Вирок від 12 травня 2026 р. у справі №154/4406/24 — Володимирський міський суд Волинської області

Суд: Володимирський міський суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження

Дата: 12 травня 2026 р.

Справа: №154/4406/24

Суддя: Кусік І. В.

154/4406/24

1-кп/154/211/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу у кримінальному провадженні № 12024030510000547 по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Крухиничі Локачинського району Волинської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, вдівця, не працюючого, раніше судимого Володимирським міським судом Волинської області 03.02.2026 року за ст. 356 КК України до штрафу 510 грн., згідно повідомлення Філії ДУ «Центр пробації» у Волинській області штраф сплачено повністю, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , 31.05.2024 року, близько 04 год 30 хв, будучі в стані алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, перебуваючи на території автостанції за адресою: АДРЕСА_2 , під час раптово виниклого умислу узяв рукою за капюшон кофти ОСОБА_6 та кинув її на землю, після чого наніс 2 удари ногами по правому стегну потерпілої, в результаті чого заподіяв останній тілесні ушкодження у вигляді закритого компресійного субкапітального перелому шийки правої стегнової кістки, які згідно з висновком судово-медичної експертизи №53 від 12 серпня 2024 року відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

В судовому засіданні:

Обвинувачений ОСОБА_5 визнав себе у пред`явленому обвинуваченні винним повністю. У скоєному щиро покаявся. Суду надав пояснення, що повністю відповідають пред`явленому обвинуваченню.

На підставі ч.3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає та роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винуватим.

Таким чином, враховуючи викладене, суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

При призначенні виду і міри покарання ОСОБА_5 суд враховує, що:

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання є щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання в обвинувальному акті не вказано.

Крім того суд враховує обставини та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, що є раніше судимим, за місцем проживання характеризується негативно, систематично вчиняє адміністративні правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність пом`якшуючої покарання обставини, відсутність обтяжуючих покарання обставин, враховуючи характеризуючі дані на особу, суд дійшов висновку про призначення покарання у виді обмеження волі із обов`язковим залученням до праці. На думку суду, саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, а також буде співмірним по відношенню між тяжкістю вчиненого кримінального правопорушення та наслідками, які настали в результаті їх вчинення.

Судові витрати у справі відсутні.

Речовими доказами розпорядитися, згідно вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді 2-х (двох) років обмеження волі.

На підставі ч. 4 ст. 70, ч. 3 ст. 72 КК України покарання за вироком Володимирського міського суду Волинської області від 03.02.2026 року у виді штрафу, на користь Держави в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – виконувати самостійно.

Строк покарання рахувати з моменту затримання або прибуття до установи засудженого.

Запобіжний захід не обирати.

Речові докази вважати повернутими власнику.

На вирок може бути подана апеляція учасниками процесу до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Володимирський міський суд Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок буде вручено сторонам негайно.

Головуючий суддя: ОСОБА_7

Оригінал: reyestr.court.gov.ua