Окрема думка від 06 травня 2026 р. у справі №759/23183/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

07.05.2026 Єдиний унікальний номер справи:759/23183/24

Номер провадження: 11п/824/247/2026

Суддя доповідач ОСОБА_1

ОКРЕМА ДУМКА

судді доповідача ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 07.05.2026

На розгляд до Київського апеляційного суду надійшло клопотання у порядку ч.2 ст. 34 КПК України, адвоката ОСОБА_2 про направлення кримінального провадження №12024100080002431 від 24.07.2026 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції.

Не оспорюючи рішення про відмову в задоволенні клопотання, вважаю за необхідне викласти окрему думку щодо мотивів прийнятого рішення, які на мій погляд мають значення для правильного застосування норм процесуального закону.

Так, в клопотанні чітко зазначено, що на час подання клопотання до апеляційного суду триває підготовче судове засідання по кримінальному провадженню №12024100080002431 від 24.07.2024 року. Тобто кримінальне провадження надійшло до суду з обвинувальним актом і призначено підготовче судове засідання, яке триває.

Відповідно до вимог п.4 ч.3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: п.4 направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження. Дане питання може бути ініційоване в цій стадії судового провадження у першій інстанції будь ким із учасників кримінального провадження вказаній в частині 2 ст. 314 КПК України, участь яких відповідно до вимог ч.2 ст. 314 КПК України в підготовчому судовому засіданні є обов`язковою, а також судом.

Таким чином, саме в стадії підготовчого судового засідання суд повинен перевірити дотримання правил підсудності при направленні до суду прокурором обвинувального акту, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, закриття кримінального провадження, клопотання про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру, а також наявність інших обставин, які потребують направлення провадження до іншого суду. Такі обставини передбачені ч.1 ст. 34 КПК України. І якщо такі обставини, які викликають обґрунтований сумнів в непідсудності даної справи даному місцевому суду мають місце, суд першої інстанції з власної ініціативи, або за клопотанням учасників кримінального провадження вказаних в ч.2 ст. 314 КПК, має направити кримінальне провадження з поданням до апеляційного суду для вирішення питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого.

Як на мою думку, із системного аналізу ч.2 ст. 34 КПК та п.4 ч.3 ст. 314 КПК, розгляд питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого апеляційним судом, не може передувати попередньому вирішенню цього питання у відповідній стадії судового провадження у першій інстанції, а саме у підготовчому судовому засіданні, завданням якої, окрім іншого є також визначення підсудності кримінального провадження.

Із клопотання адвоката чітко вбачається що він звернувся до апеляційного суду з клопотанням для визначення підсудності кримінального провадження до вирішення цього питання відповідно до вимог п.4 ч.3 ст. 314 КПК України і не обґрунтував, що об`єктивно заважало йому заявити дане клопотання у відповідній стадії кримінального процесу. Більше того, звернення відразу з клопотанням до суду апеляційної інстанції про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого до вирішення цього питання в підготовчому судовому засіданні покладає на суд апеляційної інстанції передчасне вирішення цього питання до рішення в підготовчому судовому засіданні, що не відповідає завданням підготовчого судового засідання. Окрім того слід зауважити, що явка відповідно до ч.4 ст. 34 КПК України учасників судового провадження до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого, є необов`язковою, що позбавляє суд заслухати думки всіх учасників судового провадження.

Відповідно до ч.2 ст. 34 КПК, питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції … . Таким чином, виходячи з філологічного способу тлумачення даної норми суд апеляційної інстанції перед направленням кримінального провадження з одного суду до іншого суду повинен мати у своєму провадженні відповідне кримінальне провадження. На практиці ж, коли адвокат (захисник), потерпілий безпосередньо звертається до суду апеляційної інстанції з клопотанням до вирішення цього питання в підготовчому засіданні, надає суду апеляційної інстанції лише своє клопотання, чого очевидно не достатньо для прийняття законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення, бо кримінальне провадження знаходиться в суді першої інстанції. Витребовування судом апеляційної інстанції з власної ініціативи копії обвинувального акту суперечить положенням ст. 19 Конституції України та ч.1 ст. 4 КПК України.

Постає питання, оскільки передання провадження до іншого суду може вирішуватися не тільки за поданням суду, але і за клопотанням сторін чи потерпілого, виникає питання яким чином повинен діяти суд коли він не вбачає підстав для направлення провадження до іншого суду, а з відповідним клопотанням звертаються сторони чи потерпілий. В такому випадку як на мій погляд, суд має право відкласти проведення підготовчого судового засідання до вирішення клопотання вищестоящим судом, з наданням можливості стороні яка звертається з клопотанням надати копії підтверджуючих свої доводи документів в обґрунтування власного клопотання.

Суддя Київського апеляційного суду ОСОБА_1

Справа 759/23183/24

Апеляційне провадження 11-п/824/247/2026

Суддя-доповідач в суді апеляційної інстанції ? ОСОБА_1