Постанова від 19 квітня 2026 р. у справі №358/1977/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 358/1977/25 Головуючий 1-ї інстанції: Романенко К.С.

Провадження №33/824/1925/2026 Доповідач: Яковлева В.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Яковлева В.С., з секретарем судового засідання - Родіоновою К.Є., за участю в режимі відеоконференції захисника - адвоката Ковальського В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Ковальського Віталія Валентиновича на постанову Богуславського районного суду Київської області від 25 лютого 2026 року щодо ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В

Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Михайлівка, Обухівського району, Київської області, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в сумі 665 грн (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, захисник Ковальський В.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Богуславського районного суду Київської області від 25.02.2026 року та закрити провадження.

На обґрунтування своїх апеляційних вимог захисник зазначає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права є незаконною та необґрунтованою.

Апелянт вказує, що суд першої інстанції при розгляді справи не був дотриманий принципів, суд діяв упереджено, з обвинувальним нахилом, відкинувши доводи сторони захисту, чим порушив принципи правосуддя. Крім того, належним чином не з`ясував обставини справи, розглядав справу поверхнево, оскільки викладені в постанові висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП не ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах справи та не відповідають фактичним обставинам справи.

Окремо захисник звертає увагу на порушення, допущені працівниками поліції під час складання матеріалів справи та проведення огляду на стан сп`яніння. Так, відповідно до акту огляду від 11.10.2025 та роздруківки приладу «Drager» (тест №2040), результат огляду становив 0,61‰. Водночас із відповіді відділення поліції №2 Обухівського РУП НП в Київській області від 26.11.2025 №271846-2025 вбачається, що огляд проводився за допомогою приладу Drager Alcotest 6810, серійний номер ARBL-0643.

Захисник зазначає, що вказаний газоаналізатор не відповідає вимогам законодавства щодо допустимості його використання, оскільки може експлуатуватися лише за умови своєчасного проходження періодичної повірки та технічного обслуговування. Згідно з роздруківкою приладу, останнє калібрування (градуювання) було проведене 25.02.2025. Разом з тим, відповідно до відповіді ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл» від 01.12.2025 №556-06, після 25.08.2025 зазначений прилад до сертифікованого сервісного центру не надходив та обслуговування не проходив.

За таких обставин, на переконання захисника, з 25.08.2025 вказаний прилад не мав законних підстав для подальшого використання, а результати огляду, отримані 11.10.2025, є такими, що здобуті з порушенням вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735.

Крім того, захисник вказує, що з огляду на значний строк експлуатації приладу (понад 14 років) та відсутність належного технічного обслуговування, зокрема заміни сенсора, такий газоаналізатор може давати суттєві похибки, що перевищують допустимі нормативні значення, причому такі відхилення мають випадковий характер.

У зв`язку з наведеним захисник вважає, що роздруківка результатів огляду ОСОБА_1 , отримана за допомогою приладу Drager Alcotest 6810, є неналежним та недопустимим доказом, викликає обґрунтовані сумніви щодо її достовірності, а тому не може бути покладена в основу висновків суду.

Разом з цим, захисник звертає увагу, що з відеозапису долученого працівниками поліції, неможливо встановити дійсного ставлення ОСОБА_1 , до результатів цього огляду, а саме погодження його з результатом огляду, оскільки поліцейський вказує де і що писати в акті огляду.

Виключно зміст обставин події, що викладений працівниками поліції, як у рапортах, так й у протоколі в якості доказу вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, не можуть вважатись дійсними та об`єктивними доказами у справі, оскільки такі особи є представниками суб`єкта владних повноважень, які виконували функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху, й діяли як службові особи - інспектори патрульної поліції.

При цьому працівником поліції не було роз`яснено ОСОБА_1 , що в разі незгоди з результатами огляду на місці зупинки він має право пройти огляд такий огляд у найближчому медичному закладі.

Також, адвокат вказує, що судом першої інстанції досліджувались відеозаписи надані працівниками поліції не в повному обсязі а лише частково, короткими відрізками, перемотуючи його частинами, включаючи епізоди, які цікавили суд. Відеозапис з бодікамери 844584 взагалі не досліджувався.

Зазначені обставини вказують на порушення судом норм процесуального права, неповноту судового розгляду, однобічність та порушення порядку дослідження доказів.

З огляду на викладене, захисник вважає, що наявні у матеріалах справи письмові докази не підтверджують обставин вчинення адміністративного правопорушення, зазначених у протоколі та встановлених судом першої інстанції.

Зокрема, протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не може вважатися беззаперечним доказом вини особи. Інші докази, наявні в матеріалах справи та визнані судом належними і допустимими, також не мають безумовного доказового значення, оскільки не підтверджені об`єктивними та достовірними даними.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційних скарг, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом першої інстанції встановлено, що водій ОСОБА_1 11.10.2025 о 23 год. 16 хв. в м. Богуслав, Обухівського району, Київської області по вул. Андрія Хоменка (Ватутіна), керував автомобілем «Renault Megane», державний номерний знак НОМЕР_3 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку на місці зі згоди водія із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Drager «Alcotest 6810», результат тесту 0,61 % проміле. Тест № 2040, чим порушиввимоги п. 2.9 «а» ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Як на докази винуватості ОСОБА_1 суд першої інстанції посилався надані протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 480712 від 11.10.2025; дані роздруківки тесту на алкоголь газоаналізатора Drager «Alcotest 6810», прилад №ARВL - 0643 від 11.10.2025 о 23 год 28 хв., згідно якого результат тестування ОСОБА_1 становить 0,61 % проміле, що перевищує допустиму норму, з яким ОСОБА_1 погодився, засвідчивши результат своїм підписом у вигляді «Х», що зафіксовано на боді-камеру (а.с.3); дані акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів - газоаналізатора Drager «Alcotest 6810», в якому зазначено результат пройденого огляду з показником 0,61 % - позитивна у якому в графі «з результатом згоден» стоїть власноруч поставлений підпис особи, стосовно якої проводився огляд ОСОБА_1 у вигляді «Х» (а.с.2); дані розписки ОСОБА_1 від 11.10.2025 у якій він зобов`язався не керувати своїм автомобілем Рено Меган днз НОМЕР_3 до повного витверезіння (а.с.4), дані відеозапису автомобільного відеореєстратора Aspіrіng AT 260 інв.11340204, на якому зафіксований рух транспортного засобу «Renault Megane», державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 та його зупинка працівниками поліції; дані відеозапису нагрудних камер поліцейських (боді-камери) Motorola VB 400М3 інв. 844571, 844584, на якому зафіксовано проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння на спеціальному технічному засобі «Drager», оголошення працівниками поліції допустимої норми, яка складає 0,2 %, оголошення і фіксація поліцейським результату пройденого алкотесту 0,61% проміле, про що свідчить роздруківка і повідомлення ОСОБА_1 про перевищення допустимої норми, що останній на відео не заперечував, зауважень не мав.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції.

Доводи апелянта щодо недопустимості результатів огляду у зв`язку з відсутністю належного технічного обслуговування та повірки газоаналізатора Drager «Alcotest 6810» були предметом перевірки суду першої інстанції та обґрунтовано відхилені.

Як правильно встановив суд першої інстанції, 25.02.2025 уповноваженим органом проведено державну повірку зазначеного приладу, за результатами якої видано свідоцтво, чинне до 25.02.2026, що підтверджує його придатність до використання на момент проведення огляду 11.10.2025.

Апеляційний суд погоджується з висновком про те, що відсутність відомостей щодо проведення градуювання (калібрування) після 25.08.2025 не свідчить про несправність приладу, оскільки такі процедури мають рекомендаційний характер та не є обов`язковою умовою допустимості результатів вимірювання.

Крім того, результат огляду 0,61‰ значно перевищує допустиму норму, а тому навіть з урахуванням можливої похибки не ставить під сумнів факт перебування особи у стані алкогольного сп`яніння. Посилання захисника на можливі похибки та строк експлуатації приладу є припущеннями та не підтверджені належними доказами.

Також суд першої інстанції обґрунтовано врахував, що ОСОБА_1 добровільно погодився на проходження огляду на місці та не заперечував його результат.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для визнання результатів огляду недопустимими доказами.

Твердження апелянта про недопустимість роздруківки результатів огляду та акту огляду спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що вказані документи складені відповідно до вимог чинного законодавства, містять результат проведеного тестування та підписані ОСОБА_1 , який власноруч поставив підпис у вигляді «Х», що також зафіксовано на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського.

Доводи захисника про відсутність згоди ОСОБА_1 з результатами огляду спростовуються дослідженим у судовому засіданні відеозаписом, з якого вбачається, що останній після проведення тесту не висловлював заперечень щодо його результату, погодився з ним та повідомив про вживання алкогольних напоїв.

Посилання апелянта на те, що працівниками поліції не було роз`яснено право на проходження огляду в закладі охорони здоров`я, також є безпідставним, оскільки з відеозапису вбачається, що працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі, проте останній добровільно погодився пройти огляд на місці.

Твердження про неповноту дослідження судом першої інстанції відеозаписів не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, оскільки апеляційним судом безпосередньо досліджено відповідні відеозаписи, які містять повну та послідовну фіксацію обставин зупинки транспортного засобу, виявлення ознак сп`яніння, проведення огляду та поведінки водія після отримання результату.

Доводи апеляційної скарги щодо упередженості суду першої інстанції та порушення принципів судочинства є оціночними, не підтверджені жодними об`єктивними даними та спростовуються змістом оскаржуваної постанови, з якої вбачається, що суд дослідив усі надані докази та надав їм належну правову оцінку.

Посилання захисника на те, що протокол про адміністративне правопорушення та інші докази не є беззаперечними, не впливають на висновки суду, оскільки вина ОСОБА_1 підтверджується сукупністю узгоджених між собою доказів.

Таким чином, доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів та ґрунтуються на припущеннях, не спростовують встановлених судом першої інстанції обставин справи та не дають підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Керуючись ст.ст. 294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу захисника - адвоката Ковальського Віталія Валентиновича - залишити без задоволення.

Постанову Богуславського районного суду Київської області від 25 лютого 2026 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Київського апеляційного суду В.С. Яковлева