрема, алкогольного сп`яніння.

Пленум Верховного Суду України у п.27 Постанови «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 №14 (з наступними змінами) роз`яснив, що відповідальність за ст.130 КпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів.

На долученому до протоколу серії ЕПР1 №584387 відеозаписі від 06.02.2026 року зафіксовано, що працівник поліції повідомляє водієві, що вона керує транспортним засобом без пристебнутого ременя безпеки, просить пред`явити посвідчення водія, після чого працівник поліції починає шукати в планшеті інформацію щодо вчинення правопорушень ОСОБА_2 та повідомляє, що відносно неї було складено протоколи за ст.130 КУпАП за перебування в стані наркотичного сп`яніння, після чого висловлюється щодо стану очей ОСОБА_2 , на що ОСОБА_2 пояснила, що має захворювання, перенесла дві операції, однак працівник поліції постійно говорить їй, що вона має ознаки наркотичного сп`яніння. Потім пропонує пройти освідування на стан наркотичного сп`яніння, однак ознак такого сп`яніння не називає, та запитує, чи сьогодні щось вживала, на що ОСОБА_2 відповіла, що нічого не вживала і нічого не вживає взагалі, пояснила, що вона вже їздила в лікарню і проходила освідування двічі, що результат негативний. Однак, працівник поліції пропонує пройти освідування на стан сп`яніння, ОСОБА_1 пояснює, що у неї співбесіда на 11 годину стосовно роботи, тому зараз вона не може пройти освідування, але після співбесіди вона не проти пройти його. Працівник поліції пояснює, що оскільки відносно неї було складено два протоколи та враховуючи стан очей, є всі ознаки, що вона перебуває в стані наркотичного сп`яніння ( які саме ознаки - не називає). Після чого працівник поліції знову пояснює, що причиною зупинки є те, що вона не була пристебнута ременем безпеки, ОСОБА_2 просить показати відео, що вона не була пристебнута, однак відео так працівник поліції і не показав. Потім працівник поліції говорить, що погано видно номер автомобіля, хоча на відео чітко видно номер транспортного засобу. Потім працівник поліції повідомляє водійці, що у бампер пошкоджений. ОСОБА_1 постійно говорить, що не заперечує пройти освідування на стан наркотичного сп`яніння, але лише після того, як пройде співбесіду. При цьому, її поведінка була звичайною, адекватною, спілкування носило продуктивний характер, логічно пояснювала свою позицію, була спокійна, коректна та врівноважена, ознак, які б свідчили про перебування в нетверезому стані, не проявляла. Отже, вказаний доказ не містить даних про те, що ОСОБА_1 мала ознаки будь-якого сп`яніння. З відеозапису вбачається, що працівник поліції поводить себе некоректно відносно ОСОБА_1 , допускає зневажливі висловлювання щодо стану її очей хоча ОСОБА_2 постійно наголошує на тому, що такий стан пов`язаний з хворобою та перенесеними операціями.

Згідно зі ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (п.161 рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»; п.65 рішення від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України», заява №39598/03). Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Згідно з правовими позиціями Європейського суду з прав людини «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. «Поза розумним сумнівом» має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Враховуючи, що матеріали справи не містять належних, достовірних, допустимих та достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, провадження підлягає закриттю на підставі ст.247 п.1 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.36, 130, 247, 263, 264 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП закрити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області.

Суддя